Суд: Черкаський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші справи позовного провадження
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №705/196/24
Суддя: Карпенко О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року
м. Черкаси
Справа № 705/196/24
Провадження № 22-ц/821/1959/26
Категорія: скарга на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.
секретаря: Руденко А.О.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 25 червня 2026 року (постановлену під головуванням судді Орендарчука М.П. в приміщенні Христинівського районного суду Черкаської області) про відмову у роз`ясненні рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання поширеної інформації недостовірною, захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,-
в с т а н о в и в :
02 червня 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про роз`яснення рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання поширеної інформації недостовірною та захист честі, гідності й ділової репутації і стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування поданої заяви вказує, що 07.11.2025 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалено рішення у справі № 705/196/24, яке набрало законної сили 11.03.2026.
30.03.2026 Христинівським районним судом Черкаської області видано виконавчий лист №705/196/24 і 22.04.2026 відкрито виконавче провадження за даним виконавчим листом.
Вказує, що рішенням суду, зокрема, його зобов`язано спростувати інформацію, зазначену в заяві, зареєстрованій в Уманському міськрайонному суді Черкаської області за вх.№29172 від 06.12.2023 « в такий же спосіб, в який її було поширено».
Резолютивна частина рішення в частині способу його виконання є незрозумілою та допускає різне тлумачення, що створює реальні перешкоди для добровільного і належного виконання рішення, тобто резолютивна частина не конкретизована: який саме документ має бути поданий для належного виконання рішення; 2. чи має це бути заява про спростування, повідомлення або інший документ; 3. до якого саме суду має бути поданий документ про спростування; 4. кому саме має бути адресований документ суду, голові суду, керівнику апарату суду, канцелярії суду або іншій посадовій особі Уманського міськрайонного суду Черкаської області, в якому була зареєстрована первісна заява за вих. № 29172 від 06.12.2023; 5. який зміст документа про спростування буде вважатися достатнім для виконання рішення; 6. чи має документ містити дослівне спростування інформації, визнаної судом недостовірною, чи достатньо посилання на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 07.11.2025 у справі № 705/196/24; 7. чи повинен ОСОБА_2 просити Уманський міськрайонний суд Черкаської області довести заяву про спростування до відома суддів, працівників апарату суду або інших осіб; 8. Якщо так, то чи має доводитись документ до відома осіб, які не працювали в Уманському міськрайонного суду Черкаської області на момент 07.11.2025 або на інший момент; 9. чи може виконання рішення бути здійснено шляхом подання електронного документа через підсистему ЄСІТС Електронний суд; 10. чи може виконання рішення бути здійснено шляхом направлення електронного документа, підписаного кваліфікованим електронним підписом, на офіційну електронну адресу Уманського міськрайонного суду Черкаської області; 11. з якого моменту рішення вважається виконаним з моменту направлення документа, з моменту його доставки до суду, з моменту його реєстрації судом або з моменту присвоєння вхідного номера; 12. який саме доказ має бути наданий державному виконавцю для підтвердження належного виконання рішення.
На підставі наведеного, ОСОБА_2 просив суд роз`яснити резолютивну частину рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2025 року у справі № 705/196/24 в частині зобов`язання ОСОБА_2 спростувати інформацію, зазначену в заяві, зареєстрованій в Уманському міськрайонному суді Черкаської області за вх. №29172 від 06.12.2023, « в такий же спосіб, в який її було поширено»;
роз`яснити, чи означає формулювання «в такий же спосіб, в який її було поширено» обов`язок ОСОБА_2 подати до Уманського міськрайонного суду Черкаської області письмову заяву про спростування інформації, визнаної судом недостовірною;
роз`яснити, чи є належним виконанням рішення подання до Уманського міськрайонного суду Черкаської області заяви такого змісту «На виконання рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 07.11.2025 у справі №705/196/24 ОСОБА_2 спростовує інформацію, зазначену в заяві, зареєстрованій в Уманському міськрайонному суді Черкаської області за вх. №29172 від 06.12.2023, яку рішенням визнано недостовірною».
Також ОСОБА_2 просив суд роз`яснити : кому має бути адресована дана заява; чи є належним виконанням рішення подання заяви про спростування до суду ( яким саме способом); чи вважається рішення виконаним ( з якого моменту); який доказ є достатнім для підтвердження виконання рішення перед державним виконавцем у ВП № 80812841.
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 25 червня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз`яснення рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2025 року.
Ухвала суду мотивована тим, що висновок суду щодо спростування інформації ОСОБА_2 «вказані дані, з корисливих мотивів, використовуються працівницею Уманського міськрайонного суду ОСОБА_1 для створення хибного уявлення в судових та правоохоронних органах про надання мною адвокатських послуг та отримання доходу. При цьому, остання використовує службове становище помічника судді Уманського міськрайонного суду для фальшування доказів та підробки документів», зазначеної в його заяві, яка зареєстрована в Уманському міськрайонному суді Черкаської області за вх. № 29172 від 06.12.2023, в такий же спосіб, в який її було поширено, викладено в ясній зрозумілій формі, зміст рішення є цілком зрозумілим та конкретним, рішення ухвалено в межах позовних вимог, з урахуванням принципу диспозитивності з додержанням норм ст.ст.263-265 ЦПК України, тому підстав для його роз`яснення немає.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав 13 липня 2026 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій посилається на її незаконність, вважає ухвалу прийнятою при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для вирішення заяви, при невідповідності висновків суду установленим обставинам справи, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити заяву ОСОБА_2 про роз`яснення рішення; роз`яснити, що формулювання резолютивної частини рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 07.11.2025 у справі № 705/196/24 «спростувати інформацію в такий же спосіб, в який її було поширено» означає обов`язок ОСОБА_2 подати до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області письмову заяву, в якій зазначити, що заява подається на виконання рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 07.11.2025 у справі № 705/196/24; відтворити інформацію, визнану рішенням суду недостовірною; прямо зазначити, що ця інформація є недостовірною та спростовується ОСОБА_2 »;
Роз`яснити, що належним змістом письмової заяви про спростування є: «На виконання рішення суду від 07.11.2025 у справі №705/196/24, я ОСОБА_2 , спростовую інформацію, викладену мною у заяві, зареєстрованій в Уманському міськрайонному суді Черкаської області за вх. №. 29172 від 06.12.2023…»;
Роз`яснити, що рішення від 07.11.2025 не містить обов`язку ОСОБА_2 вимагати від Уманського міськрайонного суду Черкаської області подальшого поширення заяви про спростування серед невизначеного кола суддів, працівників апарату або інших осіб.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує на те, що резолютивна частина рішення не визначає конкретного змісту дії, яку повинен учинити боржник. Формулювання «спростувати інформацію в такий же спосіб, в який її було поширено» визначає лише загальний зв`язок між способом первісного поширення інформації та способом її спростування.
Вказує, що резолютивна частина рішення не дає змоги визначити, яка саме із дій становитиме належне і повне виконання судового рішення.
Суд не розмежував спосіб поширення інформації та зміст її спростування.
Спосіб поширення інформації та зміст спростування є різними елементами виконання судового рішення.
Для належного виконання необхідно розуміти, яке конкретне волевиявлення повинен містити документ.
Вказує, що на час звернення із заявою рішення суду перебувало на примусовому виконанні і державним виконавцем було застосовано до нього штраф за невиконання рішення, а неоднозначність резолютивної частини створює безпосередній ризик повторного притягнення до відповідальності за невиконання судового рішення.
В оскаржуваній ухвалі суд навів загальні положення ст. 271 ЦПК України та загальні висновки судової практики, однак зазначив, що спосіб виконання викладено в ясній та зрозумілій формі, а його зміст є цілком зрозумілим та конкретним.
Фактично суд повторив формулювання резолютивної частини рішення, але не пояснив його змісту.
В оскаржуваній ухвалі суд послався на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19, обставини якої не є аналогічним обставинам цієї справи.
Вказує, що в оскаржуваній ухвалі неправильно зазначено реквізит первісної заяви, що свідчить про те, що суд не проаналізував належним чином фактичний механізм первісного поширення інформації.
Також посилається як на підставу скасування оскаржуваної ухвали, порушення судом строку розгляду заяви про роз`яснення рішення.
Вважає, що роз`яснення рішення може полягати в більш повному і зрозумілому викладенні вже встановленого обов`язку.
Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
При розгляді справи встановлено, що Христинівським районним судом Черкаської області розглянуто справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання поширеної інформації недостовірною та захист честі, гідності й ділової репутації і стягнення моральної шкоди та винесено рішення від 07 листопада 2025 року , яким позовні вимоги задоволено частково, а саме:
- визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 на повагу до гідності та честі, на недоторканість ділової репутації, інформацію, яка була поширена ОСОБА_2 , шляхом подання 06.12.2023 (вих. № 29172) до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області заяви наступного змісту:
«Вказані дані, з корисливих мотивів, використовуються працівницею Уманського міськрайонного суду ОСОБА_1 для створення хибного уявлення в судових та правоохоронних органах про надання мною адвокатських послуг та отримання доходу. При цьому, остання використовує службове становище помічника судді Уманського міськрайонного суду для фальшування доказів та підробки документів».
- зобов`язано ОСОБА_2 спростувати інформацію, а саме: «Вказані дані, з корисливих мотивів, використовуються працівницею Уманського міськрайонного суду ОСОБА_1 для створення хибного уявлення в судових та правоохоронних органах про надання мною адвокатських послуг та отримання доходу. При цьому, остання використовує службове становище помічника судді Уманського міськрайонного суду для фальшування доказів та підробки документів», зазначену в його заяві, яка зареєстрована в Уманському міськрайонному суді Черкаської області за вх. № 29172 від 06.12.2023, в такий же спосіб, в який її було поширено.
Стягнуто моральну шкоду та судові витрати.
У задоволенні решти вимог позову – відмовлено.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 11 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2025 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2026 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 11 березня 2026 року.
02 червня 2026 року ОСОБА_2 звернувся до Христинівського районного суду Черкаської області із заявою про роз`яснення рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2025 року.
Відмовляючи в задоволенні заяви про роз`яснення рішення, суд першої інстанції зазначив, що резолютивна частина рішення від 07.11.2025 викладена в ясній зрозумілій формі, його зміст є цілком зрозумілим та конкретним, рішення ухвалено в межах позовних вимог, з урахуванням принципу диспозитивності з додержанням ст.ст. 263-265 ЦПК України, а тому суд дійшов висновку щодо необхідності відмови в задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Згідно із положеннями частини третьої статті 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлено до примусового виконання.
За змістом зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
З наведеного вбачається, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
До аналогічних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20).
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 лютого 2023 року у справі №201/6544/20 зазначила, що роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення виникає у зв`язку з тим, що рішення суду неоднозначно розуміється та з метою уможливлення його виконання, якщо таке не можливе через незрозумілість резолютивної частини судового рішення. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.
Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_2 просив суд роз`яснити резолютивну частину рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2025 року в частині зобов`язання ОСОБА_2 спростувати інформацію, зазначену в заяві, зареєстрованій в Уманському міськрайонному суді Черкаської області за вх. №29172 від 06.12.2023, «в такий спосіб, в який її було поширено».
Також в прохальній частині заяви про роз`яснення рішення було визначено ще 6 пунктів, які стосувалися резолютивної частини рішення від 07 листопада 2025 року та способів його виконання.
Зі змісту прохальної частини заяви ОСОБА_2 про роз`яснення рішення вбачається, що йому не зрозуміла резолютивна частині рішення в частині виконання.
Водночас, абзац четвертий резолютивної частини рішення від 07.11.2025 викладений таким чином: « зобов`язати ОСОБА_2 спростувати інформацію, а саме: «Вказані дані, з корисливих мотивів, використовуються працівницею Уманського міськрайонного суду ОСОБА_1 для створення хибного уявлення в судових та правоохоронних органах про надання мною адвокатських послуг та отримання доходу. При цьому, остання використовує службове становище помічника судді Уманського міськрайонного суду для фальшування доказів та підробки документів», зазначену в його заяві, яка зареєстрована в Уманському міськрайонному суді Черкаської області за вх. № 29172 від 06.12.2023, в такий же спосіб, в який її було поширено ».
Крім того, у мотивувальній частині рішення суду від 07.11.2025 чітко зазначено, яким чином була подана заява до суду 06.12.2023 ( вх.№29172), тому резолютивна частина рішення «в той же спосіб, в який її було поширено» не потребує роз`яснення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що резолютивна частина рішення викладена в зрозумілій формі, а заява ОСОБА_2 про роз`яснення рішення задоволенню не підлягає.
Доводи скаржника, що резолютивна частина рішення не визначає конкретного змісту дії, яку повинен учинити боржник. Формулювання «спростувати інформацію в такий же спосіб, в який її було поширено» визначає лише загальний зв`язок між способом первісного поширення інформації та способом її спростування, відхиляються колегією суддів, оскільки, як зазначалось раніше, в мотивувальній частині рішенні від 07.11.2025 зазначено, яким способом ОСОБА_2 подав до суду заяву 06.12.2023 за вх. № 29172, а вимога «спростувати інформацію в такий же спосіб, в який її було поширено» є цілком конкретною та зрозумілою, оскільки спосіб первісного поширення інформації чітко встановлений судом.
Таким чином, резолютивна частина рішення містить достатньо визначені й чіткі вимоги, які дозволяють однозначно зрозуміти зміст та порядок виконання судового рішення.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що фактично суд повторив формулювання резолютивної частини рішення, але не пояснив його змісту, є безпідставними, оскільки в заяві про роз`яснення рішення ОСОБА_2 посилається на незрозумілість резолютивної частини рішення та порядок його виконання, проте заява не містить аргументів щодо рішення в цілому.
Водночас, колегія суддів зауважує, що рішення суду від 07.11.2025 було оскаржене в апеляційному та касаційному порядку, за наслідками розгляду яких рішення суду від 07.11.2025 було залишено без змін.
На переконання колегії суддів, ухвалене судом першої інстанції рішення є чітким, зрозумілим, сформульованим відповідно до вимог закону та не містить внутрішніх суперечностей. Обставини, на які посилається скаржник, свідчать не про незрозумілість судового рішення, а про його незгоду із встановленими судом обставинами та висновками.
Доводи апеляційної скарги, що в оскаржуваній ухвалі неправильно зазначено реквізит первісної заяви, що свідчить про те, що суд не проаналізував належним чином фактичний механізм первісного поширення інформації, є необгрунтованими, оскільки описка в оскаржуваній ухвалі не свідчить про неналежність розгляду заяви про роз`яснення рішення, а є виключно технічною помилкою, і не є підставою для скасування ухвали суду.
Щодо доводів скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час розгляду заяви про роз`яснення рішення, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що із заявою про роз`яснення рішення ОСОБА_2 звернувся до суду через систему «Електронний суд» 02 червня 2026 року.
Заява зареєстрована судом першої інстанції 03 червня 2026 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Вх. 3016/2660, і цього ж дня здійснено авторозподіл даної заяви.
Розгляд заяви про роз`яснення рішення судом призначено на 25.06.2026на 11:00 год, про що повідомлено учасників справи і 25.06.2026 було прийнято оскаржувану ухвалу.
Із наведеного слідує, що заяву про роз`яснення рішення було розглянуто із порушенням строку, визначеного ч. 3 ст. 271 ЦПК України, однак, саме по собі порушення строків розгляду справи не може бути підставою для скасування правильного по суті і законного судового рішення у розумінні статті 411 ЦПК України, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27 червня 2022 року у справі № 1324/929/12.
Інші доводи ОСОБА_2 , викладені в апеляційній скарзі, суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 271, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 25 червня 2026 року про відмову у роз`ясненні рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання поширеної інформації недостовірною, захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді Ю.В. Сіренко
Л.І. Василенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua