Суд: Чернівецький районний суд міста Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №725/11194/24
Суддя: Скуляк І. А.
Єдиний унікальний номер 725/11194/24
Номер провадження 1-кп/725/251/24
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2026
Чернівецький районний суд міста Чернівців
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
обвинуваченого ОСОБА_11 ,
потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12024262020003123 від 09.08.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чернівці, Чернівецької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, інваліда ІІІ групи загального захворювання обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.125 КК України ,-
ВСТАНОВИВ:
Так, 08.08.2024, близько 22 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: вул. Січових Стрільців, 40 в м. Чернівці, в приміщенні підвалу вищевказаного житлового будинку, між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , виник словесний конфлікт на ґрунті тривалих неприязних відносин з приводу поділу підвалу спільного користування, який в подальшому переріс в бійку між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , в ході якої останній наніс один удар головою в область обличчя ОСОБА_12 . Після отриманого удару останній відштовхнув від себе ОСОБА_11 , який в свою чергу втративши рівновагу схопився обома руками за тулуб ОСОБА_12 після чого вони вдвох впали на ящики із консервацією в скляних банках, що розташовані у вищевказаному підвалі.
В подальшому ОСОБА_12 вирвавшись із рук ОСОБА_11 , вибіг із приміщення вищевказаного підвалу на територію внутрішнього двору будинку АДРЕСА_1 , в свою чергу ОСОБА_11 вирушив за ним вслід висловлюючи погрози фізичною розправою над ОСОБА_12 . Уникаючи конфлікту із ОСОБА_11 , ОСОБА_12 забіг на територію свого домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Проте ОСОБА_11 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання продовживши переслідування, наздогнав ОСОБА_12 , схопив його за шию та використовуючи свою фізичну перевагу над ним, утримуючи своєю лівою рукою за шию обмежив можливість останнього пересуватись, притиснув його до себе, вкусив ОСОБА_12 за ніс та посилюючи фізичний вплив своїх щелеп, відкусив потерпілому кінчик носу. Внаслідок чого, останній втратив свідомість та впав.
В цей час ОСОБА_11 , продовжуючи реалізацію свого умислу, направленого на спричинення тілесних ушкоджень, взяв до рук металевий шампур та розмахуючи ним, наніс тильною частиною шампура удари в область голови та тулубу ОСОБА_12 .
Внаслідок умисних, протиправних дій ОСОБА_11 відносно потерпілого ОСОБА_12 останньому, згідно висновку експерта № 055, були спричинені наступні тілесні ушкодження:
- синець з саднами у кількості 2-х в лівій лопаточній ділянці з синцем жовтушного кольору навкруги; садна в правій поперековій ділянці та на зовнішній поверхні правого коліна; в ділянці обличчя; дві забійні рани в лівій завушній ділянці, які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
- укушено-рвана рана кінчика носа з порушенням цілісності медіальних хрящів носа та дефектом тканин, які відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, проте згідно 1.2.1.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Закону України від 17.01.1995 №6 МОЗ «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» та з огляду на характер та локалізацію наслідків ушкодження носа у ОСОБА_12 , вищезазначені наслідки (рубцеві зміни) не можуть значно зменшитися з часом внаслідок загоєння природнім шляхом або під дією не хірургічних засобів тобто є невиправними. Таким чином, ушкодження носа та наслідки ушкодження носа у ОСОБА_12 (рубцеві зміни) слід віднести до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.
Крім того, 08.08.2024 близько 22 год 30 хв, перебуваючи за адресою: вул. Січових Стрільців, 40 в м. Чернівці, в приміщенні підвалу вищевказаного житлового будинку між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , виник словесний конфлікт на ґрунті тривалих неприязних відносин з приводу поділу підвалу спільного користування, якому спробувала завадити ОСОБА_13 .
Внаслідок чого у ОСОБА_11 раптово виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останній та реалізовуючи його, ОСОБА_11 умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс один удар кулаком своєї правої руки в область передпліччя ОСОБА_13 .
В подальшому в момент, коли конфлікт між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 перенісся на територію домогосподарства розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а саме в момент коли останній наносив ОСОБА_12 удари тильною частиною металевого шампура в різні частини тіла, ОСОБА_13 знову спробувала завадити вищеописаним діям, після чого ОСОБА_11 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_13 , тильною частиною шампура наніс їй два удари в область спини та один удар в область лівого стегна.
Внаслідок умисних, протиправних дій ОСОБА_11 відносно потерпілої ОСОБА_13 , останній згідно висновку експерта №576 екс були спричинені наступні тілесні ушкодження: синці на тильній поверхні верхньої третини лівого передпліччя; на відстані 3 см один від одного на спині умовно на рівні реберної дуги, у кількості 2-ох та на задньо-зовнішній поверхні, нижній третині лівого стегна, які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 та його адвокат вину у вчиненні ОСОБА_11 інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнали частково, в частині того, що дійсно ОСОБА_11 відкусив частинку носа ОСОБА_12 , проте, за обставин того, ОСОБА_12 діяв, на його думку, протиправно у відношенні до нього, а саме суду пояснили, що 08.08.2024 ОСОБА_11 почув крики у підвалі і прибіг. Там була сусідка ОСОБА_13 , його мати ОСОБА_14 , а також прийшов сусід ОСОБА_12 . Почався конфлікт, спочатку між жінками, а потім і між чоловіками. ОСОБА_11 схопив ОСОБА_12 і вони впали на банки з консервацією. Потім вони перейшли у двір, де була сварка та штовханина між ними. ОСОБА_13 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 шарпали один одного за одяг, та сусід його ображав, намагався його вдарити і тоді ОСОБА_11 скрутив потерпілого. Він відштовхувався і тримав його за шию щоб не підпускати ближче. ОСОБА_13 намагалася їх розборонити. ОСОБА_12 схопив ОСОБА_11 за обличчя і тиснув пальцями в очі. Тоді ОСОБА_11 притиснув його до себе лівою рукою та вкусив за ніс. Потім потерпілий ОСОБА_12 впав. Зі злості ОСОБА_11 схопив металевий шампур і вдарив по плечах ОСОБА_12 , а потім і його дружину по плечах та стегну. В подальшому, ОСОБА_11 пішов до себе.
Не заважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_11 , його вина у вчиненні кримінальних правопорушень, що йому інкримінується, доводиться наступними дослідженими та проаналізованими судом доказами:
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_12 суду пояснив, що 08.08.2024 його дружина пішла у підвал за банками. Він почув крики і прибіг. У підвалі була сусідка ОСОБА_14 а також її син ОСОБА_11 . Почався конфлікт, спочатку між жінками, а потім і між чоловіками. Потім вони перейшли у двір, де була сварка та штовханина між ними. Далі ця штовханина перемістилася в бік їхньої частини будинковолодіння, він намагався зайти у свою частину двору і зачинити хвіртку, але ОСОБА_11 слідував за ним. Зайшла і його дружина. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 шарпали один одного за одяг і тоді ОСОБА_11 скрутив потерпілого. Він відштовхувався і тримав його за шию щоб не підпускати ближче так як ОСОБА_11 був вищий. ОСОБА_15 намагалася їх розборонити. Тоді ОСОБА_11 притиснув його до себе лівою рукою та вкусив за ніс. Крім того, ОСОБА_12 пояснив, що йому було дуже боляче, навіть потемніло в очах і він впав. Потім він ще відчув удари шампуром по голові та плечах. Також він бачив, як ОСОБА_11 вдарив його дружину шампуром по плечах та стегну. Потім ОСОБА_11 пішов до себе. У цей час у дворі були також їхні діти – вони були сильно налякані і плакали.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_13 суду пояснила, що 08.08.2024 близько 22.00 год. розмовляла зі своєю матір`ю по телефону і сказала їй, що йде до підвалу взяти банки і підготувати їх до закруток. Вона пішла у підвал за банками, а туди ж прибігла їхня сусідка ОСОБА_14 та почала кричати, що це її підвал і зчиняти конфлікт через його перепланування. На крики прибігли її чоловік ОСОБА_12 та син сусідки ОСОБА_11 . Почався конфлікт і між чоловіками. Потім вони перейшли у двір, та там була сварка та штовханина між ними. Далі ця штовханина перемістилася в бік їхньої частини будинковолодіння, ОСОБА_11 слідував за ОСОБА_12 . Зайшла і вона та кричала щоб вони припинили конфлікт. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 шарпали один одного за одяг і тоді ОСОБА_11 скрутив ОСОБА_12 . Її чоловік відштовхувався і тримав сусіда за шию щоб не підпускати ближче, так як ОСОБА_11 був вищий. Вона знову спробувала їх розборонити, але ОСОБА_11 сильно штовхнув її в плече. Тоді ОСОБА_11 притиснув до себе лівою рукою її чоловіка та вкусив його за ніс. ОСОБА_12 впав. Потім ОСОБА_11 взяв шампур з мангалу і замахнувся на її чоловіка, та вдарив його кілька разів по голові і плечах. Коли вона відтягувала ОСОБА_11 , то останній вдарив її шампуром по плечах, а потім по стегну. Потім ОСОБА_11 пішов до себе.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що у неї виник конфлікт у підвалі будинку із ОСОБА_13 , та у подальшому до підвалу прийшли ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . Між чоловіками виникла бійка. Крім цього, коли вони вийшли з підвалу, ОСОБА_14 з метою відігнати ОСОБА_13 вдарила її банкою. Чоловіки продовжували конфлікт та штовхалися і перейшли у частину двору, де живуть потерпілі. Там бачила як вони штовхаються і наносять удари один одному. Потім помітила, що її син ОСОБА_11 притягнув до себе ОСОБА_12 , який відштовхував його голову. Далі були крики і галас. Потім конфлікт закінчився та вона з сином ОСОБА_11 пішла додому.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що ввечері їй зателефонувала дочка – ОСОБА_13 і повідомила, що хоче взяти банки у підвалі. Коли вона прийшла додому, то побачила багато автомобілів поліції, а дочка розповіла про конфлікт із сусідом ОСОБА_11 . Далі вона разом із дочкою шукали частинку носа ОСОБА_12 , яку потім відвезли йому в лікарню.
Крім цього, вина ОСОБА_11 доведена також наданим стороною обвинувачення письмовими доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.08.2024 року, згідно якого, 08.08.2024, близько 22 год. 50 хв., в ході словесного конфлікту за адресою: вул. Січових Стрільців, 40 в м. Чернівці, ОСОБА_11 наніс декілька ударів в область голови, тулуба та здійснив укус (відкусив частину носа), завдав ушкодження у вигляді рваної рани носа ОСОБА_12 /Т.1 а.с. 12/;
- протоколом огляду місця події від 08.08.2024 року з таблицею ілюстрацій до ОМП, у ході якого вилучено змиви РБК. /Т.1 а.с. 15-26/;
- висновком експерта №575 екс від 28.08.2024, згідно якого тілесне ушкодження у вигляді укушено-рваної рани носа з порушенням цілісності медіальних хрящів носа та дефектом тканини в області кінчика носа на момент проведення експертизи було віднесено до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такого, що призвело до тривалого розладу здоров`я. Проте, ступінь тяжкості даного тілесного ушкодження може бути розцінене як «ТЯЖКЕ» тілесне ушкодження, якщо буде визнане таким, що знівечило обличчя, що стане можливим після встановлення наслідку, що визначився як невиправне ушкодження, що стане можливим через 9-ть місяців після травми. /Т.1 а.с. 53-54/;
- висновком експерта №055 від 20.09.2024 року, підтверджується, що вказані тілесні ушкодження у вигляді укушено-рваної рани носа виникло від дії зубів людини (укусу) і на момент первинної експертизи відносилося до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такого, що призвело до тривалого розладу здоров`я. З огляду на вищенаведене, а також на характер та локалізацію наслідків ушкодження носа у гр. ОСОБА_12 , комісія експертів приходить до висновку, що зазначені наслідки (рубцеві зміни) не можуть значно зменшитися з часом внаслідок загоєння природнім шляхом або під дією нехірургічних засобів тобто є невиправним. Таким чином, ушкодження носа та наслідки ушкодження носа у гр. ОСОБА_12 (рубцеві зміни) у разі визнання Судом наслідків ушкоджень, такими, що знівечують обличчя, слід віднести до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень /Т.1 а.с. 58-64/;
- висновок експерта №576 від 03.09.2024 року, яким підтверджується, що виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_13 відносяться до легких тілесних ушкоджень, та відповідають обставинам події. /Т.1 а.с. 89/;
- протоколом огляду відеозапису від 16.08.2024 з фотоілюстрацією, який підтверджує факт нанесення ОСОБА_11 ударів потерпілій ОСОБА_13 (бере до рук металевий предмет та наносить удар в область спини, а потім в область плеча), заламувань та ударів у бік ОСОБА_12 , а також момент, коли ОСОБА_11 притискає своєю лівою рукою його до себе і очевидно підкусює йому ніс у цей час. /Т.1 а.с. 100-127/.
Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_11 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, яке спричинило непоправне знівечення обличчя, знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду та доведена повністю.
Крім того, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_11 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду та доведена повністю.
Часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_11 своєї вини, суд розцінює, як спосіб захисту.
Відповідно до ст.65 КК України - особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_11 є його часткове визнання вини, являється особою з інвалідністю ІІІ групи та те, що останній раніше не судимий.
Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_11 судом не встановлено.
Статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він являється інвалідом ІІІ групи, вину фактично частково визнає, на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працює, є осудним.
Переходячи до питання обрання покарання, суд враховуючи обставини правопорушень та особу обвинуваченого, відсутність обставин, які пом`якшують та які обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, встановленого в межах санкції ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 125 КК України.
Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При обранні обвинуваченому міри покарання за ч.1 ст.121 КК України судом враховується його відношення до вчиненого, часткове визнання вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, він являється особою з інвалідністю ІІІ групи та те, що останній раніше не судимий.
З урахуванням особи ОСОБА_11 , суд приходить до переконання про можливість призначити йому покарання, зазначеного в санкції статті передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Крім того, зважаючи на особу ОСОБА_11 , ряд обставин, що пом`якшує його покарання, відсутність обставин, що обтяжує його покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання та рахує за доцільне застосувати до нього ст.75 КК України, оскільки, таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до частини 5 статті 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 КК України.
Статтею 49 КК України передбачено звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.
Діяння, передбачене ч. 1 ст.125 КК України яке вчинене ОСОБА_11 є кримінальним проступком, оскільки карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Пунктом 1 частини 1 статті 49 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Під час судового розгляду кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.125 КК України 08 серпня 2024 року, тобто на момент судового розгляду закінчились строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
З огляду на зазначене, у даному кримінальному провадженні закінчився строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України вчиненого у 08.08.2024 року, а тому з врахуванням положення ч. 5 ст. 74 КК України та згаданої правової позиції Верховного Суду обвинувачений підлягає звільненню від покарання за вказаний злочин без визначення його виду і розміру.
Потерпілими заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Так ст.1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову суд вважає, що характер фізичного болю та моральних страждань потерпілого ОСОБА_12 , який тривалий час лікувався, заслуговує на увагу, оскільки потерпілий відчував фізичний біль, емоційний дискомфорт, пов`язаний з проблемами, що призвело до відчуття ізоляції та відокремленості від родини, був позбавлений можливості вести звичний спосіб життя протягом тривалого часу, позбавлений можливості самостійно в повній мірі займатись улюбленими справами, а тому приходить до висновку, що розмір моральної шкоди підлягає задоволенню в сумі 500 000,00 грн., оскільки, на думку суду, саме на таку суму завдана моральна шкода потерпілому ОСОБА_12 .
Крім того, підлягає стягненню з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_13 завдана моральна шкода в сумі 100 000 гривень, виходячи з принципу розумності та співрозмірності, оскільки, на думку суду, саме на таку суму завдана моральна шкода потерпілій ОСОБА_13 .
Враховуючи викладене цивільний позов потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у кримінальному провадженні підлягають до задоволення.
Витрати на правову допомогу надану потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_11 по 10 000 грн. кожному.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_11 не обирався.
Доля речових доказів по справі підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_11 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.125 КК України.
ОСОБА_11 на підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити від покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 ст.125 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
Визнати ОСОБА_11 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та за його вчинення призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього вироком суду зобов`язання.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_11 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації та повідомляти про зміну місця проживання та роботи.
Цивільні позови потерпілих задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_12 завдану моральну шкоду в сумі 500 000,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_13 завдану моральну шкоду в сумі 100 000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_11 витрати на правову допомогу понесені потерпілим ОСОБА_12 в сумі 10 тис. грн.
Стягнути з ОСОБА_11 витрати на правову допомогу понесені потерпілою ОСОБА_13 в сумі 10 тис. грн.
Речові докази – змиви та диски з відеозаписами слідчих дій, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження – після вступу вироку в законну силу залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено сторонами до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілим, прокурору та адвокатам.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua