Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №711/10626/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №711/10626/26

Суддя: Олійник В. М.

Справа № 711/10626/26

Номер провадження 3/711/2453/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній,

до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 122-4 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 122-4 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з протоколами про адміністративні правопорушення - 31.07.2026 о 13.40 год. в м.Черкаси по вул. Нижня Горова, 41, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Renault Trafic д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не переконався в безпечності та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП були завдані матеріальні збитки. Після ДТП ОСОБА_1 залишив місце пригоди, приймалися заходи до його розшуку.

Правопорушник ОСОБА_1 до початку судового засідання надав заяву в якій просить суд проводити розгляд справи без його участі. Водночас під час попередніх судових засідань пояснив, що дійсно він причетний до подій зазначених в протоколах про адміністративні правопорушення, а саме він 31.07.2026 під час руху заднім ходом здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження. Оскільки він не відчув контакту з потерпілою, тому поїхав додому. Після того, як йому зателефонували працівники поліції, він повернувся на місце події і надав всю необхідну допомогу потерпілій. По факту ДТП було порушено кримінальне провадження, яке ухвалою суду від 11.09.2026 закрито в зв`язку з його примиренням з потерпілою ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 24.5).

Відповідно до ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (принцип non bis in idem).

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, суд вважає необхідним зазначити наступне.

В ході розгляду справи встановлено, що 31.07.2026 о 13.40 год. в м.Черкаси по вул. Нижня Горова, 41, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Renault Trafic д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не переконався в безпечності та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП були завдані матеріальні збитки.

По факту ДТП, зазначеній в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №1795149, яка мала місце 31.07.2026, порушено кримінальне провадження № 12026250310002213 від 01.08.2026 за ч.1 ст.286 КК України.

Постановою слідчого СВ ЧВП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції Корнієнка Я.О. від 25.08.2026 з матеріалів кримінального № 12026250310002213 від 01.08.2026 за ч.1 ст.286 КК України виділено матеріали, які стосуються вчинення водієм автомобіля Renault Trafic д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених КУпАП.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 11.09.2026 кримінальне провадження № 12026250310002213 від 01.08.2026 стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, порушене за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 31.07.2026, закрито на підставі ст.46 КК України та ст.284 КПК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілою.

У постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 8 грудня 2022 року у справі № 686/11795/17 (провадження № 51-1951км22) Верховний Суд розглянув питання застосування принципу non bis in idem (заборони подвійного притягнення до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення) та зазначив про відсутність порушення принципу non bis in idem: Верховний Суд визнав, що притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху) після закриття стосовно неї справи про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП не є повторним покаранням за одне й те саме діяння. Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна, тоді як ч.1 ст.286 КК України вимагає настання іншого обов`язкового наслідку - заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Крім того, відповідно до правового висновку, сформульованого в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 червня 2026 року у справі № 629/612/25 (провадження № 51-4265кмо25), інститут звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України застосовується виключно за наявності умов, прямо передбачених цією нормою. Таке звільнення є відмовою держави від застосування до особи, яка вчинила злочин, заходів кримінально-правового примусу (покарання), але за своєю правовою природою є нереабілітуючою підставою закриття справи. Закриття кримінального провадження у зв`язку з примиренням сторін (ст.46 КК України) свідчить про те, що кримінальне стягнення (покарання) до особи судом не застосовувалось. Оскільки факт притягнення до кримінальної відповідальності відсутній, подальший розгляд справи про адміністративне правопорушення не може вважатися подвійним стягненням за одне й те саме діяння та не порушує конституційний принцип non bis in idem, закріплений у ст. 61 Конституції України.

Крім того, спеціальна норма закону - частина 4 статті 38 КУпАП - прямо регламентує, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Судом встановлено, що ухвала про закриття кримінального провадження була постановлена 11.09.2026, а постанова якою виділено матеріали, які стосуються вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених КУпАП датована 25.08.2026. з огляду на викладене, строки передбачені ч.4 ст.38 КУпАП непропущені.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним відмовити в задоволені клопотання ОСОБА_1 про закриття адміністративного провадження в частині притягнення його до відповідальності за ст.124 КУпАП.

Згідно ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що призвели до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається із змісту диспозиції ст.124 КУпАП, об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого даною нормою, характеризується наступними елементами: діянням тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, яке може бути виражене як у дії так і в бездіяльності; наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; а також причинним зв`язком між наведеними діянням та наслідками.

Відповідно до п.26 постанови пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 - суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.2.3.б ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.10.9 ПДР України – під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що саме недотримання водієм п.2.3.б, п.10.9 ПДР України і призвело до пошкодження транспортних засобів. Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Крім того, відповідно до диспозиції ст.122-4 КУпАП відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 31.07.2026, керуючи автомобілем, став учасником ДТП місце якої залишив.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, а саме: залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетний.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП, підтверджуються наданими матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 , порушивши вимоги пунктів 2.3.б, 10.9 ПДР України, вчинив правопорушення передбачене ст.124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та іншого майна, а також порушив вимоги п.2.10.а ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, тобто залишив місце ДТП.

При накладенні стягнення, відповідно до статей 33-35 КУпАП, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, так у даному випадку стягнення необхідно накласти в межах санкції ст.122-4 КУпАП.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти стягнення у виді штрафу у дохід держави.

На підставі ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 7, 8, 9, 12, 23, 26, 33-35, 36, 122-4, 124, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень передбачених:

ст.124 КУпАП - у виді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок;

ст.122-4 КУпАП - у виді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

На підставі ст.36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ст.122-4 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,6 грн.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення

Суддя: В. М. Олійник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua