Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №521/19118/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №521/19118/26

Суддя: Тихонова О. А.

Справа 521/19118/26

Номер провадження 3/521/5411/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Тихонової О.А., з секретарем судового засідання Ніколаєвою В.І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Пашкевич О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі матеріали про вчинення адміністративного правопорушення, що надійшли з Одеського управління ДВБ відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської обл., м. Роздільна, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 05.11.2026 року було об`єднано в одне провадження справу про адміністративне правопорушення №521/19126/26 (провадження 3/521/5414/26), справу №521/19124/26 (провадження 3/521/5413/26), справу 521/19123/26 (провадження 3/521/5412/26), справу 521/19118/26 (провадження 3/521/5411/26) складенні відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, для спільного розгляду.

З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, №109/2026 від 22.10.2026 року, вбачається що, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника конвою відділення № 2 взводу № 2 роти № 3 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Одеській області, будучи суб?єктом декларування відповідно до п.п. «3» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), в порушення ч. 1 ст. 45 Закону несвоєчасно, без поважних причин подав 22.09.2026 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, №110/2026 від 22.10.2026 року, вбачається що, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника конвою відділення № 1 взводу № 1 роти № 1 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Одеській області, будучи суб?єктом декларування відповідно до п.п.«3» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), в порушення ч.1 ст. 45 Закону несвоєчасно, без поважних причин подав 22.09.2026 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої самоврядування.

З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, №111/2026 від 22.10.2026 року, вбачається що, ОСОБА_1 , припиняючи 26.08.2023 діяльність на посаді начальника конвою відділення №1 взводу №1 роти №1 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Одеській області, будучи суб`єктом декларування відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), в порушення абзацу 1 ч. 2 ст. 45 Закону несвоєчасно, без поважних причин подав 22.09.2026 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями. чим вчинив адміністративне правопорушення пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.172-6 КУпАП, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, №112/2026 від 22.10.2026 року, вбачається що, ОСОБА_1 , припинивши 26.08.2023 діяльність на посаді начальника конвою відділення № 1 взводу № 1 роти № 1 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Одеській області, будучи суб?єктом декларування відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), в порушення абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону несвоєчасно, без поважних причин подав 22.09.2026 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов?язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За даними фактами було складено протоколи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засідання ОСОБА_1 визнав вину у скоєних адміністративних правопорушеннях, пояснив, що наміру приховувати статки та доходи в нього не було. Будь з ким з громадян, хто мав би йому повідомити та нагадати про обов`язок подати декларацію не спілкувався.

Прокурор Пашкевич О.П. у судовому засіданні просила суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та притягнути його до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку.

Суд, перевіривши надані матеріали справ про адміністративні правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та думку прокурора, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційним правопорушенням є діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Підпунктом «з» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є поліцейські.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Частиною другою статті 45 зазначеного Закону передбачено обов`язок осіб, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а осіб, які припинили таку діяльність, - подати щорічну декларацію за рік припинення відповідної діяльності в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Як убачається з матеріалів справ, ОСОБА_1 , обіймаючи посади начальника конвою відповідних підрозділів батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Одеській області, був поліцейським, а отже, відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» належав до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону та на яких покладено обов`язок подання декларацій у порядку і строки, визначені законодавством.

Таким чином, ОСОБА_1 як суб`єкт декларування був зобов`язаний дотримуватися встановлених законом строків подання відповідних декларацій незалежно від зміни займаної посади або подальшого припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, №109/2026 від 22.10.2026 року, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, 22.09.2026 року подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік.

Аналогічно, відповідно до протоколу №110/2026 від 22.10.2026 року, ОСОБА_1 несвоєчасно, без поважних причин, 22.09.2026 року подав щорічну декларацію за 2022 рік, чим також порушив вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Крім того, з протоколу №111/2026 від 22.10.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , припинивши 26.08.2023 року діяльність на посаді начальника конвою відповідного підрозділу батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Одеській області, всупереч вимогам абзацу першого частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, 22.09.2026 року подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Також, згідно з протоколом №112/2026 від 22.10.2026 року, ОСОБА_1 , після припинення 26.08.2023 року діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави, всупереч вимогам абзацу другого частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, 22.09.2026 року подав щорічну декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік.

При цьому суд враховує, що Законом України №3384-IX від 20.09.2023 було відновлено обов`язок подання декларацій, а для суб`єктів декларування, які не подали відповідні декларації за 2021–2022 роки, а також декларації при звільненні, обов`язок їх подання мав бути виконаний не пізніше 31.01.2024 року. Водночас щорічна декларація за 2023 рік особами, які припинили відповідну діяльність у 2023 році, мала бути подана до 01.04.2024 року.

Отже, ОСОБА_1 був зобов`язаний подати щорічні декларації за 2021 та 2022 роки, а також декларацію при припиненні діяльності, не пізніше 31.01.2024 року, а щорічну декларацію за 2023 рік після припинення діяльності - не пізніше 31.03.2024 року.

Однак, усупереч вимогам антикорупційного законодавства, зазначені декларації ОСОБА_1 подав лише 22.09.2026 року, тобто зі значним порушенням установлених строків їх подання.

Суд звертає увагу, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, полягає саме у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. При цьому для встановлення складу зазначеного правопорушення необхідно з`ясувати наявність у особи відповідного обов`язку декларування, порушення визначеного законом строку його виконання, відсутність поважних причин такого порушення та наявність вини особи.

Суд приходить до висновку про підтьвердження обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, зазначає, про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, невиконанням останнім установленого Законом України «Про запобігання корупції» обов`язку щодо своєчасного подання декларацій.

З огляду на встановлені обставини судом установлено, що ОСОБА_1 мав статус суб`єкта декларування, на якого поширювалися вимоги статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», був зобов`язаний подати відповідні декларації у визначені законом строки, однак виконав цей обов`язок лише 22.09.2026 року. При цьому будь-яких об`єктивних обставин, які б перешкоджали йому своєчасно виконати встановлений законом обов`язок, судом не встановлено.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, не заперечував факту несвоєчасного подання відповідних декларацій, що у сукупності з дослідженими матеріалами справ підтверджує обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення.

Оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що обставини, викладені у протоколах №109/2026, №110/2026, №111/2026 та №112/2026 від 22.10.2026 року, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а вина ОСОБА_1 у вчиненні чотирьох адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, суд враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, їх кількість, особу правопорушника, його вік, рівень правосвідомості, ступінь вини та ставлення до вчиненого, зокрема визнання ним своєї вини, а також відсутність установлених судом обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, полягає у несвоєчасному поданні декларації, а тому моментом закінчення такого правопорушення є день її фактичного подання після спливу встановленого законом строку.

Як убачається з матеріалів справ, усі чотири декларації ОСОБА_1 подав 22.09.2026 року, що свідчить про завершення об`єктивної сторони відповідних адміністративних правопорушень саме в зазначену дату.

Протоколи про адміністративні правопорушення складені 22.10.2026 року, тобто в межах шестимісячного строку з дня вчинення правопорушень. Таким чином, передбачені ч. 4 ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на час розгляду справ не закінчилися.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких обставин, дотримуючись принципу співмірності між характером вчинених адміністративних правопорушень та заходом державного примусу, враховуючи їх характер, кількість, тривалість порушення встановлених законодавством строків подання декларацій, обставини їх вчинення, а також визнання ОСОБА_1 своєї вини, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення, виховання особи в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, достатнім буде застосування до останнього адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. При цьому, оскільки справи про всі чотири адміністративні правопорушення одночасно розглядаються одним і тим самим судом, адміністративне стягнення підлягає накладенню відповідно до вимог ст. 36 КУпАП у межах санкції, встановленої за найбільш серйозне з числа вчинених правопорушень.

Підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності або визнання вчинених ним правопорушень малозначними судом не встановлено. Обставин, що виключають провадження у справі, передбачених ст. 247 КУпАП, матеріали справи не містять. Строки накладення адміністративного стягнення, визначені ч. 4 ст. 38 КУпАП для правопорушень, пов`язаних з корупцією, на час розгляду справи не закінчилися. Документів або інших належних відомостей, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 підстав для звільнення від сплати судового збору, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку таке стягнення накладено, сплачує судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на час ухвалення постанови становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. ст. 9-11, 23, 33-36, 38, 172-6, 221, 245, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Хаджибейський районний суд м. Одеси.

Суддя О.А. Тихонова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua