Суд: Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №534/3451/25
Суддя: Малюк М. В.
Справа №534/3451/25
Провадження №2/534/1436/25
РІШЕННЯ
Іменем України
05 листопада 2026 року місто Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Малюк М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Савченко Я.О.,
представника позивача Оліярника Г.І.,
інші учасники не з`явилися,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Оліярник Григорій Іванович, до Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування арешту на нерухоме майно,
встановив:
(1) Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
1. ОСОБА_1 , в інтересах якої на підставі ордера про надання правничої допомоги від 15.12.2025 діє адвокат Оліярник Г.І., звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить зобов`язати Горішньоплавнівський відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому ОСОБА_2 , який був накладений реєстратором Полтавської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 29.05.2009, реєстраційний номер обтяження 8761715, на підставі постанови старшого державного виконавця Онищенка О.Л. про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження АА №122185 від 29.05.2009, ВДВС Комсомольського МУЮ, та стягнути з відповідача судовий збір.
1.1.Заявлені вимоги мотивує тим, що позивачка є рідною сестрою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті її брата в Горішньоплавнівській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу щодо спадкового майна померлого. Померлому ОСОБА_2 та її батькам ОСОБА_3 і ОСОБА_4 належить на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_1 . Батьки подали заяви про відмову від прийняття належних їм часток у спадщині на користь позивачки.
1.2.Вказує, що звернулася із заявою до державного нотаріуса з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину на вищевказане майно, що залишилась після смерті її брата. Але державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відділом ДВС зареєстровано обтяження, зокрема накладено арешт на належну ОСОБА_2 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .
1.3.Зазначає, що 06.08.2025 звернулася до Горішньоплавнівського ВДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного із заявою про зняття арешту з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому ОСОБА_2 . Але відповідачем надано відповідь, що виконавчі провадження щодо ОСОБА_2 завершені, а виконавчі документи повернуті стягувачу без сплати боргу. Станом на 01.09.2025 встановити підстави винесення постанови №АА 122185 від 29.05.2009 не виявляється можливим у зв`язку з її знищенням після закінчення встановленого строку зберігання.
1.4.Посилаючись на це, вважає, що єдиною підставою для зняття виконавцем арешту може бути рішення суду.
2. Відповідач скористався правом відзиву на позов.
07.01.2026 представником відповідача через ЄСІТС «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що ВДВС здійснює свої повноваження у межах, визначених спеціальним Законом. Позов пред`явлено до неналежного відповідача, Горішньоплавнівський відділ ДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не є належним відповідачем у цій справі, пед`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові.
(2) Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.
3.Ухвалою від 05.01.2026 Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області відкрив провадження у справі, вирішив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання у справі.
4.Ухвлою від 20.02.2026 суд задовольнив заяву представника позивача про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.
5.Ухвалою від 24.02.2026 суд закрив підготовче провадження у справі, призначив справу до судового розгляду по суті.
6.У судовому засіданні 21.04.2026 року представник позивача позовну заяву підтримав у повному обсязі, просив задовольнити. Зазначив обставини, подібні тим, що наведені в позові. Вказував, що не вчиняв дій для встановлення стягувача в інтересах якого накладено виконавцем арешт на спірне майно, вважав, що в цьому немає потреби з огляду на відповідь ВДВС у листі, доданому до позову, зокрема виконавчі провадження закінчені, виконавчі документи повернуті, а постанови знищені, тому встановити стягувача не уявляється можливим. Вважав, що це є підставою для звільнення майна з-під арешту.
7.Після переходу судом до стадії ухвалення судового рішення виникла необхідність з`ясувати додаткові обставини, які мають значення для справи, тому ухвалою від 01.05.2026 суд поновив судовий розгляд справи.
8.Задля з`ясування цих обставин, що впливають на вирішення спору по суті (належного відповідача – стягувача в інтересах якого накладено арешт), 18.05.2026 суд постановив ухвалу, якою витребував у Полтавській філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, докази.
9.Зазначену ухвалу суд направив особі, у якої витребовуються докази, за місцезнаходженням: Полтавська область, м. Полтава, пров. Рибальський, буд.22, на підтвердження чого свідчить супровідний лист від 19.05.2026 №534/3451/25/3356/2026.
Однак поштове відправлення повернулося на адресу суду із відміткою «повернення».
Згідно з відповіддю №2971372 від 02.07.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Полтавська регіональна філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", ідентифікаційний код 39881888, є філією Державного підприємства "Національні інформаційні системи", ідентифікаційний код юридичної особи 39787008, отже не є юридичною особою.
Юридична особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", ідентифікаційний код юридичної особи 39787008, знаходиться за адресою: Україна, 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 4 (відповідь №2972271 від 02.07.2026 з ЄДРЮО,ФОП та ГФ).
10.Ухвалою від 02.07.2026 суд витребував докази в Державному підприємстві "Національні інформаційні системи".
11.Згідно з листом від 22.07.2026 №3983/19.3-13 ДП «НІС» на виконання зазначеної ухвали надало пояснення.
12.Враховуючи відомості, надані ДП «НІС» стосовно відсутності правонаступництва, постало питання щодо витребування доказів від ДП «Інформаційний центр «Міністерства юстиції України», у зв`язку з чим ухвалою від 20.08.2026 суд витребував у Державному підприємстві "Інформаційний центр" "Міністерства юстиції України" копії документів, на підставі яких Полтавською філією Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстроване обтяження (реєстраційний номер обтяження 8761715) на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 (постанову про арешт майна та оголошення заборони його відчуження, АА №122185, від 29 травня 2009 року, ВДВС Комсомольського МУЮ та інші документи за наявності). Судове засідання відкладено на 26.10.2026.
13.Ухвалу від 20.08.2026 суд направив особі, у якої витребовуються докази, за адресою місцезнаходження, зазначеною в ЄРЮОФОП та ГФ, однак поштове відправлення повернулося на адресу суду із відміткою «адресат відсутній».
14.Сторони, зокрема позивач та відповідач, 26.10.2026 на судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача подав заяву про проведення судового засідання у відсутність позивача та її представника.
(3) Фактичні обставини, встановлені Судом
15.Суд дослідив та оцінив докази у справі та встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .
16.Квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках, по 1/3 частині кожному, на підтвердження чого свідчить свідоцтво про право власності на житло від 28.04.2001.
17.Після смерті ОСОБА_2 у Горішньоплавнівській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу № 26/2024.
18.Спадкову справу після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано в Спадковому реєстрі 07.02.2024 за номером 71963756, номер у нотаріуса 26/2024, місце зберігання спадкової справи – Горішньоплавнівська державна нотаріальна контора. На підтвердження чого свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №75731284 від 07.02.2024.
19.З листа від 14.11.2025 «Щодо спадкування», наданого державним нотаріусом державної нотаріальної контори Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори, вбачається, що єдиним спадкоємцем померлого, який прийняв спадщину у встановленому законом порядку є його сестра ОСОБА_1 . Батьки померлого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , подали заяви про відмову від прийняття належних їм часток у спадщині на користь рідної сестри спадкодавця ОСОБА_1 29.05.2009 зареєстровано обтяження, а саме арешт на належну померлому ОСОБА_2 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 . Підстава реєстрації обтяження постанова ВДВС про арешт майна та оголошення відчуження заборони на його відчуження, реєстраційний номер обтяження 8761715. Також в Єдиному реєстрі боржників наявна інформація про виконавчі провадження стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , №56779755, 64382886, 68878463. Посилаючись на це, нотаріус зазначає про неможливість видачі позивачеві свідоцтва про право на спадщину на належну померлому ОСОБА_2 1/3 частки вказаної квартири.
20.Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно в довідці №377981268 від 10.05.2024, на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , накладено арешт, реєстраційний номер обтяження 8761715, це обтяження зареєстровано 29.05.2009 реєстратором: Полтавська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.
Підставою обтяження зазначена постанова про арешт майна та оголошення заборони його відчуження, АА №122185, 29.05.2009, ВДВС Комсомольського МУЮ.
21.Листом від 02.09.2025 №49913 Горішньоплавнівський відділ ДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області СМУМЮ повідомив, що станом на 01.09.2025 встановити підстави винесення постанови № АА 122185 від 29.05.2009 не виявляється можливим через її знищення у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Зняти арешт з майна ДВС не виявляється можливим.
З метою зняття арешту з майна запропоновано звернутися до суду.
22.Листом від 22.07.2026 №3983/19.3-13 Державне підприємство «Національні інформаційні системи» надано відповідь, в якій зазначило, що підприємство здійснює повноваження адміністратора Єдиних та Державних реєстрів з 03.07.2015, а також є самостійним суб`єктом господарювання, не є правонаступником ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України. Водночас повідомило, що в інформаційній системі Реєстрів наявні відомості (у вигляді масиву даних) про те, що запис про обтяження №8761715 був зареєстрований в Реєстрі заборон на підставі електронної заяви співробітника ВДВС Комсомольського МУЮ, надано відомості, які зберігаються в інформаційній системі.
23.У наданому ДП «НІС» документі: «Відомості стосовно даних, внесених до електронної заяви про обтяження в Реєстрі заборон №8761715» також відсутня інформація про особу, в інтересах якої накладено арешт на 1/3 частки квартири.
(4) Норми права, застосовані Судам. Висновки Суду
24.Позивачка звернулася до суду з позовом, предметом якого є її вимоги про звільнення з-під арешту майна, частки в квартирі, що є спадковою масою після смерті спадкодавця.
25.Зазначає, що арешт було накладено державним виконавцем у межах виконавчого провадження стосовно боржника-спадкодавця, визначити яке не вбачається можливим через знищення відповідачем постанови про накладення арешту.
26.Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
27.Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
28.Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
29.У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
30.Одним із засобів юридичного захисту прав сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають під час примусового виконання судових рішень.
31.Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
32.Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
33.У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
34.Такий правовий висновок сформульований Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).
35.Частиною першою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено порядок вирішення спорів, що виникають під час виконання судових рішень, захисту прав особи, яка не є боржником у виконавчому провадженні, у зв`язку з накладенням арешту на майно. У разі виникнення такого спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про зняття з арешту з майна.
36.Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить право на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 (пункти 15-17 цього рішення).
37.Єдиним спадкоємцем померлого, який прийняв спадщину у встановленому законом порядку є його сестра ОСОБА_1 , позивачка у справі (пункти 18,19 цього рішення).
38.Спадкове майно обтяжене арештом, накладеним згідно з постановою ВДВС, яке зареєстроване 29.05.2009 реєстратором: Полтавська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, реєстраційний номер обтяження 8761715.
Щодо обраного способу захисту суд зазначає таке.
39.Позивачка вказує, що це обтяження перешкоджає оформити право на спадщину, та єдиним способом захисту на спадкування вважає зняття арешту зі спадкового майна.
40.Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
41.Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
42.Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
43.При цьому, позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
44.Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначений у частині другій цієї норми. Перелік способів захисту, визначений цієї нормою не є вичерпним .
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
45.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.
46.У постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 337/2402/22 (провадження № 61-7442св23) зазначено, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
47.Враховуючи, що позивачка не була і не є стороною виконавчого провадження, у якому був накладений оспорюваний арешт на квартиру, суд вважає, що позивачка правильно звернулась до суду із позовом про зняття арешту з майна.
48.Власне саме таким чином позивачці рекомендував діяти ВДВС, надаючи відповідь на її звернення (див пункти 1.3, 21 цього рішення).
При вирішенні питання щодо належного відповідача в цій справі, суд зазначає таке.
49.Відповідачем у цій справі позивачка визначає державну виконавчу службу, якою накладався арешт.
50.При вирішенні цього питання суд зазначає таке.
51.Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина 1 статті 48 ЦПК України).
52.Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.
53.Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).
54.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
55.Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи: суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
56.У постанові від 12.11.2025 у справі № 756/12092/24 (справа у подібних правовідносинах, про зняття арешту з нерухомого майна, що є спадковим) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов таких висновків:
«48.Під час нового розгляду необхідно встановити, зокрема:
1) в межах якого виконавчого провадження накладений арешт на квартиру,
2) на підставі яких виконавчих документів,
3) хто є боржником та особою, в інтересах якої накладений арешт (стягувачем), та у випадку з`ясування вказаних обставин обговорити питання залучення цих осіб до участі у справі як співвідповідачів та/або заміни відповідача.»
57.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
58.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
59.Тож, з огляду на позиції Верховного Суду, судом застосовувалися процесуальні заходи, приймалися процесуальні рішення про витребування доказів, задля з`ясування обставин, що підлягали встановленню (див пункти 7,8,10,12 цього рішення).
60.Відповідач формально заперечує проти позову, натомість інформації про виконавче провадження, в межах якого ВДВС було винесено постанову № АА 122185 від 29.05.2009 та на підставі якої накладено арешт на спірне майно, не надає, також не надає інформації на підставі якого виконавчого документа та хто є особою, в інтересах якої накладений арешт (стягувачем) (див пункт 2 цього рішення).
61.Неможливість встановлення вказаних обставин обумовлена знищенням виконавчих проваджень з-за закінчення встановленого строку зберігання (див пункт 21 цього рішення).
62.Не дозволяють встановити вказані обставини й відомості, отримані судом у ході витребування доказів (див пункти 22,23 цього рішення).
63.Верховний Суд у постанові від 12.11.2025 у справі № 756/12092/24 (релевантна справа) зазначав:
«49. Зокрема, відповідач має повідомити чи є (була) боржником у виконавчому провадженні, в межах якого накладено арешт, ОСОБА_3, 1950 року народження вказана в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна у записі про обтяження № 2272205, як власник квартири (а. с. 19).
50.У разі об`єктивної неможливості встановлення вказаних обставин (відсутність чи знищення документів, тощо), суду необхідно врахувати положення Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Перший протокол) згідно з якими кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном та з`ясувати наявність законних підстав для продовження дії арешту, накладеного на квартиру позивачки у 2005 році.»
64.Оскільки в даному випадку у суду відсутня об`єктивна можливість встановити обставини, зокрема,
- в межах якого виконавчого провадження було накладено арешт на частку в квартирі, що належала спадкодавцеві;
- на підставі якого виконавчого документа;
- хто є стягувачем, в інтересах якого накладено арешт (пункти 21,61 цього рішення),
орган, яким прийнято постанову про обтяження - арешт майна, яке наразі є спадковим, є належним відповідачем у цій справі.
Тож ВДВС, до якого пред`явлено позов, є належним відповідачем у цій справі.
65.Зважаючи на це, суд не приймає заперечення відповідача проти позову (пункти 2,21,60 цього рішення).
66.Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина 5 статті 1268 ЦК України).
67.Оскільки позивачка прийняла спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 в установленому порядку, вона набула право захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
68. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини 1,2 статті 321 ЦК України).
69.Згідно з вимогами частин 1 статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
70.Згідно з вимогами статей 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
71.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).
72.Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що в даному випадку видсутні законні підстави для продовження дії арешту, накладеного у 2009 році на 1/3 частку квартири, належної спадкодавцеві.
73.Отже, право позивачки на спірне майно необхідно захистити в обраний останньою спосіб, шляхом зняття арешту з нього.
74.Керуючись ст ст. 12,81,89,263-265,268,352,354 ЦПК України, суд
ухвалив :
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна, - задовольнити.
2. Скасувати арешт з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому ОСОБА_2 , який був накладений реєстратором Полтавської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 29.05.2009, реєстраційний номер обтяження 8761715, на підставі постанови старшого державного виконавця Онищенка О.Л. про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження АА №122185 від 29.05.2009, ВДВС Комсомольського МУЮ.
3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
4.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
5.Повний текст судового рішення складений 05.11.2026.
Повне ім`я позивача:ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повне ім`я відповідача:Горішньоплавнівський відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 34739122, адреса: 39803, Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вулиця Строни, будинок 6.
Суддя Марина МАЛЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua