Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №638/17241/25 — Харківський апеляційний суд

Суд: Харківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №638/17241/25

Суддя: Пилипчук Н. П.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року

м. Харків

справа 638/17241/25

провадження № 22ц/818/5026/26

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів - Гєрцика Р.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Муренченко С.А.,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 26 травня 2026 року в складі судді Малахової О.В.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 22 серпня 2021 року ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ «Альфа-Банк», який у подальшому змінив назву на АТ «Сенс Банк», із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який розміщено на сайті Банку.

Позичальник підписав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «7799», направленого йому 22 серпня 2021 року на номер телефону НОМЕР_1 , та підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних умов кредитування тощо. Банк прийняв пропозицію відповідача.

Таким чином, 22 серпня 2021 року між банком та відповідачем укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із такими умовами: тип кредитування - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «RED»; мета кредиту - для особистих потреб; опис послуги - надання банком послуг з обслуговування кредитної картки, а також надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого кредиту або його частини банк здійснює подальше кредитування у межах її ліміту шляхом надання траншів. Для можливості встановлення відновлювальної кредитної лінії та надання кредиту банк на підставі поданих позичальником документів та цієї Угоди відкриває поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів; ліміт кредитної лінії - 200 000,00 грн; сума встановленої кредитної лінії - 150 000,00 грн; процентна ставка - 35,99 % для торгових операцій та/або операцій зняття готівки; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - MasterCard Debit World; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5% від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Угоді присвоєно № 631774173.

Банк взяті на себе відповідно до Угоди зобов`язання виконав у повному обсязі, випустивши кредитну картку та надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач активував кредитну картку та активно користувався кредитними коштами.

Однак ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 171 012,22 грн, з яких: 110 688,83 грн - прострочене тіло кредиту; 60 323,39 грн - відсотки за користування кредитом.

Просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 171 012,22 грн, судовий збір 2422,40 грн та 14 024,46 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 26 травня 2026 року у позові відмовлено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість в сумі 102,33 грн - прострочене тіло кредиту, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,45 грн та 500,00 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду мотивовано тим, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору у нього утворилась заборгованість за тілом кредиту, що підлягає стягненню з нього на користь позивача. Разом з тим, оскільки банком не доведено погодження між сторонами таких істотних умов договору як сплату відсотків за кредит, за овердрафт, за прострочений овердрафт, за прострочений несанкціонований овердрафт, комісії, банк неправомірно нараховував та списував з рахунку відповідача вказані відсотки, тому у частині стягнення заборгованості за відсотками відмовлено та зараховано сплачені відповідачем кошти в розмірі 110 586,50 грн, що були розподілені банком на сплату комісії і відсотків, на погашення тіла кредиту.

На вказане рішення суду 22 червня 2026 року через систему «Електронний суд» АТ «Сенс Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду - змінити у мотивувальній та резолютивній частинах, збільшивши суму заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, до 171 012,22 грн, вирішити питання щодо судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що 22 серпня 2021 року між сторонами з дотриманням приписів чинного законодавства України в електронній формі було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, основні умови якої передбачали, зокрема, сплату процентної ставки у розмірі 35,99% для торгових операцій та/або операцій зняття готівки, сплату комісії, врегульовували поняття несанкціонованої заборгованості і передбачали право банку на договірне списання коштів. Сторони також узгодили, що всі відносини між ними, що не врегульовані Угодою, регулюються Договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору, додатково до тих, що вказані в Угоді, і є невід`ємною частиною Угоди, та чинна редакція якого розміщена на сайті Банку. Презумпцію правомірності договору не спростовано. До суду надано виписку по рахунку відповідача, яка є належним доказом заборгованості, а також розрахунок, який повністю відповідає інформації, що зазначена у виписці.

Крім того, в апеляційній скарзі АТ «Сенс Банк» просило прийняти та долучити до матеріалів справи додатково подані докази: оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 22 серпня 2021 року і заяву про відкриття поточного рахунку від 22 серпня 2021 року, мотивуючи неподання цих доказів до суду першої інстанції тим, що у зв`язку з процесами націоналізації банку, зміни його найменування, припинення роботи попередніх інформаційних систем та переходом на нове програмне забезпечення на момент подання позовної заяви була відсутня технічна можливість сформувати та вивантажити з інформаційно-комунікаційної системи повний комплект матеріалів кредитної справи.

У задоволенні клопотання про прийняття нових доказів колегія суддів відмовляє на підставі частини 3 статті 367 ЦПК України, оскільки обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції позивачем не наведено, доказів наявності технічних перешкод не надано.

Безпідставне долучення нового доказу судом апеляційної інстанції є порушенням принципу правової визначеності. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові у справі №552/7368/21 від 21 серпня 2023 року.

До того ж, згідно вимог частини 4 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Однак позивач не повідомляв суд першої інстанції про неможливість подання разом із позовною заявою доказів, а саме оферти і заяви про відкриття рахунку.

Отже, підстав для залучення поданих разом з апеляційною скаргою нових доказів колегія суддів не вбачає.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк» необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підтвердження укладання кредитного договору від 22 серпня 2021 року позивач долучив: довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб, яка містить роз`яснення про порядок здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників (а.с.18), паспорт споживчого кредиту, що підписаний відповідачем 22 серпня 2021 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 7799, який містить інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту тощо (а.с. 19-20) та Акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, який не містить дати та номеру (а.с. 20 зворот - 21).

Також позивач надав довідку про ідентифікацію, в якій зазначено, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований АТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», відповідно до приписів Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Згідно з умовами Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» клієнт ініціював процес активізації картки з використанням Системи Інтернет-сервісу «My Alfa-bank» та отримав від банку ОТП-пароль - аналог ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду): текст повідомлення «Shanovniy Kliente! Kod pidtverdzennia zgody na oformlennia kartky 7799; дата відправки 22 серпня 2021 року; номер телефону, на який було відправлено повідомлення НОМЕР_1». Підписання угоди № 631774173 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», позичальником здійснено ОТП-паролем - аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду) (а.с.22).

З виписки з рахунку ОСОБА_1 за період з 25 серпня 2021 року по 14 травня 2025 року, що містить інформацію про рух коштів, вбачається, що 25 серпня 2021 року банк встановив кредитний ліміт у розмірі 15 000,00 грн, який неодноразово змінював; відповідач користувався коштами на рахунку і поповнював його, та протягом усього періоду банк нараховував та списував з рахунку відсотки за кредит, відсотки за овердрафт, відсотки за прострочений овердрафт, комісію за обслуговування основної картки, нараховував заборгованість, зокрема нарахував по тілу кредиту - 110 688,83 грн, за відсотками - 60 323,39 грн (а.с. 26-30).

Відповідно до складеного позивачем розрахунку борг відповідача за кредитним договором № 631774173 від 22 серпня 2021 року станом на 14 травня 2025 року складає 171 012,22 грн, з яких: 110 688,83 грн - прострочене тіло кредиту; 60 323,39 грн - відсотки за користування кредитом. У вказаний період сплачено кошти, які були розподілені банком таким чином: 29 601,58 грн - сплата комісії РКО, 29 577,91 грн - сплата відсотків за користування кредитом, 51 407,01 грн - сплата овердрафту (несанкціонована заборгованість) (а.с. 31).

На адресу ОСОБА_1 АТ «Сенс Банк» 11 квітня 2025 року надіслало вимогу про усунення порушень, в якій вказано про необхідність сплатити заборгованість за кредитним договором № 631774173 від 22 серпня 2021 року, яка станом на 24 березня 2025 року складає 165 257,90 грн. (а.с. 23-25).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У частині першій статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Положення частини першої статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У справі встановлено, що звертаючись до суду з позовом АТ «Сенс Банк» було надано суду довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб, яка містить роз`яснення про порядок здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників (а.с.18), паспорт споживчого кредиту, що підписаний відповідачем 22 серпня 2021 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 7799, який містить інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту тощо (а.с. 19-20) та Акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, який не містить дати та номеру (а.с. 20 зворот - 21).

Між тим, матеріалами справи не підтверджується, що 22 серпня 2021 року ОСОБА_1 підписав оферту - пропозицію на укладення договору про надання споживчого кредиту № 631774143, оскільки до суду першої інстанції не надано вказаної оферти. Акцепт банку не містить підпису відповідача. Тобто відсутні докази, що саме з цими умовами кредитного договору ознайомлювався відповідач.

Посилання позивача з цього приводу на довідку про ідентифікацію, а саме, що відповідачем здійснено акцепт договору одноразовим ідентифікатором 7799, не заслуговують на увагу, оскільки довідка видана позивачем без номеру та дати, крім того не має підпису відповідача.

Наданий позивачем паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом 22 серпня 2021 року, не може слугувати підтвердженням узгодження між сторонами умов кредитного договору, оскільки ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленою у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 (провадження №61-14545сво20).

Отже, докази існування письмової домовленості між сторонами щодо нарахування процентів за користування кредитом та їх сплати у справі відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскільки позивачем не доведено погодження між сторонами таких істотних умов договору, як сплату відсотків за кредит, овердрафт, прострочений овердрафт, прострочений несанкціонований овердрафт, комісії, а банк неправомірно нараховував та списував з рахунку відповідача вказані відсотки і комісію, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині залишку неповернених грошових коштів у розмірі 102,33 грн.

Доводи апеляційної скарги АТ «Сенс Банк» щодо укладення і підписання договору в електронній формі не спростовують того, що ним не надано доказів узгодження істотних умов договору щодо сплати процентів і комісії, оскільки акцепт пропозиції банку не містить підпису позичальника, а підписаної ним оферти на укладення договору до суду першої інстанції не надано, тоді як підписання паспорта споживчого кредиту не є підписанням договору.

Посилання банку на Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який визначає всі інші істотні умови кредитування, додатково до тих, що вказані в Угоді, чинна редакція якого розміщена на сайті банку, також не можуть бути взяті до уваги, оскільки суду не надано доказів, що під час укладення договору позичальник ознайомився саме з такими умовами вказаного Договору, на які посилається банк.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводів щодо незгоди з рішенням суду в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу у розмірі 500,00 грн, понесених в суді першої інстанції, апеляційна скарга банку не містить.

У зв`язку з чим колегія суддів на підставі ст. 375 ЦПК України дійшла висновку про залишення апеляційної скарги АТ «Сенс Банк» без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки апеляційна скарга АТ «Сенс Банк» задоволенню не підлягає, підстав для перерозподілу судових витрат у суду апеляційної інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 26 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.П. Пилипчук

Судді: Р.В. Гєрцик

О.Ю. Тичкова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua