Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №558/202/25 — Рівненський апеляційний суд

Суд: Рівненський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №558/202/25

Суддя: Збитковська Т. І.

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року м. Рівне

Справа № 558/202/25

Провадження № 33/4815/1211/26

Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І., перевіривши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 – адвоката Мазурка В.С. на постанову Демидівського районного суду Рівненської області від 11 березня 2026 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Демидівського районного суду Рівненської області від 11 березня 2026 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Не погодившись із вказаною постановою, адвокатом Мазурком В.С. повторно подано апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.

В клопотанні захисник Мазурок В.С. вказує, що 22 жовтня 2026 року Рівненський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу, не поновивши строк на її апеляційне оскарження, зазначаючи, що це не позбавляє можливості повторно звернутися до апеляційного суду. З метою забезпечення доступу до правосуддя, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови.

Перевіривши матеріали адміністративної справи й викладене в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає, що в поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Норми діючого КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За правовим змістом зазначених норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений скаржнику виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об`єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову судом першої інстанції було винесено 11 березня 2026 року (а.с.56), а апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано 31 березня 2026 року (а.с.61).

До початку розгляду апеляційної скарги від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить не поновлювати строк апеляційного оскарження та повернути апеляційну скаргу (а.с.68). Таку позицію ОСОБА_1 підтримав і адвокат Мазурок В.С, а, відтак, з урахуванням наведеного, 30 вересня 2026 року Рівненським апеляційним судом було винесено постанову про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Демидівського районного суду Рівненської області від 11 березня 2026 року (а.с.69).

13.10.2026 року адвокат Мазурок В.С. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 з проханням про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с.73-74).

Постановою Рівненського апеляційного суду від 22 жовтня 2026 року було відмовлено захиснику ОСОБА_1 – адвокату Мазурку В.С. в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

23.10.2026 року адвокат Мазурок В.С. повторно подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з аналогічних підстав, зазначених у попередніх клопотаннях.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Демидівського районного суду Рівненської області від 11 березня 2026 року, оскільки питання про поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційним судом у даному провадженні вже вирішене і нових доказів на його поновлення не надано.

Відповідно до положень ч.2 ст.294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення строку оскарження, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також, якщо в поновленні строку відмовлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити захиснику – адвокату Мазурку В.С. в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Повернути апелянту апеляційну скаргу на постанову Демидівського районного суду Рівненської області від 11 березня 2026 року.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Т.І.Збитковська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua