Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №395/1239/26 — Кропивницький апеляційний суд

Суд: Кропивницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №395/1239/26

Суддя: Бондарчук Р. А.

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/530/26 Головуючий у суді І інстанції: Забуранний Р.А.

Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

за участю

представника особи, яка притягається до відповідальності, адвоката Беспалової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу адвоката Беспалової Н.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Згідно постанови суду першої інстанції встановлено, що 12 червня 2026 року о 19 годині 25 хвилин по вулиці Миколи Зерова, 30, в місті Новомиргород, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Camry» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі, стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком Комунального некомерційного підприємства «Новомиргородська міська лікарня Новомиргородської міської ради» від 12.06.2026 року № 10 о 20 год. 05 хв., чим водій порушив вимоги п. 2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням адвокат Беспалова Н.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою зарити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а викладені в постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою Алкотестеру «ДРАГЕР» № 6810 не є належним доказом оскільки огляд працівниками поліції не був проведений, контрольні біологічні зразки сечі та крові не були відібрані..

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.06.2026 року не може бути врахований під час винесення рішення у зв`язку з невідповідності його вимогам Інструкції, а саме для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл. сечі та крові.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції – залишити без змін, з таких підстав.

В суді апеляційної інстанції адвокат Беспалової Н.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Вказала, що протокол складено за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України замість пункту п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. А тому, на думку адвоката він є неналежним доказами та провадження потребує безумовного закриттю. Також адвокат зазначила про те, що в матеріалах справах відсутній акт огляду та інші документи передбачені Інстукцією про порядок виявлення у водіїв ознак сп`яніння.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).

Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 691405 від 12.06.2026, яким підтверджується, що саме 12 червня 2026 року о 19 годині 25 хвилин по вулиці Миколи Зерова, 30, в місті Новомиргород, Новоукраїнського району, Кіровоградської області мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду є позитивним (з показником алкогольного сп`яніння у 1,72 проміле). В акті огляду містить особистий підпис

ОСОБА_1 про згоду його з результатом;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

-відеозаписом з нагрудної бодікамери одного з поліцейських, який містяться у матеріалах справи на оптичному диску, на якому зафіксовано рух транспортного засобу «Toyota Camry» та його зупинку. Підставою зупинки стали ввімкнена аварійна світлова сигналізація під час руху транспортного засобу. До вказаного місця зупинки автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , підійшов працівник поліції, представився водію, яким виявився ОСОБА_1 , який перебував на місці водія вказаного автомобіля. Поліцейський після встановлення особи водія та повідомлення про те, що ним встановлено ознаки алкогольного сп`яніння водія, неодноразово пропонував водієві пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу - газоаналізатору «Dragger Alcotest 6820» на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров`я. Поліцейський декілька разів повідомив водію, що ненадання відповіді на запитання буде розцінено як відмову від огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також поліцейським повідомлено ОСОБА_1 про порушення Правил дорожнього руху щодо зупинки транспортного засобу - ввімкнена аварійна світлова сигналізація, а також не пристебнутий пасок безпеки.

Поліцейським водієві було роз`яснено його права. Поліцейським повідомлено, що ОСОБА_1 рахується як особа, яка самовільно залишила військову частину. Після певного часу уникнення відповіді на запитання поліцейського щодо огляду водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (близько 23-х хвилин: з 19 год. 29 хв. до 19 год. 52 хв.) ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі.

Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі був позитивним, з показником у 1,72 проміле. ОСОБА_1 зазначав на місці зупинки транспортного засобу і в медичному закладі про те, що він в цей день вживав алкогольні напої, а саме дві пляшки пива.

Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог п. 2.9 а) ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з п. 2 розділу 2 Інструкції №1452/735 установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

В матеріалах справи наявні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, добровільно погодився пройти огляд на визначення стану сп`яніння в умовах закладу охорони здоров`я, пройшов відповідний огляд, результат огляду - перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

А тому вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляції про відсутність доказів у справі про адміністративне правопорушення, є такими, що не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

В матеріалах справи наявний відеозапис на підставі якого можливо перевірити, дії працівників поліції на правомірність та відповідність вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції.

Перевіркою інформації, яка зафіксована на диску відеозапису апеляційним судом не було встановлено жодних порушень дій працівників поліції. Порушення порядку огляду також не було встановлено.

Враховуючи те, що на відеозаписі повно та чітко зафіксовано порядок огляду ОСОБА_1 апеляційний суд не має сумнівів стосовно обставин правопорушення викладених у протоколі.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Наявний у справі диски відеозапису є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.

Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 та його захисник не оспорює дійсність даних зафіксовані на відеозаписі.

А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Доводки апеляції про порушення порядку огляду судом не можуть бути враховано оскільки як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 пояснив, що вживав алкоголь, що у свою чергу не заперечує висновок закладу охорони здоров`я про перебування його в стані алкогольного сп`яніння.

Інші доводи апеляції, які стосуються складанням відібрання зразківсудом не можуть бити враховано оскільки стороною захисту вони із закладу охорони здоров`я не витребовувались таких клопотань в ході розгляду справи не надходило.

У матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначає про те, що він приймає знеболювальні засоби і саме вони могли стати причиною позитивного результату огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте суд апеляційної інстанції критично ставиться до даного твердження, зважаючи на те, що ОСОБА_1 неодноразово зазначає на відеозаписі про те, що він дійсно вживав алкогольні напої, а саме дві пляшки пива.

Таж суд не враховує доводи апеляції про складання протоколу за пунктом 2.5 замість пункту 2.9 а Правил дорожнього руху, оскільки як вбачається з доказів наявними в матеріалах справи працівниками поліції вірно встановлено обставини справи, а саме керування водієм транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

При цьому посилання на порушення водієм пункту 2.5 замість пункту 2.9 а Правил дорожнього руху є технічною помилкою та жодним чином не впливає як на склад адмін. правопорушення так і на докази наявні в матеріалах справи.

Отже, таким чином враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, добровільно погодився пройти огляд в умовах закладу охорони здоров`я, пройшов огляд, результат позитивний, самостійно повідомив, що вживав алкоголь, суд вважає, що його вина за ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена повністю.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При цьому, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 чітко усвідомлював про складання відносно нього протоколу та про наслідки у разі притягнення його до адміністративної відповідальності, а також мав можливість пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.

Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за

ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити адвокату Беспаловій Н.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2026 року.

Апеляційну скаргу адвоката Беспалової Н.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , – залишити без задоволення, а постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2026 року про притягнення

ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua