Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №296/14714/25 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 296/14714/25 Головуючий у 1-й інст. Рожкова О. С.

Доповідач Шалота К.В.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Шалоти К. В.,

суддів Коломієць О. С., Миколайчука П. В.,

за участю секретаря

судового засідання Прохорчук Д. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Москвічов Андрій Сергійович,

на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 12 травня 2026 року, ухвалене суддею Рожковою О. С. у місті Житомирі,

у справі за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

1. У грудні 2025 року Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (далі також АТ «А-Банк», банк, позивач) звернулося до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Позов мотивовано тим, що 09 грудня 2022 року відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг шляхом підписання заявки про встановлення кредитного ліміту або заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку як засіб доступу до рахунку.

3. Посилаючись на те, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, не повернув кредит та не сплатив проценти за користування кредитом, позивач просив:

— стягнути заборгованість за кредитним договором, яка станом на 08 грудня 2025 року становить 120784,38 грн, яка складається із заборгованість за кредитом у сумі 98 963,24 грн та заборгованість за процентами у сумі 21 821,14 грн, а також понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та мотиви його ухвалення

4. Корольовський районний суд міста Житомира рішенням від 12 травня 2026 року позов АТ "Акцент-Банк" задовольнив.

Стягнув із ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором від 09 грудня 2022 року в розмірі 120 784,38 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору між сторонами, досягнення згоди з всіх істотних умов договору, презумпцію правомірності правочину відповідачем не спростовано, встановлено фактичне користування позичальником кредитними коштами та наявність непогашеної заборгованості за договором.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

6. Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та через свого представника - адвоката Москвічова А. С. подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

7. Апеляційна скарга мотивована тим, що:

— суд першої інстанції не врахував положення Закону України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, яким установлено граничний розмір денної процентної ставки за споживчими кредитами та передбачено поетапне її зниження до 1%, можливість поширення відповідних обмежень на договори, укладені до набрання ним чинності, у разі продовження строку їх дії;

— наданий банком розрахунок заборгованості здійснений без урахування вказаних законодавчих обмежень щодо розміру процентної ставки, а тому не може вважатися належним і допустимим доказом на підтвердження заявленої до стягнення з відповідача заборгованості;

— нараховані банком проценти є явно завищеними та непропорційними, виходять за межі розумної плати за користування кредитними коштами, суперечать засадам справедливості, добросовісності та розумності, а також положенням статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо несправедливих умов договору;

— суд першої інстанції не врахував, що споживач є слабшою стороною кредитних правовідносин, потребує особливого правового захисту, тоді як банк фактично скористався необізнаністю позичальника та спонукав його до укладення договору на вкрай невигідних умовах;

— принцип свободи договору не є абсолютним, а тому суд мав оцінити співмірність нарахованих процентів із наслідками порушення зобов`язання та можливість їх зменшення;

— позивач не надав належних первинних документів на підтвердження виникнення та розміру кредитної заборгованості, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях;

— суд не врахував, що будь-які сумніви щодо умов кредитування, обґрунтованості вимог банку та достатності наданих ним доказів мають оцінюватися з урахуванням необхідності захисту прав споживача як слабшої сторони договірних правовідносин.

Відзив на апеляційну скаргу

8. Відзив від АТ "А-Банк" на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

9. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (частина 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)).

Рух справи у суді апеляційної інстанції

10. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 22 червня 2026 року відкрив апеляційне провадження, встановив учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

11. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 17 серпня 2026 року призначив справу до апеляційного розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи.

Короткий зміст позиції учасників справи в апеляційному суді

12. Сторони у судове засідання не прибули, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому частиною 6 статті 128 ЦПК та вважається належним чином повідомленим про апеляційний розгляд справи, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

13. 06 вересня 2016 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк", в якій надав згоду, що ця заява разом з Умов та Правил надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг; підтвердив, що ознайомлений з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, зобов`язався виконувати вимоги відповідних Умов та Правил.

14. 09 грудня 2022 року ОСОБА_1 підписав кваліфікаційним електронним підписом заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, якою просив відкрити йому поточний рахунок НОМЕР_1 для споживчих цілей, із встановленням пільгового періоду користування кредитним лімітом до 62 днів за ставкою 0,000001 %, у разі виходу з пільгового періоду з нарахуванням процентів за ставкою 3,4 % на місяць, зі строком дії кредитної лінії 240 місяців, із погашенням щомісяця в розмірі не менше 4 % від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості за договором про споживчий кредит.

15. 09 грудня 2022 року ОСОБА_1 підписав кваліфікаційним електронним підписом паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка "Зелена" за програмою "Українці Разом", у якому містить інформацію про тип кредиту, його умови, вартість і порядок повернення.

16. 09 грудня 2022 року ОСОБА_1 надіслав через застосунок "Дія" до АТ "А-банк" запит на цифрові копії документів, що стверджується відомостями із застосунку Дія.

17. Згідно довідки банку за картками, ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 , видано картки НОМЕР_3 , строком дії до листопада 2028 року; № НОМЕР_4 , строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_5 , строком дії до грудня 2031 року.

18. Згідно з довідкою банку за лімітами вбачається, що ОСОБА_1 за договором від 09 грудня 2022 року встановлено первинно ліміт 0 грн, 27 травня 2024 року збільшено ліміт до 20000 грн, 31 травня 2024 року збільшено ліміт до 40 000 грн, 07 жовтня 2024 року збільшено ліміт до 100 000 грн; 24 листопада 2024 року зменшено ліміт до 100 000 грн.

19. Відповідно до виписці банку по картці по рахунку НОМЕР_1 , клієнт ОСОБА_1 за період з 09 грудня 2022 року до 08 грудня 2025 року вбачається активне користування картковими рахунками, здійснення видаткових та прибуткових операції, у тому числі операції з використання кредитного ліміту. Загальна сума витрат за період: 524 776,88 грн, сума зарахувань за період: 504 145,60 грн, сума комісій: 8 375,15 грн, сума кешбеку: 170,15 грн.

20. Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором від 09 грудня 2022 року вбачається, що станом на 08 грудня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 120 784,38 грн, із яких 98 963,24 грн – основний борг (93 865,07 грн поточної та 5 098,17 грн простроченої заборгованості), 21 821,14 грн – проценти (3 871,76 грн поточних і 17 949,38 грн прострочених).

Межі апеляційного перегляду

21. Згідно з положенням частини 1 статті 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

22. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина 2 статті 263 ЦПК).

23. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 ЦПК).

24. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК).

25. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Правове регулювання та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

26. Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

27. Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 статті 1055 ЦК).

28. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК).

29. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК).

30. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 610, 611 ЦК).

31. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК).

32. Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

33. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

34. Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (частина 7).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 цього Закону).

35. Згідно із статтею 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину.

36. Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

37. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 77, стаття 79, частина 1 статті 80 ЦПК).

38. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (стаття 12 ЦПК).

39. Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК.

40. За змістом статті 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

41. У справі, яка переглядається, встановлено, що 09 грудня 2022 року ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом заявку щодо встановлення кредитного ліміту за рахунком, яка містить всі суттєві умови кредитування, строк кредитування, розмір процентів, на підставі якої відповідачу відкрито рахунок НОМЕР_1 , встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку як засіб доступу до рахунку.

42. Факт отримання та використання відповідачем кредитних коштів стверджується випискою банку за рахунку, яка містять відомості про рух коштів, здійснені видаткові операції.

43. Відповідно до розрахунку заборгованість за укладеним між сторонами договором слідує, що станом на 08 грудня 2025 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 98 963,24 грн, що складається із залишку заборгованості за тілом кредиту: 93865,07 грн та залишку заборгованості за тілом кредиту (прострочений): 5098,17 грн, а також загальний залишок заборгованості за проценти становить 21 821,14 грн, що складається із залишку заборгованості за процентами на поточну заборгованість: 3871,76 грн та залишку заборгованості за процентами на прострочену заборгованість: 17949,38 грн.

44. Встановивши наявність між сторонами кредитних правовідносин, отримання та використання відповідачем кредитних коштів від банку та наявність непогашеної заборгованості, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 120 784,38 грн.

45. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо позивачем не доведено існування заборгованості за кредитним договором, оскільки наявна в матеріалах справи виписка з банківського рахунку, відкритого відповідачу на підставі заяви від 09 грудня 2022 року є належним доказом на підтвердження видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку банку та відповідачем не спростовано.

46. Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц зазначив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

47. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо невідповідності нарахованих банком процентів вимогам Закону України «Про споживче кредитування» в частині обмеження максимального розміру денної процентної ставки, з огляду на наступне.

48. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX (далі - Закон № 3498-IX), який набрав чинності 24 грудня 2023 року:

- доповнено статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" частиною п`ятою, якою встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %;

- доповнено Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 17 і передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів — 2,5 %; протягом наступних 120 днів — 1,5 %;

- у пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-IX встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

49. Тобто Законом № 3498-IX було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки. Перший етап (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року): протягом перших 120 днів після набрання чинності законом максимальна денна процентна ставка для договорів, які укладені в цей період, не могла перевищувати 2,5 %. Другий етап (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року): наступні 120 днів характеризувалися подальшим обмеженням ставки — максимальна денна процентна ставка для договорів, які були укладені в цей період, була знижена до рівня 1,5 %. Третій етап (з 20 серпня 2024 року): після завершення 240-денного перехідного періоду максимальна денна процентна ставка для договорів про споживчий кредит не може перевищувати 1,0 %.

50. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

51. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 висловила такий висновки, що "за загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року. Для того щоб правила про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на договори, які вчинені до 24 грудня 2023 року, необхідно, щоб строк дії таких договорів було продовжено після 24 грудня 2023 року".

52. Отже, для того, щоб правила Закону № 3498-IX про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на укладений між сторонами кредитний договір вчинений 09 грудня 2022 року необхідно, щоб строк кредитування було продовжено після 24 грудня 2023 року.

53. Відповідно до пункту 5 заяви щодо встановлення кредитного ліміту на картку/рахунок від 09 грудня 2022 року вбачається, що погоджений сторонами строк кредитування (строк дії кредитної лінії) становить 240 місяців, а тому правила Закону № 3498-IX про максимальний розмір денної процентної ставки на вказаний договір не поширюються.

54. Сам факт продовження користування відповідачем кредитними коштами після набрання чинності Законом № 3498-IX не свідчить, що погоджений сторонами нового строку кредитування як істотної умови договору, після 24 грудня 2023 року та не підставою для поширення правила Закону № 3498-IX про максимальний розмір денної процентної ставки на вказаний договір.

55. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що вимога про стягнення нарахованих банком відсотків, які є явно завищеними, не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності як складовим елементам принципу верховенства права, оскільки позичальник мав можливість ознайомитися з змістом умов договору у повному обсязі до моменту укладення договору та, підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини з банком, якщо вважав певні умови договору несправедливими.

56. Суд не в праві давати оцінку справедливості тим чи іншим умовам кредитного договору та змінювати на цій підставі розмір нарахованих процентів без заявлення відповідних позовних вимог стороною договору, інакше порушується загальна засада цивільного законодавства – принцип свободи договору, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 3, статтею 627 ЦК.

57. Тобто, у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

58. Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23.

59. Матеріали справи не свідчать про наявність нечітких чи двозначних положень щодо погодженої процентної ставки, які потребували б тлумачення на користь споживача. Вимог про визнання відповідних умов договору недійсними або про їх зміну відповідачем не заявлялася.

60. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо застосування судом першої інстанцій норм права без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 1325/1006/19, від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23, від 01 лютого 2023 року у справі № 199/7014/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 156/268/21, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, оскільки правові висновки у вказаних постановах викладені за фактичних обставин, які не є подібними обставинам у справі, в якій подано цю апеляційну скаргу, а тому є нерелевантними.

61. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на правильність ухваленого рішення не впливають, оскільки зводяться до незгоди з оцінкою доказів і встановлених на їх підставі обставин, з якою погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги

62. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК).

63. Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

64. Колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки підстав для його скасування немає, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Щодо розподілу судових витрат

65. Оскільки апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, тому немає підстав, передбачених частиною 13 статті 141 ЦПК, для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Москвічов Андрій Сергійович, залишити без задоволення.

2. Рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 12 травня 2026 року у справі № 296/14714/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК.

Повний текст постанови складено 03 листопада 2026 року.

Суддя-доповідачК.В. Шалота

СуддіО. С. Коломієць

П. В. Миколайчук