Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №206/4758/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №206/4758/26

Суддя: Пістун А. О.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2754/26 Справа № 206/4758/26 Суддя у 1-й інстанції - Сухоруков А. О. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро за участю:

захисника Пасічника Т.В.

апеляційну скаргу захисника Пасічника Т.В., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Самарського районного суду міста Дніпра від 03 вересня 2026 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

При обставинах зазначених в протоколі та в оскарженій постанові суду першої інстанції, 31.05.2026 06:35 м. Дніпро (Дніпропетровськ) по вулиця Німецька (Томська), 69, водій ОСОБА_1 керував тз Daewoo sens, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився із застосуванням приладу Драгер, результат позитивний 0,91%, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Пасічник Т.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати оскаржену постанову та закрити провадження у справі.

В обгрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вказує, що захисником 03.09.2026 року до суду першої інстанції було подано заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку із тим, що при виконанні службових обов`язків ОСОБА_1 отримано травму та останнього направлено на лікування до медичного закладу (стаціонарне лікування), у задоволенні якого було відмовлено, доступ до постанови надано 02.10.2026 року, повний текст захисник отримав 08.10.2026 року. Разом з тим, посилається на постійні обстріли по території України, повітряні тривоги, у зв`язку із чим, не мав можливості вчасно звернутись з апеляційною скаргою.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 заперечує керування транспортним засобом та його зупинку, крім того наявний відеозапис не містить доказів керування та факту зупинки, у зв`язку із чим вважає, що обставини, які давали працівникам поліції право вимагати пройти огляд на стані наркотичного сп`яніння, відсутні.

Також вказує, що з матеріалів справи не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його мали зупинити працівники поліції, а тому наступні вимоги ОСОБА_1 не зобов`язаний був виконувати, а складені документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини.

Стверджує, що відеозапис не містить момент виявлення або фіксування правопорушення, а тому не може бути прийнятий до уваги.

Вказує, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою алкотестера Драгер — 6820 № 0530, однак матеріали не містять сертифікат відповідності та свідоцтва про повірку технічного засобу, у зв`язку із чим вважає, що огляд проведено недозволеним технічним засобом. Крім того, калібрування приладу здійснено 14.11.2025 року, а використано його було 31.05.2026, тобто більше ніж 6 місяців, що є грубим порушенням Інструкції.

Захисник зазначає, що рапорт працівника поліції сам по собі не може слугувати доказом винуватості водія.

Крім того, вказує, що ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, що є військовослужбовцем та на вимогу працівників поліції пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, надав пояснення по справі, але це було вимушеною необхідністю, оскільки у його діях відсутня суб`єктивна сторона правопорушення — відсутні вина та умисел.

Сторона захисту також вказує, що наявність право керування транспортним засобом пов`язана із виконанням ОСОБА_1 службових обов`язків військової служби, а відсутність такого права позбавить його заробляти на життя, захищати суверенітет та територіальну цілісність держави та є підставою для подальшого звільнення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, захисник просив провести розгляд справи у його відсутність.

Захисник Пасічник Т.В. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з викладених в ній підстав.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Апеляційний суд вважає, що доводи сторони захисту вказані у клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому таке клопотання підлягає задоволенню.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими.

У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи.

Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується наявними в матеріалах справи докази, які є належними, допустимими, які доповнюють одне одного.

Так, частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обов`язковими елементами об`єктивної сторони такого складу правопорушення як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння є: факт керування транспортним засобом та факт наявності алкогольного сп`яніння.

Аналізуючи доводи апелянта про те, що відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд не приймає з огляду на наступне.

Так, дійсно відеозапис починається з того, що чоловік стоїть біля автомобіля, однак, на вимогу працівника поліції водій представився — ОСОБА_1 , працівником поліції було повідомлено, що в нього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестера драгер, на що останній погодився, та пройшов огляд на стан сп`яніння. Крім того, на протязі всього відеозапису ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним автомобілем.

Апеляційний суд також зауважує, що наряд поліції було викликано за фактом ДТП, що вбачається з наявного відеозапису, а також згідно рапорту, та у відповідності до постанови Самарського районного суду міста Дніпра від 13.08.2026 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, за фактом вчинення ним ДТП 31.05.2026 року о 06:35 у м. Дніпро (Дніпропетровськ) по вулиця Німецька (Томська), 69. Вказана постанова набрала законної сили 25.08.2026 року та не оскаржувалась в апеляційному порядку, що і не заперечував захисник у суді апеляційної інстанції. Тобто, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 31.05.2026 року о 06:35 у м. Дніпро (Дніпропетровськ) по вулиця Німецька (Томська), 69. є підтвердженим.

Доводи апелянта про те, що відсутні докази перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, апеляційним судом не приймаються, оскільки останній притягається до відповідальності за перебування у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується роздруківкою приладу Драгер, результат позитивний 0,91%.

Крім того твердження апелянта про те, що відсутні докази причини зупинки, спростовуються дослідженими доказами, оскільки як вже було встановлено апеляційним судом, наряд поліції був викликаний за фактом вчинення ОСОБА_1 ДТП.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи захисника не спростовують вину ОСОБА_1 . У вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення, встановленого санкцією даної норми закону.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Строк апеляційного оскарження — поновити.

Апеляційну скаргу захисника Пасічника Т.В., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – залишити без задоволення.

Постанову Самарського районного суду міста Дніпра від 03 вересня 2026 року, щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Пістун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua