Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №202/4276/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10231/26 Справа № 202/4276/26 Суддя у 1-й інстанції - Недобитюк Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Гапонова А.В., Красвітної Т.П.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №202/4276/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Лавріщев Олег Анатолійович, про усунення від спадкування та визнання права на спадкування за законом, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпра від 09 червня 2026 року про повернення позовної заяви, постановлену у складі судді Недобитюк Н.В.,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпра з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Лавріщев О.А. про усунення від спадкування та визнання права на спадкування за законом.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 26 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Лавріщев О.А. про усунення від спадкування та визнання права на спадкування за законом - залишено без руху для усунення недоліків. Надано позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 09 червня 2026 року позовну ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Лавріщев О.А. про усунення від спадкування та визнання права на спадкування за законом, повернуто на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в останній день встановленого судом строку, а саме: 05 червня 2026 року представником позивача направлено на адресу суду поштовим відправленням необхідні документи, що підтверджується фіскальним чеком від 05 червня 2026 року та відстеженням вручення листа на офіційному сайті “Укрпошта”.

Зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем виконано вимоги ухвали суду від 26 травня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху.

У зв`язку із чим просила ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра від 09 червня 2026 року про повернення позовної заяви скасувати.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що копія ухвали про залишення позовної заяви без руху була вручена позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про отримання нею копії ухвали суду 27 травня 2026 року, а також копію вказаної ухвали було доставлено 27 травня 2026 року до електронного кабінету представника позивача - ОСОБА_5 , однак станом на 09 червня 2026 року недоліки позовної заяви позивачем або її представником не усунуто, будь-яких заяв чи клопотань, у тому числі про продовження строку на усунення недоліків, на адресу суду не надходило.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

У справі встановлено, що ОСОБА_1 , звернувшись до суду з позовом, просить усунути ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті їх сина ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не мають права на спадкування за законом у спадковій справі, відкритої після смерті ОСОБА_6 , а також визнати за позивачем ОСОБА_1 право на спадкування за законом тієї частки спадкового майна, яка належала б ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: торгівельного комплексу у розмірі 100% за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частки у праві власності на домоволодіння (житловий будинок з присадибною ділянкою) за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 26 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Лавріщев О.А. про усунення від спадкування та визнання права на спадкування за законом - залишено без руху для усунення недоліків. Надано позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання копії ухвали. Недоліки мали бути усунуті шляхом надання суду позовної заяви в новій редакції із зазначенням ціни позову, надання належних доказів на підтвердження вартості заявленого майна на час звернення до суду (звіт про оцінку майна або довідку про оціночну вартість 100% торгівельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ), надання документів, що підтверджують родинні зв`язки позивача із спадкодавцем та встановлюють, до якої черги спадкоємців за законом належить позивач, а також надання доказів доплати судового збору за вимогу майнового характеру, виходячи з визначеної ціни позову.

Копію вказаної ухвали суду про залишення позову без руху було отримано позивачем ОСОБА_1 27 травня 2026 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою. Також в матеріалах справи наявна довідка про доставлення електронного документу до ЕС представнику позивача 27 травня 2026 року.

При цьому, 05 червня 2026 року, тобто до закінчення процесуального строку, який було визначено судом для усунення недоліків позовної заяви, засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» позивач направив на адресу суду платіжну інструкцію про сплату судового збору.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 червня 2021 року у справі №9901/41/21 звернула увагу, що в разі коли суд не визначив точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити), а позивач сплатив цей платіж у розмірі, який вважав правильним і таким, що відповідає розміру платежу, який йому фактично дозволив визначити суд на власний розсуд, але не точній сумі судового збору, зазначеній судом, то в такому випадку суд мав би (щонайменше) виконати вимоги процесуального закону, визначити конкретну суму судового збору й надати позивачу (повторно) час для виконання вимоги суду в цій частині. Залишення позовної заяви без розгляду (повернення позовної заяви) за описаних обставин не можна визнати прийнятним.

Згідно норм законодавства України кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод, а на суд в свою чергу покладено обов`язок повного та всебічного розгляду спорів, які виникли, що можливо лише під час розгляду справи по суті.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі – Конвенція) зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Водночас не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року).

ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. russia, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Rada Cavanilles v. Spain», § 49, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1998 року).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув, не перевірив належним чином доводи позивача, та у порушення норм процесуального права, дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачу на підставі п.3 ст.185 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Індустріального районного суду міста Дніпра від 09 червня 2026 року про повернення позовної заяви скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра від 09 червня 2026 року про повернення позовної заяви у справі №202/4276/26 - скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 04 листопада 2026 року.

Судді: