Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №760/3408/26
Суддя: Фіцай О. Л.
Справа №760/3408/26
2/760/12627/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2026 року в місті Києві
Солом`янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Фіцай О.Л.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2025 року представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 18 000,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначив, що 13.09.2023 між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та Відповідачем укладено кредитний договір № 1325648273720, за яким Відповідачу перераховано на картковий рахунок кредитні кошти у сумі 4 500,00 грн. Відповідач порушив умови кредитного договору, не повернув суму кредиту та не сплатив нараховані проценти за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість, яка складається з: 4 500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 13 500,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором перейшло до Позивача на підставі Договору факторингу №22072024 від 22.07.2024, укладеного між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» (первісний кредитор) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
На момент подачі позову заборгованість не погашена, а тому Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість по тілу кредиту та несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 18 000,00 грн, а також стягнути судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Справа надійшла до суду в грудні 2025 року.
12 лютого 2026 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Фіцай О.Л.
31 березня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином, однак правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву у встановлений судом строк не подав. Клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якого з учасників справи про інше.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.
У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з`явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).
Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 13.09.2023 року між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1325648273720, згідно умов якого Відповідач отримав кредит у розмірі 4 500,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Кредитні кошти у сумі 4 500,00 грн перераховано на картковий рахунок Відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами видачі коштів за кредитним договором.
22.07.2024 року між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №22072024, за яким право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 1325648273720 від 13.09.2023 відступлено ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», що підтверджується актом приймання-передачі реєстру прав вимог та витягом з додатку до договору факторингу.
Згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Всупереч умовам договору, Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, припинив повертати наданий йому кредит, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість у загальному розмірі 18 000,00 грн., яка складається з: 4 500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 13 500,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що підтверджується деталізованим розрахунком заборгованості за кредитним договором.
Вимоги про стягнення заборгованості за штрафними санкціями (пенею, штрафами) Позивачем не заявлено.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, Відповідач, як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
З матеріалів справи вбачається, що укладений Відповідачем договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти Відповідачу надані.
В свою чергу, Відповідач умови договору не виконує, погашення кредитної заборгованості не здійснює, в зв`язку з чим утворилася заборгованість.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказів, які б спростовували розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за кредитним договором по тілу кредиту та відсоткам, суду не надано.
У зв`язку з невиконанням Відповідачем умов укладеного кредитного договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, і з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальній сумі
18 000,00 грн., з яких: 4 500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 13 500,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн., а який підлягає стягненню на його користь.
Також в порядку ст. ст. 137, 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн., оскільки Позивачем надано суду достатні та належні докази, які свідчать про отримання правничої допомоги, а саме: договір про надання правової допомоги №42649746 від 01.01.2025, додаткову угоду № 1325648273720 до нього, акт про надання правничої допомоги та детальний опис робіт, виконаних адвокатом. Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від Відповідача до суду не надходило.
Керуючись ст. ст. 11, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 638, 639, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 7, 12, 13, 76-81, 137, 141, 178, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за кредитним договором
№ 1325648273720 від 13.09.2023 року в розмірі 18 000,00 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746) судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
3. Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746) компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42649746, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: О.Л.Фіцай
Оригінал: reyestr.court.gov.ua