Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №760/4455/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/4455/26

2/760/12958/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Сердюк Н.В., за участю секретаря судового засідання Литвиненко Н.Г., розглянувши за відсутністю сторін в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий виклад обставин справи, позиції сторін.

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01.05.2018 по 31.10.2021 позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПВГ). З 01.11.2021 у зв`язку зі зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуг з ТЕ/ПГВ). На підставі типового договору, опубліковано договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ в газеті "Хрещатик" від 28.03.2018 № 34 (5085). Типові індивідуальні договори про надання послуг ТЕ/ПГВ оприлюднені на веб-сайті позивача. Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання, а відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 - послуг з ТЕ/ПГВ. У порушення вимог законодавства, відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, внаслідок чого у період з 01.05.2018 року по 31.12.2025 року утворилась заборгованість. Крім того, позивач, на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, укладеного між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», набув право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, інфляційної складової боргу та 3% відсотків річних. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в розмірі 231533,88 грн., яка складається з:

- заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 29700,51 грн.; інфляційної складової боргу у розмірі 5672,78 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1708,82 грн.;

- заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 19195,37 грн.; інфляційної складової боргу у розмірі 3666,32 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1104,40 грн.;

- заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 26816,91 грн.; інфляційної складової боргу у розмірі 5122,01 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1542,89 грн.;

- заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 18317,84 грн.; інфляційної складової боргу у розмірі 3498,70 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1053,89 грн.;

- заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 57757,80 грн.; інфляційної складової боргу у розмірі 8387,70 грн., трьох відсотків річних у розмірі 2598,06 грн., пені у розмірі 3160,97 грн.;

- заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 31736,94 грн.; інфляційної складової боргу у розмірі 4648,22 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1433,21 грн., пені у розмірі 1743,71 грн.;

- заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1724,23 грн.;

- заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 942,60 грн.

Представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Яценком Д.С. подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки заборгованість відповідачів перед позивачем у заявленому розмірі не підтверджена належними доказами. Вказує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є споживачами житлово-комунальних послуг, обов`язок виконувати зобов`язання по оплаті таких послуг за спірний період у них не виник, оскільки вони не є сторонами зобов`язання в силу їх віку та дати реєстрації місця проживання, а відтак позовні вимоги до цих осіб є незаконними та безпідставними. Водночас, до вимог позивача на загальну суму 117400,44 грн. за період до 01.05.2018 року та з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року слід застосувати позовну давність. Представник відповідача, посилаючись на наявний в матеріалах справи Договір цесії № 602-18 від 11.10.2018 року з Додатками до нього, вказує, що ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги на користь позивача за спожиті житлово-комунальні послуги, отримані ОСОБА_6 , до зобов`язань якого відповідачі відношення не мають, а позивачем протилежне не доведено. Представник відповідача також зазначає, що квартира АДРЕСА_2 обладнана бойлером (електронагрівачем), що зафіксовано в акті № 2354020 від 25.05.2026 року. Цим же актом зафіксовано показники вузла обліку гарячої води (225 куб. м). Гарячою водою, що поставляється позивачем, відповідачі не користуються через наявність бойлера, а обсяг використаної гарячої води визначається за показниками лічильника. Заявлена позивачем до стягнення заборгованість (об`єм спожитої гарячої води - 324,21 куб м) не відповідає дійсним та реальним показникам лічильника. Крім того, внаслідок ракетно-дронових ударів по м. Києву протягом 2023 - 2026 років у певні періоди послуги з централізованого опалення не надавалися, постачання теплової енергії було призупинено. Такі періоди зазначені позивачем у листі від 26.05.2026 року № Ел.3/4/26/21951. Проте відсутність теплової енергії у вказані періоди не врахована у наданому позивачем розрахунку заборгованості. Крім того, надані позивачем розрахунки не підписані посадовою особою, не скріплені печаткою організації, у зв`язку з чим не мають юридичної сили. Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від представника позивача КП «Київтеплоенерго» надійшла заява про закриття провадження у справі в частині позовних вимог у зв`язку з відсутністю предмета спору. Представник позивача зазначив, що початкова сума заборгованості за позовною заявою від 05.02.2026 становила 231 533,88 грн. Однак після відкриття провадження у справі та на підставі проведеного контрольного зняття показань вузла розподільного обліку та уточнення обсягів споживання підприємством 16.10.2026 здійснено коригування (зменшення) нарахувань за житлово-комунальні послуги на загальну суму 33 185,54 грн. У зв`язку з цим позивач просить закрити провадження у справі в частині стягнення вказаної суми на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України через відсутність предмета спору, продовжити розгляд справи в частині стягнення залишку заборгованості у розмірі 201 821,35 грн та вирішити питання про стягнення судового збору.

ІІІ. Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 31 березня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справу призначено до розгляду по суті.

Позивач - представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Яценко Д.С., належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Яценком Д.С. подано відзив на позовну заяву.

З огляду належне повідомлення учасників справи та достатність наявних у справі матеріалів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

За приписами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що з 01.05.2018 по 31.10.2021 позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПВГ). З 01.11.2021 у зв`язку зі зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуг з ТЕ/ПГВ).

На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-ІV КП (далі - Закон № 1875-ІV) «Київтеплоенерго» на підставі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води у газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085). Типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води оприлюднені на веб-сайті позивача

Будинок АДРЕСА_3 в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання.

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 зареєстрована з 28.12.1990 року, ОСОБА_2 - з 21.07.2000 року, ОСОБА_3 - з 13.09.2001 року.

У порушення вимог законодавства, відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Крім того, 11 жовтня 2018 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та Комунальним підприємство (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесїї), за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період 01.08.2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), прав вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору.

Згідно п. 3.4.2 Договору Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору цесії, сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене за цим договором.

Крім того, відповідно до п. 1.3 договору цесії Кредитор відступає, Новий кредитор/Позивач набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані Кредитором та/або виникли до дати укладення цього Договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов`язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у Додатку № 1 та у Додатку № 2 до Договору цесії.

Відповідно до Витягів з Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18 від 11 жовтня 2018 року щодо переліку споживачів послуг централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання та зобов`язань, право вимоги яких відступається, Комунальне підприємство (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» набуло право вимоги заборгованості за послуги з централізованого опалення в сумі 29700,51 грн. та централізованого гарячого водопостачання в сумі 19195,37 грн. за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_6 (номер договору (особового рахунку) НОМЕР_1 ).

За розрахунками позивача загальна сума заборгованості відповідачів складає 231533,88 грн. На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості за послуги з централізованого опалення (ЦО) та централізованого постачання гарячої води (ПГВ) за період з 01.05.2018 року по 31.12.2025 року, розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії (ТЕ) та з постачання гарячої води (ГВ) за період з 01.11.2021 року по 31.12.2025 року; розрахунок заборгованості за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії (ПАО ТЕ) та гарячої води (ПАО ГВ) за період з 01.11.2021 року по 31.12.2025 року; розрахунок заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.07.2015 року по 31.12.2025 року; розрахунки інфляційної складової боргу та трьох відсотків річних та пені, які, як вбачається з цих розрахунків, нараховані позивачем починаючи з січня 2024 року.

Відповідно до інформації, наданої листом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» від 26.05.2026 року № Ел.3/4/26/21951 на адвокатський запит, будинок за адресою: АДРЕСА_1 , обладнано вузлом комерційного обліку теплової енергії, що перебуває у працездатному стані і дозволяє здійснювати облік реального споживання теплової енергії у житлових і нежитлових приміщеннях та враховує всі періоди ненадання або надання не в повному обсязі послуги з постачання теплової енергії. Згідно даних Підприємства послуга з постачання теплової енергії була призупинена на наступні періоди: з 01.10.2023 року по 16.10.2023 року; з 11.02.2024 року по 12.02.2024 року; з 29.03.2024 року по 31.03.2024 року; з 01.01.2025 року по 01.01.2025 року; з 25.03.2025 року по 31.03.2025 року; з 01.10.2025 року по 28.10.2025 року; з 20.01.2026 року по 20.01.2026 року; з 05.02.2026 року по 05.02.2026 року; з 23.02.2026 року по 24.02.2026 року; з 12.03.2026 року по 12.03.2026 року; з 27.03.2026 року по 31.03.2026 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_2 обладнана вузлом розподільного обліку гарячої води (лічильником) ETW-АМ зав. № 07195555 DN 15 (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № Б150324-69 чинне до 15 березня 2028 року).

Актом № 2354020 від 25.05.2026 року зняття контрольних показань з вузла розподільного обліку гарячої води, складеним представником Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» зафіксовано показники вузла обліку гарячої води (225 куб. м). Разом із цим вказаним Актом зафіксовано наявність у квартирі власного бойлера (електронагрівача).

Відповідно до інформації, наданої листом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» від 23.06.2026 року № Ел.3/4/26/26292 на адвокатський запит, на підставі контрольного зняття показників вузла розподільного обліку гарячої води (ВРОГВ) зав. № 07195555 виконано коригування обсягів споживання гарячої води. Також здійснено перерахунок (зняття) нарахувань за послугу з постачання гарячої води, а саме: у травні - 23819,64 грн.; у червні 11710,49 грн. Станом на 01.06.2026 року наявна заборгованість за житлово-комунальні послуги: за період діяльності ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» у загальному розмірі 48895,88 грн.; за період діяльності КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» - у розмірі 123747,76 грн.

Після відкриття провадження у справі, 16.10.2026 року КП «Київтеплоенерго» на підставі контрольного зняття показань та уточнення обсягів споживання за вказаною адресою здійснено остаточне коригування (зменшення) нарахувань за житлово-комунальні послуги на загальну суму 33 185,54 грн, зокрема, зменшено нарахування за послугами гарячого водопостачання.

У зв`язку з цим позивачем подано заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог на суму 33 185,54 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Згідно з наданими позивачем довідками про залишок боргу станом на 16.10.2026 року, з урахуванням проведених коригувань, актуальний залишок заборгованості за житлово-комунальні послуги, що підлягає розгляду судом по суті, становить 201 821,35 грн (без урахування судового збору), з яких:

- заборгованість за період правонаступництва ПАТ «Київенерго» (з 01.07.2015 по 01.05.2018) у загальному розмірі 61 048,20 грн, у тому числі: заборгованість за послуги з централізованого опалення - 29 700,51 грн; заборгованість за послуги з гарячого водопостачання - 19 195,37 грн; інфляційні нарахування - 9 339,10 грн; 3% річних - 2 813,22 грн.

- заборгованість за період діяльності КП «Київтеплоенерго» (з 01.05.2018 по 31.12.2025) у загальному розмірі 140 773,15 грн, у тому числі: заборгованість за послуги з ЦО - 26 816,91 грн; заборгованість за послуги з постачання теплової енергії (ППТЕ) - 57 757,80 грн; плата за абонентське обслуговування ТЕ (ПАО ТЕ) - 1 724,23 грн; скоригована заборгованість за послуги з гарячого водопостачання (ГВП / ППГВ) - 16 869,24 грн; плата за абонентське обслуговування ГВ (ПАО ГВ) - 942,60 грн; пеня - 4 904,68 грн; інфляційні нарахування - 21 656,63 грн; 3% річних - 6 628,05 грн. та судовий збір в розмірі 3473,01 грн.

ІV. Застосовані судом норми права.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно з пунктом 21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалювальної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.

Згідно з пунктом 30 Правил, споживач зобов`язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки; 2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; 3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; 5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

Згідно зі статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина 1 статті 543 ЦК України).

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Судом встановлено, що з 01.05.2018 по 31.10.2021 позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 - виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води. Будинок АДРЕСА_3 під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання.

Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачами обов`язків по оплаті наданих Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» послуг утворилась заборгованість в розмірі 137296,32 грн., яка складається із: заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 26816,91 грн.; заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 18317,84 грн.; заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 57757,80 грн.; заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 31736,94 грн.; заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1724,23 грн.; заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 942,60 грн.

Водночас, у ході розгляду справи на підставі знятих контрольних показників вузла розподільного обліку гарячої води та уточнення обсягів споживання (Акт № 2354020 від 25.05.2026 року) позивачем 16.10.2026 року здійснено коригування (зменшення) нарахувань за житлово-комунальні послуги на загальну суму 33 185,54 грн.

У зв`язку з добровільним коригуванням нарахувань (зменшенням суми боргу), представником позивача було подано заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості на суму 33 185,54 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору. Відповідно до вимог ст. 255 ЦПК України, якщо після відкриття провадження у справі предмет спору перестав існувати, суд закриває провадження у справі в цій частині.

Згідно з довідкою про залишок боргу станом на 16.10.2026 року та з урахуванням здійснених коригувань, актуальний залишок заборгованості за період діяльності КП «Київтеплоенерго» становить 140 773,15 грн (з урахуванням нарахованих інфляційних втрат у розмірі 21 656,63 грн, 3% річних у розмірі 6 628,05 грн та пені у розмірі 4 904,68 грн).

Суд зазначає, що за попередніми даними листування станом на червень 2026 року підприємством орієнтовно заявлялося про коригування у травні та червні 2026 року на загальну суму 35 530,13 грн, із залишком боргу КП «Київтеплоенерго» у розмірі 123 747,76 грн.

Проте, як вбачається з уточненої довідки про залишок боргу та заяви позивача про закриття провадження у справі в частині відсутності предмета спору, остаточний перерахунок та коригування нарахувань за послугу з постачання гарячої води (з урахуванням усіх складових та періодів) склав 33 185,54 грн (що підтверджується операціями коригування від 16.10.2026 року на суми 23 849,90 грн, 9 322,06 грн та 13,58 грн).

У зв`язку з цим остаточний та актуальний залишок заборгованості за період діяльності КП «Київтеплоенерго», який позивач заявляє до стягнення станом на 16.10.2026 року, становить 137300,14 грн (з урахуванням основного боргу, абонплати, пені, інфляційних нарахувань та 3% річних), за вирахуванням з цієї суми судового збору, оскільки судовий збір є судовими витратами, а не складовою грошового зобов`язання споживача за житлово-комунальні послуги, і питання його стягнення та розподілу вирішується виключно судом під час ухвалення рішення у справі в порядку статті 141 ЦПК України, залежно від результатів її розгляду.

Зазначені уточнення з боку позивача є наслідком добровільного коригування нарахувань після пред`явлення позову та доведені належними довідками підприємства, що виключає суперечності у висновках суду щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню.

Щодо стягнення з відповідачів інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені за прострочення оплати житлово-комунальних послуг, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема висловленою у постанові Великої Палати від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, приписи статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення. Таким чином, заборгованість за житлово-комунальні послуги є грошовим зобов`язанням, на яке правомірно нараховуються передбачені законом санкції за прострочення.

Крім того, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18, нарахування інфляційних втрат та 3 % річних не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації за користування грошовими коштами, що не були вчасно сплачені боржником.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому договором, але не більше 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Разом із тим, постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» було встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Надалі постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, зазначену норму викладено в новій редакції. Відповідно до цієї редакції заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних втрат та трьох відсотків річних застосовується лише щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги населення, яке проживає у територіальних громадах, розташованих на територіях, на яких ведуться або велися бойові дії, чи на тимчасово окупованих територіях, або у разі пошкодження нерухомого майна споживача внаслідок бойових дій.

Перелік таких територій визначається наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, який був чинний у період виникнення спірних правовідносин, м. Київ входило до переліку територій, на яких ведуться бойові дії, лише у період з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року.

Отже, з урахуванням наведеного, заборона на нарахування інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені діяла з 05 березня 2022 року по 29 грудня 2023 року, тоді як починаючи з 30 грудня 2023 року таке нарахування допускається щодо заборгованості, що виникла у споживачів, які проживають на територіях, що не віднесені до переліку територій бойових дій або тимчасової окупації.

Враховуючи, що факт надання позивачем послуг підтверджений матеріалами справи, наявність боргу відповідачами не оспорюється, а позивачем такі нарахування здійснені після скасування мораторію, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені є законними, обґрунтованими.

Разом з тим, оцінюючи розмір інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, які підлягають стягненню, суд зазначає таке.

Під час розгляду справи позивачем було надано довідку про залишок заборгованості станом на 16 жовтня 2026 року, згідно з якою розмір основного боргу відповідачів за послуги з постачання гарячої води було зменшено: за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року (централізоване постачання гарячої води - ГВП) - з 18 317,84 грн до 16 869,20 грн (зменшено на 1 448,64 грн); за період з 01 листопада 2021 року (постачання гарячої води - ППГВ) - з 31 736,94 грн до 0,04 грн (зменшено на 31 736,90 грн).

Суд зауважує, що інфляційні нарахування та три відсотки річних за своєю правовою природою є додатковими (акцесорними) вимогами, похідними від основного грошового зобов`язання. Відповідно до положень цивільного законодавства та сталої судової практики, нарахування інфляційних втрат і трьох відсотків річних здійснюється помісячно на фактичний залишок простроченого боргу у відповідному місяці. Зменшення основного боргу внаслідок коригування обсягів спожитих послуг у конкретних розрахункових періодах тягне за собою обов`язковий помісячний перерахунок санкцій.

Водночас у наданій позивачем довідці суми нарахованих інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені за послуги з гарячого водопостачання залишені без відповідного коригування, що призвело до завищення позовних вимог.

Позивач, зменшуючи позовні вимоги у зв`язку з проведеним коригуванням, не надав суду належного, чіткого та перевірюваного помісячного розрахунку інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, у якому було б чітко розмежовано, за які саме розрахункові періоди (місяці) здійснювалося коригування і як це вплинуло на щомісячні залишки заборгованості, що є базою для нарахування штрафних санкцій.

За таких обставин, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства (ст. ст. 12, 13 ЦПК України), а також обов`язку доказування і подання доказів (ст. 81 ЦПК України), суд позбавлений можливості здійснити динамічний помісячний перерахунок нарахованих санкцій із врахуванням щомісячного руху коштів та коригувань, а тому здійснює розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних на підтверджений матеріалами справи скоригований залишок основного боргу за послугами з постачання гарячої води із застосуванням належного кумулятивного індексу інфляції за період прострочення.

За розрахунком шляхом послідовного перемноження індексів споживчих цін за період з лютого 2024 року по грудень 2025 року (23 місяці) з урахуванням дефляційних місяців кумулятивний приріст інфляції становить 20,41169888 %.

З урахуванням приписів частини першої статті 13 ЦПК України щодо розгляду справи в межах заявлених вимог та здійсненого судом перерахунку із застосуванням належного індексу за фактичний період прострочення (лютий 2024 - грудень 2025 року), суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів:

- за послугами з централізованого постачання гарячої води за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року (скоригований основний борг 16 869,20 грн): інфляційних втрат у розмірі 3 443,29 грн (16 869,20 грн х 20,41169888 %) та трьох відсотків річних у розмірі 1 012,15 грн (16 869,20 грн х 6 % (3 % х 2 роки)), а всього за цією послугою - 21 324,64 грн;

- за послугами з постачання гарячої води за період з 01 листопада 2021 року: оскільки позивачем не надано детального помісячного розрахунку нарахування санкцій та помісячного коригування боргу за вказаною послугою, суд здійснює розрахунок інфляційних втрат на встановлений та підтверджений скоригований залишок основного боргу (0,04 грн) із застосуванням кумулятивного індексу інфляції (20,41169888 %), що становить 0,01 грн (0,04 грн х 20,41169888 %). Всього за цим періодом підлягає стягненню 0,05 грн (0,04 грн основного боргу + 0,01 грн інфляційних втрат), а в задоволенні решти санкцій у цій частині слід відмовити.

Нарахування інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені за іншими складовими заборгованості (послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії та абонентське обслуговування) позивачем здійснено правильно, вони є обґрунтованими та підлягають стягненню у розрахованих розмірах відповідно до підтвердженого основного боргу.

За таких обставин, в цій частині задоволенню підлягають позовні вимоги на загальну суму 129 377,86 грн, яка складається з:

- 33 481,81 грн - заборгованості за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення (з яких: 26 816,91 грн - основний борг, 5 122,01 грн - інфляційні втрати, 1 542,89 грн - 3 % річних);

- 71 904,53 грн - заборгованості за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії (з яких: 57 757,80 грн - основний борг, 8 387,70 грн - інфляційні втрати, 2 598,06 грн - 3 % річних, 3 160,97 грн - пеня);

1 724,23 грн - заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії;

942,60 грн - заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води;

21 324,64 грн - заборгованості за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води (з яких: 16 869,20 грн - скоригований основний борг, 3 443,29 грн - інфляційні втрати, 1 012,15 грн - 3 % річних);

0,05 грн - заборгованості за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води (з яких: 0,04 грн - скоригований основний борг, 0,01 грн - інфляційні втрати).

З приводу вимог позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання, інфляційної складової боргу, три відсотки річних, суд зазначає таке.

Як вбачається з початкового розрахунку позивача, така заборгованість станом на час подачі позову складала 59356,47 грн., з яких заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 29700,51 грн.; інфляційна складова боргу у розмірі 5672,78 грн., три відсотка річних у розмірі 1708,82 грн.; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 19195,37 грн.; інфляційна складова боргу у розмірі 3666,32 грн., три відсотка річних у розмірі 1104,40 грн.

З урахуванням уточнень та згідно з довідкою про залишок боргу станом на 16.10.2026 року сума заборгованості за період правонаступництва ПАТ «Київенерго» становить 61 048,20 грн, з яких: заборгованість за ЦО - 29 700,51 грн; заборгованість за ГВП - 19 195,37 грн; інфляційна складова боргу - 9 339,10 грн; три відсотки річних - 2 813,22 грн). У поданій позивачем заяві про закриття провадження та довідках за цей період підтверджено відсутність будь-яких часткових оплат чи коригувань на користь зменшення саме цієї частини боргу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження права вимоги з відповідачів вказаної заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги надано Договір № 602-18 від 11 жовтня 2018 року про відступлення права вимоги (цесії), укладений між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго, а також Витяги з Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18 від 11 жовтня 2018 року щодо переліку споживачів послуги централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання та зобов`язань, право вимоги яких відступається, Комунальне підприємство (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» набуло право вимоги заборгованості за послуги з централізованого опалення в сумі 29700,51 грн. та централізованого гарячого водопостачання в сумі 19195,37 грн. за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_6 (номер договору (особового рахунку) НОМЕР_1 ).

Таким чином, заборгованість за вказаною адресою стосуються іншої особи, а саме ОСОБА_6 . Позивачем не надано жодних доказів (витягів з реєстрів, додатків до договору цесії, документів щодо переоформлення особового рахунку або доказів прийняття боргу відповідачами), які б підтверджували перехід права вимоги саме за зобов`язаннями відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Отже, суд погоджується з доводами представника відповідача, що позивач не довів, що він набув права вимоги з відповідачів заборгованості, яка утворилась до 01.05.2018 року, позивачем не доведено, що він є кредитором по відношенню до відповідачів у розумінні статей 512, 514 ЦК України.

Судом враховано дані про реєстрацію місця проживання відповідачів, згідно з якими останні були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 у період виникнення спірних правовідносин. Однак, сам по собі факт реєстрації відповідачів у спірний період не звільняє позивача від обов`язку належним чином довести перехід до нього права вимоги саме щодо цих конкретних осіб.

Відповідно до статті 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Оскільки у реєстрі боржників за договором цесії фігурує інша особа ( ОСОБА_6 ), суд не може дійти однозначного висновку, що право вимоги заборгованості з централізованого опалення 29700,51 грн. та централізованого гарячого водопостачання в сумі 19195,37 грн., яка виникла до 01.05.2018, перейшло до позивача саме щодо відповідачів у цій справі. Принцип змагальності покладає ризик недоведення цього факту на позивача.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обсяг і правомірність переходу права вимоги саме до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за вказаним договором цесії суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо доводів представника відповідача про застосування позовної давності до вимог за період до травня 2018 року та з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно з частинами 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому, відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Передання права вимоги за Договором цесії не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (стаття 262 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51)).

З огляду на викладене, позивач належними та допустимими доказами не підтвердив, що до нього перейшло право вимоги заборгованості, яка виникла до 01.05.2018 року, саме щодо відповідачів, а відтак суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог до 01.05.2018 року саме через їх необґрунтованість, у зв`язку з чим позовна давність до них судом не застосовується.

Щодо періоду з 01.05.2018 року 31.10.2021 року суд зазначає таке.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено пунктом 12, згідно з яким Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Вказана норма набрала чинності 02 квітня 2020 року.

У подальшому Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, за яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Вказаний пункт втратив чинність 04 вересня 2025 року на підставі Закону України № 4434-IX від 14.05.2025 року.

Правова позиція щодо застосування нормативно-правових актів про продовження та зупинення перебігу строків позовної давності підтверджена усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду, зокрема у постанові від 02.07.2025 року у справі № 903/602/24, відповідно до якої приписи про продовження строків застосовуються виключно до тих вимог, строк позовної давності за якими не сплив станом на момент набрання чинності відповідними змінами, тобто станом на 02 квітня 2020 року.

Оцінюючи період нормативного продовження строків, суд зазначає, що період з 02 квітня 2020 року по 03 вересня 2025 року включно є періодом дії нормативно встановленого продовження строків, який не зараховується до перебігу загальної трирічної позовної давності.

Відновлення перебігу позовної давності відбулося 04 вересня 2025 року. З дня відновлення перебігу давності (04.09.2025) до дня звернення позивача з позовом до суду (12.02.2026) минуло 5 місяців та 8 днів (237 днів) активного перебігу строку.

З огляду на викладене, оскільки станом на 02 квітня 2020 року (момент введення карантинних обмежень) трирічний строк позовної давності за вимогами, що виникли з 01 травня 2018 року, ще не сплив, надалі перебіг строків було продовжено на час дії карантину та воєнного стану (до 03 вересня 2025 року включно). Після відновлення перебігу строків 04 вересня 2025 року до дати звернення позивача з позовом до суду (12 лютого 2026 року) минуло лише близько п`яти місяців.

Отже, загальний трирічний строк позовної давності за вимогами позивача за період із 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року на момент звернення з позовом не сплив, а тому доводи представника відповідача про необхідність відмови у позові через пропуск позовної давності у цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо відсутності підписів посадових осіб та печатки на розрахунках заборгованості, які надані позивачем, слід зазначити таке.

Відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України щодо належності та допустимості доказів, будь-який розрахунок суми заборгованості, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних є похідним документом (розрахунковим додатком до позовної заяви), а не самостійним первинним бухгалтерським обліковим документом первинного походження на кшталт актів приймання-передачі чи платіжних доручень.

Проте позивач як суб`єкт господарювання зобов`язаний обґрунтовувати свої вимоги належними та достовірними розрахунками, які дають можливість перевірити правильність арифметичного нарахування сум. Якщо розрахунок не містить підпису уповноваженої особи та печатки підприємства, він формально є довільним добутком цифр, складеним зацікавленою стороною, і заперечується стороною захисту саме через непідтвердження його юридичної сили та вірогідності.

Суд критично оцінює надані позивачем первинні розрахунки заборгованості, оскільки вони не містять підписів уповноважених посадових осіб та печатки підприємства, що викликає обґрунтовані сумніви у їхній достовірності та правильності арифметичних нарахувань.

Водночас матеріали справи містять лист Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» від 23 червня 2026 року № Ел.3/4/26/26292, яким на підставі контрольного зняття показників вузла розподільного обліку гарячої води та зафіксованого у квартирі бойлера (електронагрівача) було офіційно виконано коригування обсягів споживання та здійснено перерахунок (зняття) нарахувань за послугу з постачання гарячої води у значних розмірах.

Оскільки підприємство-позивач самостійно шляхом видачі офіційного документа підтвердило коригування своїх вимог та визнало неактуальність первісно заявлених сум, суд бере до уваги саме скориговані дані як такі, що відображають дійсний розмір заборгованості з урахуванням фактичних обставин споживання послуг та наявності альтернативних джерел підігріву води у житловому приміщенні.

Оцінюючи подану позивачем заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог на суму 33 185,54 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору, суд зазначає таке.

Згідно з принципами диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, закріпленими у статтях 12, 13 та 49 ЦПК України, позивач самостійно визначає обсяг та розмір позовних вимог, які він підтримує перед судом.

Аналізуючи зміст вказаної заяви та доданих до неї розрахунків і довідок про залишок боргу, суд ураховує, що підставою для зменшення вимог на суму 33 185,54 грн стало самостійне коригування (зняття) позивачем нарахувань за послугу з постачання гарячої води на підставі уточнення показань лічильника після звернення до суду з позовом.

Враховуючи, що за своєю правовою сутністю зазначена заява та проведене коригування свідчать про добровільну відмову позивача від частини матеріально-правових вимог внаслідок уточнення обсягів споживання послуг, суд розцінює вказану заяву позивача саме як реалізацію права на зменшення розміру позовних вимог (уточнення позову) і розглядає цивільну справу по суті в межах остаточно підтримуваних позивачем вимог у розмірі 201 821,35 грн.

За таких обставин окреме процесуальне рішення про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України судом не постановляється, а проведене коригування враховується судом при визначенні остаточного розміру заборгованості та розподілі судових витрат на загальних підставах відповідно до статті 141 ЦПК України.

Водночас суд звертає увагу, що до вказаної суми боргу позивачем також додано судовий збір в розмірі 3 473,01 грн. Оскільки судовий збір відповідно до вимог статті 141 ЦПК України не є складовою матеріально-правової заборгованості за житлово-комунальні послуги, а належить до процесуальних витрат, пов`язаних з розглядом справи, і підлягає розподілу за наслідками розгляду спору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, сукупний розмір вимог матеріально-правового характеру, заявлений позивачем КП «Київтеплоенерго» до стягнення з відповідачів за надані послуги (із урахуванням поданої позивачем довідки про залишок заборгованості від 16.10.2026 року та без урахування судового збору), становить 198 348,34 грн.

VІ. Розподіл судових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов задоволено на 65,23 % (129377,86 грн. із заявлених 198348,34 грн.), з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2170,85 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, по 723,62грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 534, 610, 625, 642 ЦК України, ст. ст. 76, 77, 81, 89, 128, 129, 130, 131, 141, 187, 223, 247, 280 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги 129 377 (сто двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят сім) гривень 86 копійок, яка складається з:

- 33 481,81 грн - заборгованості за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення (з яких: 26 816,91 грн - основний борг, 5 122,01 грн - інфляційні втрати, 1 542,89 грн - 3 % річних);

- 71 904,53 грн - заборгованості за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії (з яких: 57 757,80 грн - основний борг, 8 387,70 грн - інфляційні втрати, 2 598,06 грн - 3 % річних, 3 160,97 грн - пеня);

1 724,23 грн - заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії;

942,60 грн - заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води;

21 324,64 грн - заборгованості за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води (з яких: 16 869,20 грн - скоригований основний борг, 3 443,29 грн - інфляційні втрати, 1 012,15 грн - 3 % річних);

0,05 грн - заборгованості за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води (з яких: 0,04 грн - скоригований основний борг, 0,01 грн - інфляційні втрати).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 40538421) витрати по сплаті судового збору у розмірі 723 (сімсот двадцять три) гривні 62 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 40538421) витрати по сплаті судового збору у розмірі 723 (сімсот двадцять три) гривні 62 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 40538421) витрати по сплаті судового збору у розмірі 723 (сімсот двадцять три) гривні 62 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 02.11.2026.

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», адреса: 01001, м. Київ, вул. площа І.Франка, 5, ЄДРПОУ 40538421).

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".

Суддя Н.В. Сердюк