Суд: Подільський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №758/17596/26
Суддя: Лещенко О. В.
Справа № 758/17596/26
3/758/5096/26
Категорія 146
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., за участю особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
15.10.2026 року до Подільського районного суду м. Києва надійшли протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 791638 від 08.10.2026 року за ст. 124 КУпАП за подіями 30.09.2025 року; серії ЕПР № 791612 від 08.10.2026 року за ст. 122-4 КУпАП за подіями 30.09.2025 року.
30.09.2025 року о 08:40:00 годині у м.Київ по вул. Набережне шосе, 1, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_1 , при перестроюванні та зміні напрямку руху не дотримав безпеки руху, не врахував дорожню обстановку, не надав дорогу автомобілю Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку ліворуч, та скоїв зіткнення з ним. Внаслідок ДТП автомобіль Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 10.1, 10.3 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, 30.09.2025 року о 08:40:00 годині у м.Київ по вул. Набережне шосе, 1, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, місце події залишив, чим порушив п.2.10 а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечив, що у зазначену дату та час керував транспортним засобомFord Transit, д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому водій автомобіля Volkswagen д.н.з. НОМЕР_2 не дотримувався правил ПДР та зухвало поводив себе на дорозі, потім він його об`їхав, зіткнення не відчув. Зауважив, що мети залишити місце ДТП у нього не було, за характером руху автомобілів не було ознак настання ДТП. Крім того, вказав, що про факт ДТП він дізнався у червні 2026 року, коли перетинав кордон.
Надав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначає про відсутність події адміністративного правопорушення та бездіяльність органів поліції. Протягом більше ніж рік, органи поліції не вчиняли жодних заходів щодо встановлення особи водія чи розшуку власника автомобіля. На його адресу не надходило жодних повідомлень, повісток, телефонних дзвінків чи запитів про факт скоєння правопорушення. Зазначене вказує на штучність виникнення даних матеріалів та відсутність самої події адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження за п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Зауважує щодо спливу строків притягання до адміністративної відповідальності, відповідно до вимог ч.2 ст. 38 КУпАП, оскільки з моменту події минуло більш ніж 1 рік 8 днів до моменту складання протоколу працівниками поліції.
Наголошує на грубому порушенні 24-годинного строку складання протоколів після встановлення особи, що регламентовано вимогами ст. 254 КУпАП. Так, у нього відібрали пояснення 06.10.2026 року, отже саме 06.10.2026 встановлена особа, натомість протоколи складені 08.10.2026 року.
Вказує, на істотних дефектах змісту протоколів, приховування даних потерпілого, оскільки у протоколі наведено особу потерпілого, однак в порушення ст. 256 КУпАП не зазначено анкетних даних потерпілого.
Звертає увагу на повну відсутність належних та допустимих доказів. Відсутнє відео оформлення ДТП, відео з нагрудних камер поліцейських, відео безпосередньо з місця події чи записи відео реєстраторів. У протоколах не зазначений зміст наданих ним пояснень. Поліцією повністю проігноровано відсутність суб`єктивної сторони (умислу), оскільки він повідомив, що не відчув жодного дотику чи удару, що виключає склад ст. 122-4 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 убачаються ознаки правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП учасник дорожнього руху притягується до адміністративної відповідальності серед іншого, за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до п. 10.1 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі ПДР), перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 10.3 ПДР, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Відповідно до пп. 2.10 А ПДР України, разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Суддею при винесенні постанови враховуються також положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у відповідності до яких, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, джерело права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.
Згідно ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, схемою місця і т.д.
Вина ОСОБА_1 , у вчинені правопорушень, передбачених ст. 124 та ст.122-4 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 791638 від 08.10.2026 року за ст. 124 КУпАП;
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 791612 від 08.10.2026 року за ст. 122-4 КУпАП;
-схемою місця ДТП, яка сталася 30.09.2025 року;
-рапортом інспектора взводу №2 роти №4 батальйону 3 з ОБД УПП в м. Києві ДПП сержанта поліції Корень Б., відповідно до якого, прибувши за адресою виклику, виявлено заявника ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом Volkswagen д.н.з. НОМЕР_2 , на якому виявлені механічні пошкодження;
-реєстраційною карткою транспортного засобу Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 ;
-письмовими поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_2 від 30.09.2025 року, який зазначив, що він рухався зі швидкістю 40-50 км/год., був затор, автомобіль Форд раптово почав перестроюватись та вдарив його в передню праву частину та зник з місця ДТП;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.10.2026 року, який зазначив, що він не відчув удару або поштовху, не відчув звуку контакту. Про можливий контакт автомобілів припустив лише після прибуття на місце служби, коли виявив подряпини на задньому бампері. Зазначив, що він рухався за автомобілем попереду у крайній правій смузі, в цей час автомобіль світлий Volkswagen, почав зміщуватись з лівої смуги в напрямку його автомобіля та з`їзду. При цьому автомобіль Wolksvagen перетнув суцільну смугу руху, його наближення створило загрозу зіткнення, щоб уникнути контакту він змістився праворуч, продовжуючи рух за автомобілем попереду. За цим епізодом зіткнення вн не відчув, а запам`ятав обставини, оскільки такий маневр автомобіля Wolksvagen привернув його увагу. В подальшому він знову побачив світлий Volkswagen, який, маневруючи зі смуги праворуч, випереджав його та перестроївся в крайню ліву смугу безпосередньо попереду нього за 30-40 метрів. Після цього водій Volkswagen неодноразово зменшував швидкість, а потім прискорився. Вказані дій він сприйняв, як послідовне створення небезпеки та перешкод його руху. Момент контакту автомобілів він не спостерігав. Вказує, що пошкодження свого автомобіля він виявив, коли приїхав на місце служби, та через описані події припустив, що ці пошкодження могли утворитися під час перебування автомобіля Volkswagen ззаду. Зауважив, що виявлення пошкоджень не вказує, що він був обізнаний про факт зіткнення. До поліції не звертався, оскільки вважав, що пошкодження є незначним, а самого зіткнення він не відчув. Намір приховувати ДТП він не мав, не заперечив факт можливого контакту;
-протоколом огляду транспортного засобу Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_1 від 08.10.2026 року.
Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
Відповідно до загальних положень ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, повністю доведена.
Посилання ОСОБА_1 про відсутність події та штучне створення даних матеріалів, є неспроможними, оскільки сам ОСОБА_3 у письмових поясненнях та поясненнях безпосередньо у судовому засіданні не заперечив факт руху на дорозі його автомобіля та автомобіля Volkswagen, неодноразове випередження, припустив можливе зіткнення між ними та наявність механічних пошкоджень транспортних засобів саме від такого зіткнення. Разом з цим, відсутність мети залишення місця ДТП не спростовує такого факту, більш того, як зазначив ОСОБА_1 у письмових поясненнях, після приїзду на службу він виявив на своєму автомобілі механічні пошкодження та припустив, що вони могли утворитися після подій на дорозі з автомобілем Volkswagen, однак не звернувся до поліції або не здійснив спроб розшукати водія автомобіля Volkswagen. Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що про фіксацію факту ДТП йому стало відомо у червні 2026 року, коли він перетинав кордон, після чого також не здійснив жодних дій задля належного оформлення події.
Вищенаведені обставини, поза розумним сумнівом вказують на наявність факту самого ДТП та факту залишення ОСОБА_1 місця ДТП. При цьому, тривале складання матеріалів про адміністративне правопорушення не впливає на доведеність вини останнього.
Доводи ОСОБА_1 про порушення вимог ч.2 ст. 254 КУпАП не знайшли свого підтвердження, оскільки після відібрання пояснень у останнього 06.10.2026 року, працівниками поліції здійснювався огляд транспортного засобу 08.10.2026 року, і саме 08.10.2026 року, після встановлення всіх даних, які вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, 08.10.2026 року складені відповідні протоколи з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП.
Крім того, суд не вбачає суттєвим та істотним порушенням, не зазначення у протоколі анкетних даних потерплого, прізвище та ініціали якого у протоколі наведені. На переконання суду протоколи про адміністративні правопорушення складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, підстав для визнання протоколу недопустимим доказом, суд не вбачає. Крім того, повні анкетні дані щодо потерпілого містяться в матеріалах справи.
Отже, на переконання суду, вина ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП доведена поза розумним сумнівом.
Разом з цим, за правилами ч. 1 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Таким чином, зважаючи на вимоги ст.38 КУпАП строк для притягнення особи до адміністративної відповідальності на час ухвалення постанови, закінчився, оскільки адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення припиняється в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 284 КУпАП передбачено, що у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП; про закриття справи.
При цьому, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов:
- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;
- сплив встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).
При цьому для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Тобто закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 30.09.2025 року вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП , тобто на момент складання протоколів про адміністративні правопорушення 08.10.2026 року, строки накладення адміністративного стягнення минули.
За таких обставин провадження підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення згідно зі ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст.38, 122-4, 124, 247 ч.1 п.7, 268, 280 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, через Подільський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено
Суддя: О.В. Лещенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua