Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про відшкодування шкоди, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №711/3768/26
Суддя: Казидуб О. Г.
Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3768/26
Номер провадження2/711/2391/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого – судді: Казидуб О.Г
за участю:
секретаря судового засідання: Шульга А.В.
представника відповідача-адвоката: Шевченко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 січня 2025 року в м. Черкаси по вул. Чигиринська сталось ДТП за участі транспортного засобу HYUNDAI LANTRA д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 та пішохода ОСОБА_3 , внаслідок якої неповнолітній пішохід, що приходиться рідним сином позивачки від отриманих травм загинув.
Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.02.2026 року ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Вказує, що внаслідок ДТП, яка призвела до загибелі дитини, позивачка зазнала надзвичайного психологічного болю, емоційних переживань, втрати сенсу життя, порушення звичайного укладу життя та соціальних зав`язків. Смерть дитини призвела до суттєвого порушення нормального способу життя позивача, а саме, зниження працездатності, втрати інтересу до повсякденних справ, необхідності отримання психологічної допомоги. Щоденні спогади про загиблу дитину, місця та обставини, пов`язані з нею, посилюють моральні страждання та роблять їх тривалими і глибокими.
Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000000 грн. 00 коп.
17 квітня 2026 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання з викликом сторін.
11 червня 2026 року ухвалою суду вирішено цивільну справу розглядати за правилами загального позовного провадження, почато підготовче провадження, призначено підготовче судове засідання.
23 червня 2026 року через канцелярію суду відповідач ОСОБА_2 надав Відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову.
08 липня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 та адвокат Петруніна Вікторія Віталіївна, яка діє в її інтересах, в судове засідання не з`явились. Адвокат Петруніна Вікторія Віталіївна через систему «Електронний суд» надала заяву, в якій просить судове засідання проводити за відсутності сторони позивача. Також зазначила, що на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.
Адвокат Шевченко Андрій Григорович, який дії в інтересах відповідача, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у Відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши думку адвоката Шевченко Андрія Григоровича, який дії в інтересах відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2026 року по справі № 711/3147/25 визнано ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Відповідно до змісту вищевказаного Вироку, « ОСОБА_2 , 24.01.2025 близько 17 години 27 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Hyundai Lantra Wagon», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та рухаючись у темну пору доби, в правій смузі руху по проїзній частині вулиці Чигиринська, в адміністративних межах міста Черкаси в напрямку від вулиці Петра Дорошенка до вулиці Будіндустрії, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований поблизу будинку № 60/2 по вулиці Чигиринська та перехрестя з вулицею Зелінського, та позначений дорожньою розміткою 1.14.2 «Зебра», що позначає пішохідний перехід з підвищеною вірогідністю виникнення дорожньо-транспортних пригод, над яким додатково встановлено ліхтар вуличного освітлення, що був ввімкнений на час події, в порушення вимог п.п. 2.3 б), 12.3, 18.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 зі змінами і доповненнями, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її зміну, маючи об`єктивну можливість виявити, що перед вказаним нерегульованим пішохідним переходом зменшують швидкість та зупиняються транспортні засоби, а саме: автомобіль «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , автомобіль «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_5 (на синьому фоні), під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та інші невстановлені в ході досудового розслідування автомобілі, що рухались по проїзній частині вулиці Чигиринська в попутному напрямку в лівій смузі руху, не зменшив швидкість та не зупинився, не переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена небезпека, продовжив свій рух прямо та вчинив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який перетинав проїзну частину вулиці Чигиринська по нерегульованому пішохідному переході зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.
Унаслідок указаної дорожньо-транспортної пригоди малолітній пішохід ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 28.02.2025 № 03-01/251 отримав тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми голови та кінцівок, що включає у себе: травму голови у вигляді: переломів кісток склепіння та основи черепа, із крововиливами під оболонки та у речовину головного мозку; забою головного мозку, крововиливів в м`які тканини, синця, саден; чисельні садна кінцівок, від яких і настала його смерть. Вказана травма голови утворилася прижиттєво, спричинена тупими предметами, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Між виявленою у малолітнього ОСОБА_3 сполученою травмою голови та кінцівок й настанням його смерті існує прямий причинний зв`язок. Різноманітний характер та масивність травматичних змін, в сукупності вказують, що мала місце транспортна травма, не виключено при обставинах зазначених в описовій частині постанови (ДТП 24.01.2025).».
30 вересня 2026 року ухвалою Черкаського апеляційного суду Вирок Придніпровського райсуду м. Черкаси від 09.02.2026 р., яким ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, залишено без змін.
Відповідно до ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Під моральною шкодою фізичної особи слід розуміти наявність такого негативного емоційного сприйняття нею вчинених стосовно неї самої або членів її сім`ї чи близьких родичів протиправних дій (бездіяльності), що досягло певних психотравмуючих факторів: відчуття фізичного болю чи душевних страждань (відчуття хвилювання, занепокоєння, пригнічення, зміна життєвого укладу тощо).
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
В судовому засіданні встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України та вчинене ОСОБА_2 дійснот спричинило ОСОБА_1 тяжкі моральні страждання.
Вирішуючи питання про визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд у відповідності з вимогами статті 23 ЦК України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» враховує характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, а тому позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає у психологічному стресі.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи, у тому числі тривалість порушення прав позивача, характер порушення прав позивача характер та обсяг душевних страждань, втрату нормальних життєвих зв`язків, здійснення додаткових зусиль для організації власного життя, зусиль, вжитих для відновлення порушених прав, а також принципи розумності та справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19). міститься висновок про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності.
Суд приходить до висновку про те, що сума моральної шкоди в розмірі 2000000 грн. 00 коп. є завищеною, але з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500000 грн. 00 коп.
В іншій частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди, на думку суду, слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», була звільнена від сплати судового збору.
Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12ААБ № 471595, відповідач ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи захворювання, а тому, також, звільнений від сплати судового збору.
А тому, суд приходить до висновку, що судовий збір необхідно віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 133, 141, 258, 259, ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди – задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500000 грн. 00 коп.
Решті відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 04 листопада 2026 року.
Головуючий: О. Г. Казидуб
Оригінал: reyestr.court.gov.ua