Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №569/21910/26
Суддя: Першко О. О.
Справа № 569/21910/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) діючи через свого представника адвоката Андрієнко І.В., звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач), в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Позовну заяву мотивує тим, що ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з відповідачем з 25 липня 2008 року. Під час перебування у шлюбі у них народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 31 березня 2010 року у справі №2-4367/10 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 листопада 2018 року у справі № 569/6761/18 стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1 800 грн 00 коп., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 59437663 від 02 липня 2019 року розпочалось примусове стягнення аліментів.
Як слідує з відповіді Пенсійного фонду України від 01 квітня 2026 року відповідач останній раз отримував офіційні доходи в січні 2023 року на ТОВ «Барлінек Інвест».
З дня винесення рішення про стягнення аліментів минуло більше 7 років, вікова категорія дитини змінилася, і відповідно, змінились і витрати на її утримання (у сторону значного зростання). В Україні зросли показники прожиткового мінімуму, що свідчить про те, що рівень життя у 2018 році (на час стягнення аліментів) суттєво різниться з рівнем життя у 2026 році. У зв`язку із значним підвищенням цінової політики на одяг та продукти харчування внаслідок війни на території України, розмір призначених судом аліментів не забезпечує навіть базових потреб для життєдіяльності дитини, таких як одяг та харчування, а тому, виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту найкращих інтересів неповнолітньої дитини, позивач вимушена звернутись до суду із позовною заявою про зміну способу стягнення аліментів.
В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. 05 листопада 2026 року представник позивача адвокат Андрієнко І.В. подала заяву, в якій просила справу розглядати без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду, повідомлявся належним чином. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 25 липня 2008 року.
Під час перебування у шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 15 серпня 2019 року.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 31 березня 2010 року в справі №2-4367/10, яке набрало законної сили 20 квітня 2010 року, шлюб між сторонами розірвано, неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено на проживання з матір`ю.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 листопада 2018 року в справі № 569/6761/18, яке набрало законної сили 20 грудня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини задоволено частково. Збільшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно рішення Рівненського міського суду від 05 жовтня 2017 року по справі № 569/2119/17. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 1 800 грн 00 коп., але не менше 50 % прожиткового мінімум для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
На виконання рішення суду 27 червня 2019 року видано виконавчий лист.
02 липня 2019 року постановою про відкриття виконавчого провадження головним державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Гаврилюк О.Я. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 569/6761/18, виданого 27 червня 2019 року Рівненським міським судом Рівненської області.
Як слідує з відповіді на запит № 325677655 від 28 березня 2026 року Відділу ДВС у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до Пенсійного фонду України ОСОБА_2 отримував дохід за місцем роботи у ТОВ «Барлінек Інвест» у вересні 2023 року.
За змістом статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності орпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.
При цьому закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, Сімейний кодекс України встановлює підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17.
Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.
Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що стягувач бажає змінити спосіб стягнення аліментів, визначивши його у частці від доходу відповідача, відповідно суд доходить висновку про необхідність зміни аліментів, що стягуються з відповідача у твердій грошовій сумі та враховуючи положення законодавства щодо права того з батьків, з яким проживає дитина, вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, а також виходячи з рівності прав та обов`язків батьків, суд вважає за необхідне стягувати в подальшому з відповідача на користь позивача аліменти на утримання їхньої спільної дитини у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2025 року в справі №686/28590/23, провадження № 61-4480св25, зауважив, що справи про стягнення аліментів (пункт 1 частини першої статті 430 ЦПК України) є родовою конструкцією, яка охоплює не лише позов про стягнення аліментів, але й позов про збільшення їх розміру.
З огляду на викладене, суд допускає негайне виконання рішення про зміну способу стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 1 064 грн 96 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв`язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 15 000 грн 00 коп. суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надання правничої допомоги підтверджені належними доказами, а саме позивачем надано Договір № 47 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 21 квітня 2025 року, рахунок № 11 від 17 квітня 2026 року, квитанцію № 21 від 21 квітня 2026 року.
Відтак, суд доходить висновку про необхідність стягнення даних судових витрат з відповідача на користь позивача у розмірі 15 000 грн 00 коп.
Керуючись ст. 180-184, 192 СК України, ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити.
Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 листопада 2018 року в справі № 569/6761/18 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1 800 (тисяча вісімсот) гривень 00 копійок щомісячно та стягувати починаючи з дня набрання рішенням законної сили з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в сумі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 05 листопада року.
Суддя О.О. Першко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua