Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №548/2044/26 — Хорольський районний суд Полтавської області

Суд: Хорольський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №548/2044/26

Суддя: Старокожко В. П.

Справа № 548/2044/26

Провадження № 2/548/1066/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2026 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Калініченко А.В.,

розглянувши у приміщенні суду м. Хорола у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал", представник позивача Кукса Карина Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Позиції позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Представник позивача за допомогою підсистеми "Електронний суд" 13.08.2026 звернулася до Хорольського районного суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості та клопотанням про витребування доказів.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 27.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 348514776 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого останній шляхом безготівкого перерахунку на банківську картку отримав кредитні кошти в сумі 6500,00 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. У свою чергу, позичальник зобов`язувався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання згідно з цим договором.

28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, а в подальшому - додаткові угоди до нього, відповідно до умов яких до нього перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 348514776 від 27.04.2021.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 703612624 від 26.03.2020.

У подальшому 14.02.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 14/02/2022, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки на суму 23110,50 грн, з яких: 6500,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 16610,50 грн - за відсотками.

Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не повертає кредитні кошти та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із цим позовом до суду заборгованість за кредитним договором не погашена.

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 23110,50 грн, а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою судді від 20.08.2026 відкрите провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувана від АТ КБ "Приватбанк" інформацію по банківській картці № НОМЕР_1 -XXXX-7859, а саме інформацію про власника картки та рух коштів по ній.

Представник позивача в позовній заяві прохала суд про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, позовні вимоги підтримала повністю, проти заочного ухвалення рішення не заперечувала.

11.09.2026 витребувана від АТ КБ "Приватбанк" інформація надійшла до суду.

08.09.2026 відповідач ОСОБА_1 наділав до суду відзив на позов, у якому вказав, що позовні вимоги визнає частково, не заперечує факту укладення кредитного договору із первісним кредитором та отримання кредитних коштів в сумі 6500,00 грн на належну йому банківську картку. Однак, заперечує проти стягнення із нього процентів за користування кредитними коштами в сумі 16610,50 грн, переходу права вимоги за вказаним кредитним договором до позивача, оскільки останнім не надано суду належних та допустимих доказів переходу цього права від первісного позивача до ТОВ «Юніт капітал». Окремо вказував, що позивачем пропущений строк позовної давності у цій справі. Прохав суд відмовити у стягненні із нього заборгованості за процентами у вказаному позивачем розмірі та у разі недоведеності отримання позивачем права вимоги до нього за кредитним договором, відмовити у задоволенні позову повністю.

11.09.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд" представник позивача надіслала до суду відповідь на відзив, у якому заперечувала проти аргументів відповідача, наполягала на викладеному у позовній заяві, позов прохала задовольнити повністю, зокрема, заперечувала проти зменшення розміру заявленої заборгованості за процентами за користування кредитом, яка нарахована відповідно до умов кредитного договору та зазначала, що позивачем дотримані строки позовної давності у цій справі у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, яким її перебіг зупинений.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивач до суду не подавали.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд з наданих письмових доказів встановив, що 27.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 348514776 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого останній шляхом безготівкого перерахунку на банківську картку № 5168-74XX-XXXX-7859 отримав кредитні кошти в сумі 6500,00 грн.

Відповідно до умов кредитного договору кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 6500,00 грн строком на 30 днів, тобто до 27.05.2021 зі сплатою 1,70 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку, на який видавався кредит. Так, загальна вартість кредиту становить 9815,00 грн, з яких: тіло кредиту - 6500,00 грн, проценти - 335,00 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. Виконання первинним кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 6500,00 грн відповідачу підтверджується довідкою первісного кредитора від 26.05.2026. Належність банківської картки № 5168-74XX-XXXX-7859, вказаної у цьому документі ОСОБА_1 та зарахування коштів в сумі 6500,00 грн на цю картку 27.04.2021 підтверджується повідомленням АТ КБ "Приватбанк" від 06.09.2026 та випискою з банківського рахунку останнього за період з 27.04.2021 по 02.05.2021.

28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, дію цього договору було продовжено згідно з додатковими угодами № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023. Відповідно до умов вказаного договору та додаткових угод, до нього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 348514776 від 27.04.2021, що підтверджується копією витягу з реєстру прав вимоги № 149 від 26.06.2021. Заборгованість відповідача станом на дату відступлення права вимоги складає 14738,50 грн, з яких: 6500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8238,50 грн - за відсотками.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01 та додаткові угоди № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, відповідно до умов яких до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 348514776 від 27.04.2021, що підтверджується копією реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021, з якого вбачається, що станом на дату відступлення права вимоги заборгованість складає 23110,50 грн, з яких: 6500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16610,50 грн - за відсотками.

У подальшому 14.02.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 348514776 від 27.04.2021, що підтверджується витягом з реєстру права вимоги № 1 від 14.02.2022. Заборгованість відповідача станом на дату відступлення права вимоги залишилася незмінною і складає 23110,50 грн, з яких: 6500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16610,50 грн - за відсотками.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 348514776 від 27.04.2021 станом на 15.06.2026 заборгованість ОСОБА_1 відповідає вищевказаній та не сплачена.

З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за період з 27.04.2021 по 29.06.2021,вбачається, що заборгованість відповідача станом на дату відступлення права вимоги складає 14589,00 грн, з яких: 6500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8248,50 грн - за відсотками. Відповідач у рахунок погашення кредиту вніс кошти в сумі 5 грн 30.05.2021 та 5 грн - 07.06.2021. Відсотки за період з 27.04.2021 по 27.05.2021 нараховані в розмірі 110,50 грн в день, у подальшому - з 31.05.2021 - у розмірі 149,50 грн у день.

Після отримання права вимоги до відповідача ТОВ «Таліон плюс» продовжило нараховувати проценти за користування кредитом відповідачу, які станом на 28.10.2021 склали 16610,50 грн.

Позивач після отримання права вимоги до відповідача додаткових нарахувань не здійснював.

З відзиву на позов, надісланого відповідачем до суду 08.09.2026 вбачається, що він позовні вимоги визнає частково, не заперечує факту укладення кредитного договору із первісним кредитором та отримання кредитних коштів в сумі 6500,00 грн на належну йому банківську картку. Однак заперечує проти стягнення із нього процентів за користування кредитними коштами в сумі 16610,50 грн, переходу права вимоги за вказаним кредитним договором до позивача, оскільки останнім не надано суду належних та допустимих доказів цього. Окремо вказує, що позивачем пропущений строк позовної давності у цій справі. Прохав суд відмовити у стягненні із нього заборгованості за процентами у вказаному позивачем розмірі та у разі недоведеності отримання позивачем права вимоги до нього за кредитним договором, відмовити у задоволенні позову повністю.

Норми права, застосовані судом.

Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Суд вважає, що стороною позивача доведений факт погодження між первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем всіх суттєвих умов договору та належної інформації про підстави та розмір відповідальності позичальника за прострочення виконання зобов`язання. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Отже, з огляду на принцип правомірності цього правочину, який не визнано судом недійсним, у позичальника ОСОБА_1 виникло зобов`язання з повернення одержаного кредиту.

Ураховуючи надані суду докази укладення договорів факторингу та додаткових угод до них, на переконання суду, позивачем доведено отримання права вимоги до відповідача за кредитним договором № 348514776 від 27.04.2021, перехід якого прослідковується та відтворений у цих документах.

Аналізуючи зазначені норми права та встановлені обставини, суд доходить висновку, що оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку ні первісному кредитору, ні позивачу не повернуті, що підтверджується розрахунками заборгованості, складеними первісним кредитором та позивачем, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати відповідачем обов`язку з повернення, зокрема, фактично отриманої суми кредитних коштів в сумі 6500,00 грн.

Укладення договору в електронному вигляді, отримання коштів в сумі 6500,00 грн та їх неповернення ні первісному кредитору, ні подальшим факторам, в тому числі позивачу, не заперечуються відповідачем, як це вбачається із відзиву на позов.

Отож, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту, яка становить 6500,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає таке.

Відповідно до до п. 1.2 кредитного договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. У конкретному випадку цей строк був визначений періодом з 27.04.2021 по 27.05.2021, що зокрема підтверджується графіком розрахунків до договору (додаток № 1).

Умовами договору погоджений розмір процентів за користування кредитом, що становить 1,70% у день у межах строку кредитування.

У постанові від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом з матеріалів справи, зокрема кредитного договору встановлено, що тіло кредиту складає 6500,00 грн, відсоткова базова ставка - 1,70%, період дії договору - 30 днів - з 27.04.2021 по 27.05.2021.

Суду ні позивачем, ні відповідачем не надано доказів повного погашення заборгованості за цим договором як первісному кредитору (окрім внесення відповідачем коштів на загальну суму 10 грн), так і подальшим факторам та позивачеві.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача за вищевказаним договором, яка нарахована первісним кредитором, а в подальшому і фактором, виходить за межі строку дії договору, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося первісним позикодавцем після закінчення обумовленого стронами строку кредитування - 30 днів.

За таких обставин, суд, здійснивши власні розрахунки для визначення розміру заборгованості відповідача по відсотках за цим договором, дійшов висновку про таке.

Оскільки за умовами договору нарахування відсотків за користування кредитом мало здійснюватися виключно за 30 днів, з огляду на тіло кредиту 6500,00 грн, процентну базову ставку 1,70%, заборгованість за відсотками має становити (6500,00 * 1,70%) * 30 днів = 3315,00 грн.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 348514776 від 27.04.2021 із ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково і з останнього на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 6500,00 грн та заборгованість за відсотками - 3315,00 грн, а всього 9815,00 грн. З урахуванням внесених ним у оплату за кредитом первісному кредитору коштів в сумі 10 грн, заборгованість має бути зменшена на цю суму та складе 9805,00 грн.

У іншій частині позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності у цьому спорі, суд зазначає таке.

Згідно з вимогами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з вимогами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, перебіг якої розпочинається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, що набрали чинності 20.04.2020 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин. Також, згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Оскільки кредитний договір між сторонами укладений 27.04.2021, позовна давність мала закінчитися 28.05.2024, позивач звернувся до суду 13.08.2026. З урахуванням вищевикладених положень Закону, строк для звернення до суду позивачем не пропущений.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 42,43 % сплаченого позивачем судового збору на підставі платіжної інструкції від 12.08.2026, що становить 1129,66 грн.

Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 7000,00 грн, суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження судових витрат у вказаному вище розмірі до суду представником позивача подано: копії акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026; копії договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026; копії додаткової угоди до нього від 19.06.2026; копії акту прийому-передачі наданих послуг на суму 7000,00 грн; копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Тараненка А.І. як представника позивача.

Також долучені відповідні документи на підтвердження повноважень представника.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на юридичну (правничу) допомогу, суд дійшов висновку, ці витрати наведені в орієнтовному розрахунку судових витрат в тексті позовної заяви та, на думку суду, підтверджуються належними та допустимими вищенаведеними доказами, розмір вказаних витрат відповідає характеру та обсягу дій, вчинених представником позивача у справі, не є завищеними чи необґрунтованими та є цілком пропорційними предмету спору та складності справи, тому мають бути стягнуті із відповідача на користь позивача.

Клопотання про зменшення заявленого розміру судових витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 42,43% від заявленої суми, а саме 2970,10 грн.

На підставі ст. 526, 611, 612, 1049, 1054, 1056-1 України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 83, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал", представник позивача Кукса Карина Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" заборгованість за кредитним договором № 348514776 від 27.04.2021 у розмірі 9805 (дев`ять тисяч п`ять) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" 1129,66 грн понесених ним судових витрат по сплаті судового збору та 2970,10 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Юніт капітал", 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літ А, оф. 10, ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua