Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №542/2015/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Суд: Новосанжарський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №542/2015/26

Суддя: Шарова-Айдаєва О. О.

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/2015/26

Провадження № 2/542/1199/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (надалі також – позивач, ТОВ «Новий колектор») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також – відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1120-1345 від 30 листопада 2022 року в розмірі 49750 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до даної ухвали, суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував у АТ КБ «Приватбанк» докази (а.с. 55-56).

Витребувана інформація надійшла до суду 04 листопада 2026 року (а.с. 68-69).

Ухвалою суду від 05 листопада 2026 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Новий колектор» посилалось на те, що 30 листопада 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (надалі також – ТОВ «Укр Кредит Фінанс») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1120-1345, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн 00 коп., строком на 300 днів із терміном погашення 26 вересня 2023 року, із стандартною процентною ставкою 3,00% за кожен день користування кредитом.

Кредитний договір укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію», а кредитні кошти були надані шляхом безготівкового переказу на його картковий рахунок, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, не повернув своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості, відповідно до умов договору не сплатив заборгованість за відсотками.

В подальшому, 26 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «Новий колектор» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, у тому числі, за кредитним договором № 1120-1345 від 30 листопада 2022 року, укладеним із ОСОБА_1 .

Отже, відповідно до договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року ТОВ «Новий колектор» набуло права грошової вимоги до відповідача.

Позивачем зазначено, що 02 січня 2025 року на фінансовий номер телефону відповідача було направлено СМС-повідомлення про відступлення права вимоги ТОВ «Новий колектор», відповідно до договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань, чим порушує права та інтереси позивача, з огляду на що, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 49750 грн 60 коп., що складається із суми заборгованості по тілу кредиту – 5000 грн 00 коп. та суми заборгованості за відсотками – 44750 грн 00 коп.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

Позивач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 59), у позовній заяві зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує та просив проводити розгляд справи без участі представника ТОВ «Новий Колектор» (а.с. 8).

Відповідач у судове засідання не з`явився про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надавав.

Відповідно до інформації Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 53).

Судова повістка на 05 листопада 2026 року разом із ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 05 жовтня 2026 року, якою встановлювався відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня отримання її копії для надання до суду відзиву на позов, направлялись на зареєстровану адресу відповідача, однак повернулись до суду із відміткою поштового відділення від 10 жовтня 2026 року «адресат відсутній» (а.с. 61-65).

З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд доходить висновку про те, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 05 жовтня 2026 року вважається такою, що вручена відповідачу.

В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 05 жовтня 2026 року суд встановлював відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом із усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Правом подати до суду відзив на позовну заяву відповідач не скористався.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.

За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що 30 листопада 2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1120-1345 (надалі також – договір), який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора (а.с. 14-18).

Пунктом 2.1. договору визначено, що кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на умовах, визначених договором.

Відповідно до пункту 4.1. договору, розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту: 5000.00 гривень. Дата надання/видачі кредиту: 30.11.2022.

Пунктом 4.2. договору визначено спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Згідно з пунктом 4.3. договору, встановлено тип процентної ставки за користування кредитом – фіксована.

Відповідно до пункту 4.4. договору, базовий період складає 10 календарних днів.

Пунктом 4.6. договору встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3.00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом усього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою).

Згідно з пунктом 4.8. договору, визначено строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, та дату повернення (виплати) кредиту – 26.09.2023 року.

Відповідно до пункту 6.6. договору кредитодавець має право передати іншій особі свої права кредитора за цим договором за правочином відступлення права вимоги без згоди позичальника.

Згідно з пунктом 10.1. договору визначено, що позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.п. 10.2., 10.3. цього договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування кредитом за пільговою процентною ставкою – 2.50% за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка за користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатись послугами кредитодавця.

Відповідно до пункту 10.3. договору, зокрема вказано, що у разі несплати позичальником у повному обсязі нарахованих відсотків за користування кредитом не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою до повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів (включаючи дату погашення заборгованості).

Позивачем до матеріалів справи надано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1120-1345 (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України (а.с. 28-29) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 26-27), які підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача ОСОБА_1 .

Відповідач також підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) (надалі – правила) (а.с. 19-25).

Судом установлено, що факт отримання коштів ОСОБА_1 підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту за договором № 1120-1345 від 30 листопада 2022 року ОСОБА_1 , дата платежу – 30.11.2022, платіж № 2150072604, платіжна система – LiqPay, маска карти – НОМЕР_1 , сума платежу – 5000 грн 00 коп. (а.с. 13).

Факт отримання коштів підтверджується також інформаці єю АТ КБ «Приватбанк», наданої на виконання ухвали суду від 05 жовтня 2026 року, в якій повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ).

Виписка по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за період 30.11.2022-02.12.2022 містить інформацію про зарахування на суму 5000 грн 00 коп. 30 листопада 2022 року (а.с. 68-69).

Підписавши 30 листопада 2022 року договір про відкриття кредитної лінії № 1120-1345, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним.

Згідно з наданим ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунком заборгованості за договором № 1120-1345 від 30 листопада 2022 року, станом на 26 грудня 2024 року розмір загальної заборгованості ОСОБА_1 склав: 49750 грн 00 коп., із них: 5000 грн 00 коп. - основний борг та 44750 грн 00 коп. – залишок нарахованих, не погашених відсотків (а.с. 41-50).

Судом установлено, що 26 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до умов якого, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги, грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим Договором (а.с. 30-33).

Згідно з пунктом 2.3. договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року, загальний розмір Заборгованості Боржників, Права вимоги до яких відступається, згідно цього Договору, складається з загального розміру Заборгованості Боржників, Право вимоги за якими передано Первісним кредитором Новому кредитору, згідно Реєстрів боржників, які складаються Сторонами за формою, що наведена у Додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до реєстру боржників № 1 до договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року до ТОВ «Новий колектор» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором за кредитним договором № 1120-1345 від 30 листопада 2022 року у загальному розмірі 49750 грн 00 коп., що складається із суми основного зобов`язання - 5000 грн 00 коп. та процентів - 44750 грн 00 коп. (а.с. 39-40).

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору про відкриття кредитної лінії № 1120-1345 від 30 листопада 2022 року за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 49750 грн 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000 грн 00 коп. та заборгованості за відсотками в розмірі 44750 грн 00 коп.

З огляду на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 суму вказаної заборгованості, у зв`язку з чим звернувся до суду в цим позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Висновки щодо правозастосування

Судом установлено, що 30 листопада 2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1120-1345, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн 00 коп., строком на 300 календарних днів із терміном погашення 26 вересня 2023 року, зі сплатою відсотків за пільговою процентною ставкою – 2,50% за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, який складає 10 календарних днів та стандартною процентною ставкою – 3,00% за кожен день користування кредитом.

Як вбачається зі змісту кредитного договору шляхом накладення електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором відповідач прийняв пропозицію укласти договір.

Також, електронним підписом - одноразовим ідентифікатором відповідач підписав таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1120-1345 (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України (а.с. 28-29), паспорт споживчого кредиту (а.с. 26-27) та правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) (а.с. 19-25).

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» встановлено, що грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідача (а.с. 13).

Відомості про отримання відповідачем кредитних коштів також підтверджуються інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів від 05 жовтня 2026 року (а.с. 68-69).

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав належним чином умови договору про відкриття кредитної лінії № 1120-1345 від 30 листопада 2022 року щодо повернення отриманого кредиту та не сплатив відсотки по кредиту.

ТОВ «Новий Колектор» на підставі договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року набуло статус нового кредитора за кредитним договором № 1120-1345 від 30 листопада 2022 року, отримало право вимоги щодо ОСОБА_1 відносно заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників № 1 до договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року до ТОВ «Новий колектор» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором за кредитним договором № 1120-1345 від 30 листопада 2022 року у загальному розмірі 49750 грн 00 коп., що складається із суми основного зобов`язання - 5000 грн 00 коп. та процентів - 44750 грн 00 коп. (а.с. 39-40).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже, судом установлено, що ОСОБА_1 належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за кредитом та заборгованості за відсотками – не виконав ані перед первісним кредитором, ані перед фактором ТОВ «Новий Колектор», який набув право вимоги за відповідним кредитним договором на підставі договору відступлення права вимоги.

Також суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Іншого умовами кредитного договору встановлено не було, з огляду на що первісний кредитор міг передати своє право вимоги за відповідним кредитним договором позивачу.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1120-1345 від 30 листопада 2022 року у загальному розмірі 49750 грн 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000 грн 00 коп. та заборгованості за відсотками в розмірі 44750 грн 00 коп.

Відповідач належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має інших розмір, ніж зазначено позивачем, не надав, власний розрахунок не надав.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статтею 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторона посилалась як на підстави своїх вимог, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2662 грн 40 коп. судового збору.

Щодо включення позивачем до судових витрат – витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 262 грн 98 коп., то суд зазначає, що у цій частині витрати позивача підлягають задоволенню, оскільки позивачем надано докази понесення витрат на таке поштове відправлення відповідачу (а.с. 12).

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (ЄДРПОУ 43170298, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1120-1345 від 30 листопада 2022 року у загальному розмірі 49750 грн 00 коп. (сорок дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят гривень), що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000 грн 00 коп. (п`ять тисяч гривень) та заборгованості за відсотками в розмірі 44750 грн 00 коп. (сорок чотири тисячі сімсот п`ятдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (ЄДРПОУ 43170298, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ) витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 грн 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та витрати, пов`язані з розглядом судової справи, в сумі 262 грн 98 коп. (двісті шістдесят дві гривні дев`яносто вісім копійок).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», ЄДРПОУ 43170298, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua