Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №296/10745/26
Суддя: Шкиря В. М.
Справа № 296/10745/26
2/296/5225/26
Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" листопада 2026 р. м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Шкирі В.М., за участі секретаря судового засідання Сейко Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В :
16.09.2026 представник позивача - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М.І. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти С11.169.78335 від 06.03.2017 в сумі 57 797,46 грн..
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 06.03.2017 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти С11.169.78335, умовами якої встановлено, що кредитодавець надає позичальнику сума кредитного ліміту, доступного на дату укладення договору, становить 20 000,00 грн, максимальний ліміт кредитної лінії - 200 000,00 грн; дата укладення договору - 06.03.2017; строк дії кредитної картки - 2 роки з моменту випуску; процентна ставка за користування кредитом становить 24 % річних; комісія за обслуговування кредиту становить 4 % від залишку заборгованості на кінець розрахункового періоду щомісячно; розмір обов`язкового мінімального платежу становить 7 % від суми заборгованості; орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 101,2 % річних, абсолютне подорожчання кредиту - 4 298,00 грн на рік; У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту може нараховуватися штраф за прострочення сплати мінімального платежу становить 50 грн за кожний прострочений платіж, штрафна процентна ставка за користування простроченою заборгованістю становить 72 % річних.
Свої зобов`язання ПАТ «Ідея Банк» виконало та встановило відповідачу кредитний ліміт - 20 000,00 грн.
Відповідачем не виконано умов угоди про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти С11.169.78335 від 06.03.2017, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 57 797,46 грн., з яких:
- 19202,74 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 38 594,72 грн. сума заборгованості за відсотками;
Наразі право вимоги за цим договором має ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», оскільки між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 12/84 від 26.11.2020, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти С11.169.78335 від 06.03.2017.
Наявність заборгованості у відповідача за угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти С11.169.78335 від 06.03.2017 зумовлює звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 28.09.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та вирішено розглядати її з повідомленням сторін (ініціатива суду) - 03.11.2026 о 11-00 годині.
03.11.2026 сторони чи їх представники до суду не з`явилися.
Представник позивача разом із позовною заявою подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, заперечень проти позову не надала, як і будь-яких заяв чи клопотань.
Судом було вжито усіх заходів передбачених ЦПК України для належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи. Так ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду на 11-00 годину 03.11.2026, направлено відповідачу ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 . До суду повернулося повідомлення про вручення поштового відправлення відповідно до якого 20.10.2026 відповідач отримав вказану ухвалу про що свідчить його особистий підпис..
Отже, вважається, що саме 20.10.2026 відповідач повідомлений про розгляд цієї справи судом 03.11.2026 ооб 11-00 годині.
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті
Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
06.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Ідея Банк» з заявою про надання йому кредиту. (а.с.122)
06.03.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладений кредитний договір №Z62.00602.004135921.
Згідно умов договору, сторони домовилися на наступні умови угоди:
-сума кредитного ліміту, доступного на дату укладення договору, становить 20 000,00 грн, максимальний ліміт кредитної лінії - 200 000,00 грн (п.п. 3.1, 3.2 Угоди);
-дата укладення договору - 06.03.2017; строк дії кредитної картки - 2 роки з моменту випуску (п. 2 Угоди);
-процентна ставка за користування кредитом становить 24 % річних (п. 3.3 Угоди, п. 1.3 Тарифів);
-комісія за обслуговування кредиту становить 4 % від залишку заборгованості на кінець розрахункового періоду щомісячно (п. 1.2 Тарифів);
-розмір обов`язкового мінімального платежу становить 7 % від суми заборгованості (п. 1.4 Тарифів);
-штраф за прострочення сплати мінімального платежу становить 50 грн за кожний прострочений платіж (п. 6 Угоди, п. 4.3 Тарифів);
-штрафна процентна ставка за користування простроченою заборгованістю становить 72 % річних (п. 4.4 Тарифів);
-орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 101,2 % річних, абсолютне подорожчання кредиту - 4 298,00 грн на рік (п.п. 5.3, 5.4 Тарифів);
-позовна давність за вимогами з договору встановлена сторонами у 10 років (п. 6 Угоди);
ОСОБА_1 особисто підписав угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти С11.169.78335 від 06.03.2017 про що свідчить його підпис (а. с. 20)
Кредитодавець на виконання умов угоди про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти С11.169.78335 від 06.03.2017, перерахував кошти на рахунок відповідача № НОМЕР_1
Згідно виписки від 26.11.2020 АТ "Ідея Банк" перерахувало Відповідачу ОСОБА_1 19 202,74 грн
Факт отримання грошових коштів за умовами угоди про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти С11.169.78335 від 06.03.2017 підтверджується і випискою від 26.11.2020 по поточному рахунку № НОМЕР_2 за період з 07.03.2017 по 31.01.2018. Зокрема з виписки встановлено перерахування відповідачу 09.03.2017 - 1000 грн, 10.03.2017 - 2000 грн, 13.03.2017 -2 000 грн, 14.03.2017 - 600 грн, 15.03.2017 -1000 грн, 20.03.2017 -400 грн, 21.03.2017 - 200 грн, 22.03.2017 - 200 грн, 23.03.2017 - 200 грн, 27.03.2017 - 600 грн, 28.03.2017 - 600 грн, 29.03.2017 -1100 грн, 10.04.2017 - 1000 грн, 12.04.2017 - 300 грн, 14.04.2017 - 400 грн, 18.04.2017 - 200 грн, 19.04.2017 - 200 грн, 25.04.2017 - 1200 грн, 28.04.2017 - 800 грн, 03.05.2017 - 2000 грн, 04.05.2017- 1000 грн, 05.05.2017 -500 грн, 10.05.2017 - 800 грн, 12.05.2017 - 200 грн, 15.05.2017 - 100 грн, 17.05.2017 - 200 грн, 23.05.2017 - 200 грн, 06.06.2017 - 400 грн, 14.07.2017 - 300 грн та 17.07.2017 -100 грн,
Згідно розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором №Z62.00602.004135921 від 25.07.2018 перед АТ «Ідея Банк» становить: 57797,46 грн., з яких:
- 19202,74 грн. сума заборгованості за кредитом;
-38 594,72 грн. сума заборгованості за відсотками;
26.11.2020 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №12/84, відповідно до якого банк відступив, а фактор набув права вимоги за кредитними договорами позичальників, у тому числі за кредитним договором № С11.169.78335, укладеним із ОСОБА_1 .
Так, відповідно до п. 2.2 Договору факторингу права вимоги відступаються у розмірі заборгованості боржників перед клієнтом та визначаються у Реєстрі боржників, який є невід`ємною частиною договору. Згідно з п. 5.1 Договору права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора з моменту підписання відповідного Реєстру боржників за умови виконання фактором зобов`язань щодо фінансування.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників, що є Додатком №1 до Договору факторингу №12/84 від 26.11.2020, АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитним договором № С11.169.78335 від 06.03.2017, укладеним з ОСОБА_1 , заборгованість за яким становила 57 797,46 грн, з яких 19 202,74 грн - заборгованість за основним боргом, 38 594,72 грн - заборгованість за відсотками, заборгованість за комісією відсутня.
Таким чином суд встановив, що позивач набув права вимоги до відповідача та між ними між існують зобов`язальні, цивільно -правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюється нормами ЦК України.
Вирішуючи спір по суті суд прийшов наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК країни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Суд під час розгляду справи встановив, що 06.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Ідея Банк» з заявою про надання йому кредиту. (а.с.122)
06.03.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладений кредитний договір №Z62.00602.004135921.
Згідно умов договору, сторони домовилися на наступні умови угоди:
-сума кредитного ліміту, доступного на дату укладення договору, становить 20 000,00 грн, максимальний ліміт кредитної лі7нії - 200 000,00 грн (п.п. 3.1, 3.2 Угоди);
-дата укладення договору - 06.03.2017; строк дії кредитної картки - 2 роки з моменту випуску (п. 2 Угоди);
-процентна ставка за користування кредитом становить 24 % річних (п. 3.3 Угоди, п. 1.3 Тарифів);
-комісія за обслуговування кредиту становить 4 % від залишку заборгованості на кінець розрахункового періоду щомісячно (п. 1.2 Тарифів);
-розмір обов`язкового мінімального платежу становить 7 % від суми заборгованості (п. 1.4 Тарифів);
-штраф за прострочення сплати мінімального платежу становить 50 грн за кожний прострочений платіж (п. 6 Угоди, п. 4.3 Тарифів);
-штрафна процентна ставка за користування простроченою заборгованістю становить 72 % річних (п. 4.4 Тарифів);
-орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 101,2 % річних, абсолютне подорожчання кредиту - 4 298,00 грн на рік (п.п. 5.3, 5.4 Тарифів);
-позовна давність за вимогами з договору встановлена сторонами у 10 років (п. 6 Угоди);
ОСОБА_1 особисто підписав угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти С11.169.78335 від 06.03.2017 про що свідчить його підпис (а. с. 20)
Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, вважає, що 06.03.2017 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти С11.169.78335 від 06.03.2017.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Кредитодавець на виконання умов угоди про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти С11.169.78335 від 06.03.2017, перерахував кошти на рахунок відповідача № НОМЕР_1
Згідно виписки від 26.11.2020 АТ "Ідея Банк" перерахувало Відповідачу ОСОБА_1 19 202,74 грн
Факт отримання грошових коштів за умовами угоди про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти С11.169.78335 від 06.03.2017 підтверджується і випискою від 26.11.2020 по поточному рахунку № НОМЕР_2 за період з 07.03.2017 по 31.01.2018. Зокрема з виписки встановлено перерахування відповідачу 09.03.2017 - 1000 грн, 10.03.2017 - 2000 грн, 13.03.2017 -2 000 грн, 14.03.2017 - 600 грн, 15.03.2017 -1000 грн, 20.03.2017 -400 грн, 21.03.2017 - 200 грн, 22.03.2017 - 200 грн, 23.03.2017 - 200 грн, 27.03.2017 - 600 грн, 28.03.2017 - 600 грн, 29.03.2017 -1100 грн, 10.04.2017 - 1000 грн, 12.04.2017 - 300 грн, 14.04.2017 - 400 грн, 18.04.2017 - 200 грн, 19.04.2017 - 200 грн, 25.04.2017 - 1200 грн, 28.04.2017 - 800 грн, 03.05.2017 - 2000 грн, 04.05.2017- 1000 грн, 05.05.2017 -500 грн, 10.05.2017 - 800 грн, 12.05.2017 - 200 грн, 15.05.2017 - 100 грн, 17.05.2017 - 200 грн, 23.05.2017 - 200 грн, 06.06.2017 - 400 грн, 14.07.2017 - 300 грн та 17.07.2017 -100 грн,
Виписка є первинним документом, що підтверджує факт отримання грошових коштів ( постанова ВС у справі № 200/5647/18 від 16.09.2020) і ця позиція Верховного суду є сталою
Отже, факт отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів від первісного кредитора ПАТ «Ідея Банк» в сумі 19202,74 грн., суд вважає доведеним.
За умовами договору ОСОБА_1 мав сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в сумі 20 000,00 гривень, з розрахунку - річною процентною ставкою у розмірі 24 %, база для нарахування процентів – неповернена сума кредиту (п. 3.3 Угоди, п. 1.3 Тарифів);
За користування кредитними коштами відповідачу нараховано відсотки в сумі 38594,72 грн., що не суперечить умовам договору.
Доказів повернення ОСОБА_1 кредитних коштів та відсотків за користування ними первісному кредитору, як те передбачено умовами договору матеріали цивільної справи не містять.
Згідно розрахунку заборгованість відповідача за угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти С11.169.78335 від 06.03.2017 становить: 57797,46 грн з яких:
- 19202.74 заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту)
- 38594.72 заборгованість за нарахуванням процентів на дату відступлення права вимоги.
Отже, первісний кредитор мав право вимоги до відповідача ОСОБА_1 . (за тілом кредиту та відсотками) за угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти С11.169.78335 від 06.03.2017 в сумі 57 797,46 грн.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
26.11.2020 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №12/84, відповідно до якого банк відступив, а фактор набув права вимоги за кредитними договорами позичальників, у тому числі за кредитним договором № С11.169.78335, укладеним із ОСОБА_1 .
Так, відповідно до п. 2.2 Договору факторингу права вимоги відступаються у розмірі заборгованості боржників перед клієнтом та визначаються у Реєстрі боржників, який є невід`ємною частиною договору. Згідно з п. 5.1 Договору права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора з моменту підписання відповідного Реєстру боржників за умови виконання фактором зобов`язань щодо фінансування.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників, що є Додатком №1 до Договору факторингу №12/84 від 26.11.2020, АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитним договором № С11.169.78335 від 06.03.2017, укладеним з ОСОБА_1 , заборгованість за яким становила 57 797,46 грн, з яких 19 202,74 грн - заборгованість за основним боргом, 38 594,72 грн - заборгованість за відсотками, заборгованість за комісією відсутня.
Оскільки матеріалами справи підтверджено що АТ "Ідея Банк" мало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти С11.169.78335 від 06.03.2017 в сумі 57797,46 грн. (тіло кредиту, відсотки за користування кредитними коштами) то відповідно і до ТОВ «ФК «Кредит Капітал» перейшло право вимоги за тілом кредиту та відсотками саме в такому розмірі.
З огляду на вищевикладене, суд приймає рішення про повне задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача - 57797,46 грн
Щодо судових витрат.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України)
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Розподіл судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» понесло судові витрати, що складаються з 2 662,40 грн сплаченого судового збору, які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.64)
Оскільки суд задовільнив позов повністю то відповідно з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2662,40 грн.
Правнича допомога.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Правнича допомога.
Так, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку з реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й стримування від подання безпідставних позовів (скарг).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
На підтвердження судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суду надано Договір про надання професійної правничої допомоги від 15.05.2026 укладений між ТОВ«БІЗНЕС ПОЗИКА» та Адвокатське об`єднання «Правовий баланс»
Пунктом 4.3 Розділу 4 Договору сторони погодили, що розмір гонорару (винагороди) за підготовку позовних заяв є фіксованим та складає 10000,00 грн. за одну позовну заяву.
Розрахунок-фактура №05-471399-КС-001 від 15.05.2026 передбачає, що до складу витрат включено витрати за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в сумі 10 000 грн.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року заява №19336/04, § 268)).
Дійсно, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Проте, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21);
- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.3 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати ВС від 26.06.2024 у справі №686/5757/23).
Отже, Велика Палата Верховного Суду послідовно сформувала та дотримується підходу, за якого клопотання іншої сторони є обов`язковою передумовою для зменшення судом витрат на правничу допомогу лише в контексті критеріїв, наведених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Натомість критерії, окреслені в частині третій статті 141 ЦПК України, суд може застосувати і з власної ініціативи, незалежно від наявності клопотань іншої сторони (Викладене повністю узгоджується з висновками викледеними у Поставі Верховного суду від 16.03.2026 (справа № 522/7662/23)
З огляду на викладене, суд вважає, що оцінка реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру здійснюється з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Оцінка суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Пунктом 3 акту №1769 надання послугдо договору №0107 про надання правової допомоги сторони погодили, що розмір гонорару (винагороди) за підготовку позовних заяв є фіксованим та складає 8000,00 грн. за одну позовну заяву.
Водночас, на переконання суду заявлений розмір витрат - 8000,00 гривень є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг. Справа є типовою та нескладною. Предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором з ціною позову 57797,46 грн. Позовна заява, подана через "Електронний суд", ґрунтується на стандартних правових нормах, що не потребувало додаткових зусиль для її подання та складання .
За таких обставин суд ухвалює рішення про стягнення з відповідача на користь позивача - 4 000,00 грн, як витрат на правничу допомогу у цій конкретній справі, що відповідає розумності, співмірності, справедливості та вартості наданих послуг.
Керуючись ст. ст.509,525,526,530,610,1048,1054 ЦК України ст.ст.12, 13 , 81, 133 , 141, 258,259,263-265,354,355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов предстаника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Каптіл» заборгованість за угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти С11.169.78335 від 06.03.2017 в сумі 57797 (п`ятдесят сім тисяч сімсот дев`яносто сім) гривень 46 копійок з яких:
-19202 (дев`ятнадцять тисяч двісті дві) гривні 74 копійки - заборгованість за основною сумою боргу;
-38594 (тридцять вісім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) гривні 72 копійки - заборгованість за відсотками;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 4 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м. Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст складено 04.11.2026
Відомості про учасників справи
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження юридичної особи: 79029, місто Льві, вулиця Смаль-Стоцького буд. 1, корпус 28, 4-й поверз, р/р НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», код банку 300614.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Cуддя В. М. Шкиря
Оригінал: reyestr.court.gov.ua