Суд: Буринський районний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №574/884/26
Суддя: Гук Т. Р.
Справа № 574/884/26
Провадження 3/574/358/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" листопада 2026 р. м. Буринь
Суддя Буринського районного суду Сумської області Гук Т.Р. розглянувши об`єднані матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ст. 173, ст. 185 КУпАП,
в с т а н о в и в:
До Буринського районного суду Сумської області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173, ст. 185 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №778356 від 10.08.2026 року, цього ж дня, близько 12.43 год. в м. Буринь по вул. Незалежності, гр. ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в бік гр. ОСОБА_2 , в наслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №778357 від 10.08.2026 року, цього ж дня, близько 14.50 год. в м. Буринь по вул. Пилипа Орлика, гр. ОСОБА_1 чинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, яка виражалася у відмові особи у проведенні по поверхні вбрання особи рукою та відмові вийняти з карманів та сумки всі належні йому речі у зв`язку з необхідністю застосування поліцейським превентивного заходу – поверхнева перевірка, відповідно до ст. 34 ЗУ «Про національну поліцію», чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
ОСОБА_1 викликався в судове засідання, однак в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, в зв`язку з чим судом неодноразово застосовувались до нього приводи в судове засідання через органи поліції, які жодного разу виконані не були.
08.10.2026 року до суду надійшло повідомлення з Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, згідно якого доставити в судове засідання ОСОБА_1 не представилось можливим, оскільки він переховується від правоохоронних органів та в ході опитування мешканців будинку встановлено, що останній з дому не виходить, проживає з матір`ю, яка носить йому продукти харчування.
04.11.2026 року в черговий раз не було виконано постанову про привід ОСОБА_1 та Конотопським РВП ГУНП в Сумській області надано повідомлення про неможливість виконання приводу, до якого додано рапорт поліцейського, згідно якого останнім було здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 , однак двері помешкання відчинила його матір та повідомила, що його немає в дома, однак їй було повідомлено про необхідність явки її сина до суду на 15 год.
Також до вказаного рапорту додано компакт диск з відеозаписами, згідно яких в ході виконання поліцейськими приводу ОСОБА_1 за адресою його проживання відчинила двері його матір, яка повідомила, що не знає де знаходиться її син, а також що він до суду з`являтись не буде.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 ухиляється від явки до суду з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, а тому вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Статтею 173 КУпАП передбачено, що дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, при вище викладених обставинах, повністю доведена дослідженими доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.
Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №778357 від 10.08.2026 року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 , в наслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян.
Викладені у протоколі відомості також підтверджуються відеозаписами, які містяться на долучених до матеріалів справи DVD-R дисках.
Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство та в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, суд зазначає наступне.
Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
Указане правопорушення виражається у злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Тобто виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та іншим.
Правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП, обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції указаної статті, для наявності у діях особи складу зазначеного правопорушення, необхідна сукупність обов`язкових елементів, таких, як перебування працівників поліції при виконанні службових обов`язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Частинами 1-3 ст.29 Закону України"Про національну поліцію" визначено,що поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України.
Відповідно до ст.31 Закону України"Про національну поліцію" поліція може застосовувати такий превентивний захід, зокрема як поверхнева перевірка і огляд. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов`язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Відповідно до ч.1-ч.3 ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу. Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров`ю такої особи або інших осіб. Поверхнева перевірка здійснюється поліцейським відповідної статі. У невідкладних випадках поверхневу перевірку може здійснити будь-який поліцейський лише з використанням спеціального приладу або засобу.
Частиною 4 ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу: 1) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров`ю такої особи або інших осіб; 3) якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.
Як вбачається з досліджених судом відеозаписів, які додані до протоколу, після доставленя ОСОБА_1 до місця розташування сектору поліцейської діяльності для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП поліцейським одразу було висловлено йому вимогу дістати вміст його сумки та кишень його одягу, яку ОСОБА_1 виконувати відмовився, покликаючись на її незаконність.
При цьому, протягом тривалого перебування поряд з ОСОБА_1 на місці вчинення дрібного хуліганства, поліцейський не вбачав підстав для проведення його поверхневої перевірки.
Крім того, перед висловленням такої вимоги ОСОБА_1 поліцейським взагалі не було повідомлено причини застосування до нього такого превентивного заходу, як поверхнева перевірка.
Будь-які дані які б свідчили про наявність в поліцейського достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров`ю такої особи або інших осіб, в матеріалах справи відсутні.
За наведеного особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, не надано належних та допустимих доказів законності вимоги поліцейського, виконати яку відмовився ОСОБА_1 .
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
У ст.62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як визначено п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
При накладенні стягнення, у відповідності до ст.33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 не працює, дані про притягнення останнього до адміністративної відповідальності в матеріалах справ відсутні.
Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність не встановлено.
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з порушника підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 173, 279, 280, 283-285 КУпАП,
п о с т а н о в и в:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) грн.
Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь спеціального фонду державного бюджету України 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору (Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; Код отримувача: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: «Судовий збір за рішенням суду по справі (№ справи).
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, в порядку якого з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т.Р. Гук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua