Вирок від 04 листопада 2026 р. у справі №152/1381/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1381/26

1-1-кп/152/134/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого – ОСОБА_1 ,

секретаря

судового засідання – ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026025150000044 від 01 серпня 2026 року,

за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Садківці Шаргородського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України , освіта середня, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

у с т а н о в и в:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 30 липня 2026 року близько 13 години 15 хвилин перебуваючи біля місцевого магазину за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин влаштував сварку з ОСОБА_6 , у ході якої, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, під час зазначеного конфлікту, умисно підійшов до останньої, схопив її обома руками за шию та почав стискати, чим завдав їй фізичного болю і згідно з висновком судово-медичної експертизи № 29 від 03 серпня 2026 року не спричинив тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, тобто умисному вчиненні інших насильницьких дій, які завдали потерпілій фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у висунутому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним проступку, пояснивши, зокрема, що він вчинив інкриміновані йому насильницькі дії у вказаний в обвинувальному акті час та місці. Вину визнає, щиро кається, просив суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, однак 15 вересня 2026 року подала до суду заяву, в якій просить судовий розгляд проводити у її відсутність. Щодо міри покарання, покладається на розсуд суду.

Ураховуючи те, що учасники судового засідання, не оспорюють усі обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом установлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд цього провадження щодо усіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших обставин у кримінальному провадженні, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу.

Отже, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив насильницькі дії, які завдали потерпілій фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень, а тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 126 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, бере до уваги характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним проступку, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який на до лікаря-психіатра за психіатричною допомогою та до лікаря-нарколога за наркологічною допомогою не звертався, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи усе викладене вище, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази у справі відсутні.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжних заходів немає.

Керуючись статтями 368-371, 373-374, 382 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Згідно зі статтями 392-395, 532 КПК України вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Згідно зі статтею 376 КПК України, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1