Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №442/2270/22 — Львівський апеляційний суд

Справа № 442/2270/22 Головуючий у 1 інстанції: Нагірна О.Б.

Провадження № 33/811/1831/26 Доповідач в 2-й інстанції: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Маліновської О.В., вирішуючи питання про поновлення адвокату Гарманчук О.Р. строку на апеляційне оскарження постанови судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 червня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 496,20 (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок).

Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Гарманчук О.Р. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження; скасувати постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 червня 2022 року, провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді апелянта зазначає, що ОСОБА_1 не має юридичної освіти та спеціальних знань у сфері права, у зв?язку з чим не був обізнаний із порядком і строками апеляційного оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення та не усвідомлював можливості оскарження судового рішення.

Причини пропуску строку на апеляційне оскарження зумовлені сукупністю обставин, пов?язаних зі станом здоров?я та особистими обставинами особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Зокрема, Іванішин ББ має інвалідність ІІ групи, у зв?язку зі станом здоров?я та необхідністю проходження лікування ОСОБА_1 був обмежений у можливості своєчасно займатися питаннями оскарження судового рішення, належним чином підготувати апеляційну скаргу, зібрати необхідні документи та отримати відповідну правову допомогу.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в частині поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що у поновленні такого слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

За змістом частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, з-поміж інших особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Системний аналіз зазначеної норми КУпАП вказує на те, що до повноважень суду апеляційної інстанції належить вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження в разі надходження такого клопотання.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»).

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сабадаш проти України поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності.

Також, у справі Каракуця проти України у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржена постанова Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області прийнята у судовому засіданні 22 червня 2022 року з участю ОСОБА_1 , який вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав (а.с.13).

Штраф та судовий збір були сплачені ОСОБА_1 22.06.2022 року, що підтверджується квитанціями за №1065545150 та №1065545415 від 22.06.2022.

Натомість з апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 – адвокат Гарманчук О.Р. звернулася лише 19 жовтня 2026 року.

Враховуючи наведене, доводи щодо поважності причин пропуску строку на оскарження викладені у клопотанні є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Будь-яких інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду захисник не надає і не посилається на інші обставини, що перешкоджали йому реалізувати своєчасно своє право на оскарження постанови суду.

Водночас апеляційний суд зауважує, що вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що звертаючись з апеляційною скаргою поза процесуальними строками, встановленими законом, захисник Гарманчук О.Р. не навела поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не надала доказів про наявність перешкод у реалізації права на оскарження постанови судді у встановлений КУпАП десятиденний строк, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження належить відмовити та повернути апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами апелянту.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

відмовити захиснику Гарманчук Олександрі Романівні у поновлені строку на апеляційне оскарження постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 червня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційну скаргу повернути апелянту.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА