Суд: Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №688/4300/26
Суддя: Козачук С. В.
Справа 688/4300/26
№ 2-а/688/61/26
Рішення
Іменем України
05 листопада 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
01.09.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову посилається на те, що 13.08.2026 завантажив додаток «Резерв+» та в розділі «штрафи» виявив, що відносно нього ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову №R200035 від 14.11.2025 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку із неявкою за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце зазначені у повістці, а також постанову №R200854 від 14.11.2025 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з не проходженням (відмовою від проходження) військово-лікарської комісії.
Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі постанови № R200035 від 14.11.2025 та постанови № R200854 від 14.11.2025 є незаконним та безпідставним, а оскаржувані постанови не обгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню у зв`язку відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в його діях та з огляду на порушення Конституції України, постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Кодексу України про адміністративні правопорушення, що допущенні органом, який здійснював розгляд справ про адміністративні правопорушення.
Вказує, що наявні посилання на заяву про визнання вини від 13.11.2025 у постанові № R200035 від 14.11.2025 та заяву про визнання вини від 14.11.2025 у постанові № R200854 від 14.11.2025 з накладеним ЕЦП від його імені, без його відома та участі, свідчать про несанкціоноване втручання в роботу електронної системи «Резерв+», фальсифікацію матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Зазначає, що будь-яких заяв про визнання вини у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень через додаток «Резерв+» або в будь-який інший спосіб він не подавав та за допомогою ЕЦП не підписував.
Вважає, що вказані постанови підлягають скасуванню, оскільки існують хронологічні розбіжності та ознаки несанкціонованого втручання у застосунок «Резерв+» щодо накладення ЕЦП від його імені на заявах про визнання вини, оскільки такі заяви та відомості про їх надходження на розгляд відповідача з`явились в електронній системі значно раніше, ніж відбувся сам факт формування електронного документа та накладення ЕЦП. Крім того, оскаржувані постанови набрали чинності та були реалізовані раніше фактичного складання та підписання їх відповідачем. З розділу «Сповіщення» у додатку «Резерв +» 14.11.2025 о 01:25 год вбачається що оскаржувані постанови були винесені одночасно в неробочий час, що ставить під сумнів факт реального проведення розгляду матеріалів справ посадовою особою відповідача, підтверджує їх штучне та автоматизоване формування без участі позивача свідчить про наявність процедурних зловживань з боку відповідача та формальний характер прийнятих рішень без з`ясування фактичних обставин справи.
Крім того, орієнтовно в період з 20 по 23 вересня 2025 року з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де йому було видано направлення на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). На підставі вказаного направлення 23.09.2025 позаштатною постійно діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 було розпочато медичний огляд. Після завершення проходження ВЛК у приміщені ІНФОРМАЦІЯ_4 17.10.2025 йому було видано довідку військово-лікарської комісії №2025-0923-1142-4773-7 від 16.10.2025, згідно якої його визнано тимчасово непридатним до військової служби до 16.11.2025. Жодних повісток про виклик та явку до відповідача, які б слугували підставою для винесения постанови №2200035 від 14.11.2025 йому не надходило.
Також, у текстах описової частини оскаржуваних постанов взагалі не зазначено реквізити (номер) повістки, спосіб її надсилання чи вручення (особисто під розписку чи поштовим відправленням), а також конкретну дату та час, на які необхідно було з`явитися до відповідача. Відсутність у тексті оскаржуваних постанов відомостей про номер повістки, дату її видачі, спосіб оповіщення та точний час явки позбавляє ці рішення юридичної визначеності. У резолютивних частинах постанов взагалі не зазначено норму закону (статтю, частину статті), за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. Відсутність у резолютивних частинах кваліфікації нібито вчиненого правопорушення є істотним процесуальним порушенням, що робить такий акт суб`єкта владних повноважень незаконним та підлягаючим скасуванню.
Крім того, відповідачем не було здійснено належного оповіщення та будь-яких повісток особисто йому під підпис не вручались та поштовим відправленням не надсилались.
Зазначає, оскільки оскаржувані постанови винесені в один день – 14.11.2025 та наявна відмітка про неявку за мобілізаційним розпорядженням від 14.11.2025, що свідчить про упередженість, формальний та штучний характер притягнення його до адміністративної відповідальності, а також відсутності самого факту та складу правопорушення, а тому просить суд скасувати постанову №R200854 по справі про адміністративне правопорушення від 14.11.2025, винесену відносно нього ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн та закрити провадження у справі; скасувати постанову №R200035 по справі про адміністративне правопорушення від 14.11.2025, винесену відносно нього ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн та закрити провадження у справі; поновити процесуальний строк звернення до суду.
Позиції учасників справи
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи провести у його відсутності, позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив не подав, хоча про час, день та місце його проведення був повідомлений у встановленому законом порядку.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.09.2026 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, які позивачем було усунуто.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.09.2026 поновлено позивачу строк звернення до суду, як такий, що пропущений ним з поважних причин; відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження о 15 год 30 хв 21.09.2026; витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_5 належним чином завірені копії матеріалів справ про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП, на підставі яких винесені постанови №R200854 від 14.11.2025 та №R200035 від 14.11.2025.
21.09.2026 у зв`язку із ненадходженням витребуваних письмових доказів розгляд справи відкладено до 13 год 00 хв 19.10.2026, а в подальшому до 13 год 00 хв 05.11.2026.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Як вбачається з військово-облікових документів, сформованих 11.11.2025 та 13.08.2026 в додатку «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на обліку як військовозобов`язаний в ІНФОРМАЦІЯ_2 , має звання молодший лейтенант та відносно останнього у документі сформованому 13.08.2026 відображено причину звернення до Нацполіції від 14.11.2025 - у зв`язку з неприбуттям за мобілізаційним розпорядженням.
Згідно постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 №R200035 від 14.11.2025 за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.
Згідно постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 №R200854 від 14.11.2025 за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.
З довідки військово-лікарської комісії №2025-0923-1142-4773-7 від 16.10.2025 вбачається, що солдат (запасу) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підставі ст. 72 графи ІІ розкладу хвороб тимчасово не приданий до військової служби до 16.11.2025. Вказане також підтверджується висновком лікаря районної призовної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 №223 від 16.10.2025.
Копії оскаржуваних постанов отримано позивачем в додатку «Резерв+» 13.08.2026.
14.08.2026 позивач звернувся із письмовими заявами про надання належним чином завірених копій матеріалів, які стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності та винесення постанови №R200035 від 14.11.2025 та постанови №R200854 від 14.11.2025 із накладенням стягнення у виді штрафу на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак на момент звернення із позовною заявою до суду відповіді не отримав.
Позивач ОСОБА_1 , вважаючи постанови №R200035 від 14.11.2025 та №R200854 від 14.11.2025 про накладення адміністративного стягнення протиправними, 01.09.2026 звернувся із позовом до суду.
Застосувані норми права, оцінка доказів та висновки суду
Згідно статей 8, 19 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права і органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина перша статті 7 КУпАП).
Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Зі змісту статті 283 КУпАП слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, в тому числі, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
За приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Як вбачається з оскаржуваної постанови №R200035 від 14.11.2025 за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 №R200854 від 14.11.2025 за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за кожне з порушень в сумі по 17000 грн.
Отже, підставами притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було не прибуття за викликом ТЦК та СП у cтрок та місце, зазначені в повістці та не проходження (відмова від проходження) ВЛК, що встановлено за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
При цьому відповідач не зазначив дати, часу, місця вчинення правопорушень, не довів, що на ім`я позивача було сформовано повістку, у якій вказано про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та таку повістку було вручено позивачу завчасно з метою її виконання, видано направлення для проходження ВЛК, а тому не довів обґрунтованих підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскаржувані постанови взагалі не містять посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, на підставі яких суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем не було зібрано доказів вчинення адміністративного правопорушення, що суперечить як положенням КУпАП, так і Конституції України.
Натомість з матеріалів справи, а саме довідки військово-лікарської комісії №2025-0923-1142-4773-7 від 16.10.2025 вбачається, що солдат (запасу) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підставі ст. 72 графи ІІ розкладу хвороб тимчасово не приданий до військової служби до 16.11.2025.
При цьому, суд наголошує, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, правила військового обліку визначені у Додатку №2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, яка набрала чинності 05.01.2023.
Згідно з абзацами 5, 6 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. У разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).
З набранням чинності Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні запрацював застосунок «Резерв+», який дозволяє військово-зобов`язаним оновити військово-облікові дані без візиту до ТЦК.
В Інструкції з користуванням застосунком Резерв+ зазначено, що після проходження процедури оновлення персональних даних та встановлення код-паролю, застосунок відправляє запит в реєстр Оберіг для отримання облікових даних з реєстру. Процедура отримання даних може забрати деякий час. Застосунок повідомить про завершення цієї операції за допомогою відповідного сповіщення в смартфоніі після цього відбудеться перехід на головний екран застосунку, де буде відображено військово-обліковий документ в електронній формі (далі еВОД) з основною інформацією: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, вид обліку (на обліку/знятий/виключений), категорія обліку (призовник, військовозобов`язаний/резервіст/не військовозобов`язаний), дата останнього оновлення документа, інформація про відстрочку чи бронювання (за наявності), інформація про наявність порушень правил військового обліку (за наявності). Якщо статус «Потребує уточнення», еВОД і QR-код не формуються. У такому випадку відобразяться дані з реєстру Оберіг. Електронний військово-обліковий документ у застосунку Резерв+ має таку ж юридичну силу, як і паперовий військово-обліковий документ, військовий квиток чи приписне.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», який набув чинності 20 квітня 2017 року, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно з частиною третьою статті 14 Закону України № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:
- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Приписами п. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі Порядок №560) визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Приписами пункту 74 Порядку №560 передбачено, що військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилається в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з урахуванням вимог пункту 74-3 цього Порядку.
Особам віком до 45 років у направленні для проходження медичного огляду зазначається про необхідність визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов`язаному та резервісту під особистий підпис.
Направлення на медичний огляд військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в СБУ, а також військовозобов`язаних, які виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації в обраному ними підрозділі, органі, закладі, установі СБУ, здійснюється у порядку, визначеному Головою СБУ.
Додатком 11 Порядку № 560 визначено форму направлення, для встановлення придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби за станом здоров`я, у певному медичному закладі, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.
Таким чином, з вищевказаного вбачається, що процедурі проходження військово-лікарської комісії передує видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 до Порядку № 560 та реєстрація його в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 до Порядку № 560.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У частині 4 статті 159 КАС України визначено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином відповідач, не подавши до суду відзиву та належних доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, не довів правомірності своїх рішень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративних правопорушень не підтверджується доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанов відносно позивача, відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанов та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
На підставі ч. 3 ст.210-1, ст.ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 246, 268-269, 271, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №R200035 від 14 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №R200854 від 14 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя: Світлана КОЗАЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua