Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №685/1054/26 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Суд: Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №685/1054/26

Суддя: Турчин-Кукаріна І. В.

Справа № 685/1054/26

Провадження № 2/685/842/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Турчин-Кукаріної І.В.,

за участю секретаря судового засідання Медун В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (ІКЮО в ЄДРПОУ: 43696954; місцезнаходження: вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок № 4/6, корпус А, офіс № 303, місто Київ, 01042) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Теофіпольського районного суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ціною позову 12 577,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.03.2021 між АТ «ПУМБ» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2001835612401, на підставі якого відповідачці було видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 7000,00 грн. Разом з тим, відповідачка належним чином не виконує свої кредитні зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 12 577,38 грн.

На підставі договору факторингу № 1 від 26.06.2026 АТ «ПУМБ» відступило право вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «Смарт Пей», а ТОВ «ФК «Смарт Пей» набуло право вимоги до відповідачки. Відтак ТОВ «ФК «Смарт Пей» просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за договором № 2001835612401 від 11.03.2021 у розмірі 12 577,38 грн, з яких: 6999,02 грн становить заборгованість за тілом кредиту, 5578,36 грн становить заборгованість за нарахованими процентами, а також стягнути з відповідачки 2662,40 грн сплаченого при поданні позову судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи.

Ухвалою судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 09.09.2026 провадження у справі відкрито, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам строк для подання заяв по суті справи.

Відзиву на позовну заяву від відповідачки, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, інших клопотань чи заяв по суті справи від сторін до суду не надійшло. Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачка отримала особисто 15.09.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Із урахуванням поданої у позовній заяві заяви позивача про розгляд справи у відсутності сторони позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. За змістом ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. На підставі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням фактичних обставин справи, змісту позовних вимог, позицій сторін та їх представників, викладених у заявах по суті справи, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про наявність такого, що підлягає судовому розгляду, спору між сторонами, що виник з відносин договору кредиту та договору факторингу.

При вирішенні питання про наявність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, зазначених у позові, суд, оглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши правову позицію сторін, висловлену у наявних у справі заявах по суті справи (у позові), виходячи із змісту спірних правовідносин, встановив такі фактичні обставини справи.

1. Факт укладення договору кредиту.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері регламентує Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016, який набрав чинності 10.06.2017.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016, договір про споживчий кредит вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

За змістом ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016, договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Суд встановив, що 11.03.2021 між АТ «ПУМБ» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2001835612401, шляхом підписання заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у якій відповідачка просила відкрити на її ім`я поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривнях, на підставі чого відповідачці було надано кредитну картку № НОМЕР_3 та встановлено кредитний ліміт у сумі 7000,00 грн.

Відповідно до умов зазначеної заяви, розрахунковий день – 30 число місяця, платіжна дата – 30 число місяця, строк дії кредитного ліміту – 12 місяців з дня надання кредитного ліміту, зі спливом вказаного строку дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін, стандартна процентна ставка складає 47,88% річних, реальна річна процентна ставка складає 47,88% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом – 12 577,58 грн.

Зазначена заява підписана відповідачкою власноручно 11.03.2021.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про досягнення сторонами всіх істотних умов та належне укладення між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 кредитного договору № 2001835612401 від 11.03.2021.

2. Факт отримання грошових коштів у позику.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг») до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті.

У матеріалах справи відсутні відомості про відмову споживача від договору про споживчий кредит.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення § 1 Глави 71 ЦК України (позика), якщо інше не встановлено § 2 Глави 71 ЦК України (кредит) і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На вимогу ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів у позику від АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 2001835612401 від 11.03.2021 підтверджено копією заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у якій відповідач просила відкрити на її ім`я поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривнях, на підставі чого відповідачці було надано кредитну картку № НОМЕР_3 та встановлено кредитний ліміт у сумі 7000,00 грн.

Як вбачається з довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001835612401 від 11.03.2021 боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , 11.03.2021 по рахунку № НОМЕР_4 встановлено кредитний ліміт в розмірі 7000,00 грн, 27.02.2022 встановлено кредитний ліміт в розмірі 7000,00 грн, 16.03.2022 зменшено кредитний ліміт до 6999,02 грн.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що АТ «ПУМБ» зобов`язання перед ОСОБА_1 , взяті на себе за кредитним договором № 2001835612401 від 11.03.2021 виконало у повному обсязі.

З огляду на вказане, суд вважає факт виконання кредитодавцем умов договору з передачі грошових коштів доведеним, та на цій підставі, виниклим обов`язок відповідача повернути позичені грошові кошти в порядку та на умовах, визначених договором кредитування.

3. Факт невиконання позичальником обов`язку з повернення кредиту.

Відповідачка підписанням кредитного договору підтвердила, що перед укладанням цих договорів їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація щодо умов кредитування, разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що отримавши грошові кошти у позику в сумі 7000,00 грн, відповідачка повернула їх АТ «ПУМБ» повністю.

Згідно з копією розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 2001835612401 від 11.03.2021 зі всіма змінами і доповненнями станом на 25.06.2026 (включно), ОСОБА_1 періодично здійснювала оплату заборгованості за основним боргом та процентами, однак з 31.01.2022 припинила виконувати взяті на себе зобов`язання із погашення заборгованості. Відтак, у відповідачки виникла заборгованість за кредитним договором № 2001835612401 від 11.03.2021 у розмірі 12 577,38 грн, з яких: 6999,02 за основною сумою боргу (за тілом кредиту) 5578,36 грн за нарахованими процентами.

За змістом ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Суд зауважує, що обрана відповідачкою процесуальна поведінка, у тому числі неподання заяв по суті справи, неподання у встановлені процесуальні строки доказів унеможливлюють формування у справі висновків про повну або часткову безпідставність позовних вимог.

Належні і допустимі докази виконання позичальницею ОСОБА_1 , взятих на себе за кредитним договором № 2001835612401 від 11.03.2021 обов`язків з повернення позичених грошових коштів та процентів у матеріалах справи відсутні.

4. Факт переходу права вимоги від клієнта до фактора.

У ході дослідження факту права на позов у контексті переходу права вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від АТ «ПУМБ» до ТОВ «ФК «Смарт Пей» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі договору № 2001835612401 від 11.03.2021, укладеного між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 , суд встановив таке.

30 липня 2026 року введено в дію Закон України «Про факторинг» № 4466-ІХ від 03.06.2025, у п. 2 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» якого вказано, що положення цього Закону застосовуються до відносин, що виникли на підставі договорів факторингу, укладених після введення в дію цього Закону. Відносини, що виникли на підставі договорів факторингу, укладених до дня введення в дію цього Закону, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до введення в дію цього Закону.

Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо регулювання відносин у сфері факторингу» № 4863-IX від 29.04.2026 набрав чинності та введений в дію 30 липня 2026 року.

Суд установив, що ТОВ «ФК «Смарт Пей», діючи як фактор, з однієї сторони, та АТ «ПУМБ», як клієнт, з іншої сторони, уклали договір факторингу № 1 від 26.06.2026.

Відтак, правовідносини, що виникли на підставі зазначених договорів, регулюються положеннями Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦК України).

Виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом (ст. 1082 ЦК України). За змістом ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до договору факторингу № 1 від 26.06.2026, АТ «ПУМБ», діючи як клієнт, з однієї сторони, та ТОВ «ФК «Смарт Пей», як фактор, з іншої сторони, уклали договір факторингу, відповідно до пункту 2.1. якого на умовах цього Договору Клієнт зобов`язується передати (відступити) Фактору в повному обсязі Права вимоги за Кредитними угодами, зазначеними у підписаному Сторонами Реєстрі Боржників, а Фактор зобов`язується прийняти та оплатити Права вимоги за вказаними Кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому Договором.

Згідно з п. 2.2. договору факторингу, права вимоги переходять до Фактора у власність в повному обсязі відповідно до п. 4.1 Договору. Права вимоги переходять до Фактора в обсязі, визначеному цим Договором та Додатком №2 до нього, безвідклично та без можливості зворотного відступлення на користь Клієнта (без регресу).

У п. 2.3. договору факторингу визначено, що загальний обсяг Прав вимоги, які Клієнт має намір відступити за Договором згідно з Реєстром Боржників (Додаток №2 до цього Договору), складається з сум в національній валюті: 6 383 908 224,77 грн.

Згідно з п. 3.1., п. 3.2., п. 3.3. договору факторингу, Права вимоги за цим Договором відступаються за ціною у національній валюті, яка становить 100000000 (сто мільйонів) гривень 00 копійок. Оплата Прав вимоги здійснюється Фактором не пізніше наступного дня після підписання Сторонами цього Договору шляхом безготівкового переказу Клієнту грошових коштів в розмірі, що відповідає 100 (ста) відсоткам ціни Договору, зазначеної в п. 3.1 Договору, на рахунок Клієнта № НОМЕР_5 , відкритий у АТ «ПУМБ» в українських гривнях. Оплата Прав вимоги вважається отриманою Клієнтом в день зарахування грошових коштів у повному обсязі на рахунок Клієнта, вказаний у цьому пункті Договору. Різниця між загальним обсягом Прав вимоги, визначеним у п. 2.3 Договору, та ціною їх відступлення, визначеною у п. 3.1 Договору, є платою Клієнта Фактору за надання грошових коштів у розумінні ст. 1077 ЦК України (дисконт).

Права вимоги за Реєстром Боржників вважаються відступленими у день надходження оплати за Права вимоги в повному обсязі на рахунок Клієнта, вказаний у п. 3.2 Договору, за ціною, визначеною п. 3.1 Договору (п. 4.1. договору факторингу).

Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань (п. 8.1. договору факторингу).

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 1 від 26.06.2026, ТОВ «ФК «Смарт Пей» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за договором № 2001835612401 від 11.03.2021 в сумі 12 577,38 грн з яких: 6999,02 грн становить заборгованість за тілом кредиту.

Сплата ТОВ «ФК «Смарт Пей» суми фінансування за зазначеним договором факторингу підтверджується долученою позивачем копією платіжної інструкції № 23 від 26.06.2026 на суму 100 000 000,00 грн.

Відтак, суд вважає доведеною обставиною перехід 26.06.2026 на підставі договору факторингу № 1 прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від АТ «ПУМБ» до ТОВ «ФК «Смарт Пей» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі кредитного договору № 2001835612401 від 11.03.2021, укладеного між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 .

Отже, суд встановив факти укладення кредитного договору № 2001835612401 від 11.03.2021 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 ; виконання АТ «ПУМБ» зобов`язання перед ОСОБА_1 , взятих на себе за кредитним договором № 2001835612401 від 11.03.2021 у повному обсязі; невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 2001835612401 від 11.03.2021; переходу 26.06.2026 на підставі договору факторингу № 1 від 26.06.2026 прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від АТ «ПУМБ» до ТОВ «ФК «Смарт Пей» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі кредитного договору № 2001835612401 від 11.03.2021, укладеного між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з долученим позивачем розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 2001835612401 від 11.03.2021 зі всіма змінами і доповненнями станом на 25.06.2026 (включно), заборгованість відповідачки за кредитним договором № 2001835612401 від 11.03.2021 становить 12 577,38 грн, з яких: 6999,02 за основною сумою боргу (за тілом кредиту) 5578,36 грн за нарахованими процентами.

Стосовно суми заявленого до стягнення основного зобов`язання (тіла кредиту) та суми заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 12 577,38 грн суд виходить із відсутності у справі доказів повного виконання позичальницею її обов`язків щодо повернення позичених коштів, разом з тим, з урахуванням принципу диспозитивності, вважає за можливе на підставі наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, здійсненого АТ «ПУМБ», врахувати його при вирішенні питання про обґрунтованість позовних вимог.

Здійснивши перерахунок заявлених у позові до стягнення сум заборгованості за тілом кредиту та за процентами, судом помилок в розрахунку позивача не виявлено. Cуд зауважує, що відповідачка не спростувала наведеного у позові розрахунку.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми позичених коштів в будь-який час.

На підставі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ураховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні, оціненими кожен по окремості, а також у сукупності та взаємозв`язку, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального права, з дотриманням вимог процесуального права, суд дійшов висновку про те, що майнові права позивача підлягають захисту в судовому порядку, позов підлягає задоволенню, а порушене право відновленню шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 2001835612401 від 11.03.2021 у розмірі 12 577,38 грн, з яких: 6999,02 грн становить заборгованість за основною сумою боргу (за тілом кредиту), 5578,36 грн становить заборгованість за нарахованими процентами.

Щодо питання про розподіл судових витрат, яке підлягає вирішенню відповідно ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення, то на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн (платіжна інструкція кредитового переказу коштів № CF-2001835612401 від 03.09.2026).

Також, як вбачається із долучених до позову письмових доказів, у зв`язку зі зверненням до суду позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, що підтверджено договором про надання правничої допомоги від 26.03.2026, актом наданих послуг правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 26.03.2026.

Клопотання в порядку ст. 137 ЦПК України від відповідачки про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, не надходило. Відтак, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Смарт Пей» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 41, 55 Конституції України, статтями 15, 16, 205, 207, 525-530, 610, 626, 628, 629, 638, 639, 1054-1056-1 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13-15, 19 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-84, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором № 2001835612401 від 11.03.2021 у розмірі 12 577 (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят сім) гривень 38 копійок, з яких: 6999 (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 02 копійок становить заборгованість за основною сумою боргу (за тілом кредиту), 5578 (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят вісім) гривень 36 копійок становить заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Смарт Пей» (ІКЮО в ЄДРПОУ: 43696954; місцезнаходження: вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок № 4/6, корпус А, офіс № 303, місто Київ, 01042).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повне рішення суду складено і підписано 05.11.2026.

Головуюча суддя Турчин-Кукаріна І.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua