Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №369/15826/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/15826/26

Провадження № 3/369/9086/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30.10.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Оленіч Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли зі Служби у справах дітей Боярської міської ради Київської області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 31.07.2026, ОСОБА_1 систематично не виконує рішення органу опіки та піклування – рішення виконавчого комітету Боярської міської ради від 19.02.2026 № 4/38 щодо визначення способу участі ОСОБА_2 у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення не визнав. Вважає, що його вина не доведена. Зазначив, що мати дітей повідомила його про необхідність привезти дітей для зустрічі з нею 31.07.2026 до будівлі Служби у справах дітей, хоча це з ним не узгоджувала. ОСОБА_1 в свою чергу завчано повідомив мати дітей та Службу у справах дітей про те, що з 27.07.2026 по 31.07.2026 він перебував на лікарняному. Крім того, 30.07.2026 він подав до Служби у справах дітей заяву, в якій просив невідкладно здійснити виїзд за місцем проживання дітей для з`ясування їх позиції щодо спілкування з матір`ю, оскільки діти не бажають до неї їхати, однак Служба на його заяви не відреагувала. Також, ОСОБА_1 зазначив, що 31.07.2026 знаходився вдома, оскільки хворів, однак його колишня дружина в цей день за дітьми не приїхала. Вважає, що протокол складено безпідставно та справа підлягає закриттю.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Дикань П.О. у судовому засіданні заперечував проти протоколу про адміністративне правопорушення, вважає, що він складений у порушення вимог чинного законодавства, не містить місця, часу та суті правопорушення. Направлена суду після дооформлення відповідно до постанови суду довідка не є протокол і не є до нього доповненням, про що зазначено у самій довідці. Захисник також зазначає про недоведеність органом, що склав протокол, в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_1 систематично перешкоджає спілкуванню з дітьми та не виконує рішення орану опіки та піклування щодо визначення способу її участі у вихованні малолітніх дітей. Так 31.07.2026 на її прохання привезти дітей до будівлі Служби у справах дітей, цього не зробив.

Представник Служби у справах дітей – Варваров С.О. повідомив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує довготривалий конфлікт з приводу визначення місця проживання дітей та способу участі у їх вихованні. На теперішній час діти проживають з батьком. Рішенням органу опіки та піклування визначено спосіб участі матері у їх вихованні, однак ОСОБА_1 вказане рішення не завжди виконує, у зв`язку зі чим на нього складено декілька протоколів за ст. 184 ч. 5 КУпАП. З приводу подій, які мали місце 31.07.2026, він не має точної інформації, чи повідомляв їх ОСОБА_1 про лікарняний та чи отримувала Служба у справах дітей напередодні його заяви про здійснення виїзду Служби за місцем проживання його та дітей.

Дослідивши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно до ч. 2 ст. 251 КПК України обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом ст. 252 КУпАП, суддя має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 не виконує рішення органу опіки та піклування, однак при цьому відсутні відомості щодо часу, місця та обставин вчинення правопорушення.

На виконання постанови суду від 24.09.2026 про дооформлення матеріалів, до суду надійшла довідка від Служби у справах дітей Боярської міської ради, у якій викладені фактичні обставини події, а саме, що 31.07.2026, близько 10 годин 00 хвилин, ОСОБА_2 прибула до домоволодіння колишнього чоловіка ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою реалізації свого права на участь у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до рішення виконавчого комітету Боярської міської ради від 19.02.2026 року № 4/38 «Про визначення способу участі ОСОБА_2 у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та спілкування з ними». При цьому у самій довідці зазначено, що довідка не є протоколом про адміністративне правопорушення, не замінює його та не містить виправлень чи додаткових дописів до протоколу від 31.07.2026.

Таким чином, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, оскільки в ньому не відображено суть вчиненого адміністративного правопорушення та конкретні дії останнього, які б утворювали об`єктивну сторону правопорушення виходячи з диспозиції ч. 5 ст. 184 КУпАП, а тому не є доказом в розумінні ст. 251 КУпАП.

Крім того, викладені у вказаній довідці обставини суперечать поясненням, які надав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні, які зазначали, що 31.07.2026 ОСОБА_2 просила привезти дітей до будівлі Служби у справах дітей, а за адресою проживання дітей: АДРЕСА_1 , в той день не приїжджала.

За змістом ч.5 ст.184 КУпАП відповідальність настає за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 завчасно повідомив про перебування на лікарняному і мати дітей і Службу у справах дітей, а також звертався 30.07.2026 до Служби із заявою про їх виїзд за місцем проживання дітей для з`ясування позиції дітей щодо спілкування з матір`ю, оскільки діти не бажають до неї їхати, однак відповіді на вказану заяву не отримав, про що ОСОБА_1 надано документальне підтвердження.

Таким чином, судом не встановлено наявності прямого умислу на невиконання рішення органу опіки та піклування – рішення виконавчого комітету Боярської міської ради від 19.02.2026 № 4/38.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.98 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Отже, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Згідно положень ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачяться на її користь.

Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 систематично не виконував рішення органу опіки та піклування - рішення виконавчого комітету Боярської міської ради від 19.02.2026 № 4/38 щодо визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітніми дітьми, суд приходить до висновку, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 5 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись 245, 247 ч. 1 п. 1, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Ю.В.Оленіч