Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №367/11488/26
Суддя: Мерзлий Л. В.
Справа № 367/11488/26
Провадження №3/367/2565/2026
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 листопада 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Мерзлий Л.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Бучанського РУП ГУНП у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1ст. 130 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №764458 від 06.09.2026 року, 06.09.2026 року о 14 год. 15 хв., ОСОБА_1 , в селищі Ворзель по вулиці Бориса Лятошинського, 6, керував транспортним засобом марки «KIA» моделі «Optima» державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в Ірпінській ЦМЛ - відмовився, чим порушив п.2.5. ПРД України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до відповідальності – адвокат Ткаченко К.Д. просив суд закрити провадження по справі з підстав, викладених у письмових поясненнях долучених в судовому засіданні, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Особа ,яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав свого захисника.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За положенням ст.280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
За положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За результатами розгляду справи суд виносить постанову, зміст якої має містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи (частина друга статті 283 КУпАП).
Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні від 06 червня 2018 року у справі «Михайлова проти України», зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред`явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення складено щодо ОСОБА_1 за порушення пункту 2.5 ПДР України та вчинення своїми діями правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол про адміністративне правопорушення є одним із тих доказів, який у сукупності з іншими доказами по справі, дає підстави суду вважати винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності доведеною повністю і беззаперечно, за умови визнання таких доказів належними і допустимими.
Так, органом поліції, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №764458 від 06.09.2026 року та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного ти іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, надано відеозапис з нагрудної камери працівників поліції.
Як встановлено із долученого відеозапису, ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції в селищі Ворзель по вулиці Бориса Лятошинського, 6, під час керування належного йому ТЗ «KIA» моделі «Optima» державний номерний знак НОМЕР_1 .
Так, після повідомлення водія про порушення ним ПДР, працівник поліції запитав останнього про наявність заборонених речей та попросив підняти кришку багажнику авто, у відповідь на що ОСОБА_1 сказав, що нічого забороненого при собі не має та виконав вимогу працівника поліції. Після чого патрульний задав питання порушнику про вживання алкогольних напоїв, та попросив «дихнути», що власне і зробив ОСОБА_1 , та погодився на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою приладу Драгер, результат тесту негативний (0% проміле).
Після вказаного, на думку працівника поліції у ОСОБА_1 з`явились ознаки наркотичного сп`яніння, на що останній заперечував, адже не вживав наркотичних речовин.
На запитання працівника поліції про вживання наркотичних речовин повідомив, що вживав канабіс близько одного тижня тому.
Після чого, патрульний ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про проведення поверхневої перевірки у відповідності до статті 34 ЗУ «Про національну поліцію».
Так, за приписами частини 1 статті 34 ЗУ «Про національну поліцію» Поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу
Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону. Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу (частини 5, 6 статті 34 ЗУ «Про національну поліцію»).
Так з відеозапису вбачається, що працівником поліції в порушення вказаних вище вимог чинного законодавства було порушено процедуру проведення поверхневого огляду, адже із запису з бодікамер встановлено, що патрульний власними руками дістає особисті речі ОСОБА_1 , порпається в його нагрудній сумці та гаманці.
Після вищеописаних подій, екіпаж патрульної поліції разом з ОСОБА_1 рушив до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння останнього.
Вбачається, що під час поїздки до закладу охорони здоров`я патрульні провокують особу, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, залякуючи останнього тим, що у разі виявлення в його організмі залишків наркотичних речовин, він буде взятий на облік лікарем-наркологом, що призведене до негативних наслідків для його біографії, тощо.
Крім того, під час спілкування патрульний повідомляв ОСОБА_1 про те, що сліди наркотичних речовин зберігаються в організмі протягом більш як чотирьох тижнів, на що суд зауважує, що притягнення водіїв до відповідальності за ст. 130 КУпАП існує чітке розмежування між фактом наявності наркотичних речовин в організмі та перебуванням у стані сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції та відповідно формує склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином з дослідженого відеозапису вбачається, що працівники поліції поставили особу порушника перед фактом неминучого притягнення його до адміністративної відповідальності, як у разі проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння так і разі відмови від його проходження.
Після повернення екіпажу поліції разом із ОСОБА_3 на місці зупинки ТЗ «KIA» моделі «Optima» державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував останній, працівники поліції повідомили порушника про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. ст.130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.
Як встановлено, вказаний відеозапис записано за допомогою нагрудного відеореєстратора (бодікамери) належного інспектору Ходаківському (id реєстратора 855579), який і повідомляв ОСОБА_1 про причину зупинки та порушення останнім ПДР, а саме за не пристебнутий пасок безпеки.
Поруч з цим вбачається, що саме цей інспектор встановлював особу порушника, роз`яснював йому його права та обов`язки та повідомляв про розгляд справи за ч.5 ст.121 КУпАП та складання відносно нього адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП.
Натомість, як вбачається долучений до матеріалів протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №7664458 від 06.09.2026 року щодо ОСОБА_1 складений та підписаний інспектором Журавльовим В.В., що має своє відображення у розділі 3 та 18 даного протоколу, при тому, що вказаний патрульний особу порушника не встановлював, його права та обов`язки не роз`яснював, адміністративні матеріали відносно нього не складав, фактично просто перебував поруч з патрульним ОСОБА_2 , який власне і вчиняв вказані дії, в складі одного екіпажу патрульної поліції. ‘
Так, за приписами статті 256 КУпАП Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами
Складання протоколів про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні затримання, протоколів про вилучення речей і документів, протоколів про огляд речей та особистий огляд, а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції (п.1 розділу ІІ Наказу МВС №1376 від 06.11.2015 року Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції).
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол» - прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень); у графі «склав цей протокол про те, що громадянин(ка)» - прізвище, ім`я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (повністю, без скорочень) (частина 9 розділу ІІ Наказу МВС №1376 від 06.11.2015 року Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції)
Протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами (частина 12 розділу ІІ Наказу МВС №1376 від 06.11.2015 року Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції).
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, якщо за наявними у матеріалах справи доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, показаннями технічних приладів, засобів фото-та/або відеоспостереження, висновком експертизи тощо, не підтверджено події чи складу адміністративного правопорушення, компетентний орган приймає рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд оцінює правомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, чи складено його відповідно до статті 256 КУпАП уповноваженою на те особою та чи діяв патрульний поліцейський під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до закону в межах покладених на нього функцій та завдань, про що зазначає у своїй постанові.
Отже, відповідність протоколу про адміністративне правопорушення (за формою чи змістом) вимогам закону, складення його уповноваженою особою, а також правомірність інших дій (бездіяльності) працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення може бути встановлено судом у справі про адміністративне правопорушення (близький за змістом висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 760/9462/16)
Все викладене також повністю узгоджується із висновками викладеними ВП ВС в постанові від 22.01.2025 № 335/6977/22 (14-87цс24)
З огляду на зміст відеозапису, протокол має очевидну невідповідність вимогам закону, внаслідок протиправних дій працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, які мають ознаки свавільності.
Невідповідність протоколу вимогам закону, зокрема статті 256 КУпАП, або складання неповноважною особою може мати наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не були дотримані вимоги Закону, а саме, безпідставно передано складання протоколу поліцейським, що здійснив зупинку транспортного засобу та безпосередньо виявив факт керування водієм без відповідного права, іншому поліцейському; підписання протоколу поліцейським, що його не складав, та не підписання протоколу поліцейським що його склав.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Згідно положень ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Суд же не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
За положенням ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно першою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 №764458 від 06.09.2026 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного ти іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки в його діях не встановлено порушення вимог п.2.5. ПДР України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне закрити провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247, 283 КУпАП України, суд, -
Керуючись ст.ст.23, 33, 40-1, ч.1 ст.130 КУпАП, суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги через Ірпінський міський суд Київської області.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Л.В. Мерзлий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua