Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №363/4070/26
Суддя: Баличева М. Б.
"04" листопада 2026 р. Справа № 363/4070/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада2026 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого – судді Баличевої М.Б., при секретарі Темченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
29.06.2026 року адвокат Циганенко О.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом в якому просила розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 08.06.2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції в м. Києву, актовий запис №624 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви, а також витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 08.06.2012 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі від якого мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Водночас, шлюбні відносини між сторонами припинено. Наразі, діти і позивач проживають разом та перебувають на повному утриманні позивача. Відповідач залишив сім`ю без коштів і припинив надавати будь-яку допомогу на утримання дітей. Разом з цим, дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей, що має бути не меншим ніж 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивач не може самостійно забезпечити такий рівень. Відповідач є здоровим та працездатним, а тому може сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини свого заробітку (доходу), але не менше ніж 50% для дитини відповідного віку.
01.07.2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу залишено без руху. Надано позивачу/представнику позивача для усунення зазначених в цій ухвалі суду недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали.
07.07.2026 року представником позивача адвокатом Циганенко О.М. через систему «Електронний суд» надано до суду заяву про усунення недоліків.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 31.07.2026 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач у судове засідання не з`явилася, при цьому надала до суду заяву в якій розгляд справи просила проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, крім того повідомлявся через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі, а тому суд, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів
04.11.2026 року відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов потрібно задовольнити з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у шлюбі з 08.06.2012 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №624.
Від шлюбу сторони мають спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 02.11.2012 року та № НОМЕР_3 від 09.12.2015 року.
Звертаючись до суду із вказаним позовом позивач вказала, що наразі діти проживають разом і нею та перебувають на її повному утриманні.
З огляду на встановлені обставини судом зазначається наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен має право припинити шлюбні відносини.
Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Подружні відносини сторони припинили, спільне господарство не ведеться, подальше збереження шлюбу позивач вважає не можливим, оскільки це суперечить її інтересам.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких умов суд вважає, що подальше збереження шлюбу між сторонами суперечитиме інтересам позивача, а тому шлюб між сторонами підлягає розірванню.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Враховуючи вищезазначені обставини, а також обов`язок обох батьків утримувати дітей, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше один прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня пред`явлення даного позову, а саме з 29.062026 року і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви в частині позовної вимоги про стягнення аліментів, судовий збір у розмірі 1 331,20 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Крім того, при зверненні до суду з позовом про розірвання шлюбу позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом. Оскільки зазначена позовна вимога підлягає задоволенню, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в зазначеному розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання щодо стягнення з Відповідача судових витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з такого.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При цьому із запровадженням з 15.12.2017 змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих за складністю доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у постанові від 06.11.2024 у справі №547/581/21 констатував, що положення частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України дає право суду, лише за клопотанням іншої сторони, лише зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності таких витрат покладено на сторону, яка заявила таке клопотання, а не на суд.
За приписами статті 13 ЦПК України суд як арбітр, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, не може діяти на користь будь-якої із сторін, оскільки це не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 361/10208/23.
На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн позивач надала суду копію договору про надання правничої допомоги від 04.06.2026 року №04-06, укладеного між позивачем та адвокатом АО. Олени Циганенко «СІ.Л.Н АРБІТРЕЙД», копію ордеру серії АІ №2020325 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №7844/10.
Відповідач відзиву із запереченням позовних вимог, зокрема й щодо співмірності судових витрат, суду не подавав.
З огляду на наведене суд дійшов до висновку, що вимога про стягнення заявленого розміру судових витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 24, 56, 80, 84, 112, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265, 279, 354, 430 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08.06.2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №624, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, а саме з 29.06.2026 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331, 20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331, 20 грн. та витрати на правову допомогу – 4 500,00 грн.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Головуючий: М.Б. Баличева
Оригінал: reyestr.court.gov.ua