Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: що виникають з договорів купівлі-продажу
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №359/4708/26
Суддя: Чирка С. С.
Провадження №2/359/4474/26
Справа №359/4708/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.10.2026р. м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чирки С.С.,
при секретарі Кривохижі О.М .
за участю
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Ярук А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аструм Білдінг Компані» про розірвання договору та відшкодування збитків
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2026 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що 27 серпня 2021 року між ТОВ «Аструм Білдінг Компані» (Виконавець) та ОСОБА_3 (Замовник) був укладений договір бронювання житлового приміщення (квартири) за АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 у повному обсязі виконала своє грошове зобов`язання перед ТОВ «Аструм Білдінг Компані» за Договором бронювання житлового приміщення (квартири) за № 7 від 27 серпня 2021 року на загальну суму – 1 099 011, 30 грн. 18 липня 2024 року між ТОВ «Аструм Білдінг Компані» (Виконавець), ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено Договір про заміну сторони в Договорі бронювання житлового приміщення (квартири) за № 7 від 27 серпня 2021 року. Так як ОСОБА_3 у повному обсязі виконала грошове зобов`язання зі сплати бронювання житлового приміщення за Договором бронювання житлового приміщення (квартири) за № 7 від 27 серпня 2021 року в рахунок майбутніх платежів по купівлі-продажу майнових прав на квартиру у суму – 1 099 011, 30 грн., яка в подальшому відступила права вимоги ОСОБА_2 і остання набула всіх прав та обов`язків замовника за Договором бронювання житлового приміщення (квартири) за № 7 від 27 серпня 2021 року у тому числі щодо зобов`язання, яке стосується виконання попереднім замовником свого обов`язку здійснити оплату бронювання приміщення у вигляді попередньої оплати купівлі-продажу майнових прав на квартиру, новий замовник – ОСОБА_2 вважається такою, що виконала своє грошове зобов`язання за цим Договором у повному обсязі в сумі – 1 099 011, 30 грн. 22 серпня 2024 року між ТОВ «Аструм Білдінг Компані» (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № S5-А-10. Позивач належним чином, у спосіб та в порядку, що передбачено Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № S5-А-10 від 22 серпня 2024 року повністю виконав своє грошове зобов`язання зі сплати вартості майнових прав на квартиру у розмірі - 1 099 011, 30 грн. Натомість на час звернення з позовом до суду, відповідач не виконав свого зобов`язання, передбаченого Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру щодо будівництва об`єкту містобудування та введення його до експлуатації в порядку та в строки передбачені вказаним Договором з наступним переданням квартири як сукупного об`єкту майнових прав позивачу. Тому, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги, договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № S5-А-10 від 22 серпня 2024 року розірвати з підстав істотного порушення його умов відповідачем та відшкодувати збитки у виді сплачених позивачем коштів за майнові права на квартиру в сумі 1 099 011,30 грн.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 8 липня 2026 було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача, адвокат Ковальчук С.М. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, а саме розірвати договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № S5-А-10 від 22 серпня 2024 року з підстав істотного порушення його умов відповідачем та стягнення з відповідача на користь позивача сплачених ним коштів за майнові права на квартиру в сумі 1 099 011,30 грн
Представник відповідача, адвокат Ярук А.І. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 27 серпня 2021 року між ТОВ «Аструм Білдінг Компані» (Виконавець) та ОСОБА_3 (Замовник) був укладений договір бронювання житлового приміщення (квартири) за № 7.
На підставі п. 1 Договору бронювання житлового приміщення (квартири) за № 7 від 27 серпня 2021 року, виконавець бронює для замовника житлове приміщення (квартиру), що розташоване у будинку, який будується в складі проекту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 » з метою укладання в майбутньому договору купівлі-продажу майнових прав на приміщення: будівельний № 7, поверх 4, секція 5, проектна загальна площа 57,57 кв.м., кількість кімнат 2.
Як передбачено п. 2 Договору бронювання житлового приміщення (квартири) за № 7 від 27 серпня 2021 року, на підтвердження дійсності намірів на укладання Договору купівлі-продажу майнових прав на приміщення замовник вносить завдаток. Розмір завдатку по бронюванню приміщення для замовника становить: 690 840,00 гривень з ПДВ та оплачується замовником. Решта ціни договору сплачується замовником згідно графіку фінансування (Додаток № 1) - шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця № НОМЕР_1 в AT КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299. Датою оплати по Договору вважається дата зарахування суми грошових коштів.
Цим же пунктом Договору передбачено, що зазначені грошові кошти в подальшому зараховуються замовнику в загальну вартість приміщень.
На підтвердження дійсності намірів на укладання Договору купівлі-продажу майнових прав на приміщення, ОСОБА_3 на підставі п. 2 Договору бронювання житлового приміщення (квартири) внесла завдаток в розмірі 690 840 грн. в день підписання вказаного договору, а також кошти в сумі 408 171, 30 грн. за графіком фінансування, що передбачено Додатком № 1 до Договору бронювання житлового приміщення (квартири), що підтверджується квитанціями банківської установи про перерахування вказаних сум на користь відповідача.
Таким чином, з досліджених судом платіжних документів вбачається, що станом на 27 квітня 2024 року ОСОБА_3 у повному обсязі виконала своє грошове зобов`язання перед ТОВ «Аструм Білдінг Компані» за Договором бронювання житлового приміщення (квартири) за № 7 від 27 серпня 2021 року на загальну суму – 1 099 011, 30 грн., що не заперечувалося представником відповідача.
В подальшому, 18 липня 2024 року між ТОВ «Аструм Білдінг Компані» (Виконавець), ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено Договір про заміну сторони в Договорі бронювання житлового приміщення (квартири) за № 7 від 27 серпня 2021 року.
За п. 1 Договору про зміну сторони від 18 липня 2024 року, первісний замовник уступає (передає), а новий замовник набуває всіх прав та приймає на себе виконання всіх зобов`язань Замовника за Договором бронювання житлового приміщення (квартири) № 7 від «27» серпня 2021 p., укладеним між Первісним Замовником та Виконавцем, з моменту набрання чинності цього Договору про заміну сторони.
За даним Договором про заміну сторони до нового замовника переходять всі права та обов`язки первісного замовника (як Замовника за Договором бронювання житлового приміщення (квартири) № 7 від «27» серпня 2021 p.), в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. (п. 2 Договору про зміну сторони)
Відповідно до п. п. 4, 5 Договору про заміну сторони від 18 липня 2024 року, з моменту укладення даного Договору про заміну сторони, новий замовник вважається стороною (замовником) Договору бронювання житлового приміщення (квартири) № 7 від «27» серпня 2021 p., а первісний замовник втрачає всі права та обов`язки за Договором бронювання житлового приміщення (квартири) № 7 від «27» серпня 2021 р. Заміна замовника за цим Договором не тягне за собою жодних інших змін умов Договору бронювання житлового приміщення (квартири) № 7 від «27» серпня 2021 p., окрім тих, що пов`язані із заміною замовника (з первісного замовника на нового замовника).
При цьому, як передбачено п. 7 Договору про заміну сторони від 18 липня 2024 року, вся попередня оплата (у разі здійснення такої первісним замовником по Договору) сплачена первісним замовником на рахунок виконавця, вважається такою, що сплачена новим замовником при виконанні умов Договору.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що ОСОБА_3 виконавши у повному обсязі грошове зобов`язання зі сплати бронювання житлового приміщення за Договором бронювання житлового приміщення (квартири) за № 7 від 27 серпня 2021 року в рахунок майбутніх платежів по купівлі-продажу майнових прав на квартиру у суму – 1 099 011, 30 грн., яка в подальшому відступила права вимоги ОСОБА_2 , позивач набув всіх прав та обов`язків замовника за Договором бронювання житлового приміщення (квартири) за № 7 від 27 серпня 2021 року у тому числі щодо зобов`язання, яке стосується виконання попереднім замовником свого обов`язку здійснити оплату бронювання приміщення у вигляді попередньої оплати купівлі-продажу майнових прав на квартиру, а тому новий замовник – ОСОБА_2 вважається такою, що виконала своє грошове зобов`язання за цим Договором у повному обсязі в сумі – 1 099 011, 30 грн.
22 серпня 2024 року між ТОВ «Аструм Білдінг Компані» (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № S5-А-10.
Відповідно до п. п. 1.1., 2.1. Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № S5-А-10 від 22 серпня 2024 року, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру за наступними технічними характеристиками: будівельний АДРЕСА_4 Нова, 16 та АДРЕСА_3 » та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Предметом цього Договору є майнові права на квартиру, які після набуття покупцем їх у власність реалізуються шляхом набуття права власності (володіння, користування та розпорядження) на квартиру після прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію та оформлення Покупцем відповідних правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності). За умови виконання своїх обов`язків за цим Договором Покупець одержить від Продавця документи, необхідні для оформлення правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності), що підтверджують право власності Покупця на Квартиру (а. 1.2. Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № S5-А-10 від 22 серпня 2024 року)
За змістом п. 3.1. Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № S5-А-10 від 22 серпня 2024 року, ціна майнових прав на квартиру за цим Договором становить – 1 099 011,30 грн.
Так як позивачем у повному обсязі виконано грошове зобов`язання за Договором бронювання житлового приміщення (квартири) за № 7 від 27 серпня 2021 року щодо сплати коштів в рахунок майбутніх платежів по купівлі-продажу майнових прав на квартиру у сумі – 1 099 011, 30 грн., з урахуванням положення п. 2 вказаного Договору, уся вказана сума зараховується в загальну вартість приміщення за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № S5-А-10 від 22 серпня 2024 року.
Таким чином, суд приходить до висновку про повне виконання позивач свого грошового зобов`язання зі сплати вартості майнових прав на квартиру у розмірі - 1 099 011, 30 грн., у спосіб та в порядку, що передбачено Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № S5-А-10 від 22 серпня 2024 року.
Як передбачено п. 2.3. Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № S5-А-10 від 22 серпня 2024 року, орієнтовний (плановий) строк закінчення будівництва – ІІІ-й квартал 2025 року. Орієнтовний (плановий) строк прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію – ІІІ-й квартал 2025 року. Орієнтовний (плановий) строк здачі під заселення Об`єкта будівництва – ІІІ-й квартал 2025 року. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію Об`єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього Договору.
В силу вимог п.п. 5.3.1., 5.3.2. Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № S5-А-10 від 22 серпня 2024 року, продавець зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов`язання за цим Договором та здійснювати будівництво об`єкта будівництва та ввести його в експлуатацію
Тобто, зі змісту вказаного вище положення останнім граничним терміном належного виконання відповідачем зобов`язання з будівництва та введення об`єкту до експлуатації за спливом якого не настає юридична відповідальність є кінець ІV-го кварталу 2025 року, який в тому числі включає право відповідача на зміну в односторонньому порядку терміну прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва на строк до трьох місяців.
Судом встановлено, що відповідач не виконав свого зобов`язання, передбаченого Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру щодо будівництва об`єкту містобудування та введення його до експлуатації в порядку та в строки передбачені вказаним Договором з наступним переданням квартири як сукупного об`єкту майнових прав позивачу і така обставина визнана представником відповідача під час судового розгляду.
За змістом п. 8 ч.2 ст. 16 ЦК України визначено, що відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Як зазначалося, відповідач не виконав свого основного зобов`язання, яке полягає в завершенні будівництва багатоквартирного будинку, введення його до експлуатації та передання позивачу квартири як сукупності майнових прав в строк до кінця ІV-го кварталу 2025 року
У свою чергу, за змістом ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статями 627, 629 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За загальним правилом, визначеним у ч.1 ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте, відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оцінка істотності порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом.
Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина сторони, що припустилася порушення договору, (як суб`єктивний чинник) не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Надаючи оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір. Проте йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Тобто суди повинні встановити, чи є насправді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2022 року у справі № 910/277/21.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач не виконав свого основного зобов`язання, яке полягає в завершенні будівництва багатоквартирного будинку, введення його до експлуатації та передання позивачу квартири як сукупність майнових прав в строк до кінця ІV-го кварталу 2025 року, в той час як позивачем було внесено в рахунок вартості майнових прав за квартиру кошти у розмірі 1 099 011,30 грн., що свідчить про істотність порушення відповідачем Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № S5-А-10 від 22 серпня 2024 року.
Тому, на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України, договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № S5-А-10 від 22 серпня 2024 року слід розірвати з підстав істотного порушення його умов відповідачем.
Доводи відповідача щодо передчасності звернення до суду ґрунтуються на помилковому ототожненні різних правових механізмів припинення договірних правовідносин.
У цій справі позивач заявив вимогу про розірвання договору в судовому порядку у зв`язку з істотним порушенням відповідачем його умов, а не вимогу, засновану на вже вчиненій односторонній відмові від договору. Передбачене пунктом 4.4 договору право покупця відмовитися від договору у визначених випадках є додатковою можливістю припинення правовідносин і не замінює та не виключає судового захисту, передбаченого ч.2 ст. 651 ЦК України. Право визначити позовні вимоги та обрати передбачений законом спосіб захисту належить позивачці, тоді як його обґрунтованість підлягає перевірці судом за встановленими обставинами справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 914/2649/17 сформульовано висновок, що невикористання стороною процедури позасудового врегулювання спору не позбавляє її права вимагати зміни або припинення договору в суді відповідно до частини другої статті 651 ЦК України. Можливість такого звернення не залежить від попереднього з`ясування позиції контрагента чи його волевиявлення.
Таким чином, для вирішення вимоги про розірвання договору суд має встановити наявність істотного порушення відповідачем договірних зобов`язань та його наслідки для позивачки. Відсутність попередньої односторонньої відмови, пропозиції про припинення договору або переговорів не замінює оцінки цих обставин і сама собою не є підставою для відмови в задоволенні зазначеної вимоги.
Правові наслідки розірвання договору визначені ст. 653 ЦК України, відповідно до положення якої у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір розривається в судовому порядку, зобов`язання припиняються з моменту набрання рішенням суду законної сили, що передбачено ч.3 ст. 653 ЦК України.
Водночас припинення договірного зобов`язання не усуває необхідності визначити правову долю виконання, одержаного однією стороною без відповідного зустрічного надання. Для врегулювання таких наслідків підлягають застосуванню положення ст. 1212 ЦК України у взаємозв`язку зі ст. 653 цього Кодексу.
Відповідно до принципу jura novit curia («суд знає право») визначення юридичної природи спірних правовідносин та норм матеріального права, які підлягають застосуванню до них, належить до обов`язків суду. Зазначена позивачем нормативно-правова кваліфікація обставин, якими обґрунтовано позов, не є визначальною для вирішення питання про застосування відповідних положень законодавства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 сформульовано висновок, за яким суд, установивши, що учасник справи послався на норми права, які не регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює їх правильну правову кваліфікацію та застосовує належні норми права. Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 537/4259/15-ц. Самостійне застосування судом відповідних норм матеріального права не становить зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Отже, помилкова правова кваліфікація заявленої вимоги сама собою не може бути достатньою підставою для відмови в її задоволенні. Суд зобов`язаний перевірити обґрунтованість такої вимоги відповідно до норм, які регулюють установлені правовідносини, у межах заявлених позовних вимог та наведених на їх обґрунтування фактичних обставин.
Згідно з ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути це майно. Такий обов`язок виникає також у разі, коли підстава, на якій майно було набуте, згодом відпала. При цьому п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України прямо передбачено застосування положень глави 83 цього Кодексу до вимог про повернення виконаного однією зі сторін у зобов`язанні.
У спірних правовідносинах відповідач отримав від позивача грошові кошти у загальному розмірі 1 099 011,30 грн. Зазначені кошти були зараховані в оплату майнових прав за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру № S5-А-10 від 22 серпня 2024 року, ціна якого становить 1 099 011,30 грн.
Унаслідок невиконання зобов`язань відповідачем щодо будівництва багатоквартирного будинку, введення його до експлуатації та передання позивачу квартири як сукупність майнових прав в строк до кінця ІV-го кварталу 2025 року, позивач, сплативши повну договірну ціну, не одержав зустрічного виконання.
Істотне порушення відповідачем умов договору є підставою для його розірвання відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України, а розірвання усуває договірну підставу для подальшого утримання відповідачем сплаченої суми без надання позивачу обумовленого результату, тобто без правових підстав.
Вимога позивача про стягнення 1 099 011,30 грн. спрямована на повернення виконаного позивачем грошового зобов`язання. Її розмір визначається фактично одержаною відповідачем оплатою, зарахованою за позивачем, а не розрахунком додаткових майнових втрат, спричинених порушенням чи розірванням договору.
Таким чином, у зв`язку з розірванням Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № S5-А-10 від 22 серпня 2024 року суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 1 099 011,30 грн. як повернення виконаного за договором, правова підстава утримання якого відпадає внаслідок його розірвання, відповідно до ч.1 та п. 3 ч.3 ст. 1212 ЦК України.
Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у загальному розмірі 13 031,2 грн., що підтверджується квитанцією ID:3465-6427-4862-4729 від 26.02.2026 та квитанцією ID:8815-5463-1286-0034 від 22.04.2026.
Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею витрати на сплату судового збору у розмірі 13 031 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 509, 512, 514, 526, 530, 610, 611, 627, 629, 651, 653, 1212 ЦК України, статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 258, 259, 263–265, 268 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Розірвати договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру за №S5-А-10 укладеного 22.08.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Аструм Білдінг Компані» та ОСОБА_2 .
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аструм Білдінг Компані», місце розташування: Київська область, м.Бориспіль вул.К.Шлях,41,ЄДРПОУ 40852022 на користь ОСОБА_2 дата народження невідома, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання : АДРЕСА_5 грошові кошти в розмірі 1 099 011,30 грн. . та судовий збір в розмірі 13 031,2 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26 жовтня 2026 року.
Суддя Чирка С.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua