Суд: Личаківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №463/8010/26
Суддя: Яворський С. Й.
Справа № 463/8010/26
Провадження № 2-а/463/72/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року м. Львів
Личаківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Яворського С.Й.,
секретар судового засідання Коцан С.Р.,
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Решетняк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львів у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа Алексеєнко Олександр Андрійович про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Позов обґрунтовано тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 6АВ № 14739820 від 29.04.2026, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за ч.1 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з тим, що о 23 год. 27 хв., за адресою Т-14-16 Львів-Пустомити-Меденичі 10+165 зафіксовано транспортний засіб OPEL CORSA реєстраційний номер НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 23 км/год, чим порушила п.12.9.(б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Вказану постанову позивач вважає незаконною, оскільки, за її твердженнями, інспектор патрульної поліції не в повній мірі встановив необхідні для вирішення справи обставини, не довів належними та допустимими доказами факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, навівши відповідні обставини у поданій позовній заяві.
Крім іншого зазначає:
-28.04.2026 вона відчужила даний транспортний засіб ОСОБА_2 і саме ним вже здійснювалось керування транспортним засобом в час зазначений в постанові. Однак територіальний сервісний центр МВС провів перереєстрацію транспортного засобу на нового власника у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів 29.04.2026;
-Матеріали автоматичної фіксації містять лише зображення транспортного засобу. Доказів вчинення даного правопорушення саме позивачем, відсутні.
Про наявність спірної постанови дізналась лише з відкритого виконавчого провадження, а отримала таку постанову 11.08.2026, тому просить поновити строк на звернення до суду зданим позовом.
На підставі викладеного, просить: поновити строк на звернення до суду з даним позовом.. Визнати протиправними дії інспектора з о/д ВПВПВОДВС УАФППДР ДПП П`ятнецева М.В. та скасувати оскаржувану постанову, а справу провадженням закрити.
Ухвалою судді від 22.09.2026 року, поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для звернення із позовом до суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представником ДПП Вахула Р.О. подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого в задоволенні позову просять відмовити. До відзиву долучено повноваження представника, реєстраційна картка транспортного засобу, реєстраційні операції та квитанції про надсилання відзиву сторонам.
Позивач ОСОБА_3 -М.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить позов задоволити з підстав наведених в такому.
Представник відповідача Решетняк О.А. в судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав наведених у відзиві, в задоволенні позову просить відмовити.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій підтверджує факт керуванням ним транспортним засобом в час зазначеним в постанові, позовні вимоги позивача просить задоволити, розгляд справи проводити у його відсутності.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали по справі, суд прийшов до наступного.
За приписами частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 6АВ № 14739820 від 29.04.2026, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за ч.1 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з тим, що о 23 год. 27 хв., за адресою Т-14-16 Львів-Пустомити-Меденичі 10+165 зафіксовано транспортний засіб OPEL CORSA реєстраційний номер НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 23 км/год, чим порушила п.12.9.(б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад, 230-1220, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні.
Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Розділ 33 Правил дорожнього руху містить перелік дорожніх знаків із роз`ясненням їх виду (попереджувальні, знаки пріоритету, заборонні, наказові, інформаційно-вказівні, знаки сервісу, таблички до дорожніх знаків) та конкретних вимог.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення інспектором даного публічно – правового спору, суд виходить із такого.
Позивач в своєму позові зазначила, що вона не вчиняла даного правопорушення, не була свідком такого вчинення та з постановою не згідна.
Представник відповідача в супереч вимог ст.251 КУпАП та ч.2 ст.77 КАС України, не надав належних та допустимих доказів вчинення самого правопорушення, а отже не довів правомірності свого рішення. Як вже зазначалось вище, представником відповідача до відзиву надано лише реєстраційну картку транспортного засобу та картку про реєстраційні операції на підтвердження вчинення даного адміністративного правопорушення, однак матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували таке правопорушення, а саме: фото, відео-файли фіксації такого правопорушення, підтвердження перевищення швидкості та доказів про обмеження швидкості на даній ділянці дороги.
Крім цього, як зазначається відповідачем у відзиві, постанову від 29.04.2026 серії 6АВ № 14739820 винесено згідно зі статтею 14-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 як відповідальної особи, за якою станом на дату вчинення порушення (28.04.2026) відповідно до даних ЄДРТЗ транспортний засіб OPFL CORSA номерний знак НОМЕР_1
Так дійсно, згідно примітки статті 122 КУпАП, суб`єктом даного правопорушення є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно вимог ст. 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за. якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ст. 279-1 КУпАП, у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у ст. 14-2 КУпАП.
Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_2 , OPEL CORSA станом на 28.04.2026 року, у день вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі особою за якою зареєстровано транспортний засіб є – ОСОБА_1 , тобто Позивач.
Крім цього, як вбачається із технічної операції 314-перереєстрація ТЗ на нового власника відбулась 29.04.2026 року на підставі заяви № 2638113386 підрозділом ТСЦ 3245, що підтверджує статус відповідальної особи за якою зареєстровано транспортний засіб в день вчинення адміністративного правопорушення 28.04.2026 року.
Таким чином, на основі вищезазначеного, представник відповідача зазначає, що відповідальну особу за вчинене адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі встановлено вірно, ОСОБА_1 як особу за якою зареєстровано транспортний засіб OPEL CORSA реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Однак, з таким твердженням відповідача, суд не погоджується.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2026 року між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) в електронній формі через застосунок Дія було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу, що підтверджується копією договору та логами системи. Відповідно до п.2 Договору передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості товару. Право власності на транспортний засіб переходить до Покупця з моменту підписання даного договору. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження транспортного засобу переходить від продавця до покупця з моменту підписання договору.
Як вбачається з матеріалів справи такий договір підписаний 28.04.2026 о 21:34.
Таким чином, право власності на автомобіль перейшло до ОСОБА_2 28.04.2026 року до моменту вчинення та фіксації адміністративного правопорушення.
Той факт, що територіальний сервісний центр МВС фактично провів реєстраційні дії та вніс зміни до Єдиного державного реєстру транспортних засобів лише наступного дня, 29.04.2026 року, не спростовує факту припинення права власності ОСОБА_1 на цей автомобіль у день укладення договору в Дії. Реєстрація транспортного засобу в органах МВС є адміністративним актом засвідчення факту реєстрації, а не моментом виникнення права власності, якщо договір укладено та майно передано раніше.
Таким чином, право власності на автомобіль за договором, укладеним в електронній формі через застосунок «Дія», виникає з моменту його укладення (підписання сторонами КЕП), а не з моменту подальшого внесення запису до реєстру Сервісного центру МВС.
Слід зазначити, що подальші дії пов`язані з внесенням, відповідальним працівником, запису до реєстру Сервісного центру МВС не залежать від позивача і не засвідчують момент виникнення права власності.
Тому, будь-які порушення, зафіксовані камерами після цього моменту (навіть у той самий день), є відповідальністю нового власника.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки на момент фіксації правопорушення 28.04.2026 року о 23-27 год. ОСОБА_1 не була власником та фактичним володільцем автомобіля, вона не може бути суб`єктом адміністративної відповідальності за цим правопорушенням.
Однак, інспектором не враховано дані обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Наведене свідчить про те, що відповідач не довів наявність у діях позивача складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Отже, аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв`язку та сукупності мотивів, покладених в основу оспорюваної постанови, дає підстави суду для висновків про недоведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. ЄСПЛ зазначає, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (рішення у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008).
У той же час у ч. 3 ст. 62 Конституції України наголошується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи те, що позивачем підтверджено факт наявності у нього групи інвалідності, тому відсутній склад вчинення останнім адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, у зв`язку з чим вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та закрити відповідну справу про адміністративне правопорушення, що з огляду на положення ч. 2 ст. 9 та ч. 3 ст. 286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.
Що стосується вимоги позивача визнати протиправними дії інспектора з о/д ВПВПВОДВС УАФППДР ДПП П`ятнецева М.В. то в задоволенні даної вимоги слід відмовити, оскільки таке рішення не передбачено ч.3 ст. 286 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 14, 16, 72-77, 79, 132, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,
вирішив:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.
Позов– задовольнити.
Скасувати постанову серії 6АВ №14739820, винесену 29.04.2026 року старшим інспектором з о/д ВПВПВОДВС УАФППДР ДПП П`ятнецев М.В. про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн., а відповідну справу про адміністративне правопорушення – закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Воського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів із дня його складення.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста,3, код ЄДРПОУ 40108646.
Третя особа: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ..
Повний текст рішення складено 04.11.2026.
Суддя С. Й. Яворський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua