Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №165/987/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №165/987/26

Суддя: Судова-Хомюк Наталія Михайлівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 165/987/26 пров. № А/857/51824/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Затолочного В.С., Калмикової Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання Байдали М.Б.,

представник позивача: Просимців А.Р.,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 16 вересня 2026 року у справі № 165/987/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови,

суддя в 1-й інстанції – Ференс-Піжук О.Р.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Нововолинськ,

дата складання повного тексту рішення –не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Просимців А.Р., в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУНП у Львівській області про скасування постанови серії ЕНА №6818871 від 12.03.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача адвокат Просимців А.Р. зазначає, що 12.03.2026 поліцейський відділення поліції №2 (м.Сокаль) Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старший сержант поліції Антош О.М. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6818871, згідно якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

Зазначає, що відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 12.03.2026 о 14:38:02 в м.Сокаль. по вулиці Шептицького, керуючи транспортним засобом, не мав відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а ПДР України - керування ТЗ особою, яка немає права керування таким ТЗ. З оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем «Mercedes Benz 2543» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 . Наголошує, що з вказаною постановою не погоджується, і вважає, що працівники поліції безпідставно притягнули ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та наклали на нього адміністративне стягнення, мотивуючи тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №184 врегульовано деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами, зокрема п.1-1 цієї Постанови установлено, що у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С, С1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення категорії В.

Наголошує, що ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 категорії В, а відтак має законне право керувати вантажним автомобілем «Mersedes Benz 2543» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Зазначає, що факт порушення ОСОБА_1 пункту 2.1.а ПДР України, є недоведеним, а тому відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП. З огляду на викладене, просить скасувати постанову серії ЕНА №6818871 від 12.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення. Також просить стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 16 вересня 2026 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник позивача оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню. Вказує, що оскаржувана постанова не містить опису фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. У фабулі постанови відсутні відомості про транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , не вказано в чому полягає порушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.126 КУпАП.

Вказує, що у постанові поліцейського взагалі не згадано, що ОСОБА_1 керував автомобілем з причепом. Передумовою для притягнення водія до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП є керування вантажним автомобілем з причепом. Саме наявність причепа трансформує вантажний автомобіль у состав вантажного засобу з тягачем, є обов`язковим елементом об`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення. А відсутність у постанові серії ЕНА №6818871 згадки про причіп взагалі не розкриває суті адміністративного правопорушення.

Просить скасувати рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 16 вересня 2026 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується із матеріалів справи, що 12.03.2026 поліцейський відділення поліції №2 (м.Сокаль) Шептицького РВ ГУНП у Львівській області Антош О.М. виніс постанову серії ЕНА 6818871 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, якою на позивача накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. за порушення п.2.1а ПДР України.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 12.03.2026 о 14:38:02 в м.Сокаль. по вулиці Шептицького, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не мав відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а ПДР України – керування ТЗ особою, яка немає права керування таким ТЗ. З оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем «Mercedes Benz 2543» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 .

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що додана до позову, встановлено, що транспортний засіб – автомобіль «Mercedes Benz 2543» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, право керування яким має водій з посвідченням категорії СЕ.

Як встановлено судом, позивач має право керування транспортними засобами категорії В (а.с 8).

Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся із позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а саме порушення п. 2.1.а Правил дорожнього руху, що свідчить про обґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6818871 від 12.03.2026.

Враховуючи зазначені висновки суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з такими та зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених Законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ (далі - Закон України «Про дорожній рух»), встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі по тексту - ПДР).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху, зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 вказаних Правил закріплено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР зазначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.1 а Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі зокрема посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №184 врегульовано деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами, зокрема п.1-1 цієї Постанови установлено, що у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С, С1 (масою понад 3,5 тонни) на території України допускаються особи, які мають посвідчення категорії В.

Постановою №348 від 22.03.2022, Кабінет Міністрів України вніс зміни в постанову про керування водіями транспортних засобів. Зазначеним документом доповнено п.1-1 постанови КМУ від 03.03.2022 №184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами», положеннями такого змісту: установити, що у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С, С1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії В.

Як встановлено судом першої інстанції, транспортний засіб – автомобіль «Mercedes Benz 2543» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 12.03.2026, є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, право керування яким має водій з посвідченням категорії СЕ. Більше того, представник позивача у судовому засіданні в суді першої інстанції підтвердив, що ОСОБА_1 керував сідловим тягачем з напівпричіпом, про що зазначено в оскаржуваному рішенні.

Апеляційний суд зазначає, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:

А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт;

А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;

В1 - квадро- і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;

В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми;

С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів);

С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів);

D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16;

D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16;

ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE - состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій составів транспортних засобів;

Т - трамваї та тролейбуси.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта, що позивач, як особа, що має право керування транспортними засобами категорії В, у період воєнного стану, допускається до керування транспортними засобами категорії С, що призначені для перевезення вантажів, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кг, в той час як керування транспортним засобом з напівпричіпом вимагає наявність у водія категорії СЕ.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений статтею 251 КУпАП.

За таких обставин суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, оскільки водій в силу п.1-1 постанови КМУ від 03.03.2022 №184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами», у період воєнного стану має право на керування транспортними засобами категорії C, C1 на території України за умови наявності посвідчення водія категорії B, проте позивач не має права керувати транспортним засобом категорії СЕ.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 16 вересня 2026 року у справі № 165/987/26 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяН. М. Судова-Хомюк

суддіВ. С. Затолочний

Ю. О. Калмикова

Повне судове рішення складено 05.11.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua