Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №645/3671/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №645/3671/26

Суддя: Цуранов А. Ю.

Справа № 645/3671/26

Провадження № 2/357/7034/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року від представника ТОВ «ФК «Солвентіс» через систему «Електронний суд» до Немишлянського районного суду міста Харкова надійшла вищевказана позовна заява, в якій представник позивача просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 3591560 від 14.05.2020 у розмірі 45 990 грн, судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

В обґрунтування позову вказано, що 14.05.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Алекскредит» укладено договір про надання кредиту № 3591560, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти. Кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах договору, однак останній кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість. В подальшому від ТОВ «Алекскредит» до ТОВ «Секвоя Капітал» та від ТОВ «Секвоя Капітал» до ТОВ «ФК «Солвентіс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

На підставі ухвали судді Немишлянського районного суду міста Харкова від 01.05.2026 року, справу надіслано за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

12.06.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні 27.08.2026.

У позовній заяві представник позивача заявив про розгляд справи без його участі та щодо ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, про розгляд справи повідомлявся за адресою зареєстрованого місця проживання та вказаною у позовній заяві адресою, з відзивом (запереченням) на позов до суду не звертався, тому суд ухвалив провести по справі заочний розгляд відповідно до ст. 280 ЦПК України.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

14.05.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Алекскредіт» укладено електронний договір про надання кредиту № 3591560 шляхом підписання за допомогою одноразового ідентифікатора PS3591560.

Відповідно до умов даного договору, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 7 000 грн у безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника (п. 1.3, 1.4 договору), а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладення договору (п. 2.9 договору 14.05.2020 до кінцевої дати виконання договору 10.12.2020 (включно).

Також було погоджено графік платежів (Додаток 1 до договору), що визначає окремі розрахунки зобов`язань за лояльними (покращеними) та загальними умовами кредитування.

Відповідно до п. 1.7 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

у випадку використання кредиту менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань (п. 2.12 правил), позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 6.40% від визначеної в п. 1,3 цього договору суми кредиту;

у випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3 договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 14.05.2020 до 13.06.2020 (включно) (Базовий період – п. 2.40 правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,28% (акційна ставка (п. 2.1 правил) або ставка за програмою лояльності (п. 2.34 правил)).

Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні лояльних (покращених) умов кредитування складає 9 688 грн, у тому числі: основна сума кредиту 7 000 грн, проценти за користування кредитом 2 688 грн.

Згідно із п. 1.7.3 договору, при використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають:

в базовий період з 14.05.2020 до 13.06.2020 (включно) – 1,70% за один день користування кредитом (базова процентна ставка – п. 2.3 правил);

в спеціальний період (п. 2.40 правил) з 14.06.2020 до 10.12.2020 (включно) – 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка – п. 2.34 правил).

На виконання умов договору про надання кредиту № 3591560 від 14.05.2020, ТОВ «Алекскредит» перерахувало грошові кошти в розмірі 7 000 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки ТОВ «ФУ Елаєнс» від 02.11.2024.

Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 3591560 від 14.05.2020, станом на 29.10.2025 у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 45 990 грн, що складається з: 7 000 грн – заборгованість за тілом кредиту; 38 990 грн – заборгованість за нарахованими відсотками.

29.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Алекскредит» укладено договір факторингу № 29/10-2025, умовами якого ТОВ «Секвоя Капітал» набуло право грошової вимоги до боржників, з урахуванням витягу з реєстру боржників до ОСОБА_1 за договором про надання кредиту № 3591560 від 14.05.2020.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025, відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання кредиту № 3591560 від 14.05.2020, сума заборгованості по якому становить 45 990 грн, з яких: 7 000 грн – заборгованість за тілом кредиту; 38 990 грн – заборгованість за нарахованими відсотками.

31.10.2025 ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «»ФК «Солвентіс» укладено договір факторингу № ДФ-31102025, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, з урахуванням витягу з реєстру боржників до ОСОБА_1 за договором про надання кредиту № 3591560 від 14.05.2020.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025, відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання кредиту № 3591560 від 14.05.2020, сума заборгованості по якому становить 45 990 грн, з яких: 7 000 грн – заборгованість за тілом кредиту; 38 990 грн – заборгованість за нарахованими відсотками.

В матеріалах справи міститься також графік розрахунків, анкета-заява на кредит, відомості про щоденні нарахування та погашення, досудова вимога про сплату боргу.

При вирішенні справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у статті 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника внаслідок несвоєчасного виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2025 у справі № 718/6/23 (провадження № 61-15661св23) зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів. Тому внаслідок відступлення права вимоги, за відсутності в імперативній нормі приватного права заборони на відступлення (купівлю-продаж, міну, дарування майнових прав) права вимоги, не відбувається будь-якого порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу боржника.

З матеріалів справи вбачається, що кредитор свої зобов`язання за договором про надання кредиту № 3591560 від 14.05.2020 виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач порушив взяті зобов`язання, оскільки за ним рахується заборгованість у розмірі 45 990 грн, яка складається: 7 000 грн – заборгованість за тілом кредиту; 38 990 грн – заборгованість за нарахованими відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості у заявленому позивачем розмірі, що виникла внаслідок порушення кредитних зобов`язань відповідачем.

Щодо відшкодування судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано:

1) копію договору про надання правової допомоги № 43657029 від 02.01.2026, укладеної між позивачем та АБ «Анна Литвин і партнери»;

2) детальний опис робіт (наданих послуг) від 27.03.2026, виконаних АБ «Анна Литвин і партнери», за договором про надання правничої допомоги № 43657029 від 02.01.2026;

3) акт надання послуг № 3591560 від 27.03.2026 на підтвердження факту надання правової допомоги на суму 6 000 грн.

Відповідно до вказаних документів, АБ «Анна Литвин і партнери» відповідно до договору про надання правничої допомоги № 43657029 від 02.01.2026, надано ТОВ «ФК «Солвентіс» наступні послуги: усна консультація щодо обставин спірних правовідносин – 250 грн (0,5 год); письмова консультація щодо спірних правовідносин – 500 грн (0,5 год); правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Солвентіс» - 1 500 грн (1 год); складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи – 3 000 грн (2 год); формування додатків до позовної заяви (письмові докази) – 750 грн (0,5 год). Всього надано послуг на 6 000 грн.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зауважує, що даний спір є спором незначної складності, оскільки спірні правовідносини регулюються загальними нормами ЦК України, а постанови Верховного Суду містять висновки в схожих правовідносинах, тому суд вважає, що надання консультацій та підготовка процесуальних документів по даній цивільній справі не передбачала для адвоката дослідження великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, а також значного часу для їх вивчення, при цьому формування додатків до позову за своїм змістом входить у правничу послугу по складанню позовної заяви.

Відтак, витрачений адвокатом час та витрати на правову допомогу на загальну суму 6 000 грн, на переконання суду, не можна визнати належним чином обґрунтованими та необхідними за обставин цієї справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, зважаючи на незначну складність справи, співмірність заявленим витратам ціні позову, обсяг та час наданої адвокатом правової допомоги у даній справі, критерії реальності адвокатських витрат, а також принципи розумності і справедливості.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором № 3591560 від 14.05.2020 у розмірі 45 990 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

В іншій частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», адреса: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, код ЄДРПОУ: 43657029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А. Ю. Цуранов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua