Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №344/18478/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №344/18478/26

Суддя: Андрусів Л. М.

Справа № 344/18478/26

Провадження № 3/344/4130/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Андрусів Л.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 232152 від 18 вересня 2026 року, зазначено, що 30 серпня 2026 року близько 19 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство фізичного і психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , а саме виражалася образливими словами та штовхала, а також, зловила за волосся, чим завдала шкоди фізичному і психологічному здоров`ю постраждалої особи.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 , якій роз`яснено вимоги ст. 268 КУпАП, вину у вчиненому правопорушенні не визнала та пояснив суду, що того дня приїхав її рідний брат з ОСОБА_3 . Йому подзвонили і сказали терміново повернутися назад на роботу. Він попросив занести речі в будинок, який належить йому та в якому вона має частку. Сама ж вона живе по сусідству, в іншому будинку. На той час у неї вдома була знайома, вони удвох пішли занести речі. Зазначила, що на даний час в тому будинку проживає ОСОБА_2 , яка є колишньою дружиною її загиблого брата. Саме покійний брат впустив її пожити в будинок тимчасово, сам же ж він проживав на тому ж подвір`ї в приміщенні сауни. Брат загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, вона продовжує там проживати. Племінника прийняли в сім`ю. Проте, ОСОБА_2 їй постійно погрожує, що вона помре, ображає, виражається нецензурно. Додала, що вона живе завдяки лікам, після онкології. Проте, ОСОБА_2 не зважає на це та продовжує терор.

Потерпіла ОСОБА_2 , якій роз`яснено вимоги ст. якій роз`яснено вимоги ст. 269 КУпАП, зазначила, що того дня мала піти гуляти з собаками. Повертаючись бачила ОСОБА_1 з її подругою ОСОБА_4 на терасі в ОСОБА_5 . Вони ще з тераси почали кричати в її сторону образливі слова. Дана сутичка продовжилася вже у неї вдома. Вони зайшли до будинку одразу за нею. Почали її штовхати, вона відчула як її копнули та тягали за волосся. Потім вона обернулася спиною до них, у результаті чого їй зламали палець. Додала, що ОСОБА_1 є сестрою її колишнього померлого чоловіка. Шлюб був розірваний в 1994 році. Колишній чоловік помер у 2022 році. У неї з ОСОБА_1 відсутні сімейні відносини та спільне господарство вони не ведуть. Зазначила, що у 2024 році була схожа ситуація. Проживає вона в даному будинку на основі довіреності, яку надав їй син. Зареєстроване місце проживання у неї по АДРЕСА_2 .

Захисник ОСОБА_1 – Тинів І.Д. зазначив, що в діях його підзахисної відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Потерпіла сама не заперечує того факту, що вони з ОСОБА_1 не ведуть спільне господарство та не підтримують сімейні відносини. Окрім того, у матеріалах справи відсутні докази щодо шкоди фізичному чи психологічному здоров`ю потерпілої. На даний час спору щодо майна немає. Просив справу закрити.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , пояснення потерпілої та позицію захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Стаття 173-2 КУпАП має бланкетний характер, тому для повного розкриття суті адміністративного правопорушення в протоколі необхідно зазначити конкретні дії, вчинені особою, спосіб прояву насильства у її діях, а у разі вчинення кількох дій – кожну з них із зазначенням виду насильства та його наслідків для потерпілої особи.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; наречені; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); дід (баба) та онук (онука); прадід (прабаба) та правнук (правнучка); вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); рідні брати і сестри; інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

На доведення вини ОСОБА_6 у вчиненні адміністративного правопорушення працівником поліції до протоколу долучено: довідку про результати розгляду звернення громадянки ОСОБА_2 ІКС ІПНП №39848 від 30.08.2026, ІКС ІПНП №42101 від 15.09.2026 року; рапорт від 30.08.2026 року; заяву ОСОБА_2 ; пояснення ОСОБА_2 від 30.08.2026 року; рапорт від 15.09.2026 року; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.09.2026 року; пояснення ОСОБА_2 від 15.09.2026 року; рапорт від 21.09.2026 року; довідку КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» № 3128 від 31.08.2026 року; довідку КНП «МКЛ №1 ІФ МР» № 1446 від 31.08.2026 року; довідку КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» № 3128 від 31.08.2026 року; копію паспорта ОСОБА_2 ; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; заявою ОСОБА_2 ; відеозапис; копії медичної документації (рентгенологічного дослідження); пояснення ОСОБА_1 від 15.09.2026 року; пояснення ОСОБА_7 від 15.09.2026 року; витягом з бази «Армор»; рапорт від 21.09.2026 року.

Окрім того, потерпіла ОСОБА_2 подала клопотання про закриття справи у зв`язку із внесення відомостей в ЄРДР щодо даного факту, який є предметом розгляду в даній справі. Долучила копію ухвали слідчого судді.

Отже, домашнє насильство, зокрема психологічного та фізичного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілого.

Необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, тобто передбаченої нормами права сукупності об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення, що включає в себе: а) об`єкт; б) об`єктивну сторону; в) суб`єкт; г) суб`єктивну сторону.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктами можуть виступати як члени однієї сім`ї згідно з визначенням цього поняття у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», так і інші родичі чи особи, які спільно проживають, ведуть спільне господарство та мають взаємні права й обов`язки.

Суд враховує покази потерпілої, яка заперечує факт спільного проживання з ОСОБА_1 , ведення спільного господарства чи наявність сімейних відносин.

У той же час у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодного свідка вказаної події.

Будь-яких інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення, - до протоколу про не подано.

Оскільки стаття 173-2 КУпАП передбачає адміністратвину відповідальність тільки за домашнє насильство, суб`єктом якого може бути виключно особа, яка перебуває з потерпілим у відносинах, визначених ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», у даному випадку, суд робить висновок, про відсутність такої складової, як суб`єкт правопорушення. Окрім того, долученими доказами не доведено наявність об`єктивної сторони в даному правопорушенні.

Суд принагідно зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього ставляться певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не доведені належними та допустимими доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 173-2, п. 1 ст. 247, ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Людмила АНДРУСІВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua