Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №285/6738/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: домашній арешт

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №285/6738/26

Суддя: Літвин О. О.

У Х В А Л А

Іменем України

Справа № 285/6738/26

провадження № 1-кс/0285/1058/26

05 листопада 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої слідчої судді………… ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання........ ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора……………………....... ОСОБА_3 ,

захисника ....................................... ОСОБА_4

підозрюваного................................ ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області,

погоджене прокурором Звягельської окружної прокуратури

про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

по матеріалам досудового розслідування, внесеного 22.09.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026060530000520

відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

українця, громадянина України,

уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області,

не одруженого, інваліда війни 2 групи, із загальною середньою освітою,

який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 ,

та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Слідчий 03.11.2026 звернувся до суду з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час із 22 год до 06 год.

Клопотання обґрунтовує наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, що, на думку слідчого, підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів.

Крім того, зазначає про наявність ризиків, передбачених пп.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не запобігатиме встановленим ризикам, тоді як домашній арешт у нічний час є необхідним і достатнім заходом для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити з наведених у ньому підстав. Також просила визначити строк застосування запобіжного заходу до 23.12.2026 в межах строку досудового розслідування.

Підозрюваний та його адвокат не заперечували проти застосування щодо нього домашнього арешту.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить такого висновку.

Право на свободу та особисту недоторканність є одним з основоположних прав людини, яке може бути обмежене лише на підставах та в порядку, визначених законом, із дотриманням установлених гарантій.

Відповідно до ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази наявність обґрунтованої підозри, існування хоча б одного із зазначених у клопотанні ризиків, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.

Європейський суд з прав людини у справі «Манчіні проти Італії» (Mancini v. Italy) зазначив, що домашній арешт за своїми наслідками та способом виконання може становити позбавлення свободи в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Із наданого стороною обвинувачення витягу з ЄРДР вбачається, що органом досудового розслідування здійснюється кримінальне провадження від 22.09.2026 за фактом таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, групою осіб, в умовах воєнного стану.

23.10.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру ОСОБА_5 інкримінується таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

За викладеними у повідомленні про підозру обставинами, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , перебуваючи на вул. Павла Тичини в м. Звягелі Житомирської області, поблизу воріт будинку №17 побачили залишений без нагляду власником ОСОБА_7 електровелосипед торговельної марки «Fada Lido», моделі «Fada Lido FDEB 03LA-48», який спільно вирішили таємно викрасти.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна групою осіб, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за версією органу досудового розслідування, в період дії воєнного стану, запровадженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та продовженого Указом Президента України №596/2026 від 13.07.2026, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно викрали зазначений електровелосипед ринковою вартістю 11333,33 грн, який спільно відкотили з місця події, отримавши реальну можливість розпорядитися ним на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на вказану суму.

Відповідно до положень ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи та може бути виконане завдання, для якого застосовується відповідний захід.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра передбачає існування фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити правопорушення.

Отже, на цій стадії кримінального провадження не вимагається доведення винуватості особи поза розумним сумнівом. Водночас надані докази мають бути достатніми для обґрунтованого припущення про можливу причетність особи до інкримінованого кримінального правопорушення.

Суд не вирішує питання винуватості ОСОБА_5 та не оцінює докази з погляду їх достатності для ухвалення обвинувального вироку.

Оцінюючи надані матеріали в межах розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд приходить висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо можливої причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Сторона обвинувачення посилається на існування ризиків, передбачених пп.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

На обґрунтування ризику переховування слідчий зазначає, що ОСОБА_5 не працює, не одружений, не має міцних соціальних зв`язків та підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Слідчий суддя враховує, що тяжкість можливого покарання має значення для оцінки ризику переховування, однак сама по собі не може бути достатньою підставою для встановлення такого ризику.

Водночас у сукупності з іншими встановленими обставинами, зокрема відсутністю постійного місця роботи та даними про соціальні зв`язки підозрюваного, тяжкість покарання, яке йому загрожує, дає підстави вважати, що існує ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду.

Оцінюючи ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, суд бере до уваги обставини інкримінованого діяння, зокрема раптовість виникнення умислу та перебування ОСОБА_5 , за версією сторони обвинувачення, у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, на розгляді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області перебуває інше кримінальне провадження №12026060530000447 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за подією від 11.08.2026.

Наявність іншого кримінального провадження не є доказом винуватості ОСОБА_5 та не може розцінюватися як встановлений факт вчинення ним іншого злочину. Разом із тим ця обставина в сукупності з характером інкримінованого діяння враховується судом під час оцінки ймовірності повторення протиправної поведінки.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків, передбачених пп.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

При цьому встановлення ризиків не вимагає доведення того, що підозрюваний обов`язково вчинить відповідні дії в майбутньому. Достатньою є наявність конкретних обставин, які свідчать про реальну можливість такої поведінки.

Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу, суд також враховує положення ст.178 КПК України та необхідність дотримання принципу пропорційності втручання у право особи на свободу.

З огляду на характер інкримінованого злочину, тяжкість передбаченого за нього покарання, дані про особу підозрюваного та встановлені ризики, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належною мірою його процесуальної поведінки та запобігання зазначеним ризикам.

Водночас суд враховує, що сторона обвинувачення просить застосувати домашній арешт лише в нічний час, а підозрюваний не заперечує проти такого обмеження.

За встановлених обставин домашній арешт у період із 22 год до 06 год наступного дня є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання встановленим ризикам та водночас не створюватиме надмірного обмеження його права на свободу.

Таким чином, стороною обвинувачення доведено обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 194, 196, 205, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період із 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступного дня.

Визначити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу до 23.12.2026 включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі процесуальні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду та не залишати місце проживання в період із 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступного дня, крім випадків необхідності перебування в укритті під час повітряної тривоги, з обов`язком повернутися до місця проживання після припинення такої необхідності.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом у якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень із питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього процесуальних обов`язків прокурор має право звернутися з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів із дня її оголошення.

Головуюча слідча суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua