Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №296/10039/26
Суддя: Шкиря В. М.
Справа № 296/10039/26
2/296/5024/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі головуючого судді Шкирі В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленнм сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
26.08.2026 ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить стягнути з відповідача:
-аліменти на утримання їх спільних дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі від всіх видів доходів Відповідача, але не менше 100% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку з моменту подачі позову і до досягнення дітьми повноліття.
Позов обґрунтовано тим, що сторони перебувають у шлюбі з 11.02.2016 від якого у них троє неповнолітніх дітей. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, у їх вихованні участі не приймає тому вона змушена звернутися до суду з цим позовом.
01.09.2026 ухвалою суду відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін - 07.10.2026 о 10-30 годині.
Сторони 04.11.2026 до суду не з`явилися були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.
07.10.2026 позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення ОСОБА_2 про розгляд цієї справи, однак позовна заява з додатками, ухвала про відкриття провадження у справі та повістка-повідомлення про розгляд справи 04.11.2026 о 10-00 годині, що направлені відповідачу за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 - повернуто до суду 20.10.2026 згідно довідки Укрпошти причина невручення: «адресат відсутній ».
У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки .
Отже, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи судом 04.11.2026 о 01-30 годині.
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті
У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрували шлюб 11.02.2016 про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане 11.02.2016. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - " ОСОБА_6 ". (а.с.10)
Від шлюбу у сторін народилося троє дітей: - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с.7-9)
Позивач стверджує, що батько дітей не надає матеріальної допомоги для утримання дітей тому вона змушена звернутися до суду.
Отже, суд встановив, що між сторонами, що мають трьох малолітніх дітей, існує спір з приводу утримання дітей, що регулюється нормами Сімейного кодексу України.
Розглянувши справу в межах заявлених вимог суд прийшов наступного.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі – Конвенція про права дитини), держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Положеннями частини першої статті 182 СК України у редакції, чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин, визначено коло обставин, які суд враховує при визначенні розміру аліментів: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частина друга статті 182 СК України).
У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частин першої–третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша, друга статті 77 ЦПК України).
Суд наголошує на тому, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі. Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, - повинні бути виключно належними та допустимими.
Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 21 липня 2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування з важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (правова позиція Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2022 року в справі 857/7/22).
Суд же тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Судом під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрували шлюб 11.02.2016 про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане 11.02.2016. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - " ОСОБА_6 ". (а.с.10)
Від шлюбу у сторін народилося троє дітей: - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с.7-9)
Відповідно до Закону України «Пpo Державний бюджет України на 2026 рік» гарантований прожитковий мінімум з 1 січня 2026 року для дітей від 6 до 18 років становить 3512,00 грн.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відповідно до ч. 2 ст. 182 розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При цьому аб.2 ч.2 ст.182 СК України передбачено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
А мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Тобто у суду мають бути докази, що заробітки (доходи) відповідача дозволяють йому сплачувати аліменти в такому розмірі.
При цьому, суд наголошує, що він тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Позивач же не звертався до суду з клопотанням про витребовування доказів, а саме відомостей про доходи відповідача, збирання судом самостійно таких доказів може свідчити про надання переваг одній із сторін, в даному випадку -позивачу.
Отже, позивач не довів належними та допустимими доказами, що відповідач має достатній заробіток (доход) щоб з нього стягувати аліменти в розмірі 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з огляду на що в цій частині вимог позов задоволенню не підлягає.
Разом з цим, стягнення аліментів на трьох дітей відповідача в розмірі 1/2 частки його заробітку (доходу) є такими, що відповідають засадам справедливості, розумності та є необхідними для забезпечення умов та рівня життя трьох дітей, достатнього для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За результатами розгляду цієї справи, суд дійшов висновку щодо наявності передбачених законодавством України підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Щодо визначення дати з якої стягувати аліменти з відповідача.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Позов подано до суду 26.08.2026 отже, стягнення аліментів з відповідача на користь позивача необхідно здійснювати з 26.08.2026
Щодо можливості допущення рішення суду до негайного виконання.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць .
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при звернення до суду звільнений від сплати судових витрат на підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Разом з цим, оскільки позов задоволено судові витрати підлягають стягненню на користь держави на підставі ч.6 ст.141 ЦПК України в сумі 1331,20 грн, як за одну немайнову вимогу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 141, 180-184,191, 192 Сімейного кодексу України, », ст. ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 264, 259,430 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на утримання трьох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду - 26.08.2026 року і до досягнення дітьми повноліття
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 04.11.2026 року.
Відомості про сторони:
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 );
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 );
Суддя Віра ШКИРЯ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua