Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №932/6426/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Суд: Богунський районний суд м. Житомира

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №932/6426/26

Суддя: Лєдньов Д. М.

Справа №932/6426/26

Категорія 38

2/295/6029/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось в суд із позовом, в якому, з урахуванням поданих в подальшому письмових пояснень, зазначив, що 21.12.2018 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредиту, згідно з яким Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Так, відповідно до п. 1.1 Банк надав клієнту кредит у розмірі 4764 грн. 82 коп. для придбання товару у продавця, з яких 350 грн. 00 коп. були спрямовані на оплату додаткових послуг Банку, а саме послуги «СМС+Довідка» та 288 грн. 00 коп. на придбання послуг зі страхування у СК «Арсенал Лайф», у зв`язку з чим фактично сума кредитних коштів, наданих на придбання товару, становила 4126 грн. 00 коп.

У відповідності до п. 2.1 Кредитного договору Банк відкриває Позичальнику поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 з наданням електронного платіжного засобу у вигляді картки MC GOLD у валюті гривня

Згідно складеної позичальником розписки відповідним учасником підтверджено отримання картки, емітованої на його ім`я. У розписці зазначено, що підпис отримувача відповідає підпису на картці, а також підтверджується ознайомлення з правилами користування карткою та чинними тарифами АТ «ОТП Банк».

Позивач акцентує, що між АТ«ОТП БАНК» та ОСОБА_1 21 грудня 2018 року було укладено Кредитний договір, який за своєю правовою природою є змішаним договором та поєднує в собі два самостійні види кредитування. Першою складовою вказаного правочину є надання цільового кредиту на придбання товару у продавця ТОВ «ДІЄСА» (POS-кредитування) у розмірі 4764,00 грн із визначеним строком повернення до 21 жовтня 2019 року. Другою обов`язковою та невід`ємною складовою цього ж договору є відкриття Позичальнику поточного карткового рахунку № НОМЕР_1 із випуском електронного платіжного засобу (пластикової картки MC GOLD) та встановленням відновлюваної кредитної лінії (кредитного ліміту у розмірі 2 500,00 грн) строком на 36 місяців із правом подальшої пролонгації.

На підставі Договору факторингу № 15/03/24 від 15 березня 2024 року, укладеного між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», до Позивача у повному обсязі перейшло право грошової вимоги до Відповідача саме за другим видом кредиту, тобто за заборгованістю, яка виникла внаслідок користування відновлюваною кредитною лінією.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з повернення кредитних коштів, нарахованих відсотків виникла заборгованість в сумі 97 818,85 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 54 500,00 грн; заборгованість за відсотками 43 318,85 грн.

Посилаючись на відповідні обставини позивач просить стягнути з відповідача вищенаведений розмір заборгованості, відшкодувати судові витрати з оплати судового збору – 2662,40 грн., витрати на професійну правичу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Ухвалою суду від 09.09.2026 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику учасників.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.12.2018 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредиту.

Згідно з п.1.1 договору Банк надав клієнту кредит у розмірі 4764 грн. 82 коп. для придбання товару у продавця, з яких 350 грн. 00 коп. - на оплату послуги «СМС+Довідка» та 288 грн. 00 коп. на придбання послуг зі страхування у СК «Арсенал Лайф».

У відповідності до п.2 договору ОСОБА_1 заявив про те, що попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі, із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід`ємною частиною яких є ця заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», та які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП Банк», бажає оформити поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 з наданням електронного платіжного засобу.

Пунктом п. 2.1 Кредитного договору визначено поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 , електронний платіжного засобу у вигляді картки MC GOLD.

Тим же пунктом договору сторони засвідчили, що за користування кредитом Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифом Банку та Інформаційним листком, який є невід`ємною частиною та додатком до договору. На дату ухвалення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць, на дату укладення Заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних.

Судом встановлено, що 15.03.2024 року між АТ «ОТП Банк» і ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу, згідно якого клієнт (АТ «ОТП Банк») передає, а Фактор (ТОВ «Діджи Фінанс») приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і боржниками, в розмірі Портфеля Заборгованості.

Судом досліджено витяг з реєстру боржників від 15.03.2024 року з даними про боржника ОСОБА_1 і відомостями про суму заборгованості за тілом кредиту - 54500,00 грн., заборгованості за відсотками – 43318,85 грн, а всього 97818,85 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

За положеннями ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Судом надано оцінку як доказам виписці по рахунку позичальника, розрахунку заборгованості. Наведені матеріали відповідають критеріям належності і допустимості доказів, на достатньому рівні підтверджують відомості про розмір заборгованості за укладеним договором кредиту.

Отже, оскільки позичальник порушив взяті на себе зобов`язання з повернення отриманих сум кредиту, при цьому, право грошової вимоги, включаючи нараховані відсотки, правомірно набуто позивачем у справі, вимога про стягнення грошових вимог є обґрунтованими.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача витрати з оплати судового збору 2662,40 грн.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Заявляючи вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 01.07.2025 року, детальний опис робіт з наведенням відомостей про види послуг, їх тривалість, вартісне значення.

Надаючи оцінку наведеним доказам, суд звертає увагу, що зазначена на виконання правничих послуг вартість робіт та її тривалість, є завищеною з огляду на складність справи та наслідки розгляду, виявляє непропорційність з врахуванням необхідного часу для захисту прав особи.

З огляду на викладене, суд, керуючись принципом доцільності та справедливості, вважає необхідним стягнути з відповідача на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу грошову суму в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 258-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1) заборгованість за кредитним договором від 21.12.2018 року в сумі 97 818,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.М.Лєдньов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua