Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: процедур здійснення контролю Державною аудиторською службою України, Державного фінансового контролю
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №240/22316/22
Суддя: Сапальова Т.В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/22316/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
04 листопада 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентусфарм", про скасування висновку, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради, у якій просить скасувати висновок від 02.09.2022 про результати моніторингу щодо закупівлі ДК 021:2015:33600000-6 Фармацевтична продукція.
В обґрунтування позову вказано, що позивач не погоджується з результатами та висновками моніторингу, прийняттям висновку від 02.09.2022 року, оскільки вважає, що зазначені у висновку порушення не доведені відповідачем. Також наголошує, що чинним законодавством не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів про закупівлю.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради до Північного офісу Держаудитслужби про скасування висновку, зобов`язання вчинити дії задоволено:
-визнано протиправним та скасовано висновок Північного офісу Держаудитслужби від 02.09.2022 про результати моніторингу щодо закупівлі ДК 021:2015:33600000-6 Фармацевтична продукція.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, з урахуванням наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу начальника Управління від 22.08.2022 № 32-3, на підставі п. 4 ч. 2 ст. 8 Закону, з 22.08.2022 по 02.09.2022 проведено моніторинг процедури закупівель відкритих торгів за предметом: «Фармацевтична продукція», код згідно з ДК 021:2015:33600000-6 ((Фармацевтична продукція різна) АДРЕНАЛІН (Epinephrine), АЛАДИН (Amlodipine), АЛЬБЕНДАЗОЛ( Albendazole), АМІАКУ РОЗЧИН (Ammonia), АМІКАЦИНУ СУЛЬФАТ (Amikacin), АМІНАЗИН (Chlorpromazine), АМІОДАРОН (Amiodarone), АМОКСИЛ (Amoxicillin), АМОКСИЛ-К (Amoxicillin and enzyme inhibitor), АНАЛЬГІН (Metamizole sodium), АТЕРОКАРД (Clopidogrel), АТРОПІН (Atropine), АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВА КИСЛОТА (Acetylsalicylic acid), АЦИКЛОВІР (Aciclovir), БІСОПРОЛ (Bisoprolol), ВАРФАРИН (Warfarin), ВЕРАПАМІЛ (Verapamil), ВОДА ДЛЯ ІН`ЄКЦІЙ (Aqua pro injection), ВУГІЛЛЯ АКТИВОВАНЕ (Medicinal charcoal), ГЕК-ІНФУЗІЯ (Hydroxyethylstarch), ГЕМОТРАН (Tranexamic acid), ГЕНТАМІЦИНУ СУЛЬФАТ (Gentamicin), ГЕПАРИН (Heparin), ГІДРОКОРТИЗОНУ АЦЕТАТ (Hydrocortisone), ГІДРОХЛОРТІАЗИД (Hydrochlorothiazide), ГЛЮКОЗА (Glucose), ГЛЮКОЗА (Glucose), ДВАЦЕ ЛОНГ (Acetylcysteine), ДЕКСАМЕТАЗОН (Dexamethasone), ДИКЛОФЕНАК (Diclofenac), ДРОТ АВЕРИН (Dopamine), ДРОТАВЕРИН (Drotaverine), ЕНАЛАПРИЛ (Enalapril), ЕУФІЛІН (Theophylline), ЙОД ПЕЧАЄВСЬКИЙ (Povidone-iodine), ІБУПРОФЕН (Ibuprofen), ІЗО-МІК (Isosorbide dinitrate), ІЗО-МІК (Isosorbide dinitrate), КАРБАМАЗЕПІН (Carbamazepine), КАРВЕДИЛОЛ (Carvedilol), КВАДРОЦЕФ (Cefepime), КЛАРИТРОМІЦИН (Clarithromycin), ЛАНОТАН (Latanoprost), ЛЕВОМІЦЕТИН (Chloramphenicol), Левофлоксацин (Levofloxacin), Л ЕФ Л OK (Levofloxacin), ЛІДОКАЇН (Lidocaine), ЛІНЕЗОЛІДИН (Linezolid), ЛОРАТАДИН (Loratadine), МАГНІЮ СУЛЬФАТ (Magnesium sulfate), MAHIT (Mannitol), МЕПЕНАМ (Meropenem), МЕТОКЛОПРАМІД (Metoclopramide), МЕТРОНІДАЗОЛ (Metronidazole), МЕТРОНІДАЗОЛ (Metronidazole), МОКСИФЛОКСАЦИН (Moxifloxacin), НАТРІЮ ХЛОРИД (Sodium chloride), НАТРІЮ ХЛОРИД (Sodium chloride НІТРОГЛІЦЕРИН (Glyceryl trinitrate), НІФЕДИПІН (Nifedipine), ОМЕПРАЗОЛ (Omeprazole), ОМЕПРАЗОЛ (Omeprazole), ОНДАНСЕТРОН (Ondansetron), ОФЛОКСАЦИН (Ofloxacin), ОФТИМОЛ (Timolol), ПАНКРЕАТИН (Multienzymes (lipase, protease etc.), ПАРАЦИТАМОЛ (Paracetamol), ПІЛОКАРПІН (Pilocarpine), ПРЕДНІЗОЛОН (Prednisolone), ПРЕДНІЗОЛОН (Prednisolone), РЕГІСОЛ IC (Comb drug), РІНАЗАЛ (Xylometazoline), РОЗЧИН РІНГЕРА ЛАКТАТ (Electrolytes), РОЗЧИН РІНГЕРА (Electrolytes), СЕПТАВЮЛ (Ethanol), СЕПТАВЮЛ (Ethanol), СПИРТ ЕТИЛОВИЙ (Spironolactone), Ф АРМ АСУ ЛІН H (Insulin (human), ФЛЕНОКС (Enoxaparin), ФЛЕНОКС (Enoxaparin), ФОЛІЄВА КИСЛОТА (Folic acid), ФУРОСЕМІД (Furosemide), ФУРОСЕМІД (Furosemide), ХЛОРГЕКСИДИН (Chlorhexidine), ЦЕФТРИАКСОН (Ceftriaxone ЦЕФТУМ (Ceftazidime), ЦИПРОФЛОКСАЦИН (Ciprofloxacin), ЦІАНОКОБАЛАМІН (Cyanocobalamin)) за номером ID: UA- 2022-01-10-005855-c, здійсненої позивачем. Результати проведеного моніторингу викладені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 02.09.2022, затвердженому начальником Управління 02.09.2022, та оприлюдненому в електронній системі закупівель 02.09.2022.
Приймаючи оскаржуваний висновок, відповідач зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень Закону України «Про публічні закупівлі» шляхом припинення зобов`язань за договором про закупівлю від 04.03.2022 року №186-22 в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, шо свідчать про вжиття таких заходів.
Позивач не погоджуючись з висновками за результатами моніторингу, звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, у зв`язку з чим встановив підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року №2939-XII з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Закон України №2939-ХІІ).
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі – Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 9 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.
Відповідно до статті 5 Закону України №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Закон України №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до статті 8 Закону України №922-VIII, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі – органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини 4 статті 22 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов`язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Замовник має право протягом 3 робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.
Протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Відповідно до матеріалів справи Управління Північного офісу Держаудит служби в Житомирській області був проведений моніторинг вказаної закупівлі, за результатами якого сформовано висновок про результати моніторингу закупівлі. Отже, за результатами проведеного моніторингу установлено, що в порушення вимог пунктів 1 та 3 частини 1 статті 31 Закону. Замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ "КОРМЕД", як такого, що не відповідав встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, та не відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ "АВЕНТУСФАРМ", як такого, що не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога відповідача про зобов`язання позивача вжити заходів щодо розірвання укладеного договору з переможцем закупівлі не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки суть «виявлених порушень» жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до частини шостої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції, чинній на момент проведення спірної процедури закупівлі, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених цією статтею.
Отже, законодавець встановив не лише обов`язок переможця надати відповідні документи, а й визначив конкретний спосіб їх подання -шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель. Зазначена вимога була також прямо передбачена тендерною документацією замовника.
Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ "АВЕНТУСФАРМ" визначено переможцем процедури закупівлі 21.02.2022.
Таким чином, саме з цієї дати для переможця виник обов`язок у встановлений законом строк надати документи, передбачені частиною шостою статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", шляхом їх оприлюднення в електронній системі закупівель.
Водночас матеріалами справи підтверджується, що у визначений законом строк ТОВ "АВЕНТУСФАРМ" відповідні документи в електронній системі закупівель не оприлюднило.
Посилання суду першої інстанції на те, що зазначені документи були направлені замовнику листом від 01.03.2022 № 3670 та отримані ним 03.03.2022, не спростовує встановленого порушення, оскільки надання документів безпосередньо замовнику в паперовій чи іншій формі не є тотожним їх оприлюдненню в електронній системі закупівель, як того прямо вимагає частина шоста статті 17 Закону.
Документи, що підтверджують відсутність передбачених статтею 17 Закону підстав, переможець процедури закупівлі повинен надати у визначений строк шляхом їх оприлюднення в електронній системі закупівель, а ненадання таких документів у передбачений спосіб є підставою для відхилення тендерної пропозиції.
При цьому колегія суддів враховує, що повідомлення про намір укласти договір із ТОВ "АВЕНТУСФАРМ" було оприлюднено 21.02.2022, тобто до введення в Україні воєнного стану 24.02.2022.
За таких обставин посилання суду першої інстанції на обставини, пов`язані з введенням воєнного стану та перебуванням товариства у місті Харкові, саме по собі не може свідчити про об`єктивну неможливість виконання переможцем установленого законом обов`язку у визначений строк.
Більше того, відповідачем на підтвердження можливості ТОВ "АВЕНТУСФАРМ" здійснювати необхідні дії в електронній системі закупівель надано відомості щодо участі цього ж товариства в інших процедурах закупівель, у межах яких відповідні документи були завантажені до електронної системи закупівель 22.02.2022 та 25.02.2022.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ "АВЕНТУСФАРМ" не виконало передбаченого законом та тендерною документацією обов`язку щодо оприлюднення документів, передбачених частиною шостою статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.
Таким чином, за встановлених у справі обставин у замовника існував обов`язок відхилити тендерну пропозицію ТОВ "АВЕНТУСФАРМ".
Щодо порушень, встановлених під час моніторингу закупівлі з ТОВ "КОРМЕД" колегія суддів зазначає наступне.
Відповідачем встановлено, що тендерною документацією замовника, зокрема пунктом 8 додатка 5, передбачено обов`язок учасника надати "Відомості про учасника згідно з додатком 6".
Додатком 6 до тендерної документації встановлено перелік відомостей про учасника, які підлягали наданню, зокрема щодо найменування, номера та дати установчого документа, місця та дати державної реєстрації, форми власності тощо.
Водночас ТОВ "КОРМЕД" зазначених відомостей у повному обсязі не надало.
За таких обставин оцінка відповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації мала здійснюватися з урахуванням не лише загальних положень Закону, а й конкретних вимог, самостійно встановлених замовником у тендерній документації.
Замовник, визначивши у тендерній документації перелік документів та інформації, які мають бути подані учасниками, зобов`язаний дотримуватися встановленого ним порядку та забезпечити рівне ставлення до всіх учасників процедури закупівлі.
Отже, невідповідність поданої учасником інформації встановленим тендерною документацією вимогам не може бути проігнорована замовником під час оцінки тендерної пропозиції.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що кожне з наведених порушень має самостійне правове значення. Тому навіть у разі неврахування окремого порушення це не може бути підставою для скасування висновку про результати моніторингу в цілому, якщо інші встановлені контролюючим органом порушення підтверджені матеріалами справи та свідчать про неправомірність дій замовника.
Метою моніторингу процедури закупівлі є не виключно виявлення фінансових втрат, а забезпечення дотримання замовниками законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях проведення процедури закупівлі, у тому числі під час розгляду тендерних пропозицій та укладення договору.
Отже, відсутність установлених збитків сама по собі не свідчить про відсутність порушення законодавства та не позбавляє орган державного фінансового контролю права визначити передбачений законом спосіб його усунення.
Водночас колегія суддів зазначає, що, незважаючи на підтвердження матеріалами справи факту допущення замовником порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель, під час оцінки правомірності оскаржуваного висновку необхідно враховувати часові межі здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Так, як встанволено з матеріалів справи, договір про закупівлю № 186-22 укладено 04.03.2022, тоді як наказом від 22.08.2022 № 32-З прийнято рішення про початок моніторингу відповідної процедури закупівлі. Отже, орган державного фінансового контролю розпочав моніторинг майже через шість місяців після укладення договору про закупівлю.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі визначено як аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
При цьому частиною першою статті 8 цього Закону передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Системний аналіз наведених положень свідчить, що законодавець пов`язує здійснення моніторингу не лише з перевіркою дотримання замовником законодавства на етапі проведення процедури закупівлі, а й із періодом дії укладеного за її результатами договору. Водночас така законодавча регламентація не може тлумачитися як надання органу державного фінансового контролю необмеженого в часі права ініціювати моніторинг незалежно від фактичного стану виконання договору.
За таких обставин сам по собі факт встановлення порушень під час проведення процедури закупівлі не є достатньою підставою для висновку про правомірність обраного органом державного фінансового контролю способу їх усунення. Особливо з огляду на те, що на момент початку моніторингу договір уже був укладений майже шість місяців тому, а отже, контролюючий орган мав надати оцінку не лише факту допущених порушень, а й актуальному стану договірних правовідносин, можливості реального усунення таких порушень та наслідкам застосування запропонованого способу реагування.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що хоча встановлені під час моніторингу порушення підтверджуються матеріалами справи, це саме по собі не свідчить про правомірність оскаржуваного висновку в цілому, оскільки відповідачем не враховано часовий проміжок між укладенням договору та початком моніторингу, а також не обґрунтовано можливість і співмірність застосування визначеного ним способу усунення порушень з огляду на обставини, що склалися на момент прийняття висновку.
Щодо вимог відповідача в оскаржуваному висновку здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, колегія суддів зазначає наступне.
За визначенням, що міститься у ст. 4 КАС України індивідуальний акт -акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Отже, оскаржуваний Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є актом індивідуальної дії, що приймається відповідачем в межах наданих йому повноважень і на виконання, покладених на нього завдань та встановлює для позивача певні обов`язки щодо його виконання.
На виконання п. 5 ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини дев`ятнадцятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» № 552 від 08.09.2020 затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – Форма № 552) та порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – Порядок № 552).
Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу ІІІ Порядку № 552 «Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку» у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Згідно з ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі – ГК України) майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
За приписами ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Частина 1 ст. 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Тобто, інститут недійсності правочинів має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.
В той же час, норми Закону № 922-VIII не передбачають порядку усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю.
Так, Верховний Суд у постанові № 420/5590/19 від 30.11.2021 вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону, оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України «Про публічні закупівлі». Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.
За приписами ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частини 1, 2 ст. 598 ЦК України встановлюють, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках встановлених договором або законом.
Колегія суддів вважає, що визначення відповідачем такого способу усунення виявлених порушень як "припинення зобов`язань" не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, оскільки, підстави припинення зобов`язань врегульовані главою 50 ЦК України.
Дослідивши зміст матеріалів справи колегією суддів встановлено, що ні умовами Договору, ні чинним законодавством не визначено такої підстави розірвання договору як вимога органу контролю.
Колегія суддів вважає, що спонукання до розірвання договору є виходом за межі повноважень відповідача. Тобто, зобов`язавши позивача вжити заходів щодо припинення зобов`язань за договором, укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі, відповідач порушив принцип пропорційності. Крім того, в оскаржуваному висновку не обґрунтовано необхідність застосування саме такого способу усунення встановлених порушень, не наведено наслідків, до яких призвели допущені позивачем порушення, їх значення з огляду на мету та принципи Закону № 922-VII.
З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги наведені вище висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог законодавства є безпідставними.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
ГоловуючийСапальова Т.В.
СуддіКапустинський М.М. Ватаманюк Р.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua