Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №216/9276/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №216/9276/25

Суддя: МАЛАНЮК О. Я.

Справа № 216/9276/25

провадження 2/216/1804/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 листопада 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Маланюка О.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 червня 2021 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та відповідачем укладено Договір позики № 148/54715592, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти (позику) у розмірі 5000,00 грн на строк 365 днів зі строком повернення до 09.06.2022 року. За умовами договору позичальник зобов`язався сплатити комісію за видачу позики у розмірі 14% (700,00 грн) та щоденні проценти за фіксованою ставкою 2% від суми позики.

Позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Право вимоги за вказаним правочином, за твердженням позивача, перейшло до нього на підставі Договору факторингу № 25-08/ФК-25 від 25.08.2025 року, укладеного з ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», яке у свою чергу набуло це право через ланцюг аналогічних відступлень від первісного кредитора. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 41500,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн - тіло позики, 700,00 грн - комісія, 35800,00 грн - проценти за користування, а також покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач в особі уповноваженого представника Горбенко І.В., подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Представник зазначив, що ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» є неналежним позивачем, оскільки згідно з доданими до позову реєстрами боржників, до нього перейшло право вимоги за зовсім іншим договором кредиту (№ 61/738110417 від 22.01.2021 року), а доказів відступлення прав саме за спірним договором № 148/54715592 позовні матеріали не містять.

Крім того, сторона захисту наголосила на матеріальній безпідставності нарахувань, оскільки відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, мобілізованим у період дії воєнного стану. Відповідно до норм спеціального законодавства, нарахування йому процентів та комісій після призову є незаконним. Також адвокат вказала, що будь-які договірні нарахування поза межами строку дії договору (після 09.06.2022 року) є неправомірними.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 28 вересня 2026 року сторони було зобов`язано надати актуальні та оновлені відомості щодо перебування відповідача на військовій службі. Задля всебічного та повного дослідження обставин справи, судом у порядку взаємодії з державними органами було надіслано запит до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

04 листопада 2026 року засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» на адресу суду надійшли офіційні відповіді ДПС № 3560370 та № 3560364, які містять вичерпну інформацію про доходи та податкові відрахування відповідача за період з 2021 по 3 квартал 2026 року.

Окремих клопотань чи заяв про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України від учасників процесу не надходило.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

10 червня 2021 року між ТОВ «Партнер Фінанс» (як позикодавцем) та ОСОБА_1 (як позичальником) було укладено Договір позики № 148/54715592. Згідно з п. 1.2, 1.4, 1.5, 2.1 договору, сума позики склала 5000,00 грн, строк користування - 365 днів (до 09.06.2022 року), комісія за видачу - 700,00 грн, щоденна фіксована відсоткова ставка - 2%.

28 грудня 2023 року між ТОВ «Партнер Фінанс» (Клієнт) та ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 28122023. Відповідно до Реєстру боржників та Акту приймання-передачі документації до вказаного договору, первісний кредитор відступив право вимоги до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виключно за іншим правочином - Договором позики № 61/738110417 від 22.01.2021 року із зафіксованою сумою заборгованості 33200,00 грн.

17 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» укладено Договір факторингу № 17-04/ФК-25. За його умовами право вимоги до відповідача перейшло суворо в обсязі попередньої ланки - щодо Договору позики № 61/738110417 від 22.01.2021 року.

25 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» та Позивачем ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» укладено Договір факторингу № 25-08/ФК-25. На підставі Реєстру боржників № 1 та Акту приймання-передачі від 25.08.2025 року, Позивач набув статус кредитора щодо відповідача ОСОБА_1 за Договором позики № 61/738110417 від 22.01.2021 року.

З офіційних відповідей ДПС № 3560370 та № 3560364 від 04.11.2026 року, сформованих засобами ЄСІТС, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 07.07.2022 року безперервно перебуває на військовій службі. У період з 2022 по 2025 рік він проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 , а протягом усього 2026 року (включаючи вересень 2026 року) - у Військовій частині НОМЕР_3 , отримуючи грошове забезпечення під кодом ознаки доходу «185 - Виплати військовослужбовцям».

Дослідивши матеріали справи, всебічно з`ясувавши обставини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність повної відмови в задоволенні позову з таких правових підстав.

Щодо відсутності у Позивача права вимоги (Пред`явлення позову неналежним кредитором):

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Проте право на судовий захист має лише суб`єкт порушеного права (справжній кредитор у зобов`язанні).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Стаття 514 ЦК України чітко визначає імперативне правило: до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Предметом позову у цій справі є стягнення коштів за Договором позики № 148/54715592 від 10.06.2021 року. Тобто, для наявності права на позов ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» мало довести суду набуття права вимоги саме за цим конкретним договором.

Проте, детальний та послідовний аналіз укладених договорів факторингу (від ТОВ «Партнер Фінанс» до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», далі до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» і в результаті до ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс») свідчить, що предметом усіх без винятку угод відступлення прав щодо боржника ОСОБА_1 був Договір позики № 61/738110417 від 22.01.2021 року. Позивачем не надано суду жодного реєстру боржників чи акту, який би містив ідентифікуючі дані спірного Договору позики № 148/54715592 від 10.06.2021 року.

У цивільному процесі заміна кредитора не може мати абстрактного або узагальненого характеру; вона завжди прив`язана до конкретного договірного зобов`язання.

Оскільки право вимоги за спірним правочином № 148/54715592 позивачу ніколи не передавалося, ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» є неналежним кредитором (позивачем) щодо відповідача у межах даних правовідносин. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, пред`явлення позову особою, якій не належить право вимоги, є самостійною, безумовною та достатньою підставою для ухвалення рішення про повну відмову в позові.

Щодо матеріальної безпідставності та протиправності розрахунку заборгованості:

Додатково, досліджуючи заявлені нарахування, суд відзначає їх повну невідповідність нормам як матеріального, так і спеціального права.

По-перше, згідно з п. 1.4 та п. 8.1 Договору позики, строк користування коштами складав 365 днів та закінчився 09.06.2022 року. Позивач нарахував проценти у сумі 35800,00 грн. За змістом правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Після закінчення такого строку договірні правовідносини припиняються, а кредитор має право виключно на заходи відповідальності, передбачені ст. 625 ЦК України (елементи яких у позові відсутні). Нарахування позивачем договірних процентів поза межами строку кредитування є неправомірним.

По-друге, відповідно до імперативних вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Судом на підставі офіційних відповідей ДПС встановлено, що ОСОБА_1 призваний та безперервно проходить військову службу в ЗСУ з 07.07.2022 року по теперішній час. Отже, будь-яке нарахування йому відсотків чи комісій після вказаної дати є грубим порушенням закону, що захищає права військовослужбовців.

З огляду на викладене, позовні вимоги є повністю безпідставними, недоведеними та протиправними суб`єктивно і об`єктивно, через що суд повністю відмовляє у їх задоволенні.

Щодо розподілу судових витрат:

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн, а також його витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, у зв`язку з повною відмовою в задоволенні позову, покладаються виключно на позивача та стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 127, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС», покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Дані учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС», код ЄДРПОУ: 45714110, місцезнаходження юридичної особи: 04052, Україна, місто Київ, вулиця Глибочицька, буд. 17Б, офіс 503.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення складено та підписано 05 листопада 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua