Вирок від 04 листопада 2026 р. у справі №194/966/26 — Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Суд: Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №194/966/26

Суддя: Хоменко Д. Є.

Кримінальне провадження № 194/966/26

Номер провадження № 1-кп/194/186/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2026 за №12026046400000046 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Тернівка, Дніпропетровської області, громадянки України, неодруженої, з повною середньою освітою, не працюючої, маючої на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2026 приблизно о 23.10 годині, ОСОБА_4 , перебуваючи біля кафе-бару «Корчма», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Сергія Маркова, 7. В той момент у неї виник словесний конфлікт з ОСОБА_5 , яка також перебувала біля вищевказаного кафе-бару, на ґрунті раптово-виниклих неприязних відносин.

В ході вказаного конфлікту у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . Керуючись своїм злочинним умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , переслідуючи мету заподіяння шкоди здоров`ю останній, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, але не бажаючи від них відмовлятись, ОСОБА_4 , лівою рукою схопила за волосся ОСОБА_5 , та кулаком правої руки нанесла їй один удар в область лівої сторони обличчя ближче до носу та один удар кулаком правої руки в область носу. Після вказаних ударів ОСОБА_5 , впала колінами на асфальт, однак ОСОБА_4 , продовжила утримувати ОСОБА_5 , за волосся. В подальшому протиправні дії ОСОБА_4 , були припинені свідками ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 .

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, ОСОБА_4 , спричинила потерпілій ОСОБА_5 , тілесні ушкодження у вигляді, синців на нижній повіці правого ока з розповсюдженням на внутрішній кут правого ока, на спинці носу справа, в проекції лобно-скроневої ділянки зліва, виличної ділянки зліва, саден в правій вилично-щічній ділянці, біля зовнішнього кута рота справа, на спинці носу зліва, які за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 125 КК України, а саме спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не заявилась. Згідно рапорту начальника СД ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 остання була повідомлена належним чином про час та місце судового розгляду, але по причині перебування за кордоном клопотала про розгляд справи за її відсутності із застосуванням ч.3 ст.349 КПК України та призначенням покарання на розсуд суду.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, вказавши, що дійсно, 08.08.2026 року близько 23.10 год. вона, біля кафе «Корчма» на ґрунті побутової неприязні двічі вдарила в обличчя потерпілу ОСОБА_5 . У вчиненому щиро розкаялася.

Зважаючи на повне і беззаперечне визнання вини обвинуваченою, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши, що обвинувачена правильно розуміє зміст обвинувачення, переконавшись у добровільності її позиції, роз`яснивши обвинуваченій, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, заслухавши думку учасників процесу, які не заявляли заперечень проти розгляду справи із застосуванням ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і вирішив обмежитись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів справи, які характеризують її особу.

Суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.1 ст.125 КК України як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

В судових дебатах сторона обвинувачення просила визнати винною ОСОБА_4 за ч.1 ст.125 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Обвинувачена погодилась із запропонованим прокурором покаранням.

Суд, призначаючи покарання, керується положеннями ст.65 КК України, зокрема, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлені.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що остання має середню освіту, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, за місце мешкання характеристика відсутня, раніше не судима.

Враховуючи, ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка раніше не судима, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, наявність на утриманні малолітньої дитини, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без його ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до приписів ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 369,371, 373 - 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua