Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №120/1247/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1247/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух Віталій Михайлович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

03 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України, в якому просив:

- визнати бездіяльність Пенсійного фонду України протиправною, яка полягає у неналежному розгляді скарги від 25.05.2024 року, а також заяви від 27.01.2020 року;

- зобов`язати Пенсійний фонд України розглянути письмову заяву датовану 27.01.2020 року, а також скаргу від 25.05.2024 року та надати на неї обґрунтовану відповідь.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.02.2020 до Пенсійного фонду України (вх. №4160/І-2800-20) надійшла заява ОСОБА_2 від 27.01.2020, який діяв на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 , щодо здійснення перерахунку пенсії.

В заяві (а.с.2-3) ОСОБА_2 , як представник ОСОБА_1 , не погоджується з датою призначення пенсії останньому, звертав увагу пенсійного органу що нарахування щомісячної пенсії повинно було б здійснюватися з дати коли ОСОБА_1 досягнув 55-річчя ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а не з дати подачі заяви до ПФ (07.12.2017). В заяві вимагав від ПФУ повернути суму боргу з 20.01.2016 по 07.12.2017 з нарахуванням та урахуванням положення ч.1 ст.39 та ст.51 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Крім іншого, вважав визначений розмір пенсії - жебрацьким, а обрахований стаж роботи - неправильним (без врахування стажу здобутого у Португалії). Просив в досудовому порядку здійснити перерахунок пенсії гр.України ОСОБА_1 .

При цьому, у заяві відсутні будь-які посилання, які б свідчили про бажання Позивача щоб його заява була розглянута відповідно до положень Порядку розгляду скарг на рішення Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення. Тим самим заява за своєю формою та змістом не вимагала від ПФУ прийняття певного рішення, а допускала її розгляд відповідно до ЗУ "Про звернення громадян" з наданням відповіді, як на звернення в довільній формі.

Листом від 10.03.2020 року №6186-4160/І-03/8-2800/20 ОСОБА_2 повідомлено: "Питання пенсійного забезпечення громадян України та Португалії регулюються Угодою між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення (далі - Угода) та Адміністративною домовленістю стосовно процедури застосування Угоди між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення (далі - Адміністративна домовленість), які набрали чинності з 01.03.2012 року.

Згідно ст.10 Адміністративної домовленості стосовно процедури застосування Угоди між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення дата подання заяви до компетентної установи Договірної Держави проживання заявника вважається датою подання заяви до останньої установи, тобто 07.12.2017.

Роз`яснення щодо порядку звернення до Пенсійного фонду України за призначенням пенсії громадян, які проживають на території Португальської Республіки, було Вам надано листом від 11.01.2019 №344/1-11.

Згідно ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності, у чоловіків 35 років страхового стажу, пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

За наявності страхового стажу меншої тривалості, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Оскільки у ОСОБА_1 відсутній необхідний 35-річний стаж роботи (420 місяців), пенсію обчислено пропорційно наявному страховому стажу і її розмір становить 610,54 грн (1452 : 420 х 174).

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю особам віднесеним до категорії 4, згідно ст.51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначається та виплачується постраждалому від Чорнобильської катастрофи лише у разі постійного його проживання на забрудненій території".

Крім того, 31.05.2024 до Пенсійного фонду України (вх. №30848/І-2800-24) надійшла скарга ОСОБА_1 у якій останній просив надати рішення щодо відмови у перерахунку пенсії за його заявою від 27.01.2020 (а.с.184).

У позовних вимогах позивач зазначає про неналежний розгляд скарги від 25.05.2024 року та заяви від 27.01.2020 року.

Водночас зі змісту позовної заяви та долученої копії скарги вбачається, що предметом спору є скарга, датована 22.05.2024 року, яка надійшла до Пенсійного фонду України 31.05.2024 за вх. №30848/І-2800-24.

Зазначена розбіжність у даті має характер технічної неточності та не впливає на визначення предмета спору.

Листом від 28.06.2024 року №26788-30848/І-03/8-2800/24 ОСОБА_1 повідомлено, що ґрунтовну відповідь з порушених у зверненні питань надано листами від 30.01.2020 за №2800-030103-8/3090, від 11.04.2022 за №2800-030103-10/13262, від 20.12.2023 за №2800-030103-8/72208, від 19.02.2024 за №2800-030103-8/10140 та від 21.05.2024 за №20376-23000/1-03/8-2800/24.

Додатково вказано, що підстав для винесення рішення про призначення пенсії за віком з 20.01.2016 року немає, оскільки дата подання заяви на призначення пенсії згідно формуляру РТ/UA 8 зазначена - 07.12.2017.

Однак, позивач, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною щодо неналежного розгляду скарги та заяви, звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України "Про звернення громадян" регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян").

Згідно із статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Приписами статті 18 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, серед іншого, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до положень статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Згідно із статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Слід зазначити, що звернення громадян до відповідного органу мають бути викладені максимально чітко та зрозуміло з метою їх належного та всебічного розгляду. Зрозуміле та чітке викладення вимог сприяє всебічній оцінці, викладених у зверненні фактів, та наданні максимально чіткої відповіді на поставлені питання.

Судом встановлено, що 14.02.2020 до Пенсійного фонду України надійшла заява Аврамича А.С., який діяв на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 , щодо здійснення перерахунку пенсії.

За результатами її розгляду Пенсійним фондом України у межах строку, визначеного Законом України "Про звернення громадян", надано відповідь листом від 10.03.2020 №6186-4160/І-03/8-2800/20, у якій заявнику роз`яснено порядок звернення за призначенням пенсії громадян, які проживають на території Португальської Республіки, особливості застосування Угоди між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення, наведено підстави обчислення розміру пенсії та роз`яснення щодо умов призначення додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З матеріалів справи також вбачається, що зазначену відповідь направлено засобами поштового зв`язку за адресою, безпосередньо зазначеною заявником у зверненні, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується реєстром простих поштових відправлень №86-Г від 11.03.2020 (пункт 42).

Крім того, судом встановлено, що 31.05.2024 до Пенсійного фонду України надійшла скарга ОСОБА_1 щодо надання рішення про відмову у перерахунку пенсії.

За результатами її розгляду відповідачем надано відповідь листом від 28.06.2024 №26788-30848/І-03/8-2800/24, у якій повідомлено про раніше надані роз`яснення з порушених питань, а також зазначено про відсутність підстав для прийняття рішення про призначення пенсії за віком з 20.01.2016, оскільки відповідно до формуляра РТ/UA 8 датою подання заяви є 07.12.2017.

Вказана відповідь також була направлена позивачу засобами поштового зв`язку за адресою, зазначеною ним у скарзі, що підтверджується реєстром простих поштових відправлень №236-Г від 01.07.2024 (пункт 41).

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява та скарга були розглянуті Пенсійним фондом України у межах його компетенції, у порядку та строки, визначені Законом України "Про звернення громадян", із наданням заявнику письмових відповідей за результатами їх розгляду.

Сам по собі факт незгоди позивача зі змістом наданих відповідей або з викладеними у них висновками не свідчить про нерозгляд звернення чи допущення суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності.

У разі незгоди із висновками, викладеними у відповідях, предметом судового контролю можуть бути відповідні дії суб`єкта владних повноважень, але не його бездіяльність щодо розгляду заяви та скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом позову є бездіяльність відповідача щодо не розгляду скарги та заяви позивача.

Вирішуючи питання допущення відповідачем протиправної бездіяльності, суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові №826/6233/15 від 26 квітня 2023 року, згідно з якою протиправну бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Судом встановлено, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень на заяву та скаргу позивача відреагував та вчинив управлінські дії, внаслідок розгляду яких надано відповіді листами від 10.03.2020 №6186-4160/І-03/8-2800/20 та від 28.06.2024 №26788-30848/І-03/8-2800/24.

Колегія суддів вважає доцільним застосувати правовий висновок сформований Верховним Судом у публічно-правових відносинах щодо оскарження та визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, який полягає у тому, що дії є активною формою поведінки суб`єкта владних повноважень, які виражаються у прийнятті рішень або інших активних формах здійснення наданих повноважень, у зв`язку із чим в подальшому виникає публічно-правовий спір. У свою чергу, бездіяльність є формою пасивної поведінки (постанова Верховного Суду № 120/14148/21-а від 25 липня 2022 року).

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що судом встановлено активну форму поведінки суб`єкта владних повноважень відповідача при розгляді заяви та скарги позивача, яка виразилась у направленні засобами поштового зв`язку листів, що виключає можливість встановлення факту допущеної бездіяльності, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Інша позовна вимога є похідною, а тому також не підлягає задоволенню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

ГоловуючийКапустинський М.М.

СуддіВатаманюк Р.В. Сапальова Т.В.