Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №673/730/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №673/730/26

Суддя: Сторчак В. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 673/730/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Грицишина Л.В.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

05 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Деражнянського районного суду Хмельницької області з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про скасування постанови серія ЕНА №7320201 від 05.06.26 року, винесеної інспектором сектору поліцейської діяльності №1 (селище Віньківці) відділення поліції №3 (селище Ярмолинці) Хмельницького району Хмельницької області, ст. лейтенантом поліції Березюком В.О., за якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за порушення п.2.3. ПДР, а саме: керування транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, будучи не пристебнутим ременем безпеки.

Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 вересня 2026 року позов задоволено.

Постанову серії ЕНА №7320201, винесену інспектором відділу реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 (селище Віньківці) відділення поліції №3 (селище Ярмолинці) Хмельницького району Хмельницької області, ст. лейтенантом поліції Березюком В.О., 05.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, скасовано.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито відповідно до п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі.

Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

Сторони в судове засідання не з"явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв"язку з технічними проблемами підключення учасників судового процесу в режимі відеоконференції, за правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів продовжився в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою серії ЕНА №7320201, яка винесена інспектором відділу реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 (селище Віньківці) відділення поліції №3 (селище Ярмолинці) Хмельницького району Хмельницької області, ст. лейтенантом поліції Березюком В.О., 05.06.2026, позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

У постанові вказано, що 05.06.2026 ОСОБА_1 о 17 год 22 хв. по вул. Садова в с. Охрімівці керував транспортним засобом «ЗАЗ 110307» з державним номером НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3 "в" Правил дорожнього руху.

Позивач не погоджується з вказаною постановою, оскільки вважає, що постанова є незаконною, оскільки він не порушував вимог ПДР України.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані відповідачем докази, а саме відеозаписи з нагрудної камери інспектора та відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля, а також покази самого інспектора, який складав оскаржувану постанову беззаперечно не підтверджують факт відсутності чи наявності пристебнутого ременя безпеки позивача під час керування транспортного засобу, що слугувало підставою для винесення спірної постанови. Інших належних і допустимих доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху матеріали справи не містять.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірно висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скаргзі відповідача, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною п`ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасників дорожнього руху зобов`язано знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 16, ч.1 ст.18 Закону України «Про дорожній рух» під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, водій і пасажири зобов`язані бути пристебнутими.

Пунктом 2.3 «в» Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Відповідно до ч.5 ст.121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою правопорушення.

Суд першої інстанції вірно наголосив, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими, зокрема, у постановах від 26.04.2018 у справі №338/1/17, від 25.06.2020 у справі №607/1068/17, від 07.02.2019 у справі №161/11151/17, від 15.10.2020 у справі № 640/8540/19, від 12.06.2020 у справі №805/3899/17-а.

Досліджуючи зміст оскаржуваної постанови серії ЕНА №7320201 від 05.06.2026 року, суд встановив, що в п.7 вказаної постанови зазначено «До постанови додаються: відеофіксація на нагрудну камеру поліцейського 905950».

Відповідачем до відзиву на позовну заяву на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, надано відеозаписи із нагрудної камери працівника поліції та з відеореєстратора службового автомобіля. Вказані відеозаписи були досліджені судом з метою з`ясування дійсних обставин справи.

Колегією суддів переглянуто зазначені відеофайли із відеореєстратора службового автомобіля та не виявлено факту керування позивачем транспортним засобом з непристебнутим ременем безпеки. При цьому, варто зауважити, що з дослідженого відеозапису неможливо встановити, що на момент керування транспортним засобом позивач (безпосередньо під час руху автомобіля) не був пристебнутий ременем безпеки.

Відеозапис із нагрудної камери працівника поліції фіксує подію з моменту, коли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 з`явився з-за повороту, проте, через значну відстань від поліцейського до автомобіля та яскраве сонячне світло неможливо встановити чи був водій пристебнутий ременем безпеки під час руху до первинної зупинки автомобіля поліцейським. Також відсутні докази на підтвердження того, що водій не був пристебнутий одразу на момент зупинки поліцейським через фіксацію камерою відеореєстратора поліцейського лише даху автомобіля та неякісне зображення з огляду на яскраве сонячне світло.

Отже, з досліджених відеозаписів суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неможливість встановити, що на момент керування транспортним засобом, позивач порушив вимоги п.2.3 (в) ПДР України, оскільки відеоінформація, яка відображена на вказаних відеозаписах жодним чином не доводить факту вчинення позивачем порушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП України.

При цьому, суд вірно відхилив доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не був пристебнутий паском безпеки, коли після первинної зупинки за вказівкою інспектора з`їхав з дороги для уникнення аварійної ситуації із зустрічним автомобілем, оскільки вказаний маневр здійснювався водієм на вимогу інспектора та передбачав короткочасний рух по узбіччю дороги для продовження подальшого спілкування з поліцейським щодо перевірки документів та не може вважатися здійсненням дорожнього руху транспортним засобом в розумінні ПДР.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. В свою чергу, належним доказом правопорушення є зокрема фото або відеофіксація вчиненого правопорушення, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 26 червня 2019 року у справі №536/1703/17.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не надано об`єктивних і беззаперечних доказів, які б підтверджували наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та приписи чинного законодавства, висновки суду першої інстанції про задоволення позову є правомірними, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанцій, а тому підстави для її задоволення відсутні.

Щодо інших доводів скаржника, зазначених у апеляційній скарзі, колегія суддів, згідно ч. 2 ст. 6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийСторчак В. Ю.

СуддіГраб Л.С. Матохнюк Д.Б.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua