Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №205/13820/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Виготовлення, збут, зберігання чи реклама заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №205/13820/26

Суддя: Дахно М. М.

Єдиний унікальний номер 205/13820/26

Номер провадження3/205/3200/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2026 м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 85-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

До Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшов протокол серії ДП №010073 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 85-1 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу 09.09.2026 о 09:50 у м.Дніпро, Дніпровське водосховище, Новокодацький район, Діївські плавні, виявлено ОСОБА_1 , який зберігав і транспортував заборонені знаряддя лову, а саме «павук» у кількості 1 шт, своїми діями порушив пп.11 п.5 р.IV Правил любительського рибальства, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.85-1 КУпАП.

На підтвердження винуватості вказаної особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 85-1 КУпАП, суду надано лише опис знарядь незаконного добування водних живих ресурсів, плавучих, транспортних засобів, зброї та боєприпасів, спеціальних документів, водних живих ресурсів, вилучених у ОСОБА_1 («павук» 1 шт).

ОСОБА_1 в судовому засіданні відмовився від надання пояснень, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.

Дослідивши обставини справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, а також іншими документами.

Порядок оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано положеннями Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України № 101 від 09.04.2003.

Так, пунктами 2.1., 2.6., 2.7. Інструкції передбачено, що при вчиненні громадянами правопорушень уповноважені на те посадові особи органів рибоохорони згідно із статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол ) згідно з додатком. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, власні імена, по батькові (за наявності), адреси місця проживання або реєстрації свідків і потерпілих (якщо такі є) тощо.

Вилучені речі й документи зберігаються до розгляду справи про адміністративні правопорушення у місцях, визначених посадовими особами органів рибоохорони, яким надано право розгляду таких справ або прийняття рішення щодо направлення їх на розгляд до суду.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (запис з фото- і відеозйомки (за наявності)) та інші матеріали, що підтверджують факт учинення адміністративного правопорушення.

У разі наявності свідків і потерпілих протокол можуть підписувати також ці особи.

Порушник має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від підпису.

Суд зазначає, що у порушення вказаних норм уповноваженою особою у протоколі не зазначено точну адресу місця вчинення адміністративного правопорушення.

Диспозиція частини 1 статті 85-1 КУпАП передбачає відповідальність за виготовлення, збут чи зберігання заборонених знарядь добування (збирання) об`єктів тваринного або рослинного світу, а також збут незаконно добутої продукції.

Суд звертає увагу, що норма частини 1 статті 85-1 КУпАП є бланкетною, оскільки не визначає безпосереднього переліку заборонених знарядь добування та їх вичерпних технічних параметрів, а відсилає до спеціального регуляторного законодавства у сфері охорони та використання тваринного світу. За таких умов обов`язковою передумовою правильної кваліфікації діяння за частиною 1 статті 85-1 КУпАП є зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення конкретних норм матеріального права, що встановлюють абсолютну заборону обігу чи зберігання вилучених предметів.

Відповідно до пп. 11 п. 5 р. IV Правил для забезпечення охорони водних біоресурсів забороняється перебування на рибогосподарському водному об`єкті (його частині) або в його прибережній захисній смузі із забороненими цими Правилами знаряддями лову, або їх зберігання чи транспортування. Таким чином, зазначена норма сама по собі не визначає переліку заборонених знарядь лову, а відсилає до інших положень Правил.

Перелік знарядь, добування (вилов) якими заборонено, наведено в п.1 р.IV Правил. При цьому згідно з пп. 9 п. 1 р. IV Правил забороняється добування (вилов) «хваткою» («павуком»), розмір якої перевищує 1 ? 1 м із кроком вічка сіткового полотна більше 10 мм, для добування (вилову) раків, живця та принад. Із системного аналізу пп. 1 та пп. 9 п. 1 р. IV Правил випливає, що «павук» не є забороненим знаряддям лову як такий, а набуває цього статусу лише у разі перевищення встановлених Правилами параметрів розміру та кроку вічка сіткового полотна.

Разом з тим на підтвердження винуватості ОСОБА_1 суду надано лише опис знарядь незаконного добування водних живих ресурсів, плавучих, транспортних засобів, зброї та боєприпасів, спеціальних документів, водних живих ресурсів, вилучених у особи, яким зафіксовано вилучення «павука» у кількості 1 шт.

Оцінюючи зазначений опис, суд виходить з того, що він фіксує лише факт вилучення предмета, однак не містить жодних відомостей про його розміри та крок вічка сіткового полотна, тобто саме про ті характеристики, від яких залежить віднесення «павука» до заборонених знарядь лову. Висновок спеціаліста чи експерта щодо параметрів вилученого предмета до матеріалів справи не долучено, фото- чи відеофіксація вилученого предмета із застосуванням засобів вимірювання відсутня, пояснення свідків, рапорти посадових осіб, які виявили правопорушення, суду не надано. За таких обставин суд позбавлений можливості встановити, що вилучений у ОСОБА_1 предмет є забороненим знаряддям лову.

Матеріали справи також не містять доказів, які б підтверджували, що вилучений предмет перебував саме у володінні ОСОБА_1 та зберігався ним. ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, від надання пояснень відмовився, що відповідно до ст. 63 Конституції України є його правом і не може розцінюватися як доказ його винуватості.

Протокол про адміністративне правопорушення, хоча і є джерелом доказів відповідно до ст. 251 КУпАП, за своєю правовою природою фіксує викладену посадовою особою суть інкримінованого правопорушення, тобто фактично формулює обвинувачення. Відтак за відсутності інших належних і допустимих доказів, які б узгоджувалися з ним та підтверджували викладені в ньому обставини, протокол не може бути єдиною і достатньою підставою для визнання особи винуватою.

Окрім того, суд зауважує на те, що у протоколі зазначено про наявність свідка правопорушення, яким є працівник Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області.

Проте згідно усталеної практики Верховного Суду цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. А обставини, що підтверджуються показаннями свідка, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.

Крім того, суд вважає, що єдиним доказом вчинення правопорушення не можуть бути пояснення зацікавлених осіб, а тому вони не можуть вважатися допустимим доказом (постанова Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17).

Проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що їх недостатньо для встановлення поза розумним сумнівом того, що вилучений «павук» за своїми параметрами належить до заборонених Правилами знарядь лову, а також того, що ОСОБА_1 його зберігав. Наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 85-1 КУпАП, не доведена. Усунення зазначених недоліків шляхом самостійного збирання судом доказів обвинувачення є неприпустимим, оскільки суперечило б принципу безсторонності суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.85-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи відповідно до ст. 283 КУпАП питання щодо вилученого предмета, суд враховує, що належність його до заборонених знарядь лову не встановлена, а знаряддя такого виду в межах параметрів, визначених пп. 9 п. 1 р. IV Правил, у цивільному обороті не заборонене, а тому вилучений «павук» у кількості 1 шт підлягає поверненню ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.7, 245, 247, 251, 280, 283, 284, 287-289, 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.85-1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вилучене знаряддя лову - «павук» 1 шт - повернути ОСОБА_1 .

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.М.Дахно

Оригінал: reyestr.court.gov.ua