Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: проходження служби, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №640/4422/22
Суддя: Ганечко Олена Миколаївна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/4422/22 Суддя (судді) першої інстанції: Рябчук Олена Сергіївна
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення або заміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 640/4422/22.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі № 640/4422/22 проведено перерахунок індексації грошового забезпечення та Військовою частиною нараховано виплату у розмірі 61630,58грн. Доплату на виконання рішення суду нараховано, але не виплачено через відсутність бюджетних асигнувань. Разом з тим, з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року заяву задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі № 640/4422/22, шляхом стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої індексації грошового забезпечення в розмірі 61630 (шістдесят одна тисяча шістсот тридцять) гривень 58 копійок.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити в задоволенні заяви.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.08.2026 та від 30.09.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
26.10.2026, під № 36863 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У судове засідання сторони не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання, з огляду на що, колегія суддів вирішила за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Апелянт вважає, що спір у справі № 640/4422/22 не виник із правовідносин щодо призначення або надання пенсії, соціальної допомоги, соціальної послуги, пільги чи виплати із системи загальнообов`язкового державного соціального страхування. Рішенням від 14.05.2025 відповідача зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби. Отже, індексація грошового забезпечення військовослужбовця не належить до переліку пенсійних і соціальних виплат, для яких абзацом другим частини першої статті 382 КАС України передбачено обов`язкове встановлення судового контролю за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено рішення.
Колегія суддів звертає увагу на таке.
Сторонами не заперечується, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2025, яке набрало законної сили, у справі № 640/4422/22 проведено перерахунок індексації грошового забезпечення позивача та внаслідок проведеного перерахунку обліковується заборгованість у розмірі 61630,58 грн.
За приписами ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Наведена норма кореспондується із положеннями ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. (ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України).
У контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів зауважує, що з 19.12.2024 - ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; причому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Тобто, абз. 2 ст. 378 КАС України, не позбавляє можливості суд змінити спосіб або порядок виконання рішення суду у іншій категорії справ, якщо встановить обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас, процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення, не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб. Наведене було дотримано судом першої інстанції.
Отже, умови для зміни способу та порядку виконання рішення, передбачені частиною 3 статті 378 КАС України, виконано. Зміна способу виконання шляхом стягнення суми з відповідача є законною та обґрунтованою.
Колегія суддів наголошує на тому, що посилання апелянта на відсутність бюджетних асигнувань/фінансування не є тією оставиною, що дозволяє невиконувати рішення суду, що набрало законної сили, та не є перешкодою для застосування приписів ст. 378 КАС України.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 378 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua