Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №320/24343/23
Суддя: Ганечко Олена Миколаївна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/24343/23 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив суд:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неврахування ОСОБА_1 при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання до стажу роботи на посаді судді наступних періодів: - 2 роки 24 дні (з 10.05.1976 по 02.06.1978) - служба в лавах Радянської армії; 2 роки 6 місяців (з 01.08.1979 по 31.07.1984) - навчання в Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка; 4 роки 5 місяців 3 дні (з 31.01.1986 по 02.07.1990) - помічник прокурора Дарницького району міста Києва; 5 років 11 місяців 29 днів (з 02.07.1990 по 01.07.1996) - прокурор, старший прокурор відділу, старший прокурор управління Генеральної Прокуратури України. Скасувати розпорядження ГУ ПФУ у м. Києві від 01.06.2023 щодо призначення довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ;
зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді наступні періоди: 2 роки 24 дні (з 10.05.1976 по 02.06.1978) - служба в лавах Радянської армії; 2 роки 6 місяців (з 01.08.1979 по 31.07.1984) - навчання в Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка: 4 роки 5 місяців 3 дні (з 31.01.1986 по 02.07.1990) - помічник прокурора Дарницького району міста Києва; 5 років 11 місяців 29 днів (з 02.07.1990 по 01.07.1996) - прокурор, старший прокурор відділу, старший прокурор управління Генеральної Прокуратури України;
зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві визначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання судді у відставці від заробітної плати діючого судді касаційної інстанції, починаючи з 04.03.2023 з урахуванням проведених виплат без обмеження граничних виплат пенсії (з дня, наступного за днем звільнення).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що при призначенні довічного грошового утримання, відповідач, протиправно не включив до вислуги років половину строку навчання у вищому навчальному закладі та періоди роботи на прокурорських посадах, унаслідок прийняття спірного рішення суттєво порушено право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді, оскільки його розмір зменшено.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неврахування ОСОБА_1 при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання до стажу роботи на посаді судді наступних періодів: - 2 роки 24 дні (з 10.05.1976 по 02.06.1978) - служба в лавах Радянської армії; 2 роки 6 місяців (з 01.08.1979 по 31.07.1984) - навчання в Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка; 4 роки 5 місяців 3 дні (з 31.01.1986 по 02.07.1990) - помічник прокурора Дарницького району міста Києва; 5 років 11 місяців 29 днів (з 02.07.1990 по 01.07.1996) - прокурор, старший прокурор відділу, старший прокурор управління Генеральної Прокуратури України.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді наступні періоди: 2 роки 24 дні (з 10.05.1976 по 02.06.1978) - служба в лавах Радянської армії; 2 роки 6 місяців (з 01.08.1979 по 31.07.1984) - навчання в Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка: 4 роки 5 місяців 3 дні (з 31.01.1986 по 02.07.1990) - помічник прокурора Дарницького району міста Києва; 5 років 11 місяців 29 днів (з 02.07.1990 по 01.07.1996) - прокурор, старший прокурор відділу, старший прокурор управління Генеральної Прокуратури України та здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти частини позовних вимог слід відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026 поновлено апелянту строк на звернення до суду з апеляційною скаргою в даній справі, відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.
29.04.2026 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує щомісячне грошове утримання, як суддя у відставці, відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII виходячи з 62% від суддівської винагороди.
Позивач звернувся до відповідача із вимогою зарахувати до стажу роботи на посаді судді половину часу навчання у вищому юридичному навчальному закладі та періоди роботи на прокурорських посадах.
Відповідач відмовив у такому перерахунку з огляду на те, що для зарахування до стажу роботи на посаді судді та для визначення відсотків суддівської винагороди судді, половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі та періодів роботи на прокурорських посадах, відсутні законні підстави.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася з позовом до суду.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем при прийнятті рішення до стажу роботи судді позивача, що враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, протиправно не зараховані періоди: помічник прокурора Дарницького району міста Києва; прокурор, старший прокурор відділу, старший прокурор управління Генеральної Прокуратури України; служба в лавах Радянської армії; а також навчання в Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк судом було враховано норми. Що втратили чинність станом на момент призначення позивачу довічного грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Заком України «Про судоустрій і статус суддів» визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Згідно з ч. 3 ст. 142 Закону № 1402, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною 1 ст. 137 Закону № 1402, установлено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Згідно з абзацом 4 п. 34 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII (далі - Закон № 2862), в редакції, чинній на момент призначення позивача на посаду судді вперше, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Статтею 56 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789), чинного на момент призначення позивача на посаду судді вперше, визначено, що під поняттям прокурор слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.
Таким чином, враховуючи те, що стаж роботи позивача на посаді судді становить не менше 10 років, до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового забезпечення також має бути зарахований стаж роботи на посадах помічника прокурора Дарницького району міста Києва - 4 роки 5 місяців 3 дні; прокурор, старший прокурор відділу та старший прокурор управління Генеральної Прокуратури України - 5 років 11 місяців 29 днів.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що згідно з розрахунком страхового стажу до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, зазначений період роботи позивача до стажу роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді, відповідачем безпідставно не зарахований, тому, суд першої інстанції обґрунтовано виснував обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності рішення пенсійного органу в частині не зарахування до стажу роботи позивача стажу роботи на посадах помічника прокурора Дарницького району міста Києва - 4 роки 5 місяців 3 дні; прокурор, старший прокурор відділу та старший прокурор управління Генеральної Прокуратури України - 5 років 11 місяців 29 днів.
Також, відповідно до абзацу другого ст. 1 Указу Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», у редакції, чинній на момент призначення позивача на посаду судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 07.11.2019 у справі № 727/4435/17, не включення до стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби та врахування для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.
Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці, наявного у матеріалах справи, вбачається, що з 10.05.1976 по 02.06.1978, позивач проходив строкову військову службу (служба в рядах Радянської армії); у період з 01.08.1979 по 31.07.1984 навчався за денною формою навчання у Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка за спеціальністю Правознавство.
Тож, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що до стажу роботи позивача, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового забезпечення судді у відставці, підлягають зарахуванню період проходження строкової військової служби 2 роки 0 місяців 24 дні та половина строку навчання у Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка 2 роки 6 місяців, а відмова відповідача у зарахуванні до стажу роботи позивача на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання у вищому навчальному юридичному закладі та періоду проходження військової служби, є також протиправною.
Слід наголосити на тому, що конституційний статус судді зумовлює обов`язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.
Тож, позовні вимоги підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції. У частині відмови в задоволенні позовних вимог, рішення суду першої інстанції не переглядалось, згідно норм ч. 1 ст. 308 КАС України.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua