Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: адвокатури
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №320/14892/23
Суддя: Ясиновський Іван Григорович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/14892/23 Головуючий у І інстанції - Василенко Г.Ю.
Суддя-доповідач - Ясиновський І.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Ясиновського І.Г.
суддів: Компанієць І.Д., Парненко В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання дій протиправними, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, в якому просив визнати протиправними (незаконними) дії Відповідача - видача Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28.04.2005 № 222.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі частини 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року скасовано, а справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
Судом першої інстанції зазначено, що Позивачем недоліки, зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, не усунуто, будь-яких клопотань про продовження строку про усунення недоліків позовної заяви Позивачем до суду не було надано.
У зв`язку з вищевикладеним, Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення - направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Апеляційна скарга мотивована тим, що визначений статтею 122 КАС України шестимісячний строк оскарження обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зокрема, ОСОБА_1 вказує на те, що він лише 09 березня 2023 року дізнався про факт протиправних (незаконних) дій Відповідача з постанови органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження №42022102070000450.
Оскільки позов подано 21 березня 2023 року, встановлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк Позивачем не пропущено.
Крім того, ОСОБА_1 наголошено, що в порушення ч. 1 ст. 263 КАС України позовні вимоги у цій справі розглядаються більше 7-х місяців, а тому ухвала від 29 серпня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, винесена поза межам наданих судді повноважень, є явно незаконною, неправосудною.
Також ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувану ухвалу постановлено відведеним суддею.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області зазначила, що оскільки Позивачем було пропущено строк на звернення до адміністративного суду, а також не було виконано вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 про залишення позовної заяви без руху та у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви не подано обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з наведенням інших підстав для поновлення строку, судом першої інстанції правомірно залишено без розгляду поданий адміністративний позов.
Сторони у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомили.
Колегія суддів зазначає, що явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, тому відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів, без участі Сторін.
В силу приписів частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Оскільки в судове засідання Сторони не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач не усунув вказані в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху недоліки у встановлений строк.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції в оскаржуваній частині, і зазначає таке.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 140/16207/21, при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Колегія суддів звертає увагу, що Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
Відповідно до довідки Київського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "ч. 1 ст. 169 Ухвала про залишення позовної заяви без руху" від 29 серпня 2025 року по справі № 320/14892/23 (суддя Василенко Г.Ю.) був надісланий ОСОБА_1 в його електронний кабінет та доставлений до електронного кабінету 01 вересня 2025 року о 14:43 год.
Отже, строк встановлений ухвалою суду від 29.08.2025 (5 календарних днів з моменту отримання копії ухвали суду), для усунення недоліків позовної заяви, закінчився 08.09.2025.
Суд першої інстанції залишаючи адміністративний позов без розгляду зазначив, що Позивачем станом на день постановлення цієї ухвали (18.09.2025) вимоги ухвали суду від 29.08.2025 не виконано, недоліки, зазначені в ухвалі суду, не усунуто, будь-яких клопотань про продовження строку про усунення недоліків позовної заяви Позивачем до суду не було надано.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що Позивач 15 вересня 2025 року до суду першої інстанції подав Заяву про істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя (т. 3 а.с. 143-146), в якій він, з посиланням на винесення незаконної, на його думку, завідомо неправосудної ухвали від 29 серпня 2025 року у справі № 320/14892/23 суддею Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю. про залишення позовної заяви без руху, вказав, що такі дії судді вчинено поза межами наданих повноважень та з грубим порушенням вимог КАС України.
Зокрема, ОСОБА_1 вказує на те, що він лише 09 березня 2023 року дізнався про факт протиправних (незаконних) дій Відповідача з постанови органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження №42022102070000450.
Таким чином, постановляючи оскаржувану ухвалу від 18.09.2025, суд першої інстанції не давав оцінку вказаній вище заяві від 15.09.2025, а тому дійшов передчасного висновку про залишення адміністративного позову без розгляду саме у зв`язку з ненаданням будь-яких клопотань про усунення недоліків позовної заяви.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що після постановлення суддею Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю. ухвали про прийняття адміністративної справи до провадження (10 грудня 2024 року), Відповідачем 24 грудня 2024 року до суду першої інстанції було подано Заяву про залишення позовної заяви без розгляду (т. 3 а.с. 24-41). Крім того, 07 січня 2025 року Відповідачем було подано додаткові пояснення у справі (т. 3 а.с. 42-55).
Водночас, 08 січня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву, до якої було додано Заперечення проти доводів і міркувань, викладених у заяві Відповідача про залишення позовної заяви без розгляду від 24 грудня 2024 року та додаткових пояснень від 07 січня 2025 року.
Вказану вище Заяву від 08 січня 2025 року зареєстровано в суді першої інстанції 13 січня 2025 року за Вх. № 2356 (т. 3 а.с. 56-74).
Таким чином, постановляючи ухвалу від 29.08.2025 про залишення позовної зави без руху, судом першої інстанції не було розглянуто клопотання Відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та Заперечення Позивача проти доводів і міркувань, викладених у вказаній заяві.
Враховуючи вищевикладене, оскільки суд першої інстанції не давав правову оцінку вказаній вище Заяві Відповідача від 24 грудня 2024 року з додатковими поясненнями від 07 січня 2025 року та Запереченням Позивача проти доводів і міркувань, викладених у заяві Відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, а тому дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.
Також, колегія суддів звертає увагу, що постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 29 серпня 2025 року, суд першої інстанції вважав безпідставними посилання Позивача, як на підставу для поновлення строку звернення до суду з позовом у цій справі, на те, що він дізнався про факт протиправних (незаконних) дій відповідача з постанови органу досудового розслідування від 09.03.2023 про закриття кримінального провадження №42022102070000450, оскільки у зазначеній постанові констатовано з показів ОСОБА_1 , що він дізнався про недійсність (фіктивність) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №222, виданого Київською обласною КДКА 28.04.2005 - 16.06.2021.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відлік строку позовної давності для звернення Позивача із даним позовом до суду розпочався з 17.06.2021 та закінчився 17.12.2021.
Водночас, про те що ОСОБА_1 дізнався про недійсність (фіктивність) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222, виданого Київською обласною КДКА 28.04.2005, було встановлено в рамках досудового розслідування, а не було констатовано самим Позивачем у даній адміністративній справі як дата, з якої йому стало відомо про порушення його прав, та про підставу поновлення строку звернення до суду відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України.
Крім того, судом першої інстанції у даній адміністративній справі навіть не було надано оцінки вчиненню Позивачем подальших дій, встановлених тим же досудовим розслідуванням - звернення до адвоката Костенка В.П. для захисту прав та інтересів, який в свою чергу здійснював подальші звернення від імені Позивача з метою отримання від них документів та відновлення його прав.
Таким чином, судом першої інстанції невірно визначено дату 16.06.2021, як таку, коли ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав у даній адміністративній справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що, постановляючи оскаржувану ухвалу від 18.09.2025, судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що полягало у не з`ясуванні належним чином причин та поважності пропуску Позивачем строку звернення до суду.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що в порушення ч. 1 ст. 263 КАС України позовні вимоги у цій справі розглядаються більше 7-х місяців, а тому ухвала від 29 серпня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, винесена поза межам наданих судді повноважень, є явно незаконною, неправосудною, через що у діях судді вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, колегія суддів зазначає наступне.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Шевченко А.В.) від 13 червня 2023 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Шевченко А.В.) від 13 лютого 2024 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі частини 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року скасовано, справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 листопада 2024 року справу розподілено раніше визначеному складу суду, та передано судді Шевченко А.В. для розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Шевченко А.В.) від 19 листопада 2024 року заяву про самовідвід судді Шевченко А.В. від розгляду адміністративної справи № 320/14892/23 задоволено, передано матеріали даної адміністративної справи до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 10 грудня 2024 року прийнято адміністративну справу до провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Колегія суддів звертає увагу, що ухвала про прийняття справи до провадження взагалі не містить оцінки доводів заяви, поданої Позивачем, зокрема, про причини пропуску ним строку для звернення до суду. При цьому, колегія суддів зазначає, що, при встановленні можливості визнання поважними причин пропуску строку, суд має встановити дійсні обставини, що зумовили таку ситуацію, та належним чином мотивувати своє рішення.
За таких обставин, з`ясувавши після прийняття справи до провадження, що причини поновлення строку звернення до адміністративного суду не є поважними, суд першої інстанції до закінчення розгляду справи по суті та прийняття остаточного судового рішення має право застосувати положення 4 четвертої статті 123 КАС України та залишити позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі надавши можливість повідомити про інші причини пропуску строку звернення до суду, оцінивши їх на предмет поважності.
Щодо доводів ОСОБА_1 викладених в апеляційній скарзі, що оскаржувану ухвалу постановлено відведеним суддею, колегія суддів зазначає наступне.
Як на підставу своїх доводів Кушніренко М.В. посилається на те, що 15.09.2025 він звернувся до суду першої інстанції про відвід судді Василенко Г.Ю., яка розглянута останньою і нею ж постановлено ухвалу про відмову в задоволення відводу судді від 16 вересня 2025 року, що є незаконним та неприпустимим.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 вересня 2025 року до суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Василенко Г.Ю.
Проте, Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року визнано відвід судді Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю. в адміністративній справі № 320/14892/23 необґрунтованим. Матеріали адміністративної справи передано до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, суддею Василенко Г.Ю. Ухвалою від 16 вересня 2025 року визнано відвід судді необґрунтованим, а не відмовлено у його задоволенні.
А Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року (суддя Панченко Н.Д.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Василенко Г.Ю., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправними дії, відмовлено.
18 вересня 2025 року адміністративна справа передана судді Василенко Г.Ю. для продовження розгляду.
Таким чином, питання відводу судді було вирішено судом першої інстанції у процесуальний спосіб.
Відповідно до положень ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про передчасність постановлення судом першої інстанції ухвали 18 вересня 2025 року про залишення позову без розгляду та, як наслідок, наявність підстав для її скасування на підставі пункту 1 частини 1 статті 320 КАС України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Щодо судових витрат, колегія суддів звертає увагу, що у випадку, коли суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, остаточного вирішення спору не відбувається. За таких умов розподіл судових витрат, у тому числі витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, має здійснюватися тим судом, який ухвалить остаточне рішення по суті позовних вимог.
Колегія суддів зазначає, що після завершення судового розгляду та ухвалення остаточного рішення Позивач не позбавлений права порушити питання про розподіл усіх понесених судових витрат.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року про залишення позову без розгляду - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: І.Г. Ясиновський
Судді: І.Д. Компанієць
В.С. Парненко
Повний текст складено 04.11.2026 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua