Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №580/8612/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №580/8612/25

Суддя: Компанієць Ірина Дмитрівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/8612/25 Суддя (судді) першої інстанції: Паламар П.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської обласної державної адміністрації на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі №580/8612/25 (головуючий суддя в І-й інстанції - Паламар П.Г.) за позовом першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави до Черкаської обласної державної адміністрації, третя особа управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, управління Черкаської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Черкаської обласної державної адміністрації щодо не оформлення права державної власності (речового права на майно) на пам`ятку архітектури національного значення - будівлю Преображенської церкви 1926 року (охоронний №230059), яка розташована за адресою: вул. Перемоги, 103, с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області;

- зобов`язати Черкаську обласну державну адміністрацію вжити заходів щодо оформлення права державної власності (речового права на майно) на пам`ятку архітектури національного значення - будівлю Преображенської церкви (охоронний № 230059), яка розташована за адресою: вул. Перемоги, 103, с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач не вживає заходів з метою розгляду питання щодо оформлення права державної власності (речового права на майно) на пам`ятку архітектури національного значення - будівлю Преображенської церкви 1926 року (охоронний №230059), яка розташована за адресою: вул. Перемоги, 103, с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Черкаської обласної державної адміністрації щодо не оформлення права державної власності (речового права на майно) на пам`ятку архітектури національного значення - будівлю Преображенської церкви (охоронний №230059), яка розташована за адресою: вул. Перемоги, 103, с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області.

Зобов`язано Черкаську обласну державну адміністрацію вжити заходів щодо оформлення права державної власності (речового права на майно) на пам`ятку архітектури національного значення - будівлю Преображенської церкви (охоронний №230059), яка розташована за адресою: вул. Перемоги, 103, с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Відповідно до Закону №1805 пам`ятки архітектури національного значення, не занесені до Закону №574, можуть перебувати в приватній, комунальній та державній власності.

Повноваження щодо пам`яток національного значення належать Кабінету Міністрів України.

Факт належності Кабінету Міністрів України, а саме Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до суб`єкта права власності на пам`ятку національного значення, підтверджується постановою Верховного Суду від 04.09.2024 року у справі №925/1107/23.

Отже, відповідач не є тим органом, який зобов`язаний здійснювати дії, спрямовані на реєстрацію права власності на будівлю Преображенської церкви, яка розташована за адресою: вул. Перемоги, 103, с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року витребувано справу з суду першої інстанції, яка надійшла 01 грудня 2025 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 червня 2026 року № 1291/0/15-26 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді ОСОБА_1

24 вересня 2026 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року справу прийнято до провадження судді-доповідача Компанієць І.Д., строк розгляду справи продовжено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Встановлені обставини справи.

На території Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, а саме в с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області, знаходиться будівля Преображенської церкви 1826 року, якій рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради депутатів трудящих від 05.06.1973 №332 «Про впорядкування збереження та охорони пам`ятників архітектури в області» надано статус пам`ятки архітектури обласного значення.

Відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 06.09.1979 № 442 «Про доповнення списку пам`яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» Преображенську церкву 1826 р. с. Лебедин занесено до списку пам`яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, охоронний номер пам`ятки 1732.

Згідно з даними Державного реєстру нерухомих пам`яток України, Преображенська церква 1826 р. с. Лебедин занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як пам`ятка архітектури за категорією національного значення (охоронний №230059) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 № 693 «Про внесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України».

Відповідно до інформації Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади від 31.03.2025 №01-31/2274, Преображенська церква знаходиться за адресою: вул. Перемоги, 103, с. Лебедин, Звенигородського району, Черкаської області. Інформація щодо власників та користувачів пам`ятки відсутня. Земельна ділянка не сформована. Правовстановлюючі документи на будівлю церкви відсутні.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація щодо зареєстрованих речових прав на приміщення церкви за адресою: вул. Перемоги, 103, с. Лебедин Звенигородського району в Державному реєстрі речових прав відсутня.

Згідно з інформацією Шполянського виробничого відділку КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 30.04.2025 №10 в сховищі Шполянського відділку наявні матеріали технічної інвентаризації на об`єкт нерухомого майна - церкву за адресою: вул. Перемоги, 103, с. Лебедин. Водночас, правовстановлюючі документи на вказане нерухоме майно відсутні.

Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації листом від 02.04.2025 № 8769 повідомило, що з метою встановлення інформації про власника та місце знаходження пам`ятки архітектури «Преображенської церкви» 1826 року направлено звернення до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади.

Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації листом від 02.07.2025 №02/0105.01-10/7825/01/01-23/17287 повідомило, що наразі в Управління культури відсутні правові підстави для вжиття заходів щодо здійснення реєстрації права державної власності на пам`ятку архітектури національного значення - Преображенську церкву в с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області.

Прокурор, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо оформлення права державної власності на пам`ятку архітектури національного значення, звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що держава в особі органів, передбачених в статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» є належним власником культових будівель і майна.

Враховуючи, що будівля Преображенської церкви (охоронний № 230059), у розумінні ст.17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» є культовою будівлею, спеціально призначеною для задоволення релігійних потреб громадян, обов`язок щодо розпорядження цим майном, яке в свою чергу є державною власністю, має покладатися саме на Черкаську обласну державну адміністрацію, відповідно, уповноваженим органом на захист інтересів держави у даних правовідносинах є Черкаська обласна державна адміністрація.

Невжиття Черкаською обласною державною адміністрацією заходів, спрямованих на оформлення права державної власності на пам`ятку культурної спадщини, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі частин четвертої та п`ятої статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.

Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 08.06.2000 № 1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон № 1805-III) культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

На підставі частини першої статті 3 Закону № 1805-III Державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:

- центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;

- орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;

- обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

- виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 17 Закону № 1805-III пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом.

У документі, який посвідчує право власності на пам`ятку, обов`язково вказуються категорія пам`ятки, дата і номер рішення про її державну реєстрацію.

Відповідно до статті 23 Закону № 1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини. Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність.

На підставі статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» зазначено, що культова будівля, споруда - це будівля або споруда, що є об`єктом нерухомого майна, спеціально призначена для задоволення релігійних потреб шляхом проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній, процесій, ритуалів, молитов, служінь, релігійних зібрань та забезпечення інших видів релігійної практики.

Культова будівля та інше майно, які становлять історичну, художню або іншу культурну цінність, передаються релігійним організаціям і використовуються ними з додержанням установлених правил охорони і використання пам`яток історії та культури.

Самовільне захоплення культових будівель чи привласнення культового майна не допускається. Релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.

Таким чином, культова споруда може бути пам`яткою архітектури, якщо вона відповідає критеріям, визначеним для пам`яток.

Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

При цьому, збереження об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань та обов`язків органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Виявлення та охорона об`єктів культурної спадщини становлять значний суспільний інтерес, оскільки це є важливим напрямом гуманітарної політики держави, де участь держави є найбільшою, а відповідальність найвищою.

Відповідно до пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127) державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Згідно з абзацом 1 пункту 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

Пунктом 44 Порядку №1127 передбачено, що для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються:

2) витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності);

3) документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об`єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності);

4) документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об`єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про такий об`єкт в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

Судами встановлено та не заперечується відповідачем, що пам`ятка культурної спадщини національного значення будівля Преображенської церкви (охоронний № 230059), яка розташована за адресою: вул. Перемоги, 103, с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області, не має належного правового статусу, не взята на облік, як державне майно, право державної власності на будівлю церкви не зареєстровано.

У зв`язку із вищезазначеним, будівля церкви фактично позбавлена належного правового захисту й перебуває під загрозою руйнування або спотворення. Такий стан із збереженням пам`яток є неприпустимим, завдає значної шкоди іміджу нашої держави на міжнародній арені, створює негативний суспільний резонанс та суперечить державній політиці з охорони культурної спадщини.

З огляду на вищевикладене об`єкт культурної спадщини національного значення - Преображенська церква (охоронний №230059), яка розташована за адресою: вул. Перемоги, 103, с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області, має бути зареєстрований в Державному реєстрі прав відповідно до приписів законодавства.

Згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 №970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР» та від 06.09.1979 №442 «Про доповнення списку пам`яток містобудування і архітектури на території Української РСР, що перебувають під охороною держави» Преображенська церква (охоронний №230059), яка розташована за адресою: вул. Перемоги, 103, с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області, включена до переліку пам`яток архітектури, які перебувають під охороною держави.

До введення в дію Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» все майно церковних і релігійних громад в Україні було визнано державною власністю згідно зі ст. 366 Адміністративного кодексу Української РСР 1927 року.

Частиною першою статті 19 Закону СРСР «Про власність» від 06.03.1990 та ст. 31 Закону Української РСР «Про власність» від 07.02.1991 визначений такий різновид державної власності як власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

На виконання постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування»« та від 26.03.1991 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність»«, Кабінетом Міністрів України 05.11.1991 прийнято Постанову № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю», якою також затверджено перелік державного майна України, що передається у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).

Підставою для набуття державного майна України у комунальну власність, є, зокрема Закон Української РСР «Про власність» та постанова Кабінету Міністрів України «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» від 05.11.1991 №311.

Відповідно до статті 35 Закону Української РСР «Про власність» об`єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об`єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров`я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв`язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території. У комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб`єктами права власності.

Судами встановлено фактичний перехід у державну власність Преображенської церкви (охоронний № 230059), яка розташована за адресою: вул. Перемоги, 103, с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області, з огляду на законодавство.

Водночас сторони не надали суду доказів щодо переходу в комунальну власність будівлі після прийняття закону «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування», Закону України «Про власність», а також постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю».

Таким чином, на час розгляду справи Преображенська церква (охоронний № 230059), с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області, перебуває у державній власності.

Як вже зазначалося вище статтею 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» визначено, що культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Держава в особі органів, передбачених ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», є належним власником культових споруд і майна.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема: управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» останні в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють, серед іншого, на відповідних територіях державний контроль за збереженням і раціональним використанням державного майна; охороною пам`яток історії та культури.

Крім того, відповідно до статей 1, 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Суб`єктами управління об`єктами державної власності, серед іншого, є органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами.

Окремим законом, який визначає вказані повноваження є Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Оскільки будівля Преображенської церкви (охоронний № 230059) є культовою будівлею, спеціально призначеною для задоволення релігійних потреб громадян, є державною власністю, тому уповноваженим державою органом на вчинення дій щодо реєстрації права власності на зазначений об`єкт культурної спадщини національного значення є Черкаська обласна державна адміністрація.

Як свідчать матеріали справи прокурор неодноразово звертався до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації з вимогою про вжиття заходів щодо здійснення реєстрації права державної власності на пам`ятку архітектури національного значення - Преображенську церкву в с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області.

Проте Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації повідомило про відсутність правових підстав для вжиття заходів щодо здійснення реєстрації права державної власності на зазначену пам`ятку архітектури національного значення.

Отже, з березня 2025 року відповідачу було достовірно відомо про відсутність державної реєстрації права власності на державне майно Преображенська церква (охоронний № 230059), с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області, проте останнім не вжито жодних заходів щодо усунення виявленого порушення та проведення такої реєстрації, що, з врахуванням відсутності державної реєстрації права власності на вказане державне майно протягом строку перебування такого майна у власності держави, свідчить про бездіяльність відповідача у цій справі.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 31 липня 2025 року у справі №300/923/24 у подібних правовідносинах.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що вони зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду апелянта з правовою оцінкою судом обставин справи, установлених у процесі її розгляду.

Суд не приймає посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 вересня 2024 року у справі №925/1107/23, оскільки ці висновки викладені за інших обставин та іншого правого регулювання.

З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Черкаської обласної державної адміністрації на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі №580/8612/25 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі №580/8612/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 04 листопада 2026 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 04 листопада 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді О.В. Карпушова

М.І. Кобаль

Оригінал: reyestr.court.gov.ua