Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №320/60872/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: процедур здійснення контролю Державною аудиторською службою України, Державного фінансового контролю

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №320/60872/24

Суддя: Оксененко Олег Миколайович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/60872/24 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Говоруна О.В.,

Попової О.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудсервіс 2006» до Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування звіту, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технобудсервіс 2006» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило суд:

визнати протиправним та скасувати «Аудиторський звіт від 30.07.2024 № 070-2-3-04/30 складений Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами планового аудиту діяльності загальноосвітнього навчального закладу «Київський спортивний ліцей-інтернат» як замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання робіт з капітального ремонту приміщень спортивного комплексу № 1 загальноосвітнього навчального закладу «Київський спортивний ліцей-інтернат» за адресою: віл. Героїв Севастополя, 37 в Солом`янському районі м.Києва протягом 2022-2024 років» у частині пунктів «а», «б», «в», «г», «д», «е», «є», «ж» Аудиторської знахідки № 1 та висновків Аудиторського звіту.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний звіт складено з порушенням порядку проведення внутрішнього аудиту, а перевірку відповідачем проведено безпідставно, враховуючи численні порушення вимог чинного законодавства, що вказує про обгрунтованість позовних вимог.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року позовні вимоги - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано «Аудиторський звіт від 30.07.2024 № 070-2-3-04/30 складений Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами планового аудиту діяльності загальноосвітнього навчального закладу «Київський спортивний ліцей-інтернат» як замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання робіт з капітального ремонту приміщень спортивного комплексу № 1 загальноосвітнього навчального закладу «Київський спортивний ліцей-інтернат» за адресою: вул. Героїв Севастополя, 37 в Солом`янському районі м.Києва протягом 2022-2024 років» у частині пунктів «а», «б», «в», «г», «д», «е», «є», «ж» Аудиторської знахідки № 1 та висновків Аудиторського звіту.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що аудиторський звіт та його висновки і рекомендації, складені за результатами внутрішнього аудиту не є беззаперечною підставою для стягнення збитків, оскільки Акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Як вказує скаржник, висновки та рекомендації Аудитирського звіту не змінюють і не припиняють прав та обов`язків для позивача, що вказує про порушене право позивача, що підлягає судовому захисту.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що висновок експерта № 1238 від 12.05.2025 та висновок експерта № 1413 від 28.05.2026 підтверджують відповідність видів (розцінок, коефіцієнтів, застосування машин та механізмів тощо) та обсягів виконаних товариством робіт умовам Договору від 22.10.2021 №145-3132-Тд та Договору від 19.09.2023 №98-3132 Вт-1178-491 та змісту підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт.

На думку позивача, ні Аудиторський звіт, ні довідка КП «Київекспертиза» не містять відомостей про нормативні акти, які стали підґрунтям та методикою для здійснення такого виду перевірки.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у період з 01.02.2024 по 24.05.2024 проведено плановий аудит діяльності загальноосвітнього навчального закладу «Київський спортивний ліцей-інтернат» як замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання робіт з капітального ремонту приміщень спортивного комплексу №1 загальноосвітнього навчального закладу «Київський спортивний ліцей-інтернат» за адресою: вул. Героїв Севастополя 37 в Солом`янському районі м.Києва.

Підставою проведення Аудиту стало: п.31 розділу V «Здійснення внутрішніх аудитів у 2024 році (за результатами оцінки ризиків)» Зведеного плану діяльності з внутрішнього аудиту на 2024-2026 роки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та районних в місті Києві державних адміністрації, Положення про Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 18.09.2014 №151/151 (зі змінами), доручення директора Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту від 25.01.2024 №070-103.

На підставі вказаного окремого доручення директором Департаменту видано доручення від 25.01.2024 №070-103 на проведення аудиту, а також затверджено його програму. Згідно з указаними документами: вид аудиту - плановий аудит; тема аудиту - Оцінка діяльності загальноосвітнього навчального закладу «Київський спортивний ліцей-інтернат» як замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання робіт з капітального ремонту приміщень спортивного комплексу №1 загальноосвітнього навчального закладу «Київський спортивний ліцей-інтернат» за адресою: вул. Героїв Севастополя, 37 в Солом`янському районі м. Києва; завдання для залучених експертів підтвердження відповідності обсягів та вартості фактично виконаних робіт з капітального ремонту приміщень спортивного комплекту №1 загальноосвітнього навчального закладу «Київський спортивний ліцей-інтернат» за адресою: вул. Героїв Севастополя, 37 в Солом`янському районі м. Києва; період який підлягає аудиту 2022-2024 роки; дата початку та закінчення аудиту 01.02.2024 11.03.2024.

За результатами позапланового аудиту складено Аудиторський звіт від 30.07.2024 №070-2-3-04/30 (далі - Аудиторський звіт), відповідно до якого досліджувались зміст первинних документів та фактичні обсяги виконаних робіт, в ході аудиту встановлені порушення допущені учасниками будівництва при визначенні вартості робіт по об`єкту «Капітальний ремонт приміщень спортивного комплексу №1 загальноосвітнього навчального закладу «Київський спортивний ліцей-інтернат» за адресою: вул. Героїв Севастополя, 37 в Солом`янському районі м. Києва», внаслідок чого завдано втрат бюджету м. Києва на суму 1 717,286 тис. грн або 7,72 % від загальної вартості перевірених робіт на об?єкті та неефективне використання коштів - 1 392,195 тис. грн або 6,26 %, а саме:

- завищення підрядною організацією ТОВ «Технобудсервіс 2006» обсягів і вартості виконаних будівельних робіт на суму 1 713,823 тис. грн або 7,82 %, призвело до втрат фінансових ресурсів на відповідну суму в ході аудиту дане порушення усунуто частково на суму 247,207 тис. грн, сума неусунутих порушень складає 1 466,616 тис. грн);

- завищення ТОВ «Інжинірингова компанія «Стратегія» витрат на технічний нагляд призвело до втрат на суму 3,463 тис. грн або 1,03 % (6 ході аудиту дане порушення усунуто частково на суму 2,670 тис. грн, сума неусунутих порушень складає 0,793 тис. грн);

- неефективно використано кошти в загальній сумі 1 392,195 тис. грн або 6,26 % внаслідок неналежного проведення Замовником - КСЛ аналізу поточних цін на ринку будівельних матеріалів, виробів та конструкцій під час визначення прямих витрат при складанні кошторисної документації та укладанні договорів підряду. (в ході аудиту дане порушення усунуто частково на суму 350,469 тис. грн, сума неусунутих порушень складає 1041,726 тис. грн).

Також, в ході аудиту було встановлено, що в порушення статті 526 Цивільного кодексу України Підрядником - ТОВ «Технобудсервіс 2006» в період грудня 2021 - січня 2024 років виконано будівельні роботи, не передбачені основними умовами договору та проєктною документацією на суму 496,567 тис. грн або 2,27%.

Рекомендовано керівництву та відповідним службам КСЛ:

1. Вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, що призвели до втрат фінансових ресурсів на суму 1 713,823 тис. грн, внаслідок завищення підрядною організацією ТОВ «Технобудсервіс 2006» обсягів і вартості виконаних будівельних робіт в актах форми №КБ-26 за грудень 2021 - січень 2024 років.

В ході аудиту дане порушення усунуто частково на суму 247,207 тис. грн, сума неусунутих порушень становить 1 466,616 тис. грн.

2. Вжити заходи щодо усунення порушень, що призвели до втрат фінансових ресурсів на суму 3,463 тис. грн внаслідок завищення ТОВ «Інжинірингова компанія «Стратегія» витрат на технічний нагляд.

В ході аудиту дане порушення усунуто частково на суму 2,670 тис. грн, сума неусунутих порушень складає 0,793 тис. грн.

3. Вжити заходи щодо посилення контролю відповідальних осіб під час складання та підписання актів форми №КБ-2В (в частині обсягів і вартості фактичного виконання будівельних робіт) шляхом підвищення кваліфікації відповідальних осіб.

4. Вжити заходи щодо приведення проєктно-кошторисної документації, в частині фактично виконаних будівельних робіт на суму 496,567 тис. грн, не передбачених договорами підряду, укладеним з ТОВ «Технобудсервіс 2006» від 22.10.2021 №145-3132-Tд та від 19.09.2023 №98-3132-Вт-1178-491, у відповідність до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (зі змінами).

5. Наказом по КСЛ призначити відповідальних осіб за проведення контролю за фактичними обсягами виконаних будівельних робіт на відповідність дефектним актам, локальним кошторисам, актам виконаних робіт ф. №КБ-2в умовам договорів на предмет виконання всіх передбачених видів будівельних робіт.

6.Наказом по КСЛ призначити відповідальних осіб за проведення аналізу поточних цін на ринку будівельних матеріалів, обладнання та конструкцій під час укладання договорів підряду та підписання актів виконаних робіт форми №КБ-2В;

7.Вжити заходи щодо притягнення до відповідальності згідно вимог чинного законодавства відповідних працівників за недостатній контроль під час складання та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт ф. №КБ-2В та проведення технічного нагляду.

8. Вжити заходи щодо притягнення до відповідальності згідно вимог чинного законодавства осіб винних у незабезпеченні дієвого контролю за проведенням аналізу поточних цін на ринку будівельних матеріалів виробів та конструкцій під час визначення вартості прямих витрат при складанні кошторисної документації.

9. В подальшому при укладанні договорів під час виконання проєктних та будівельних робіт, робіт з технічного та авторського нагляду передбачати в розділі «Права і обов?язки сторін» пункт про безумовне повернення виконавцем робіт коштів у сумі виявленого, за результатами внутрішнього аудиту та перевірок контролюючими органами, завищення обсягів та вартості виконаних робіт.

10. У разі сумнівів щодо кваліфікації власних спеціалістів, у подальшому, для підтвердження обсягів виконаних робіт під час проведення робіт з реконструкцій та капітальних ремонтів, розглядати доцільність залучення незалежнихекспертних організацій, наприклад КП «Київекспертиза», КП«Укрдержбудекспертиза».

11. Надати до Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту підтверджуючі документи щодо усунення фінансових порушень на суму 1 467,409 тис. грн та врахування рекомендацій наданих за результатами аудиту.

Під час проведення аудиту встановлені наступні порушення та недоліки, а саме: аудиторська знахідка №1: внаслідок завищення підрядною організацією ТОВ «Технобудсервіс 2006» обсягів і вартості виконаних будівельних робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт приміщень спортивного комплексу №1 Загальноосвітнього навчального закладу «Київський спортивний ліцей-інтернат» за адресою: вул. Героїв Севастополя, 37 Солом?янський район, м. Київ» в актах форми №КБ-2в за грудень 2021 - січень 2024 років, які взято до обліку та оплачено замовником робіт в сумі 1 713,823 тис. грн або 7,82 % від вартості перевірених робіт, завищення ТОВ «Інжинірингова компанія «Стратегія» витрат на здійснення технічного нагляду - 3,463 тис. грн або 1,03 % та неефективного використання Замовником КСЛ 1 392,195 тис. грн. або 6,26% (в т.ч. витрати на здійснення технічного нагляду 17,769 тис. грн. або 5,28%) через неналежне проведення аналізу поточних цін на ринку будівельних матеріалів, виробів та конструкцій під час визначення вартості прямих витрат при складанні кошторисної документації та укладанні договорів з вищевказаною підрядною організацією, завдано втрат бюджету м. Києва на суму З 109,481 тис. грн або 13,97 %, що, як наслідок, призвело до викривлення даних фінансової звітності за відповідний період.

Також в ході аудиту було встановлено, що в порушення статті 526 Цивільного кодексу України Підрядником - ТОВ «Технобудсервіс 2006» було виконано, а Замовником - КСЛ прийнято та сплачено будівельні роботи не передбачені проєктно-кошторисною документацією та основними умовами договорів, по вищевказаному об?єкту будівництва, на суму 496,567 тис. грн або 2,27 %.

У ході аудиту вказані порушення усунуто частково на суму 600,346 тис. грн, із яких: завищення обсягів і вартостей виконаних робіт - 247,207 тис. грн, завищення витрат на зошиснення технічного нагляду - 2,670 тис. грн, неефективне використання коштів - 350,469 тис. грн.

Сума неусунутих порушень складає: 2 509,135 тис. грн, із яких: завищення підрядною організацією ТОВ «Технобудсервіс 2006» обсягів і вартості виконаних будівельних робіт - 1 466,616 тис. грн, завищення витрат ТОВ «Інжинірингова компанія «Стратегія» на технічний нагляд - 0,793 тис. грн, неефективне використання коштів Замовником - 1 041,726 тис. грн.

Листом від 20.09.2024 №219 Київській спортивний ліцей повідомило ТОВ «Технобудсервіс 2006» про проведений аудит та його висновки, та просило надати письмову відповідь та обґрунтування щодо вказаних порушень та повернути кошти у сумі 1 466 616 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що «Аудиторський звіт» від 30.07.2024 № 070-2-3-04/30 складений Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами планового аудиту діяльності загальноосвітнього навчального закладу «Київський спортивний ліцей-інтернат» як замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання робіт з капітального ремонту приміщень спортивного комплексу № 1 загальноосвітнього навчального закладу «Київський спортивний ліцей-інтернат» за адресою: віл. Героїв Севастополя, 37 в Солом`янському районі м.Києва протягом 2022-2024 років» у частині пунктів «а», «б», «в», «г», «д», «е», «є», «ж» Аудиторської знахідки № 1 та висновків Аудиторського звіту є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процедура проведення внутрішніх аудитів Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) регулюється статті 26 Бюджетного кодексу України, Порядком здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 №1001 (далі - Порядок №1001), Стандартами внутрішнього аудиту, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 04.10.2011 №1247 (далі - Стандарти), Кодексом етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2011 №1217, Положенням про Департамент, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.09.2009 №1036 «Про деякі питання функціонування Інформаційно-аналітичної системи інтернет-порталу «Київаудит».

Згідно з частинами першою, третьою статті 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує: 1) оцінку управління бюджетними коштами (включаючи проведення державного фінансового аудиту); 2) правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності; 3) досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень; 4) проведення аналізу та оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів; 5) запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави і територіальних громад у процесі управління об`єктами державної та комунальної власності; 6) обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету.

Розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Внутрішнім аудитом є діяльність, спрямована на удосконалення системи управління, внутрішнього контролю, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності розпорядника бюджетних коштів і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, та яка передбачає надання незалежних висновків і рекомендацій. Для здійснення внутрішнього аудиту розпорядник бюджетних коштів в особі керівника утворює самостійний структурний підрозділ внутрішнього аудиту, що є підпорядкованим і підзвітним безпосередньо такому керівнику.

Відповідно до підпунктів 3, 5 Порядку №1001: у державному органі для здійснення внутрішнього аудиту утворюється як самостійний підрозділ - структурний підрозділ внутрішнього аудиту; підрозділ відповідно до покладених на нього завдань: планує діяльність з внутрішнього аудиту, організовує та проводить внутрішні аудити, документує їх результати, готує аудиторські звіти, висновки та рекомендації, а також проводить моніторинг врахування рекомендацій (підпункт 3); взаємодіє з іншими структурними підрозділами державного органу, його територіального органу та бюджетної установи, іншими державними органами, підприємствами, їх об`єднаннями, установами та організаціями з питань здійснення внутрішнього аудиту (підпункт 4).

На підставі зазначених вище нормативних актів розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.10.2018 №1893 (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.02.2019 №320) затверджено Порядок проведення внутрішнього аудиту у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), районних в місті Києві державних адміністраціях, підприємствах, установах і організаціях комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - Порядок №1893).

Згідно з абзацом 5 пункту 1.2 Порядку №1893 аудиторський звіт - це офіційний документ, складений за результатами внутрішнього аудиту, який містить відомості про хід внутрішнього аудиту, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок.

Відповідно до підпункту 7.3, 7.7 Порядку №1893 аудиторський звіт складається за результатами аудиту та містить відомості про хід аудиторського дослідження, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок. До аудиторського звіту додаються рекомендації щодо удосконалення діяльності залежно від характеру виявлених проблем.

Рекомендації за результатами внутрішнього аудиту повинні: ґрунтуватися на доказах, фактах, висновках; спрямовуватися на усунення усіх виявлених недоліків, порушень, відхилень; зосереджуватися на тому, що треба змінити; мати на меті удосконалення діяльності підконтрольних суб`єктів та управління фінансовими і матеріальними ресурсами; бути конструктивними, адекватними, чітко сформульованими, достатньо детальними і реальними, щоб їх можливо було впровадити; бути диференційовані за рівнями та виконавцями; містити конкретні пропозиції про удосконалення тих аспектів діяльності установи, щодо яких проводився внутрішній аудит.

Також підпунктами 8.1 - 8.4 розділу VIII та підпунктами 9.6, 9.7 розділу IX Порядку №1893 передбачено наступне:

- за результатами проведеного внутрішнього аудиту керівником підрозділу внутрішнього аудиту (відповідальною особою з внутрішнього аудиту) направляється лист підконтрольному суб`єкту, до якого додається копія аудиторського звіту з рекомендаціями і планом заходів, і в разі наявності коментарів до проекту аудиторського звіту висновок на коментарі, та зазначаються терміни виконання рекомендованих заходів;

- про хід та результати впровадження (виконання) рекомендацій підконтрольні суб`єкти письмово інформують підрозділ внутрішнього аудиту (відповідальну особу з внутрішнього аудиту) у визначені підрозділом внутрішнього аудиту (відповідальною особою з внутрішнього аудиту) терміни;

- керівники підконтрольних суб`єктів забезпечують та несуть відповідальність за повноту вжиття заходів реагування на результати внутрішніх аудитів відповідно до законодавства;

- за результатами проведеного внутрішнього аудиту направляється письмове інформування з рекомендаціями: Департаментом - Київському міському голові чи заступнику голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов`язків;

- у разі не вжиття підконтрольним суб`єктом вичерпних рекомендованих заходів або надання неповної інформації про їх виконання, а також за відсутності копій підтверджувальних документів, керівник аудиторської групи готує лист про неповне врахування підконтрольному суб`єкту та органу управління (у разі наявності) з повторною вимогою щодо якісного та належного вжиття дієвих заходів за результатами аудиту. До листа на підконтрольний суб`єкт в табличному вигляді додається аналіз вжитих заходів за результатами аудиту, в якому зазначаються виконані та невиконані заходи, а також інформація та документи, які необхідно надати. У листі визначається термін надання інформації про вжиті заходи;

- моніторинг виконання підконтрольним суб`єктом рекомендованих заходів здійснюється керівником та членами аудиторської групи щонайменше до 3 разів. У третьому листі надається детальне роз`яснення щодо наслідків неврахування рекомендацій, пояснюється, що Керівництво взяло на себе ризик невиконання таких рекомендацій, та визначаються остаточні строки виконання рекомендацій.

З наведених вище норм вбачається, що аудиторський висновок, а також надані контролюючим органом за результатами аудиту рекомендації є рішеннями (актами індивідуально дії) суб`єкта владних повноважень, оскільки реалізуються в сфері публічно-правових відносин з чітким визначенням відносин підпорядкування («орган контролю - підконтрольний суб`єкт»), містять у собі вказівки щодо усунення виявлених порушень. Хоча такі вказівки названі «рекомендаціями», однак це не змінює їх характер як обов`язкових до виконання приписів: за виконанням яких здійснюється моніторинг, про виконання яких інформується в установлений строк і за невиконання яких наступає відповідальність.

Виходячи з того, що нормативно-правові акти якими регулюється діяльність управлінь внутрішнього аудиту, дають підстави вимагати виконання вказівок (рекомендацій) за результатами перевірки, оскільки підконтрольний суб`єкт несе відповідальність за повноту вжиття заходів, тому Об`єднана палата у складі Верховного Суду у справі № 808/1422/17 дійшла висновку, що письмовий висновок на коментарі до висновків та рекомендацій, викладених в аудиторському звіті, є рішенням суб`єкта владних повноважень прийнятим за результатами проведення аудиту та обов`язковим до виконання підконтрольним суб`єктом після доведення до уповноважених суб`єктів у встановленому законодавством порядку, оскільки набувають обов`язкових ознак офіційного документа: складені, видані чи посвідчені відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація має юридично значущий характер підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти спричиняють чи будуть здатні спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення прав та/або обов`язків. Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним

Таким чином, висновки на коментарі до рекомендацій аудиторського звіту, як і висновки такого звіту, є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки зумовлюють виникнення прав та обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому можуть бути предметом спору».

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені також у постанові Верховного Суду від 12.09.2024, справа №420/5423/23.

Як свідчать матеріали справи, у відповідності до Аудиторського звіту підставою внутрішнього аудиту є зведений план діяльності з внутрішнього аудиту на 2024-2026 роки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та районних в місті Києві державних адміністрацій, Положення про Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджене рішенням Київської міської ради від 18.09.2014 №151/151, доручення Директора Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту від 25.01.2024 №070-103; дата початку внутрішнього аудиту: 01.02.2024; дата завершення внутрішнього аудиту: 24.05.2024.

Разом з тим, згідно з дорученням директора Департаменту від 25.01.2024 №070-103 на проведення аудиту, а також затвердженою нею програмою: тривалість виконання аудиторського завдання - 01.02.2024 - 11.03.2024.

Відповідно до пункту 5.17 Порядку №1893 доручення містить такі обов`язкові реквізити: найменування підрозділу (відповідальної особи) з внутрішнього аудиту; дату і номер у системі електронного документообігу; посаду, прізвище, ім`я та по батькові аудитора (залученого фахівця чи експерта); підставу для виконання аудиторського завдання (пункт плану, доручення Київського міського голови тощо); напрям та тему аудиторського завдання; найменування та місцезнаходження підконтрольного суб`єкта; період діяльності, що охоплюється аудиторським завданням (для фінансового аудиту та аудиту відповідності); дати початку та закінчення аудиторського завдання; посаду, прізвище, ім`я та по батькові особи, що його підписує, підпис і печатку.

У разі зміни термінів проведення аудиту, періоду діяльності тощо до доручення вносяться відповідні відмітки за підписом керівників, зазначених у пункті 5.16 цього Порядку, який скріплюється печаткою.

Однак, всупереч пункту 5.17 Порядку №1893 аудит проведено з порушення визначених ним строків, та у дорученні відсутні відмітки про продовження таких строків.

Щодо висновку Аудиторського звіту в частині неефективного використання коштів, до якого призвело завищення позивачем як Підрядником вартості матеріалів та устаткування на суму 1 466 616 тис, грн. при визначенні вартості робіт по об`єктах «Капітальний ремонт приміщень спортивного комплексу №1 Загальноосвітнього навчального закладу «Київський спортивний ліцей-інтернат» за адресою: вул. Героїв Севастополя, 37 у Солом`янському районі м. Києва слід зазначити наступне.

Згідно із частиною першою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Істотними умовами Договору підряду, серед інших, є предмет та ціна договору. За приписами частини першої статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі (розрахунок вартості робіт та необхідних матеріалів).

Як свідчать матеріали справи, Київський спортивний ліцей у 2021 та 2023 роках здійснював процедуру закупівлі робіт з капітального ремонту приміщень спортивного комплексу №1, що підтверджується публічними закупівлями UA-2021-09-16-001473-с та UA-2023-08-27-000454-а.

Відповідно, абзацами 1, 2 підпункту 4.4, пункту 4 «Про деякі питання функціонування інформаційно-аналітичної системи інтернет-порталу «Київаудит» затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 11.09.2009 №1036 визначено обов`язок керівників підприємств, установ, організацій за десять днів до оприлюднення інформації про проведення процедури закупівлі надавати Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) обґрунтування доцільності закупівлі, її обсягів, якісних характеристик, допустимого рівня та очікуваної ціни, вартості закупівлі, тендерну документацію для вивчення та, у разі необхідності, необхідного реагування.

При цьому, оприлюднення інформації про проведення процедури закупівлі здійснювати у разі відсутності зауважень Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) після закінчення десяти робочих днів з дня надання до Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) документів, зазначених у абзаці першому цього пункту.

На виконання вимог Розпорядження від 11.09.2009 №1036, перед публікацією оголошення про проведення торгів, Київський спортивний ліцей здійснював погодження тендерної документації у частині доцільності закупівлі ремонтних робіт, їх обсягів, якісних та кількісних характеристик, очікуваної вартості тощо з Відповідачем, що підтверджується витягами з порталу «Київаудит» (додаються).

Після отримання від відповідача позитивного висновку щодо змісту тендерної документації, Київський спортивний ліцей опублікував на Prozorro оголошення про проведення закупівлі робіт з капітального ремонту приміщень спортивного комплексу №1. До опублікованого оголошення була долучена низка документів (тендерна документація), що визначала очікувану вартість, обсяги закупівлі, деталізувала види робіт, містила вимогу про застосування підвищуючого коефіцієнту вартості ремонтних робіт тощо.

Відповідно до приписів статті 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов?язаною у разі її прийняття.

З огляду на вказане, оголошення про проведення тендерних торгів є пропозицією укласти договір на умовах визначених замовником у тендерній документації з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі».

Відповідно, за результатами проведення відкритих тендерних торгів, переможцем (серед інших учасників) було визнано ТОВ «Технобудсервіс 2006», як учасника, що надав найнижчу цінову пропозицію. При цьому, цінові пропозиції позивача були значно нижчими за погоджену відповідачем очікувану вартість закупівлі.

Як наслідок, між позивачем та Київський спортивний ліцей були укладені Договір №145-3132-Тд та Договір №98-3132-Bт-1178-491.

Умови укладених договорів (визначення видів та кількості робіт; якості, кількості та вартості матеріалів, застосування РЕКНр, тощо) повністю відповідали умовам/вимогам тендерної документації замовника (оферті).

Після укладення Договорів підряду, були проведені експертизи кошторисної частини проектної документації за результатами яких установлено, що зміст кошторису відповідає вимогам наказу Мінрегіону від 25.06.2021 №162 «Деякі питання ціноутворення у будівництві», ДСТУ Б Д1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та Кошторисним нормам України «Настанова з визначення вартості будівництва» затвердженим наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281, що підтверджується позитивним експертним звітом від 04.11.2021 №01-0353-21/КД; позитивним експертним звітом від 03.10.2022 №01-0091-22/КД; позитивним експертним звітом від 29.02.2024 №01-0034-24/КД.

У свою чергу, після отримання позитивних експертних звітів кошторисної частини проектної документації, починаючи з грудня 2021 року позивач виконував роботи з капітального ремонту приміщень спортивного комплексу №1 КСЛ дотримуючись визначених Договорами підряду умов.

Виконувані позивачем роботи відповідали погодженим у Договорах підряду видам, обсягам, вартості (у тому числі на матеріали) та визначеним шифрам РЕКНр, що підтверджується підписами замовника, технічного нагляду та служби замовника на примірниках актів виконаних робіт.

Проте, за результатами здійснення заходів з внутрішнього аудиту відповідачем були виявлені «недоліки» у діяльності позивача, що пов`язані із укладенням та виконанням підрядником Договорів підряду, які відображені в Аудиторському звіті як Аудиторська знахідка №1 та висновок.

Так, в «Аудиторській знахідці №1, пункт «Г» аудиторська група вказала, що підрядником під час здійснення робіт та складання актів виконаних робіт неправильно застосовані Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи (далі - РЕКНр), що призвело до завищення вартості робіт на суму 153,694 тис. грн та навела перелік з 17 шифрів РЕКНр які вимагала замінити іншими розцінками РЕКНр.

Шифри РЕКНр застосовуються для визначення складу і потреби в ресурсах (витрати труда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, монтажників і робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів; будівельних машин і механізмів; будівельних матеріалів, виробів і конструкцій), необхідних при визначенні вартості ремонту житла, об`єктів соціальної сфери і комунального призначення і благоустрою (пункт 1.1 Кошторисних норм України. РЕКНр. Вказівки щодо застосування РЕКНр, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 15.06.2021 №156).

Тобто, в «Аудиторській знахідці №1, пункт «Г» аудиторська група стверджує, що нібито виконані підрядником роботи не відповідають складу робіт визначеними РЕКНр в Договорах підряду та вимагає їх заміни на інші РЕКНр.

При цьому, Аудиторська знахідка № 1, пункт «Г» не містить жодних обґрунтувань чи аудиторських доказів (планів, креслень, розрахунків, обмірів, порівнянь тощо) з яких можна було встановити хибність застосування підрядником РЕКНр та помилковість експертних звітів.

У свою чергу, укладаючи договори підряду, сторонами були визначені їх істотні умови, зокрема, види робіт та шифри РЕКНр, що мають бути застосовані підрядником під час визначення вартості та виконання будівельних робіт за договорами.

Частиною першою статті 651 ЦК України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у силу вимог положень розділу 14 «Зміна і розірвання договору» вказаних договорів підряду тільки сторони договору наділені правом ініціювати внесення змін та вносити зміни до їх умов.

Відтак, оскільки Департамент аудиту, стороною Договору №145-3132-д та Договору №98- 3132-Вт-1178-491 не являється, а тому позбавлений права вимагати внесення змін до будь-яких умов укладених сторонами договорів.

Зокрема, відповідач не уповноважений виключати з Дефектного акту види робіт та змінювати способи їх виконання, у разі, коли ці роботи вже були виконані та прийняті замовником без зауважень.

Вказане свідчить про те, що вимоги відповідача про заміну РЕКНр є безпідставними, незаконними та такими, що порушують умови укладених сторонами Договорів підряду, а також приписи чинного законодавства.

В «Аудиторській знахідці №1, пункт «д» відповідач стверджує про завищення підрядником кількості матеріалів на загальну суму 190,096 грн, а планом заходів передбачає обов`язок Київського спортивного ліцею здійснити дії з витребування у позивача цієї суми збитків.

У даному випадку, визначити фактичну кількість (обсяг) матеріалів, що були застосовані під час робіт з капітального ремонту, можливо лише шляхом здійснення безпосереднього обміру та обстеження об`єкта ремонту, а завищення кількості (обсягу) матеріалів визначається як, різниця між їх кількістю (обсягом), що зазначена в актах виконаних робіт та кількістю (обсягом), що встановлена під час безпосередніх замірів та обстежень.

Тобто, сума 190,096 грн має бути результатом безпосередніх замірів та обстежень об?єкта капітального ремонту та наступних математичних підрахунків.

Однак, текст Аудиторського звіту не містить обґрунтування яким саме чином аудитори вирахували кількість завищених підрядником матеріалів, та за рахунок яких матеріалів це відбулося, у який спосіб та під час виконання якого договору.

Відсутність вказаних обґрунтувань аудиторської знахідки, фактично позбавило позивача надати докази на спростування або погодитись із ними.

До того ж, у «Аудиторській знахідці №1, пункт «е» аудиторська група вказує, що підрядною організацією було завищено вартість виконаних робіт через неправильне застосування коефіцієнтів, а саме: для урахування впливу умов виконання будівельних та монтажних робіт (H15, H16) на суму 250,680 тис. грн.

При цьому, Аудиторський звіт не містить жодного обґрунтування цій знахідці, а тому незрозуміло в чому саме полягає неправильність застосування підрядником коефіцієнтів для урахування впливу умов виконання будівельних та монтажних робіт.

Відповідно до пункт 2.5 вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи РЕКНр, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 15.06.2021 №156 якщо проектом організації ремонту передбачено виконання робіт в будинках, будівлях та спорудах, які експлуатуються застосовуються підвищуючі коефіцієнти до норм витрат труда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах для урахування впливу умов виконання робіт.

У свою чергу, оферта замовника зобов`язувала учасника торгів надати тендерну пропозицію, ураховуючи застосування підвищуючого коефіцієнта до норм витрат труда робітників, оскільки, об`єкт капітального ремонту експлуатується.

Пункти 4.11 укладених Договорів підряду, також, містять положення про застосування сторонами підвищуючого коефіцієнта під час виконання робіт з капітального ремонту приміщень спортивного комплексу №1.

Пунктом 5.4 Статуту Київського спортивного ліцею передбачено, що матеріально-технічна база ліцею складається із навчального корпусу з навчальними кабінетами, спортивних комплексів із спеціалізованими спортивними залами, спортивних майданчиків, гуртожитків із кімнатами для проживання учнів, бібліотеки, актового та читального залів, медичної частини та ізоляторів, комп`ютерних кабінетів, їдальні та харчоблоку, господарських приміщень та приміщень для інженерно-технічного персоналу, кімнат психологічного розвантаження, пральні, архіву тощо.

Перелічені основні засоби ліцею були введені належним чином в експлуатацію та, ураховуючи положення пункту 145.1.2, пункту 146.15 Податкового кодексу України, з експлуатації не виводились.

Із системного аналізу наведених норм вбачається, що проведення будівельних робіт у приміщенні, що експлуатується вже само по собі є підставою для застосування підвищуючого коефіцієнта до норм витрат труда робітників для урахування впливу умов виконання робіт.

Враховуючи вищевикладене, вказівки відповідача у формі «рекомендацій», «висновків», «планів заходів» про обмеження застосування позивачем підвищуючих коефіцієнтів під час виконання умов Договорів підряду та відшкодування збитків на суму 250,680 тис. грн суперечить наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 15.06.2021 №156, нормам ЦК України, що регулюють договірні відносини сторін та самим умовам Договорів підряду.

Також, в «Аудиторській знахідці №1, пункт «є» Аудиторська група вказує, що підрядною організацією було завищено вартість виконаних робіт через неправильне застосування коефіцієнту до витрат всіх ресурсів (H1) на суму 30,647 тис. грн.

Однак, як вірно відзначено судом першої інстанції, жодного обґрунтування або пояснення цій аудиторській знахідці Аудиторський звіт не містить.

У відповідності до тендерної пропозиції замовника та Договорів підряду до переліку робіт з капітального ремонту приміщень спортивного комплексу №1 входив демонтаж цементних покриттів підлоги товщиною 75 мм та 100 мм із застосуванням РЕКНр, що передбачає можливість застосування підвищуючого коефіцієнту (пропорційно товщині демонтованої стяжки).

При цьому, застосована підрядною організацією під час складання актів виконаних робіт розцінка РЕКНр, не тільки відповідає умовам Договорів підряду, а й була підтверджена експертизами кошторисної частини проектної документації та погоджена Відповідачем під час розгляду тендерної документації. Фактичні обсяги виконаних підрядником робіт з демонтажу цементних покриттів підлоги товщиною 75 мм та 100 мм були підтверджені замовником, службою замовника та технічним наглядом шляхом проставлення підписів на актах виконаних робіт та відомістю демонтажних робіт.

Натомість, розцінка РЕКНр, яку відповідач вимагає застосувати позивача замість розцінки РЕКНр, що передбачена договором та підтверджена експертним звітом - не відповідає змісту виконаних робіт, адже, враховує демонтаж цементної підлоги товщиною 25 мм без можливості її коригування відповідно до фактичної товщині цементного покриття.

Отже, вимога відповідача щодо заміни РЕКНр передбаченої Договорами підряду на РЕКНр яка, навіть, не відповідає умовам виконаних робіт є неправомірним втручанням в договірні відносини сторін та господарську діяльності позивача.

До того ж, в «Аудиторській знахідці №1, пункт «ж» Аудиторська група вказує, що підрядною організацією було завищено вартість виконаних робіт через завищення вартості експлуатації машин та механізмів на суму 27,223 тис. грн.

Відповідно до оферти Київський спортивний ліцей та умов Договорів підряду під час здійснення робіт з капітального ремонту приміщень спортивного комплексу №1 позивачем застосовувалась низка РЕКНр склад робіт яких передбачав і транспортування сміття з будівельного майданчику до місця його складування.

Згідно із пунктом 1.12 Ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 15.06.2021 №156 нормами враховано витрати ресурсів на розвантаження будівельних матеріалів, виробів і конструкцій на приоб?єктному складі, витрати на горизонтальне транспортування матеріалів, виробів і конструкцій від проб?єктного складу до місця установки (укладки) або монтажу (внутрішньобудівельний транспорт), а також витрати на транспортування матеріалів та будівельного сміття, що утворюються в процесі виконання ремонтних робіт, до місця їх складування на будівельному майданчику на відстань до 50 метрів.

Тобто, навантажувач, як механізм передбачений розцінкою, може використовуватись лише для транспортування сміття до місця складування. При цьому, до складу робіт цих розцінок не входить навантаження сміття на автомобільний транспорт навантажувачем для подальшого вивезення.

Навантаження сміття вручну є окремим видом робіт, що передбачено РЕКНр КР20-40-1.

РЕКНр з шифром КР20-40-1, як окремий вид робіт було передбачено Договорами підряду з наданням позитивних експертних звітів під час експертиз кошторисної частини проектної документації.

Враховуючи зазначене, фактично відповідач вимагає виключити з обсягів виконаних робіт або застосування навантажувача, або РЕКНр КР20-40-1 - навантаження сміття вручну, а отже зобов`язує позивача здійснити вказані роботи безкоштовно, що не відповідає змісту договорів підряду.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 відповідно до частини другої ст. 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення», частини другої ст. 17 Закону України «Про інвестиційну діяльність» затверджено Кошторисні норми України у будівництві, які включають в себе, крім іншого, Настанову з визначення вартості будівництва (далі - Настанова).

Відповідно до п. 1.1 Настанови з визначення вартості будівництва ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування.

Ця Настанова є обов`язковою для визначення вартості будівництва об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Відповідно до п. 1.2 Настанови в ній визначено такі терміни та поняття: договірна ціна - кошторис, яким визначається вартість будівельних робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі; приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) - кошторис, що підлягає уточненню у разі змінення поточних цін на ресурси, що враховані у договірній ціні, а також з інших підстав, визначених умовами договору.

Пунктом 2.5 Настанови визначено, що вартість будівництва визначається: 1) на стадії проектування у складі інвесторської кошторисної документації; 2) на стадії визначення ціни пропозиції учасника процедури закупівель (договірної ціни, яка може встановлюватися твердою або приблизною (динамічною)); 3) на стадії проведення взаєморозрахунків шляхом уточнення окремих вартісних показників, визначених на попередніх стадіях, залежно від виду договірної ціни в порядку, обумовленому в договорі.

Питання визначення вартості будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедур закупівель (договірної ціни) врегульовано в Розділі V цієї Настанови.

Згідно із п. 5.1 Розділу V Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об`єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією.

Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію. За рішенням замовника відомість обсягів робіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеною Замовником.

Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) окремих видів капітальних ремонтів (див. пункт 3.10 цієї Настанови) замовник надає дефектний акт, форму якого наведено у додатку 29 цієї Настанови.

Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

У ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) окремим розділом враховуються також кошти на покриття витрат, пов`язаних з придбанням та доставкою на об`єкт будівництва устаткування, меблів та інвентарю, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника).

Згідно із п. 5.2 Розділу V договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Форму договірної ціни наведено у додатку 30 цієї Настанови, у разі визначення вартості за укрупненими показниками вартості робіт використовується форма договірної ціни, що наведена в додатку 31 цієї Настанови.

Відповідно до п. 5.10 Розділу V поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі проведеного учасником процедури закупівлі (підрядником) аналізу цін (при рівних якісних характеристиках), за обґрунтованою ціною матеріальних ресурсів, що склалася на дату оформлення ціни пропозиції та яка не повинна перевищувати середню ціну в регіоні.

Витрати з транспортування матеріальних ресурсів розраховуються на підставі їх нормативної кількості, відстані перевезень та чинних тарифів.

Якщо перевезення планується здійснювати власними транспортними засобами учасника процедури закупівлі (підрядника), витрати з транспортування матеріальних ресурсів визначаються на підставі розрахунків вартості перевезень за 1 т на необхідну відстань відповідними транспортними засобами. Загальновиробничі та адміністративні витрати, а також прибуток враховуються в ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) в цілому по об`єкту будівництва і обчислюються з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні власного автомобільного транспорту.

Заготівельно-складські витрати розраховуються виходячи з відповідних статей цих витрат та обсягів матеріальних ресурсів, які зберігаються на складах та застосовуються безпосередньо на об`єкті будівництва, потужності організації та обсягів робіт по цьому об`єкту будівництва або за домовленістю сторін за відсотковими показниками, передбаченими в інвесторській кошторисній документації, що обумовлюється договором.

Згідно пункту 5.4. Розділу V вартість експлуатації будівельних машин та механізмів у складі прямих витрат учасник процедури закупівлі (підрядник) визначає виходячи з нормативного часу роботи машин, необхідного для виконання обсягу робіт, що пропонується, та вартості експлуатації машин за одиницю часу їх застосування (машино-година) в поточних цінах з урахуванням положень пунктів 5.5-5.9 цієї Настанови.

Нормативний час роботи будівельних машин та механізмів визначається на підставі РЕКН та обсягів робіт, які пропонуються до виконання.

Отже, з аналізу вказаних норм Настанови вбачається, що за динамічної договірної ціни при здійсненні розрахунків можуть уточнюватись: витрати, спричинені зростанням вартості матеріально-технічних ресурсів у складі вартості цих ресурсів за поточними цінами; заробітна плата в складі прямих витрат; вартість експлуатації будівельних машин та механізмів у складі прямих витрат.

Таким чином, зазначені в Аудиторському звіті твердження щодо неефективного використання коштів, до якого призвело завищення Підрядником вартості матеріалів та устаткування, не відповідають фактичним обставинам справи, ці висновки не містять нормативного обґрунтування виявлених порушень, в т.ч. і посилань на положення 5.10 Настанови, яким врегульовано питання формування ціни пропозиції підрядника.

Крім того, аналітична частина висновку Аудиторського звіту не має належного підґрунтя, оскільки не відображає середньої ціни матеріальних ресурсів у регіоні, як того вимагає пункт 5.10 Настанови, як і алгоритму самого аналізу поточних цін на матеріальні ресурси при рівних якісних характеристиках, що зазначені у відомості ресурсів кошторисної частини проектної документації, посилань на джерела інформації (комерційні пропозиції або інша підтверджена інформація, надана виробниками та/або постачальниками матеріальних ресурсів або отримана з їх відкритих вебресурсів, тощо).

Натомість, в аналітичній частині міститься вказівка на довідку КП «Київекспертиза» від 24.05.2024 №304-896, результати якої відображено у висновку Аудиторського звіту та які взяті за основу при його складенні.

Разом із тим, у зазначеній довідці зазначено лише загальне формулювання, відповідно до якого за даними обстежень, контрольних замірів параметрів виконаних робіт та на підставі контрольних розрахунків встановлено неефективне використання коштів, до якого призвело завищення вартості матеріалів, які зазначено у наданих актах приймання виконаних робіт форми №КБ-2в (Таблиці №4, №5 Аудиторської знахідки №1) із наведенням вартості матеріалів та устаткування після перевірки, визначення якої відповідно не має документального підтвердження.

Відповідно до частин першої, частини статті 36 «Про публічні закупівлі» (в редакції на момент укладення договорів підряду) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Згідно зі статтею 321 Господарського кодексу України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін.

Відповідно до статті 323 Господарського кодексу України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Згідно із пунктом 6.4 Настанови при динамічній договірній ціні вартість матеріальних ресурсів у складі прямих витрат при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт визначається на підставі виконаних обсягів робіт, нормативних витрат матеріальних ресурсів, визначених за КНУ РЕКН, та їх уточненої вартості.

З огляду на вказане, Сторони погодили договірну ціну на виконання підрядних робіт в динамічному розмірі, що відповідає узгодженому кошторису і саме в межах цього кошторису були виконані будівельні роботи підрядником, факт їх виконання сторони підтвердили підписаними актами приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф-КБ-3.

Матеріали, які використовувались підрядною організацією під час виконання відповідних робіт на об`єкті, отримувалися від постачальників на підставі накладних за цінами, що були дійсними на момент здійснення купівлі-продажу. Відповідні податкові накладні зареєстровані у встановленому порядку.

Посилання скаржника на відсутність порушеного права у позивача на оскарження спірного рішення колегія суддів не приймає до уваги, оскільки висновки аудиторського звіту, є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, так як зумовлюють виникнення прав та обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому можуть бути предметом спору. Як вбачається із оскаржуваного висновку його рекомендації на пряму впливають на права та обов`язки позивача, та мають для нього наслідки, незважаючи на те, що відповідачем не проводилися перевірка діяльності позивача на пряму.

При цьому, у відповідності до листа Київського спортивного ліцею від 20.09.2024 №219 до позивача заявлено вимоги про усунення порушень викладених у аудиторському звіті від 30.07.2024 №070-2/3-04/30 та повернути кошти у сумі 1 466 616 грн.

У постанові від 02.10.2020 у справі № 808/1422/17 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати за схожих правовідносин, але в іншій сфері державного управління, визначив, що для встановлення можливості звернутися до суду за наслідками проведеної аудиторської перевірки стану фінансово-господарської діяльності відповідного об`єкту аудиту принципове значення має правовий статус позивача: або об`єкт контролю, або конкретна особа, до якої внаслідок реалізації висновків та рекомендацій оскаржуваного аудиту застосовані заходи дисциплінарної відповідальності.

Отже, «Аудиторський звіт» від 30.07.2024 № 070-2-3-04/30 складений Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами планового аудиту діяльності загальноосвітнього навчального закладу «Київський спортивний ліцей-інтернат» як замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання робіт з капітального ремонту приміщень спортивного комплексу № 1 загальноосвітнього навчального закладу «Київський спортивний ліцей-інтернат» за адресою: віл. Героїв Севастополя, 37 в Солом`янському районі м.Києва протягом 2022-2024 років» у частині пунктів «а», «б», «в», «г», «д», «е», «є», «ж» Аудиторської знахідки № 1 та висновків Аудиторського звіту є протиправними та підлягають скасуванню.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Подану позивачем заяву про необхідність закриття апеляційного провадження, оскільки матеріали справи не містять доказів наявності повноважень у підписанта апеляційної скарги на її підписання колегія суддів відхиляє за наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, апеляційна скарга Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду за допомогою засобів поштового зв`язку.

У свою чергу, позивач вважає, що скаржником не дотримано вимог частини десятої ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, що пред`являються до паперових форм процесуальних документів – апеляційна скарга не містить власноручний підпис апелянта (його представника).

Статтею 43 КАС України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб`єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.

«Особисто здійснювати» означає в тому числі, що і процесуальні документи повинні містити особистий підпис уповноваженої на те особи.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Водночас, нормами КАС України не передбачено випадків, коли допускається подання позовних заяв із факсимільним підписом, як і не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання заяви уповноваженою особою, а тому подання відповідних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам КАС України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа.

До таких висновків дійшов Верховний суд у постанові від 31.01.2025 у справі №320/42973/23, які підлягають урахуванню на підставі частини третьої статті 341 КАС України.

У свою чергу, частиною четвертою статті 169 КАС України передбачено, що суд першої інстанції наділений повноваженнями повертати позовну заяву у таких випадках:

1) якщо позовна заява подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

2) якщо позовна заява не підписана;

3) якщо позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати;

4) якщо позовна заява підписана особою, посадове становище якої не зазначено.

Частина восьма статті 44 КАС України визначає, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

В силу частини десятої статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Враховуючи, що апеляційна скарга Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) була зареєстрованп в системі АСКОД та підписана електронним підписом представником апелянта Оксаною Колтик, яка має повноваження представляти інтереси Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та є паперовою копію електронною документа, тому підстави для повернення такої апеляційної скарги були відсутні.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

У силу вимог пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) – залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.В. Говорун

О.Г. Попова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua