Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №400/12445/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №400/12445/25

Суддя: Бітов А.І.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/12445/25

Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту:19.06.2026р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі – ГУПФ України в Миколаївській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – ГУПФ України в Дніпропетровській області) про:

- визнання протиправними дій відповідачів щодо відмови у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій;

- зобов`язання відповідачів зарахувати до спеціального стажу період роботи з 15 серпня 1985 року по 23 березня 1989 року відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон №1058-IV).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що вона має право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

Однак відповідач відмовив їй у виплаті такої допомоги, безпідставно не зарахувавши до спеціального стажу період її роботи з 15 серпня 1985 року по 23 березня 1989 року на посаді тренера-викладача з легкої атлетики в Дитячій спортивній школі №3 м. Миколаєва.

Відповідач ГУПФ України в Миколаївській області позов не визнав, вказуючи, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж (для жінок – 30 років) роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.п."е"-"ж" ст. 55 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі – Закон №1788-ХІІ).

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Миколаївській області, ГУПФ України в Дніпропетровській області задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення від 03 грудня 2024 року №143150020375.

Зобов`язано ГУПФ України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу на посадах, які дають право на призначення та виплату грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, період роботи з 15 серпня 1985 року по 23 березня 1989 року на посаді тренера-викладача в дитячій спортивній школі №3 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 листопада 2024 року про призначення і виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн.

В апеляційній скарзі ГУПФ України в Дніпропетровській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги:

- посада тренера-викладача дитячої спортивної школи не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 (далі – Перелік №909), а тому період роботи позивача на цій посаді з 15 серпня 1985 року по 23 березня 1989 року не може бути зарахований до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги;

- згідно з п.2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі – Порядок №1191), до такого стажу зараховуються періоди роботи на посадах, передбачених, зокрема, Переліком №909;

- стаж позивача на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, становить 27 років 7 місяців 27 днів, тобто є меншим за необхідний для жінок стаж тривалістю 30 років;

- ГУПФ України в Дніпропетровській області, приймаючи рішення від 03 грудня 2024 року №143150020375 про відмову у виплаті позивачу грошової допомоги, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст. 19 Конституції України), а тому підстави для його скасування у суду першої інстанції були відсутні.

ОСОБА_1 своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу ГУПФ України в Дніпропетровській області не скористалася.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог учасниками справи не оскаржено.

Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто в частині задоволених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Дніпропетровській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ОСОБА_1 26 листопада 2024 року звернулася до ГУПФ України в Миколаївській області із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто ГУПФ України в Дніпропетровській області.

Рішенням ГУПФ України в Дніпропетровській області від 03 грудня 2024 року №143150020375 позивачу відмовлено у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

У рішенні зазначено, що стаж позивача на посаді, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, складає 27 років 7 місяців 27 днів.

Згідно з відзивом ГУПФ України в Миколаївській області спеціальний стаж роботи позивача, який дає право на виплату грошової допомоги, становить 27 років 9 місяців 1 день, до якого враховано періоди роботи з 22 березня 1993 року по 22 листопада 1993 року та з 01 вересня 1997 року по 30 вересня 2024 року.

Відповідно до записів №1-2 трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач з 15 серпня 1985 року по 23 березня 1989 року працювала на посаді тренера-викладача з легкої атлетики в Дитячій спортивній школі №3 м. Миколаєва.

Вказаний період роботи не зараховано відповідачем до стажу, що дає право на виплату грошової допомоги, з тих підстав, що посада тренера-викладача позашкільних навчальних закладів Переліком №909 не передбачена.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що з системного аналізу положень Закону України від 22 червня 2000 року №1841-ІІІ "Про позашкільну освіту" (далі – Закон №1841-ІІІ), Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року №433 (далі – Перелік №433), Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963 (далі – Перелік №963), Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2008 року №993 (далі – Положення №993), та Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року №78 (далі – Порядок №78), вбачається, що посада тренера-викладача в дитячій спортивній школі відноситься до педагогічних і дає право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.

Отже, на думку суду першої інстанції, відповідач протиправно не зарахував позивачу період роботи з 15 серпня 1985 року по 23 березня 1989 року на посаді тренера-викладача в дитячій спортивній школі до страхового стажу на посадах, які дають право на призначення та виплату грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

Водночас, враховуючи, що вирішення питання про призначення та виплату грошової допомоги належить до повноважень органу Пенсійного фонду України, суд першої інстанції з метою належного та ефективного захисту прав позивача та з урахуванням ч.2 ст. 9 КАС України дійшов висновку про необхідність скасування рішення ГУПФ України в Дніпропетровській області від 03 грудня 2024 року №143150020375 і зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 26 листопада 2024 року.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19, ст. 46 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст. 26, п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст. 55 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", ст.ст. 1, 12 Закону України від 22 червня 2000 року №1841-ІІІ "Про позашкільну освіту", п.п.2, 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191, Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909, Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року №433, Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963, Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2008 року №993, п.2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року №78.

Колегія суддів не приймає до уваги та відхиляє, як необґрунтовані доводи апелянта, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.п."е"-"ж" ст. 55 Закону №1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків – 35 років, для жінок – 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаних положень закону Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок №1191, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

Згідно з п.2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.п."е" і "ж" ст. 55 Закону №1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком №909.

Пунктом 5 Порядку №1191 передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.п."е"-"ж" ст. 55 Закону №1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків – 35 років, для жінок – 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Із системного аналізу наведених норм вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і виходом на пенсію саме з цих посад у закладах та установах державної і комунальної форми власності, а також з неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 05 червня 2024 року у справі №300/2555/22.

Відповідно до п."е" ст. 55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення за наявності необхідного спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Переліком №909 у розділі "Освіта" для позашкільних навчальних закладів передбачено посади директорів, їх заступників з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючих відділами (лабораторіями, кабінетами), художніх керівників, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Посада тренера-викладача дитячо-юнацької спортивної школи Переліком №909 прямо не передбачена.

Разом з тим, згідно зі ст. 1 Закону №1841-ІІІ позашкільна освіта – це сукупність знань, умінь та навичок, що здобувають вихованці, учні і слухачі в закладах позашкільної освіти, інших суб`єктах освітньої діяльності за програмами позашкільної освіти.

Частиною 3 ст. 12 Закону №1841-ІІІ передбачено, що заклади позашкільної освіти можуть функціонувати, зокрема, у формі спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву.

Переліком №433 до типів позашкільних навчальних закладів віднесено дитячо-юнацькі спортивні школи, а саме комплексні дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячо-юнацькі спортивні школи з видів спорту, спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву.

Переліком №963 викладачі всіх спеціальностей віднесені до педагогічних працівників.

Положенням №993 прямо передбачено посаду тренера-викладача як посаду педагогічного працівника дитячо-юнацької спортивної школи.

Відповідно до п.2 Порядку №78 до стажу педагогічної роботи зараховується, зокрема, час роботи в спортивних школах усіх типів на посадах тренерів-викладачів.

Крім того, листом Міністерства соціального захисту населення України від 16 лютого 1994 року №01-3/96-02 роз`яснено, що назви посад працівників установ освіти у Переліку №909 не відповідають їх назвам, передбаченим діючими нормативними документами по штатах та оплаті праці, зокрема у дитячо-юнацьких спортивних школах передбачаються посади тренерів-викладачів, а не тренерів, викладачів.

Отже, тренер-викладач дитячо-юнацької спортивної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу і має право на пенсію за вислугу років за наявності відповідного педагогічного стажу роботи.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 08 квітня 2020 року у справі №149/2408/17, в якій суд касаційної інстанції визнав безпідставними посилання органу Пенсійного фонду України на те, що посада тренера-викладача у дитячо-юнацькій спортивній школі не передбачена Переліком №909, а тому робота на цій посаді не може бути зарахована до спеціального стажу.

Верховний Суд у постанові від 05 червня 2024 року у справі №300/2555/22, з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, також зазначив, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право на отримання пенсії за вислугу років, а стаж їх роботи має зараховуватись до пільгового стажу у розумінні п."е" ст. 55 Закону №1788-ХІІ навіть попри те, що відповідна посада прямо не передбачена Переліком №909.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, у період з 15 серпня 1985 року по 23 березня 1989 року позивач працювала на посаді тренера-викладача з легкої атлетики в Дитячій спортивній школі №3 м. Миколаєва, тобто на посаді педагогічного працівника позашкільного навчального закладу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначений період роботи позивача підлягає зарахуванню до страхового стажу на посадах, які дають право на призначення та виплату грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

При цьому, з урахуванням спірного періоду роботи тривалістю 3 роки 7 місяців 9 днів, стаж позивача на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, перевищує 30 років навіть за розрахунком самого відповідача (27 років 7 місяців 27 днів).

Відтак, відмова ГУПФ України в Дніпропетровській області у виплаті позивачу грошової допомоги з підстав відсутності необхідного стажу є необґрунтованою, а доводи апеляційної скарги в цій частині спростовуються встановленими обставинами справи та наведеними нормами права.

Колегія суддів також погоджується з обраним судом першої інстанції способом захисту порушеного права позивача шляхом скасування рішення відповідача та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача від 26 листопада 2024 року з урахуванням спірного періоду роботи, оскільки перевірка наявності інших умов для виплати грошової допомоги та визначення її розміру належить до повноважень органу Пенсійного фонду України.

Згідно з ч.2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, апелянтом не доведено правомірності оскаржуваного рішення від 03 грудня 2024 року №143150020375.

Підсумовуючи, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції прийшов до правильних висновків про наявність порушень прав позивача з боку відповідача та необхідність поновлення порушених прав ОСОБА_1 шляхом часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 05 листопада 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua