Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №420/1821/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №420/1821/26

Суддя: Кравченко К.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/1821/26

Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.,

повний текст судового рішення

складено 30.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Джабурія О.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – ГУ ПФУ), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо не зарахування періодів роботи в районах Крайньої Півночі з 02.01.1986 року до 31.12.1990 року, з 01.01.1991 року до 21.12.1993 року, з 13.11.1995 року до 04.01.2002 року, з 20.03.2003 року до 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року до 17.01.2005 року, з 18.01.2005 року до 24.11.2006 року, з 02.04.2007 року до 13.04.2007 року із застосуванням коефіцієнта 1,5 (один рік роботи за один рік і шість місяців стажу);

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок з 01.11.2025 року пенсії, зарахувавши періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 02.01.1986 року до 31.12.1990 року, з 01.01.1991 року до 21.12.1993 року, з 13.11.1995 року до 04.01.2002 року, з 20.03.2003 року до 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року до 17.01.2005 року, з 18.01.2005 року до 24.11.2006 року, з 02.04.2007 року до 13.04.2007 року із застосуванням коефіцієнта 1,5 (один рік роботи за один рік і шість місяців стажу).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримує пенсію за віком та 16.10.2025 року поштою направив на адресу відповідача заяву про перерахунок пенсії, якою просив здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 02.01.1986 року до 31.12.1990 року, з 01.01.1991 року до 21.12.1993 року, з 13.11.1995 року до 04.01.2002 року, з 20.03.2003 року до 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року до 17.01.2005 року, з 18.01.2005 року до 24.11.2006 року, з 02.04.2007 року до 13.04.2007 року із застосуванням коефіцієнта 1,5 (один рік роботи за один рік і шість місяців стажу). Листом ГУ ПФУ від 24.11.2025 року №36733-34683/H-02/8-1500/25, відповідач повідомив про відсутність підстав для пільгового обчислення вказаних періодів роботи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, позовні вимоги задоволено частково, наступним чином:

- визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо незарахування періодів роботи в районах Крайньої Півночі ОСОБА_1 з 02.01.1986 року до 31.12.1990 року, з 01.01.1991 року до 21.12.1993 року, з 13.11.1995 року до 04.01.2002 року, з 20.03.2003 року до 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року до 17.01.2005 року, з 18.01.2005 року до 24.11.2006 року, з 02.04.2007 року до 13.04.2007 року із застосуванням коефіцієнта 1,5 (один рік роботи за один рік і шість місяців стажу);

- зобов`язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок з 01.11.2025 року пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 02.01.1986 року до 31.12.1990 року, з 01.01.1991 року до 21.12.1993 року, з 13.11.1995 року до 04.01.2002 року, з 20.03.2003 року до 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року до 17.01.2005 року, з 18.01.2005 року до 24.11.2006 року із застосуванням коефіцієнта 1,5 (один рік роботи за один рік і шість місяців стажу);

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ПФУ подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, письмового трудового договору, довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами. Апелянт звертає увагу на те, що жодного з зазначених вище документів на підтвердження спірного стажу роботи позивачем не надано при тому, що обов`язок в наданні достатнього пакету документів законодавець покладає на позивача, а Головне управління не наділено повноваженнями у підтвердженні страхового стажу, а лише у відповідності до п.4.2 Порядку №22-1 досліджує, аналізує та перевіряє вже надані документи та виявляє їх неточності та розбіжності. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію розраховану відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV.

16.10.2025 року позивач направив на адресу відповідача заяву про перерахунок пенсії, якою просив здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 02.01.1986 року до 31.12.1990 року, з 01.01.1991 року до 21.12.1993 року, з 13.11.1995 року до 04.01.2002 року, з 20.03.2003 року до 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року до 17.01.2005 року, з 18.01.2005 року до 24.11.2006 року, з 02.04.2007 року до 13.04.2007 року із застосуванням коефіцієнта 1,5 (один рік роботи за один рік і шість місяців стажу).

Листом ГУ ПФУ від 24.11.2025 року відповідач повідомив про відсутність підстав для пільгового обчислення вказаних періодів роботи, зазначивши, що «Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, (далі - Порядок №22-1) встановлено, що періоди роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами. Оскільки в матеріалах пенсійної справи відсутні записи про користування пільгами, передбаченими вищевказаними нормативними актами, або про укладення трудового договору про роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі відсутні, тому відсутні підстави зараховувати період роботи з 02.01.1986 року по 31.12.1990 року в об`єднанні «Мурманрибпром» в кратному обчисленні.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, достатньо трудової книжки в якій наявні відповідні записи, а не сукупність таких документів, як трудова книжка, письмовий трудовий договір, довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог про зарахування періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 02.04.2007 року до 13.04.2007 року, суд виходив з того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач працював в окреслений період в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.

Рішення суду першої інстанції від 30.06.2026 року в частині відмови в задоволенні позову позивачем не оскаржувалось.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.5 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР» від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів 1.7, 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі – Порядок №22-1), звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Відповідно до абз.1 пп.2 п.2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі – Порядок №637).

Пункт 3 Порядку №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому абз.3 пп.2 п.2.1 Порядку №22-1 доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року і від 26.09.1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10.11.1967 року.

Підпунктом Д п.5 Указу Президії ВР СРСР від 10.02.1960 року регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Указом Президії ВР СРСР від 29.09.1967 року було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених пп.Д п.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки.

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 року №530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

Отже, аналіз вказаних положень дає підстави дійти висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців ) є сукупність наступних обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях; 2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10.02.1960 року та від 29.09.1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівними довідками.

З огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані: або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.06.2018 року у справі №173/637/17, від 03.07.2018 року у справі №302/662/17-а, від 25.09.2018 року у справі №554/1723/17 та від 21.08.2019 року у справі №750/1717/16-а; від 17.06.2021 року у справі №348/2352/16-а, від 15.07.2020 року №127/13762/17, від 18.06.2020 року у справі №537/1415/17.

Так, матеріалами справи підтверджено, що згідно трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював у спірний період, зокрема з 02.01.1986 року до 31.12.1990 року, з 01.01.1991 року до 21.12.1993 року, з 13.11.1995 року до 04.01.2002 року, з 20.03.2003 року до 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року до 17.01.2005 року, з 18.01.2005 року до 24.11.2006 року, в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі. Трудова книжка додатково містить штампи на підтвердження належності місця трудової діяльності за спірний період до місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.

Також, в матеріалах справи наявні довідки відкритого акціонерного товариства «Мурманрибром» та Муніципального підприємства «Силует», що підтверджують, що позивач працював у спірний період в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.

Щодо доводів відповідача про відсутність в трудовій книжці доказів про розповсюдження пільг по обчисленню стажу роботи в спірний період, колегія суддів зазначає, що довідки, які підтверджують отримання вказаних пільг, видані підприємствами на яких позивач працював у спірний період, а відтак, враховуючи сукупність наявних в матеріалах справи доказів, можна дійти висновку, що на позивача розповсюджувались пільги передбачені вищевказаними нормами у спірний період.

Крім того, слід зазначити, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині зарахування періодів трудової діяльності до страхового стажу.

Подібний правовий висновок був сформований Верховним Судом у постанові від 30.09.2021 року по справі №300/860/17.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на перерахунок пенсії шляхом зарахування до страхового стажу періоду роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а саме з 02.01.1986 року до 31.12.1990 року, з 01.01.1991 року до 21.12.1993 року, з 13.11.1995 року до 04.01.2002 року, з 20.03.2003 року до 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року до 17.01.2005 року, з 18.01.2005 року до 24.11.2006 року із застосуванням коефіцієнта 1,5 (один рік роботи за один рік і шість місяців стажу).

Щодо періоду 02.04.2007 року до 13.04.2007 року, то суд першої інстанції вірно зазначив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач працював в окреслений період в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, а відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.242, ст.257, ст.308, ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.327-329 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

СуддіН.В. Вербицька О.В. Джабурія

Оригінал: reyestr.court.gov.ua