Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №420/32425/25
Суддя: Кравченко К.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32425/25
Перша інстанція: суддя Марин П.П.,
повний текст судового рішення
складено 29.06.2026, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді –Кравченка К.В.,
судді –Вербицької Н.В.,
судді –Джабурія О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2025 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просила суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо застосування при перерахунку пенсії за віком позивачу показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити позивачу з 13.05.2022 перерахунок та виплату пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що з 12.04.2006 вона отримувала пенсію, з 16.08.2011 - пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а на підставі її заяви від 13.05.2022 відповідач призначив їй пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак при обчисленні такої пенсії протиправно застосував показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, та листом від 10.09.2025 відмовив у проведенні перерахунку.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 позовну заяву в частині вимог про зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком за період з 13.05.2022 по 22.03.2025 повернуто позивачу, а в частині решти позовних вимог відкрито провадження у справі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо застосування при перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки;
- зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 23.03.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки;
- стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідність висновків суду нормам матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що пенсію за вислугу років позивачу було призначено із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2008-2010 роки, а 13.05.2022 позивач звернулася із заявою саме про перехід на інший вид пенсії, а не про призначення пенсії, про що власноруч поставила підпис у заяві. Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі, а тому пенсію за віком позивачу правомірно обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн з урахуванням коефіцієнтів збільшення (1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14). На думку апелянта, умови призначення як пенсії за вислугу років, так і пенсії за віком визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а поняття первинного призначення та переведення не є тотожними.
Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 12.04.2006 отримувала пенсію по інвалідності.
З 16.08.2011 позивача переведено на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням пункту 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як працівника освіти, яку обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2008-2010 роки.
На підставі заяви позивача від 13.05.2022 відповідач перевів позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», обчислену із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн, збільшеного на коефіцієнти, встановлені постановами Кабінету Міністрів України.
Листом від 10.09.2025 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії за віком відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за інші календарні роки.
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у разі призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особі, яка отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», має місце саме призначення нового виду пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший, а тому для обчислення такої пенсії має застосовуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (надалі Закон №1058-IV).
Преамбулою Закону №1058-IV закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) застрахованої особи, яка визначається за формулою, в якій застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зазначені норми законодавства дають підстави вважати, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.
Позивачу з 16.08.2011 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (надалі Закон №1788-XII), а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV вона вперше звернулася у 2022 році.
Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 27 листопада 2024 року у справі №560/11681/23, від 16 січня 2025 року у справі №580/4901/22, від 25 березня 2025 року у справі №380/3740/24, від 30 вересня 2025 року у справі №460/26237/23, від 06 листопада 2025 року у справі №380/6353/24, від 27 листопада 2025 року у справі №520/23199/24.
Посилання апелянта на те, що пенсія за вислугу років працівникам освіти призначається з урахуванням пункту 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, апеляційний суд відхиляє, оскільки право на пенсію за вислугу років та умови її призначення визначені саме статтею 55 Закону №1788-XII, а вказана норма Закону №1058-IV лише визначає порядок обчислення такої пенсії та не перетворює її на один із видів пенсій, передбачених статтею 9 Закону №1058-IV.
Так само не змінює правової природи спірних правовідносин і те, що позивач підписала заяву за встановленою органом Пенсійного фонду формою, у якій зазначено про переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки правові наслідки звернення особи визначаються законом, а не формою заяви.
Отже, за обставинами справи має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, а тому при обчисленні пенсії за віком позивача мав застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, тобто за 2019-2021 роки.
При цьому суд першої інстанції, з урахуванням ухвали від 22.10.2025 про повернення позовної заяви в частині вимог за період з 13.05.2022 по 22.03.2025, обґрунтовано зобов`язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 23.03.2025.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
СуддіН.В. Вербицька О.В. Джабурія
Оригінал: reyestr.court.gov.ua