Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №420/9441/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №420/9441/26

Суддя: Кравченко К.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/9441/26

Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.,

повний текст судового рішення

складено 29.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

судді –Джабурія О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01.04.2026 ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо непроведення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 01.10.2025, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026, для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області провести, починаючи з 01.10.2025, перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії позивача, за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при обчисленні якої врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн. Проте відповідач при проведенні щорічних перерахунків пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 не збільшував вказаний показник на встановлені Кабінетом Міністрів України коефіцієнти, встановивши лише щомісячні доплати до пенсії, а з 01.03.2025 та з 01.03.2026 здійснив перерахунок із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,0575 та 1,061 замість 1,115 та 1,121.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, починаючи з 01.10.2025 та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести починаючи з 01.10.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. №236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році” та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області з 07.06.2010 та отримував пенсію по інвалідності, а з 19.07.2021 його пенсію перераховано та переведено на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн. Перерахунок пенсій з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 проводився відповідно до Порядку №124 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, збільшеного на коефіцієнти підвищення (з 01.03.2022 - 6186,32 грн, з 01.03.2023 - 7405,03 грн, з 01.03.2024 - 7994,47 грн), а оскільки показник, з якого обчислено пенсію позивача, є більшим, пенсія позивача не підлягала підвищенню, у зв`язку з чим позивачу встановлювались щомісячні доплати до пенсії. З 01.03.2025 та з 01.03.2026 пенсію позивача перераховано відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанов Кабінету Міністрів України №209 та №236 із застосуванням коефіцієнтів 1,0575 та 1,061, встановлених для пенсій, призначених (перерахованих) із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2021 році. Також апелянт наголошує на тому, що розмір та порядок збільшення показника середньої заробітної плати визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області, з 07.06.2010 отримував пенсію по інвалідності, а з 19.07.2021 його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», обчислену із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн.

Позивач через свого представника звернувся до відповідача з проханням повідомити, чи проведено йому перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених постановами Кабінету Міністрів України №118, №168, №185, №209 та №236, та у разі непроведення такого перерахунку - провести його.

Листом від 10.03.2026 №1500-1906-8/34318 відповідач повідомив позивача про те, що з 01.03.2022 йому встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн, з 01.03.2023 - щомісячну доплату в розмірі 100 грн, з 01.03.2024 - доплату в розмірі 100 грн, з 01.03.2025 перерахунок пенсії проведено із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0575, а з 01.03.2026 - із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,061, встановлених для пенсій, призначених (перерахованих) із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2021 році.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні щорічного перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» збільшенню на встановлені Кабінетом Міністрів України коефіцієнти підлягає саме той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення пенсії позивача.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (надалі Закон №1282-ХІІ).

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону №1282-ХІІ).

За приписами статті 3 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Частиною п`ятою статті 2 Закону №1282-ХІІ, в редакції Закону України від 15.02.2022 №2040-ІХ, визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (надалі Закон №1058-IV).

Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі Порядок №124).

Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, встановлені: з 01.03.2022 у розмірі 1,14 - пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; з 01.03.2023 у розмірі 1,197 - пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; з 01.03.2024 у розмірі 1,0796 - пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»; з 01.03.2025 у розмірі 1,115 - пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»; з 01.03.2026 у розмірі 1,121 - пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».

Отже, індексація пенсій відповідно до вказаних постанов Кабінету Міністрів України проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Таким чином, положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону №1058-IV), та показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку №124).

Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Відповідно до частини четвертої статті 7 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, при проведенні перерахунку пенсії позивача у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню на коефіцієнти, встановлені пунктом 1 постанов Кабінету Міністрів України №118, №168, №185, №209 та №236, підлягає саме той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення пенсії позивача, тобто показник за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, а Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV.

Доводи апелянта про те, що показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, збільшений на коефіцієнти підвищення, у кожному з років був меншим за показник, з якого обчислено пенсію позивача, а тому пенсія позивача не підлягала індексації, апеляційний суд відхиляє, оскільки вони ґрунтуються саме на застосуванні положень пункту 5 Порядку №124, які не узгоджуються з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.

Апеляційний суд також не погоджується з доводами апелянта щодо правомірності проведення перерахунку пенсії позивача з 01.03.2025 та з 01.03.2026 шляхом збільшення показника, з якого обчислено пенсію, на коефіцієнти 1,0575 та 1,061, встановлені підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №209 та підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №236, оскільки частина друга статті 42 Закону №1058-IV передбачає щорічне збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини, а такий коефіцієнт для перерахунку пенсій з 01.03.2025 та з 01.03.2026 встановлений пунктом 1 постанов №209 та №236 у розмірах 1,115 та 1,121 відповідно. Застосування до пенсій окремих категорій пенсіонерів, залежно від року призначення пенсії, коефіцієнтів збільшення у меншому розмірі призводить до порушення принципу диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу), закріпленого статтею 7 Закону №1058-IV.

Посилання апелянта на те, що розмір та порядок збільшення показника середньої заробітної плати визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України, апеляційний суд також відхиляє, оскільки позивач не заперечує розміри коефіцієнтів збільшення, встановлених пунктом 1 відповідних постанов Кабінету Міністрів України, а спір виник саме щодо показника, до якого такі коефіцієнти мають застосовуватися.

При цьому суд першої інстанції, з урахуванням меж позовних вимог, обґрунтовано зобов`язав відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 01.10.2025 із послідовним застосуванням відповідних коефіцієнтів збільшення та з 01.03.2026 - з урахуванням коефіцієнта 1,121, а також провести виплату недоотриманих сум пенсії, що узгоджується з вимогами частини другої статті 42 Закону №1058-IV щодо проведення кожного наступного перерахунку з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

СуддіН.В. Вербицька О.В. Джабурія

Оригінал: reyestr.court.gov.ua